Що відбувається з тілом після смерті: вчені зафіксували загадкове явище

Дослідники з Канади зафіксували загадкове, надзвичайно слабке світло, яке випромінюють живі організми, а головне — вони помітили, що в момент смерті це світло майже одразу зникає.

Науковці наголошують, що це не душа та не аура, а сяйво є частиною фізичного процесу.

Про це пише Daily Mail.

Дослідники з Університету Калгарі в Канаді назвали це явище випромінюванням надслабких біофотонів.

Біофотони — це частинки світла (фотони), які виробляються в клітинах внаслідок природних метаболічних процесів, як-от клітинне дихання.

Простіше кажучи, коли клітини виробляють енергію, вони спалюють цукор за допомогою кисню.

Як результат, утворюються побічні продукти — не лише тепло чи вуглекислий газ, а й світло, яке ми не можемо побачити неозброєним оком.

Це біофотони — крихітні імпульси світла, які свідчать про життєздатність наших тканин.

Команда доктора Даніеля Облака використовувала для своїх досліджень надзвичайно чутливі камери, здатні вловлювати окремі фотони.

Завдяки цьому вони змогли зафіксувати те, що людське око ніколи не зможе сприйняти — делікатне мерехтливе світіння живого організму.

Експеримент проводився на мишах.

Дослідники зробили два знімки за допомогою спеціальних камер: один, коли тварина була ще жива, а другий — після її смерті.

На першому фото було добре видно світло, що виходило з тіла гризуна, особливо інтенсивне в області внутрішніх органів, голови й кінцівок — тобто там, де обмінні процеси протікають найактивніше.

На другому фото, зробленому після смерті миші, це ледь помітне світіння майже повністю зникло.

Лише дуже слабкі сліди світла залишилися над тими ж точками, що й раніше — імовірно, це результат тимчасової, залишкової біохімічної активності.

Доктор Облак пояснив, що згасання світла безпосередньо пов’язане з припиненням надходження кисню.

Коли серце припиняє битися, клітини не отримують більше кисню, що зупиняє виробництво енергії і гасить світло життя.

Хоча існування цього випромінювання давно підозрювалося вченими, до цього часу воно не було чітко зафіксоване і задокументоване з тією точністю, з якою це зробила команда з Калгарі.