Інтернаціональний легіон Путіна. Громадяни яких країн підняли зброю проти України

У вересні 2023 року російський диктатор Володимир Путін заявив: Росія «не має такої необхідності запрошувати для бойових дій людей зі сторони». Мовляв, чоловічого населення Росії цілком вистачає для ведення війни, до того ж в країні-агресорці повно добровольців.

Утім, Путін, як завжди брехав. На боці загарбника вже давно воюють іноземці з різних куточків світу. І дедалі частіше у зведеннях українських військових з’являються згадки про полонених-громадян інших держав. Указ про те, аби іноземці могли стати повноцінною частиною російської окупаційної армії, Путін видав ще у листопаді 2022 року. Тоді глава Кремля офіційно дозволив найманцям з-за кордону воювати в армії РФ – як за контрактом, так і за призовом.

У квітні 2025 року інформаційний вибух спричинило повідомлення про перших  військовополонених-громадян Китайської Народної Республіки. ЗСУ взяли у полон двох китайців; а пізніше українські спецслужби повідомили про ідентифікацію ще півтори сотні їхніх співгромадян, які пішли на війну в Україні за російські гроші. Раніше «Главком» розповідав: самі росіяни навіть не заперечують того, що на їхньому боці воюють громадяни КНР. Пропагандисти цим навіть хизуються.

Проте полонені китайці та північні корейці – лише вершина айсберга. Розслідувачі видання «Важные истории» опублікували інформацію про те, у війні проти України на боці Росії воюють найманці щонайменше із 48 країн. Український полон – також своєрідний зріз географії цієї інтернаціональної агресії. «Главком» проаналізував відкриті дані і встановив, громадяни яких держав стали українськими військовополоненими.

Полонені іноземці – офіційні дані

Станом на 2 травня 2025 року, у спеціальних таборах для утримання військовополонених в Україні перебуває 81 громадянин із 26 іноземних держав. Вони проходили військову службу за наймом в армії РФ. Такі дані надав Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими у відповіді на запит «Главкома».

Серед полонених:

• Таджикистан –12 осіб 
• Узбекистан – 12 осіб 
• Непал – 9 осіб 
• Шрі-Ланка – 8 осіб 
• Білорусь – 7 осіб 
• Казахстан – 5 осіб 
• Єгипет – 4 особи 
• Азербайджан – 2 особи 
• Ємен – 2 особи 
• Молдова – 2 особи 
• Республіка Того – 2 особи 
• Китай – 2 особи
• Бразилія – 1 особа
• Гана – 1 особа
• Греція – 1 особа
• Еквадор – 1 особа
• Естонія – 1 особа
• Італія – 1 особа
• Куба – 1 особа
• Марокко – 1 особа
• Саудівська Аравія – 1 особа
• Словаччина– 1 особа
• Сомалі – 1 особа
• Сьєрра-Леоне – 1 особа
• Туркменістан – 1 особа
• Вірменія – 1 особа

Окремо у відповіді зазначається, що у збройних силах РФ проходять службу представники 106 країн світу!

За інформацією Міністерства оборони Великої Британії у Х (Twitter), іноземним громадянам обіцяють службу в «спеціальному» підрозділі російської армії із щомісячною зарплатою у $2,2 тис., одноразовою виплатою у $2 тис., отриманням російського паспорта, безкоштовним медичним обслуговуванням та навчанням. Також британська розвідка повідомляє, що Росія залучила понад 1,5 тис. іноземних громадян для участі у війні проти України. З квітня 2023 року до кінця травня 2024 року основна частина новобранців прибула з Південної та Східної Азії (771 особа), країн колишнього Радянського Союзу (523 особи) та Африки (72 особи).

Полонені білоруси

Білорусь офіційно не бере участі у війні на боці Росії. Натомість її територія з першого ж дня великої війни використовувалася для російського вторгнення, а білоруський режим всіляко підтримує дії РФ. Тож цілком логічно, що громадяни Білорусі воюють у лавах РФ.

Першим білорусом, який потрапив до рук українських військових, став Максим Зязюльчик, 2000 року народження. Він служив у складі російської приватної військової компанії «Редут». Служба безпеки України заявила, що білорус – агент білоруської спецслужби, задачею якого був збір інформації про іноземне озброєння, яке потрапляє до ЗСУ. При потраплянні в полон Зязюльчик слідував легенді про «рядового» бойовика, однак українські спецслужби «розкололи» білоруса, якому на момент потрапляння в полон було 22 роки.

Максима Зязюльчика в Україні було засуджено до 10 років позбавлення волі як найманця, який брав участь у збройному конфлікті. Пізніше Шевченківський районний суд Києва звільнив від відбування покарання Зязюльчика, аби його включили до списків на обмін військовополоненими. Прокурор у своєму клопотанні посилався на офіційне рішення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та письмову згоду самого засудженого на обмін. Торік «редутівця» Зязюльчика обміняли. «Мені дуже приємно, що мене не залишили на ворожій території», – сказав воєнний злочинець після передачі росіянам.

