Український військовий звернувся до Макрона: про що він попросив і як відреагував президент

Український боєць ТРО попросив про допомогу у французького президента.

Його звернення записали французькі журналісти і дали у програму з президентом.

Емманюель Макрон пообіцяв допомогу Україні гаубицями «Цезар».

Сам військовий на позивний «Танцор», який говорив про потреби ЗСУ, в мирному житті — професійний танцюрист, який служить від 2022 року добровольцем.

Про війну на Оріхівському напрямку і героїв — у матеріалі кореспондента ТСН Руслана Ярмолюка.

Дмитро каже, що не знав, що в студії буде сам президент Макрон.

Звернення українського військового з шанців записали французькі журналісти.

Професійний танцюрист у минулому працював на сцені з вітчизняними зірками, а 2022-го добровольцем пішов на фронт.

Тепер Дмитро воює на Оріхівському напрямку і сподівається на ту ж французьку артилерію для свого підрозділу.

Артилерійську зброю, якої так потребують наші війська на фронті, а саме французькі «Цезарі», під час ефіру на французькому каналі пообіцяв Макрон.

Офіцер ЗСУ 65-ї ОМБр Тарас Михальчук хоча й піхотинець, та знає ціну гаубицям.

Нерідко такі гармати рятували його і хлопців під час наступу на Запоріжжі.

Той літній наступ він не забуде ніколи, адже наступати доводилося на добре укріплені підземні міста.

У нього за плечима 4 війни: Афганістан, Карабах, Придністров’я.

Тепер тримає стрій на Запоріжжі.

Цей кремезний невисокий на зріст чоловік під час боїв за Нестерянку сам вивіз чотири десятки поранених побратимів через мінне поле і вцілів.

«По рації виходять — у нас загиблі й поранені, що робити.

Командир дивиться, що я взяв „Нісан патрол“ і пішов по мінному полю.

Я тоді витягнув з самої Нестерянки 7 чоловіків, з іншого флангу ще трьох.

Я штабелями хлопців засовував.

Треба з цього флангу забрати людей, а танк — це страшно, коли ще 800 метрів поїхав — вивіз частинами», — каже Тарас Михальчук.

Тараса подали на Героя України.

Однак нагорода розвідника поки не знайшла.

Тараса кличуть «Іспанцем».

Він 20 років прожив у Барселоні, мав роботу, все кинув і приїхав на війну.

Тарас — офіцер, який водив роти в наступ.

Сором’язливий герой, який досі з хлопцями в полях на рівних не лише як командир, а як побратим.

Тарас не знає особисто Дмитра, але бачив ефір з французьким президентом і теж чекає на зброю.

Дмитро після пережитого на війні вирішив більше до танців не повертатися.

«Танцями навряд чи.

Змінилося світосприйняття: щось стало важливо, щось ні», — каже «Танцор».