Розкриті технічні характеристики шведської зенітної гармати Bofors L/60

Під час спільних навчань Balikatan 2025 на філіппінському острові Палаван місцева морська піхота використала зенітну гармату Bofors L/60, яка залишилася ще з часів Другої світової війни. Попри поважний вік, її застосували як допоміжний засіб у вправах із відбиття морського десанту. Установка гармати на саморобну платформу — рішення, що виглядає нестандартно на фоні сучасних американських систем, які також брали участь у навчаннях.

Bofors L/60 — це 40-мм автоматична зенітна гармата, розроблена у Швеції в 1930-х роках компанією Bofors. Вона стала однією з найвідоміших артилерійських систем XX століття, широко використовувалася під час Другої світової війни, а згодом — у десятках армій по всьому світу. Зброя має ствол довжиною 60 калібрів, скорострільність до 120 пострілів за хвилину, ефективну дальність стрільби — до 2 000−3 000 м по повітряних цілях.

Гармата призначалася для ураження низьколетючих літаків і поступово модернізувалася під нові вимоги. Вона встановлювалася як на наземних установках, так і на кораблях, бронетехніці й мобільних платформах. Попри появу більш сучасних систем, деякі модернізовані версії Bofors L/60 використовуються й досі в обмежених ролях.

Balikatan — щорічні навчання США та Філіппін. Цього року в них взяли участь також Австралія та Японія. Програма включала роботу артилерії, протикорабельних ракет, кібер- і космічні сценарії, а також відпрацювання логістики та евакуації. Окремо демонстрували системи HIMARS, Spike, NMESIS і Typhon. Також тренували застосування електромагнітної зброї проти БПЛА. Усе це на тлі зростання напруги в регіоні, де Китай нарощує активність у Південнокитайському морі.

Використання техніки, яка давно втратила бойову актуальність, підкреслює різницю в ресурсах між союзниками. Однак такі рішення, видається, все ще мають своє місце в умовах обмеженого бюджету й потреби у базовому інструментарії.