У Мін'юсті пояснили, яке майно можуть конфіскувати через порушення мобілізаційних правил

Територіальні центри комплектування щомісяця складають тисячі постанов на блокування рахунків українців через порушення мобілізаційних правил. У Міністерстві юстиції попереджають: якщо громадяни не сплатять штрафів, у них можуть забрати гроші та житло. А авто – передати на підтримку ЗСУ. Про це повідомляє "Супільня" з посиланням на коментар міністерства.

У Мін'юсті пояснили, що блокування активів відбувається у рамках виконавчого провадження після винесення ухвали про адміністративне правопорушення – якщо штраф не було сплачено у встановлений термін. Згідно зі статтею 307 КУпАП, штраф необхідно сплатити не пізніше ніж через 15 днів з моменту вручення постанови.

- у разі несплати постанова передається до виконавчої служби, яка блокує рахунки правопорушника: стягує подвійну суму штрафу; додатково нараховує витрати на облік правопорушень, визначених КМУ. Стягнення провадиться насамперед у національній та іноземній валюті, у тому числі кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі їх відсутності стягнення провадиться на інше майно, крім такого на яке не можна накласти арешт, - розповіли в міністерстві, посилаючись на українське законодавство.

Сума арешту визначається за виконавчим документом, з урахуванням виконавчого збору, витрат провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. Якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення провадиться на його частку. Якщо сума не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, стягнення на єдине житло та земельну ділянку не здійснюється. Заарештувати можуть як нерухомість, і побутові речі.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 985, арешт не накладається на таке майно:

• предмети задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни);
• речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі);
  лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення;
  меблі (по одному ліжку та стільцю на кожну людину, один стіл та одна шафа на сім'ю);
• один холодильник на сім'ю, один телевізор, персональний комп'ютер на сім'ю, один мобільний телефон – на кожну людину;
• запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання – для трьох місяців або гроші, необхідні для їх придбання;
• майно та книги, необхідні для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, професійних занять, якщо вони є єдиним джерелом доходу;
• паливо, необхідне для приготування повсякденної їжі та опалення жилого приміщення;
• допоміжні засоби реабілітації, які забезпечують компенсацію чи усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю;
• призи, нагороди, почесні та пам'ятні знаки.

Заарештоване майно може бути вилучене для потреб Збройних Сил. Це стосується, зокрема, автомобілів та житла. Таке рішення може ухвалити місцева військова адміністрація. Це передбачено законом України "Про правовий режим воєнного стану", додали у відомстві.

• 7 травня Кабінет Міністрів України оновив порядок проходження військово-лікарської комісії. Відтепер електронний напрямок на ВВК можна буде сформувати без підпису керівника ТЦК.
• З 1 квітня Міністерство оборони України запустило електронний кабінет військово-лікарської комісії (ВЛК). Висновки про непридатність або навпаки оформлятимуться у цифровому форматі у додатку "Резерв+".