Інший полонений-білорус Андрій Герилович воював у складі ПВК «Вагнер», де керував ворожою артилерією. У полон потрапив в листопаді 2022 року під Бахмутом. Родичі та знайомі не знають достеменно, що могло змусити чоловіка відправитися воювати проти України, але припускають, що це сталося через гроші, а також через вплив родичів тещі, які живуть на окупованій частині Донбасу.

СБУ повідомила подробиці, які повідав Герилович. Він розповів про тортури, позбавлення грошового забезпечення та вбивства в лавах ПВК «Вагнер» за невиконання наказів. Окрім того, білорус дав свідчення про воєнні злочини російських військ та назвав до них причетних.

В Україні Герилович пішов на угоду про визнання винуватості. 8 березня 2023 року Дружківський міський суд Донецької області цю угоду затвердив і ухвалив вирок: дев’ять років позбавлення волі. Пізніше стало відомо, що білоруса було передано до Росії у результаті обміну військовополоненими.

Ще одного полоненого білоруса, якого обміняли, звати Максим Запека. На оприлюдненому Державною прикордонною службою України відео Запека розповів, що його спонукало воювати проти України бажання заробити грошей. За словами окупантів, він мав виконувати господарські роботи далеко від передової. Чоловіка буцімто завербували під час його перебування на заробітках у Москві. Окупанти запевняли білоруса у безпеці та обіцяли не відправляти на лінію зіткнення. Проте обіцянки виявилися брехнею, і він потрапив у полон до українських військових. Його підготовкою займалися «вагнерівці», та сам Запека наголошує на тому, що служив у складі саме російської армії, а не у ПВК.

Ще кілька «білоруських» штрихів. У грудні 2024 року десантники ЗСУ без жодного пострілу взяли у полон 11 російських вояк, серед яких «затесався» громадянин Білорусі. Неназваний чоловік розповів українцям, що він родом з Могильовської області. У складі армії РФ опинився, бо… напився та здався під тиском правоохоронців.

«Менти мене прийняли й давай пресувати, мовляв, підписуй контракт на війну. Я перший, другий і третій раз відмовився. А потім знову напився, а вони мене знову взяли, пресанули і я п'яний взяв і підписав», – пояснює він.

За словами білоруса, після того, як він протверезів, вже було пізно: «Я вже був у Воронежі. Мене туди завезли п'яного».

Білоруські журналісти припускають, що на відео – Артур Єфремов, який багато років тому відправився на заробітки до Росії. У чоловіка більше десятка адмінштрафів за пияцтва та бійки. Наприклад, у 2010 році чоловік разом з напарником вкрав унітаз та зливний бачок до нього. За даними «Радіо Свобода», Єфремов й досі перебуває в українському полоні.

Як повідомили журналісти проєкту «Важные истории», в період з квітня 2023 року по травень 2024 року, пункт відбору на контрактну службу, розташований на вулиці Яблочкова у Москві, відвідав 71 громадянин Білорусі.

Проєкт для прийому звернень російських військовослужбовців в Україні «Хочу жить» 28 квітня опублікував список найманців з Білорусі. За цією інформацією, в рядах російської окупаційної армії, станом на 2025 рік, значиться щонайменше 742 найманці з білоруськими паспортами.

Полонені громадяни КНДР

16 грудня 2024 року Головне управління розвідки України та Міноборони США заявили про перші значні втрати північнокорейських солдатів, яких відкомандирували до російської армії на війну до України. Президент України Володимир Зеленський у той же день опублікував відеоролик. На одному з кадрів видно як російські солдати спотворюють трупи солдатів з КНДР. Ймовірно, це було зроблено з метою утруднити можливість ідентифікації особистостей.

Уже пізніше, у січні цього року, стало відомо про перших офіційних полонених громадян Північної Кореї – двоє вояків потрапили у полон на Курщині. Бранці розповідали, що їхні побратими зазнають великих втрат від українських військових.

У лютому 2025 року полонені в інтерв'ю Chosun повідомили, що були переконані, ніби воюють проти солдатів Південної Кореї. У полоні корейці розповіли: до відправлення на Курщину на батьківщині 26-річний Рі прослужив в армії десять років, а 21-річний Бек – чотири. За їхніми словами, північнокорейські спецслужби контролювали перекинуті війська та розповсюджували дезінформацію про те, що з боку України на них наступають південнокорейські військові.

До офіційної публікації президентом України інформації про полонених з КНДР про північнокорейського комбатанта у полоні повідомило агентство Yonhap з посиланням на південнокорейську Національну розвідувальну службу у грудні 2024 року. Буцімто ще 26 грудня українцям на Курщині вперше вдалося взяти у полон громадянина Північної Кореї, який помер від ран вже наступного дня.

Також у ці дні у мережі ширився знімок, на якому присутній полонений нібито кореєць. Дата знімка невідома, але стверджується, що на фото саме той громадянин КНДР, про якого повідомило агентство Yonhap. Цю ж інформацію підхопили корейські ЗМІ.

