ЗСУ відбили у росіян "Берлін" на Харківщині: сиділи на позиціях по 2 місяці

Реального припинення вогню з боку Росії не було жодного дня цього тижня.

Ще 8 травня, коли Путін помпезно оголосив, що обстрілів не буде три дні, Росія масовано атакувала Україну «Шахедами», крилатими й балістичними ракетами.

Били по об’єктах енергетики — і знову по мирних людях: школах, стадіонах, житлових будинках.

Не стихали атаки і по всій лінії фронту.

Вони, навпаки, посилилися, кажуть аналітики ресурсу Deep.

Вони зібрали інформацію про штурмові дії росіян під час так званого «припинення вогню» від 8 до 10 травня і картина ось така:.

8 травня — 193 штурми.

9 травня — 196.

10 — 161 штурм.

Для порівняння — у квітні було в середньому 155 атак за добу.

Але водночас наші захисники змогли навіть відбити частину територій.

Підземний пункт управління бригади «Хартія».

Глибоко під землею в пункті управління командир бригади «Хартія» збирає командирів.

Урочиста мить.

Після важких боїв бійці вперше отримують як нагороду берети.

Відтепер вони, як і десантники та морська піхота, мають право носити їх постійно.

Комбриг власними руками змочує кожен берет та надіває підлеглому.

Після того, як висохне, назавжди збереже ось цю форму.

Ці берети бійці отримують за наступальну операцію, яка тривала майже пів року.

Село Липці, Харківський напрямок.

Саме тут українським бійцям вдалося відкинути сили ворога, які переважали, та звільнити висоти та 200 гектарів лісу.

«З метою відкинути противника від певних висот, з яких 22 року застосовували артилерію та РСЗВ, вони наносили удари по місту Харків.

Працювала не сама, а з головним управлінням розвідки і 92-ю бригадою», — каже полковник Ігор Оболєнський, командир 2-го корпусу НГУ.

Складність операції була в тому, що наступати доводилося на позиції ворога, у якого і солдатів, і артилерії було на голову більше.

За координацію всього наступу відповідав ось цей молодий комбат на псевдо «Француз».

«Потрібно було синхронізувати 3 батальйони одночасно і дуже складні дії не лише піхотні, а й застосування бронетехніки з висадкою десанту з прикриттям.

Було лише декілька шляхів логістичних, куди ми могли зайти… Реально це була дуже важка операція», — розповідає «Француз».

Після несподіваного наступу росіяни почали збирати додаткові сили, щоб повернути собі втрачене.

Найнеприємнішим посиленням ворога став дуже потужний підрозділ ФПВ-дронів на оптоволокні.

Але наші закріпилися.

«Француз» впевнений — Харків тепер у більшій безпеці.

«Через висоти, які має населений пункт Липці, дозволяє звідси виставити ствольну артилерію і РСЗВ, які будуть дотягатися до Салтівки, як минулого разу, тобто якби умовно противник зайшов на ці висоти, то Харків був би під загрозою артилерійських обстрілів», — пояснює командир.

Тепер «Французу» треба розібратися з головною проблемою для наших позицій — оптоволоконними дронами.

Новий ворожий підрозділ безпілотників привіз з собою під Липці й нову підступну тактику — дронову засідку.

У 92-й бригаді вважають це серйозною проблемою, бо дрон не летить, не шумить, а отже, непомітно чекає на ціль.

«ФПВі чекають, чергують, не витрачають заряд батареї, просто чекають на узбіччі.

І коли якийсь потенційний пікап чи броньовичок проїжджає, вони піднімаються і наздоганяють, і це наразі велика проблем, і ми теж з нею боремося», — каже «Соловій», військовослужбовець 92-ї окремої штурмової бригади.

Дрон на оптоволокні — на нього не діє жоден РЕБ, він ховається у траві при дорозі чи на дах сусіднього будинку, звідки все видно.

І таких засідок ворог створює, скільки захоче.

Тепер найбільша небезпека не стільки на передовій, скільки по дорозі туди чи назад.

Боєць на псевдо «Прокурор» — водій, і саме його професія стала ледь не найризикованішою в такій війні.

ФПВ-дрон уже гнався за ним польовою дорогою, врятував товариш.

Через ці дронові засідки бійці змушені тижнями безвилазно сидіти на передовій без ротації.

Коли ми в тилу чекаємо на гарну погоду, на фронті просять зливи, потужного вітру, туману.

Саме тоді можна доїхати, вивезти, замінити.

«Прокурор» найдовше перебував на передовій безвилазно аж 2 місяці.

А поки що бійцям разом з штурмовими гвинтівками видають помпові мисливські рушниці.

Міноборони нещодавно прийняло кілька типів помповиків на штатне озброєння.

Бо ФПВ-дрон на оптоволокні літає повільніше і він не такий маневрений, збити його шанс таки є.

Після того, як «Хартія», 92-га бригада з іншими підрозділами відтіснили ворога від Липців, росіяни почали закидувати найближчі села авіабомбами, ракетами та «Шахедами».

Але що прилетіло ось сюди, не знають навіть військові з досвідом.

Це нещасні Циркуни, колись багате село буквально за кілька кілометрів від Харкова.

На початку війни воно було в окупації, а тепер його нещадно обстрілюють.

Наприклад, ці будинки руйнують по другому разу.

4 будинки просто розсипалися на щебінь, 6 — зруйновані.

Вибух був такої сили, що берези при дорозі зламало, як траву.

Цей чоловік намагається щось підгорнути біля свого розбитого будинку, хоча й каже, що другий раз відновлювати будинок не буде — втомився.

Ворог дуже близько від Харкова.

Він продовжує бити з усього, що в нього є, але не просувається вперед, а навпаки, відступає.

Дуже повільно, але ж рух почався.

▶ На You.

Tube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео:.