Ці традиції дивують і досі. Як в СРСР у школах святкували 9 травня

В Радянському Союзі тільки з 1965 року почали святкувати 9 травня з великим розмахом, до цього періоду культу "перемоги" не було. Однак його поява супроводжувалась доволі дивними традиціями, які незрозумілі і досі.

"Телеграф" розповість про дивні традиції на 9 травня, які сучасних школярів та людей можуть загнати в ступор. Зауважимо, що з 1965 року в СРСР з'явився настільки сильний культ "перемоги", що навіть саму війну та учать радянських військових не можна було критикувати.

Однією з найдивніших традицій на 9 травня можна вважати так звану вахту біля меморіалів чи братських могил. Суть полягала в тому, що з самого ранку учні однієї зі шкіл були закріплені за певним пам'ятником, біля якого по черзі стояли мовчки. Зазвичай вахта тривала від 30 хвилин на школяра і це відбувалось подекуди під палючим сонцем. До того ж дітям заборонялось розмовляти під час цього процесу чи відволікатись, вони мали стояти рівно та мовчки.

Бували випадки, коли комусь ставало зле під час вахти, адже інколи сильно припікало сонце. Однак ця традиція у школах тривала доволі довго, навіть після розвалу союзу.

Другою доволі дивною традицією, яка пов'язана зі школярами, було те, що вони ходили додому до ветеранів. Здебільшого за кожним класом закріплювали по одному чи кілька ветеранів, яких діти вітали на різні свята. А до 9 травня вони навіть ходили до них додому, приносили гостинці та допомагали в господарстві. Інколи дров нарубати, чи трохи у дворі щось прибрати. До того ж на гостинці носили не тільки цукерки і солоденьке, а щось практичне — крупи, борошно, цукор. На тлі великого культу "перемоги" в СРСР така "гуманітарна допомога" ветеранам викликала чимало питань.