За що штрафують німецьких дачників: чому в країні не можна ночувати на дачі

Німеччина славиться своєю любов’ю до порядку, і це стосується навіть дачних ділянок.

На відміну від більш вільних українських реалій, німецькі дачники змушені дотримуватися цілої низки суворих правил, порушення яких може призвести до відчутних штрафів і навіть втрати права на користування ділянкою.

Давайте детальніше розберемося, за що ж можуть покарати власників та орендарів маленьких садових раїв у Німеччині.

Основні правила для дачників у Німеччині.

В Німеччині існує чітка законодавча база, що регулює використання так званих малих садів (Kleingärten).

Основу становить Федеральний закон про малі сади (Bundeskleingartengesetz), який визначає ключові принципи та вимоги.

Додатково діють місцеві статути садівничих товариств (Kleingartenvereine), які можуть встановлювати ще більш детальні правила, враховуючи специфіку конкретної території.

Важливо розуміти, що німецький Kleingarten — це насамперед ділянка для вирощування сільськогосподарської продукції для власного споживання.

Закон чітко визначає, що не менше третини площі має бути відведено під плодово-ягідні культури та овочі.

Відпочинок та розваги, хоча й не заборонені повністю, але розглядаються як другорядні.

Розміри ділянок зазвичай невеликі – від 200 до 400 квадратних метрів.

На них дозволено зводити невеликі садові будиночки (Lauben) площею до 24 квадратних метрів, які призначені для зберігання інструменту та тимчасового перебування вдень, але не для постійного проживання.

Німецькі Kleingärten, на відміну від українських дач, зазвичай не розташовані в мальовничих природних місцях.

Їх часто можна зустріти поблизу транспортних магістралей, залізничних колій або промислових зон — на територіях, які не підходять для житлової забудови.

Малі сади в Німеччині можуть перебувати як у приватній власності, так і в оренді, причому оренда є поширеною практикою через високу вартість землі.

Орендні ділянки об’єднуються в кооперативи, які встановлюють жорсткі правила їхнього використання.

Власники та орендарі зобов’язані доглядати за садом, вирощувати рослини та суворо дотримуватися встановлених норм.

За ночівлю на дачі — штраф.

Одним з найбільш дивовижних для українського дачника правил є сувора заборона на регулярну ночівлю в садових будиночках.

Німецьке законодавство розглядає Kleingarten як місце для садівництва, а не як альтернативу житлу.

Чому ночувати на дачі заборонено?.

Основна причина заборони ночівлі в німецьких малих садах (Kleingärten) полягає в законодавчих обмеженнях.

Садові будиночки в цих кооперативах не відповідають вимогам, які висуваються до житлових приміщень.

Вони позбавлені необхідної інфраструктури для комфортного та безпечного тривалого перебування.

У більшості Kleingärten немає централізованого водопостачання та каналізації, що робить їх непридатними для постійного проживання.

Садові будиночки зазвичай не обладнані системами опалення, тому їх неможливо використовувати в холодну пору року.

Відсутність протипожежної сигналізації та інших засобів безпеки робить ночівлю небезпечною.

Містобудівні обмеження.

У Німеччині існує чіткий поділ територій на житлові та рекреаційні зони.

Kleingärten належать до рекреаційних зон, призначених для денного відпочинку та садівництва, а не для проживання.

Їхнє використання регулюється окремим «Федеральним законом про малі сади» (Bundeskleingartengesetz).

Регулювання житлового фонду та оподаткування.

Постійне проживання на дачах ускладнює облік населення, оподаткування та контроль за використанням житлових ресурсів.

Забезпечення тиші та спокою.

Масове постійне проживання в дачних кооперативах може порушити спокій сусідніх житлових районів через збільшення шуму, транспорту та іншої активності.

Порушення заборони на ночівлю вважається серйозним порушенням і може призвести до штрафів, розмір яких варіюється залежно від місцевих правил, але може сягати кількох сотень євро.

У найгіршому разі систематичне ігнорування цього правила може стати підставою для розірвання договору оренди ділянки.

Короткочасне перебування на дачі вдень для роботи в саду або відпочинку, звісно, дозволяється.

Руки геть від живоплотів та дерев.

У Німеччині існує суворе правило, яке обмежує втручання в живу природу в певний період року.

Згідно з Федеральним законом про охорону навколишнього середовища (§ 39 п.

5), від 1 березня до 30 вересня по всій країні діє заборона на вирубування та кардинальне обрізання дерев, а також на радикальну стрижку кущів, живоплотів та інших дерево-чагарникових насаджень.

Цей закон спрямований не стільки на захист самих рослин, скільки на збереження фауни — дрібних тварин, птахів та комах.

Саме навесні багато птахів та дрібних звірів знаходять притулок у густих заростях живоплотів та чагарників.

Птахи часто будують там гнізда і виводять потомство.

В умовах активної людської діяльності багато видів тварин і птахів у Німеччині і без того втрачають значну частину своїх природних місць проживання, тому закон покликаний мінімізувати додаткове втручання в їхнє середовище існування у важливий період розмноження.

Порушення цього закону, що регулює садові роботи, навіть якщо воно сталося ненавмисно через незнання, може призвести до серйозних штрафів — від 50 євро до 100 тисяч євро.

Однак розмір штрафів за подібні адміністративні правопорушення варіюється залежно від федеральної землі та ступеня завданої шкоди.

Наприклад, у Баварії обрізання або повне вирубування живоплоту довжиною до 10 метрів у заборонений період може коштувати від 50 до 1000 євро.

Водночас у Мекленбурзі-Передній Померанії покарання значно суворіше і штраф може сягати аж 100 тисяч євро.

У період від березня до вересня (фактично до кінця вересня, як зазначено в законі, а не до жовтня) у Німеччині дозволені лише легкі, поверхневі роботи з обрізання кущів та живоплотів, наприклад, для підтримання їхньої форми, якщо вони занадто розрослися.

Водночас садівники повинні бути особливо уважними до птахів та інших дрібних тварин, які можуть гніздитися в цих рослинах, і вживати всіх необхідних запобіжних заходів, щоб їх не потривожити.

Існують і винятки з цього правила.

Федеральний закон про охорону навколишнього середовища зазвичай не поширюється на невеликі дерева, що ростуть у приватних садах, за умови, що вони не є «місцями проживання диких тварин і рослин».

Крім того, у виняткових випадках обрізання кущів та дерев у заборонений період може проводитися за розпорядженням місцевої влади.

Наприклад, гілки, що заважають дорожньому руху або залізниці, можуть прибиратися цілий рік.

Також дозволяється обрізати гілки або спилювати дерева, які становлять загрозу для перехожих, особливо часто це робиться після сильних вітрів.