Польща ухвалила два закони, які вплинуть на іноземних працівників та студентів

З 1 червня Польща посилює умови для іноземних студентів та одночасно відкриває ринок праці для кваліфікованих кадрів. Два відповідні закони підписав минулого тижня президент Анджей Дуда. Про це повідомяє «Главком» із посиланням на польські ЗМІ. 

Перший закон впроваджує до польського законодавства Директиву ЄС щодо залучення висококваліфікованих працівників із країн поза Євросоюзом. Зокрема, запроваджує поняття «Блакитна карта ЄС» – особливий дозвіл на роботу та проживання для висококваліфікованих фахівців. Власники картки зможуть легально працювати в Польщі на тих же умовах, що й громадяни ЄС, отримуючи стабільну та високооплачувану роботу.

Більше того, ця карта дає право на пересування Євросоюзом: згодом її власники зможуть скористатися короткостроковою та довгостроковою мобільністю, тобто працювати і в інших країнах ЄС без необхідності оформлювати нову візу. Щоб отримати «Блакитну карту», ​​іноземцю потрібно мати вищу освіту чи професійний досвід. 

Новий закон спрощує визнання кваліфікації з досвіду роботи. Це означає, що якщо іноземець пропрацював не менше трьох років за певною спеціальністю, його навички визнають достатньою кваліфікацією навіть без диплома про профільну вищу освіту. Наприклад, до переліку таких професій включені ІТ-фахівці (менеджери з ІКТ, системні аналітики, розробники програмного забезпечення, дизайнери веб-додатків та інші). Накопичивши три роки досвіду в одній із цих областей протягом останніх семи років, іноземний працівник вважатиметься висококваліфікованим і зможе претендувати на «Блакитну карту».

У ще одного проєкту суттєво змінено процедуру найму іноземців загалом. Скасується так званий тест ринку праці – тепер роботодавцю не доведеться доводити, що на вакансію немає місцевого кадру. Натомість влада отримає право встановлювати список професій та посад, на які не можна наймати іноземців у конкретному регіоні, якщо там погіршується ситуація на ринку праці.

Самі процедури надання дозволів на роботу стануть більш цифровими та швидкими: вся подача документів проходитиме через електронну систему, а готовий трудовий контракт потрібно буде завантажити до початку роботи. Водночас посилюється контроль: запроваджуються штрафи від 3 тисяч до 50 тисяч злотих ($800 – $13 тис.) для роботодавців за нелегальне працевлаштування іноземців.

Посилення візових вимог для іноземних студентів

Другий закон спрямований на усунення порушень у візовій системі та посилює правила в'їзду для іноземних студентів. Польська влада відкрито заявляє, що хоче боротися з випадками, коли студентську візу отримують для виду, а насправді не навчаються (або їдуть далі в інші країни Шенгену). Тепер охочим вступити до польського вишу громадянам третіх країн доведеться дотриматись низки нових вимог.

По-перше, запроваджується обов'язковий мовний поріг. При вступі іноземний абітурієнт має пред'явити документ, що підтверджує знання мови навчання щонайменше на рівні B2. Якщо навчання планується польською – буде потрібно сертифікат впевненого володіння польською, якщо англійською – потрібно аналогічно підтвердити англійську. Нововведення має гарантувати, що приїжджі студенти справді зможуть навчатися та інтегруватися в академічне середовище, а не прибудуть без достатнього рівня мови та кинуть навчання.

По-друге, встановлюється ліміт іноземних студентів у вишах. Тепер іноземці що неспроможні становити більше половини від загальної кількості учнів у кожному конкретному навчальному закладі. Якщо в якомусь університеті вже більше половини студентів – іноземці, такий вищий навчальний заклад не зможе приймати нових іноземних абітурієнтів, поки пропорція не знизиться до 50%. Це торкнеться насамперед приватних навчальних закладів та популярних напрямів, де традиційно був дуже високий відсоток студентів з-за кордону. Обмеження покликане запобігти перетворенню деяких вузів на «фабрики з прийому іноземців» та зберегти баланс із місцевими студентами. 

По-третє, посилюється контроль за відвідуваністю та прогресом іноземних студентів. Закон зобов'язує ректора вишу або директора програми повідомляти польський консулат, який видав студенту візу, якщо іноземець не розпочав навчання або відрахований за неявку. Тобто кожне неприбуття студента тепер буде на контролі у міграційних властей. Крім того, запроваджується єдиний реєстр іноземних студентів та докторантів, куди виші будуть вносити докладні дані: ПІБ, номер PESEL або дані паспорта, громадянство, країну народження, дати зарахування та відрахування, наявність Карти поляка (якщо є), рік народження та стать. Такий реєстр спростить обмін інформацією між навчальними закладами та державою та дозволить краще відстежувати, де саме знаходиться кожен студент-іноземець. 

По-четверте, закриваються «лазівки» для зміни статусу перебування. Раніше деякі приїжджі намагалися в'їхати по одній підставі, а потім залишитись по іншій (наприклад, отримати польську візу як турист чи студент і потім перейти на роботу – «Главком»). Тобто перевірки благонадійності претендентів стануть суворішими: підозрілим абітурієнтам, викритим у підроблених документах чи намірах не вчитися, буде легше відмовити у візі на етапі розгляду.

Нові правила для студентів також почнуть діяти з 1 червня – одночасно з поправками щодо трудових мігрантів. Це означає, що вже напередодні навчального 2025/26 року університети та абітурієнти мають готуватися працювати за новими стандартами. Ухвалені закони торкнуться всіх громадян третіх країн, тобто всіх, хто не входить до ЄС, включаючи основну діаспору трудових мігрантів та студентів із країн СНД. 

Хто виграє та хто програє?

Виграють висококваліфіковані фахівці та сумлінні роботодавці. Нова політика орієнтована на залучення талановитих кадрів: компанії в Польщі зможуть найлегше наймати потрібних іноземців без зайвої тяганини, особливо на позиції, де не вистачає місцевих професіоналів. 

Іноземні фахівці з гарною освітою чи досвідом отримають прямий шлях до престижної «Блакитної карти» ЄС, що надає їм більше прав та можливостей. Також у виграші виявляться ті мігранти, які спочатку планували все робити законно – їм цифрові сервіси та прозорі процедури лише допоможуть.

Програють недобросовісні посередники та фіктивні студенти. Закриваються лазівки, якими користувалися деякі візові «дилери» та псевдо-абітурієнти. Продати фальшиве зарахування до польського вишу тепер набагато складніше– потрібна реальна мова і є ризик тотального контролю через консульство та реєстр.  Університети більше не зможуть безконтрольно набирати іноземців надмірно, тому бізнес-моделі деяких приватних навчальних закладів доведеться міняти.

Раніше стало відомо, що польська влада вирішила закрити генконсульство Росії у Кракові. Про це в мережі X повідомив очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський.Так, Польща довела причетність російських спецслужб до диверсії з підпалом торговельного центру «Маривільська 44» у Варшаві.