Фотоапарати, мотоцикли і магнітофони... Історик розповів, яку відому техніку отримали українців завдяки репараціям після Другої світової

Фотоапарати «Київ», мотоцикли та навіть технології для космічної галузі – значна частина промислового спадку України радянської доби сягає корінням у Німеччину часів Другої світової війни. Історик Андрій Кудряченко розповів «Главкому», яку саме відому техніку отримала Україна завдяки репараціям.

За словами історика, як Захід, так і СРСР після перемоги у війні активно «полювали» за німецькими інженерами та передовими технологіями, особливо у військовій сфері.

«Німеччина першою у світі розробила крилаті ракети ФАУ, руйнівну силу яких відчув Лондон, – зазначає Андрій Кудряченко. – Сергій Корольов особисто досліджував німецькі ракетні центри та вивіз обладнання й документацію для розвитку ракетної програми СРСР».

У 1949 році під керівництвом Корольова саме на базі ФАУ-2 було створено першу радянську бойову балістичну ракету Р-1. Виготовили її на дніпропетровському закритому заводі, який невдовзі стане відомим як Південмаш. За п’ять років тут створять конструкторське бюро «Південне», яке розробить для ядерних сил Союзу перші міжконтинентальні ракети.

Через засекреченість КБ «Південне» та більшої частини Південмашу складно встановити, чи працювали там інженери, інтерновані з Німеччини, як це було на деяких інших підприємствах військово-промислового комплексу. «Мій старший колега свого часу розповідав, що вивчив німецьку мову, бо доводилося на Південмаші працювати і спілкуватися з німецькими фахівцями, яких вивезли до СРСР в 1945-му», – пригадує професор Кудряченко.

Проте німецькі технології вплинули не лише на військову галузь. Київський мотозавод, заснований на обладнанні, вивезеному з Німеччини у 1946 році, випускав мотоцикл К1-Б «Киянин», який був майже повною копією німецької моделі Wanderer-1Sp.

Справжнім символом епохи стали фотоапарати «Київ», перші моделі яких були ідентичні німецьким камерам Zeiss Contax.

Виробничу лінію разом з німецькими інженерами перевезли до київського заводу «Арсенал», який до війни спеціалізувався на артилерії, а після репарацій став провідним виробником оптичних та оптико-електронних приладів, зокрема й для військової авіації та космічної програми СРСР. Завдяки «арсеналівським» розробкам здійснювалися оптично-електронне орієнтування всіх радянських та російських космічних стартів. Пізніше фототехнікою, створеною на «Арсеналі», вели зйомку у відкритому космосі та з борту радянських космічних кораблів.