28 квітня Північна Корея підтвердила, що відправила своїх військових на війну з Україною. Згідно з повідомленням державної агенції Північної Кореї (KCNA), перекидання північнокорейських військових до Росії відбулося «за особистим наказом лідера КНДР Кім Чен Ина». Агентство стверджує, що цей крок був здійснений на виконання умов договору про всеосяжне стратегічне партнерство між КНДР та Росією. Росія також не заперечує цієї інформації.

Втім, повідомлення про те, що громадяни КНДР беруть участь у російсько-українській війні, почали ширитися задовго до офіційного підтвердження. Про підготовку до відправки північних корейців воювати проти українців свідчили відео, що були розповсюджені у мережі ще в жовтні минулого року. На Далекому Сході Росії північнокорейським солдатам видавали російське спорядження. Розвідка Південної Кореї тоді називала свої дані щодо кількості північнокорейців, що на той момент вже перебували на російських полігонах: 1,5 тис. солдатів. Інформацію про підготовку до війни чоловіків з Північної Кореї підтверджували й самі росіяни, знімаючи на відео «екзотичних» для них солдатів. OSINT-аналітики ідентифікували місце, в якому відбувалися ці зйомки – це Сергіївський полігон.

Африканські полонені

У ході бойових дій українськими військовими взяті у полон також громадяни африканських держав, які брали участь у повномасштабному вторгненні на боці Росії.

У квітні цього року стало відомо про взяття у полон африканця, який опинився зі зброєю у руках в районі Торецька на Донеччині. Найманець родом з Сенегалу. Військовослужбовці розповіли, що під час огляду у полоненого було виявлено картки російського банку. За словами сенегальця, він два роки навчався в Росії та мав намір емігрувати до Європи, зокрема, до Німеччини. Окупанти пообіцяли гроші за участь у бойових діях, які допомогли б йому здійснити свій план.

Сенегалець, розмовляючи ламаною російською, повідомив: помітив дрон і мав намір зустріти українського військового, щоб попросити про допомогу. «Якщо ти українець, вибач. Не стріляй. Я хочу за кордон, я хочу в Європу», – переповідає свої слова найманець.

Ще раніше, у лютому у Зведеній стрілецькій бригаді Повітряних Сил Збройних Сил України повідомили про полон окупанта родом з Західної Африки, звідки саме – військові не повідомили. Чоловік сказав, що буцімто приїхав на навчання у російський Саратов, і вже звідти потрапив був мобілізований до лав армії РФ. Окупант входив до складу диверсійно-розвідувальної групи супротивника, завданням якої був штурм позиції Сил оборони України на Донеччині.

Також відомим став випадок, в якому громадянин Сомалі, стрілець, рядовий Мохамед Аділа самостійно здався у полон українцям біля Марʼїнки у січні 2024 року. За його словами, службу проходив у 3-й мотострілецькій дивізії, хоч до цього й не мав жодного відношення до військової справи. Разом із ним служило ще як мінімум троє іноземців – громадян Індії. Російською мовою не володіють, втім це не заважало їм виконувати бойові задачі спільно з російськими окупантами.

Ще один найманець з Західної Африки (Сьєрра-Леоне) потрапив у полон в лютому 2024 року: 46-та окрема аеромобільна бригада взяла його під Мар'їнкою. Жодних інших подробиць про цього чоловіка не наводиться. Google-карт свідчать: Сьєрра-Леоне та Мар'їнку розділяють 10 тис. км. То ж потрапити сюди випадково громадянин далекої африканської країни не міг.

Раніше «Главком» писав про те, що Росія найманцями з Африки розширює межі для поповнення особового складу через нестачу людського ресурсу. Також Bloomberg писав, що РФ заганяє на війну африканських студентів: країна-агресор погрожує не продовжувати візи молодим студентам та робітникам, якщо ті не стануть на бік РФ і не підуть воювати разом з окупантами. Крім того, зафіксовані випадки затримання африканців, яких примушують обирати між депортацією та службою у війську. Ці підрозділи, укомплектовані переважно недосвідченими особами, мають непропорційно великі втрати.

Полонені узбеки

У 2022 році стало відомо, що в український полон потрапили узбеки, які воювали за Росію. Один із них, 22-річний студент із Самарканда, який навчався в Москві, розповів: вступив до ПВК «Редут» з метою заробітку. Інший повідомив, що працював на будівництві в Москві без документів, після чого його відправили в Україну.

За кілька днів після цього відео, посольство Республіки Узбекистан в Києві запросило у МЗС України інформацію про затриманих співгромадян. Більше інформації про цих двох військових не з’являлося.

«Главком» направив інформаційний запит до узбекистанського посольства в Україні з метою дізнатися більше про ситуацію з полоненими громадянами Республіки, які воювали на стороні Росії. Утім, дипломати проігнорували можливість пролити світло на цей скандал.

Маргарита Огнева, «Главком»