Вирішальні вибори та російські гібридні провокації. Інтерв’ю з головним українцем у Румунії

Союз українців у Румунії заявляє про використання української діаспори для підтримки ультраправого кандидата на президентських виборах Джордже Сіміона. Фейкова організація українців Румунії розповсюджує інформацію в онлайн-середовищі з метою вплинути на голоси українських виборців, – стверджує президент Союзу українців у Румунії Микола-Мирослав Петрецький. Інформацію про це українці передали до румунських правоохоронних структур.

Водночас Союз українців у Румунії, вперше в історії від української нацменшини, публічно підтримав кандидата на виборах – проєвропейського Нікушора Дана. Оскільки перемога євроскептика Сіміона, який є персоною нон-грата в Україні через антиукраїнські висловлювання про заперечення українських кордонів, несе ризики для Румунії, її взаємин з Україною та Молдовою, а також української меншини у Румунії.

Як Росія використовує українську громаду у президентських виборах у Румунії? Чи мають українці політичний вплив? Як українцям вдалося збудувати міцну громаду, яка має представництво у держорганах? На ці питання у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України» відповідає президент Союзу українців Румунії та єдиний представник української меншини у парламенті Румунії Микола-Мирослав Петрецький.

«Главком» є інформаційним партнером проєкту.

Які наслідки для України матиме перемога проросійського Джордже Сіміона? Чи може стати Румунія другою Угорщиною у ставленні до України?

Ми стоїмо перед вирішальними виборами нашого майбутнього і обираємо не між двома кандидатами, а шлях, яким буде йти Румунія: між Європою і виходом з неї. Залишатися у цій ситуації нейтральними, фактично означає підтримати антиєвропейського кандидата, що зробить Румунію вразливою і занурить її у сіру зону, з якої буде дуже важко вийти. Це варіант ризику виходу з ЄС і НАТО та повернення до російської сфери впливу.

Союз українців у Румунії, єдина організація, що представляє українську нацменшину в парламенті Румунії, переконаний, що членство країни в стратегічних альянсах є єдиним шляхом розвитку, безпеки і стабільності. Цей варіант уособлює проєвропейський кандидат Нікушор Дан. Тому ми одноголосно підтримали його на рівні Вищого керівництва органу Союзу. У разі його обрання ми можемо говорити про продовження підтримки України та справедливого миру, а це відверне і російські військові загрози від всієї Європи, в тому числі від Румунії. А також про передбачувані відносини між Румунією, Україною та Республікою Молдовою і розширення політики підтримки нацменшин з боку румунської держави.

Ми також заявляли, як можна обрати президента, якщо він не має права приїхати в Україну та Республіку Молдова? Безпека України і Молдови – це і безпека Румунії.

Також треба розуміти, що в нас в парламенті зараз існує проєвропейська більшість. Приблизно дві третини парламенту – це проєвропейські сили. Я впевнений, якщо у нас буде проєвропейський президент, то і уряд буде проєвропейський. Зараз бачимо, що більшість наших політичних партнерів підтримують проєвропейського кандидата. Після першого туру це важливий сигнал, який свідчить про те, що відносини між нашими державами будуть на тому рівні, на якому мають розвиватися.

Спільноти нацменшин за кордоном, принаймні українські, не часто висловлюють підтримку певному кандидату. Чому ви вирішили зробити це публічно?

Це перший раз, коли українська й інші нацменшини публічно підтримують якогось кандидата. Ми бачимо нелегку ситуацію, через яку проходить весь світ, у тому числі і Румунія. Будучи частиною цієї держави, ми не можемо стояти збоку. Українська нацменшина переважно живе на кордоні Румунії з Україною. Тому ми краще розуміємо і відчуваємо небезпеку.

Також це був крок, щоб українська громада була добре проінформована і не піддавалася впливу дезінформації. РФ по всьому світі докладає чимало зусиль, щоб дестабілізувати українську діаспору, яка вже є дуже чисельною в Європі.

Тому ми висловили свою позицію, бо ми є членами ЄС і НАТО, і бачимо, як за це бореться Україна, а український народ платить кров'ю за ці цінності, які ми зараз маємо. Було б неправильно, якщо б українська громада чи будь-яка інша громада не мала позиції в такі важливі моменти історії.

Фейкове об’єднання українців Румунії підтримує проросійського кандидата

Союз українців Румунії опублікував заяву про те, що фейкова організація етнічних українців Румунії підтримала Сіміона? Що це за організація?

Росія вкладає величезні кошти, щоб дестабілізувати і дезінформувати різні держави. У тому числі кілька разів були здійснені спроби використати нацменшини як в Україні, так і у Румунії. Спочатку кілька років тому вони намагалися переобрати керівні органи Союзу Українців Румунії – через підробку документів. Це відбувалося і до повномасштабного вторгнення в ключові моменти: під час виборів у Румунії і навіть внутрішніх виборів представників Союзу Українців Румунії. Тепер ми розуміємо, чому.

Бо Союз Українців Румунії – одна з найбільших організацій, яка представляє українську нацменшину і яка має пірамідальну структуру. У наших керівних органах по всій Румунії більше тисячі представників на всіх рівнях в усіх повітах, де компактно проживає українське населення. Це і представники держадміністрації, викладачі, шкільні інспектори, заступники мерів, представники у центральних структурах. Маючи представників у всіх повітах, ми краще можемо боротися за права української громади. І це дуже важливо, що наші представники не належать до жодної партії. Ми тоді можемо більш об'єктивно бачити і підтримувати інтереси української громади у Румунії.

І через це, звичайно, був інтерес. Їм це не вдалося.

Тому вони почали діяти від організації, якої не існує. Ми вже декілька років боремося з організаціями-привидами, які не зареєстровані, фактично не існують, але пробують говорити від імені української громади і таким чином змінювати думку української громади у Румунії. За цими організаціями стоять люди, які зараз переховуються за кордоном, в тому числі і в Україні. Вони громадяни Румунії, частина з них є етнічними українцями, частина – румуни. Це люди, які мали проблеми з законом, проти них відкриті десятки кримінальних справ. Тому вони і покинули Румунію, але мають сидіти у в’язниці.

Зараз вони розповсюдили заяву про нібито про підтримку української громади у Румунії екстремістського кандидата. І його партія (Альянс «Союз за Румунію», від якої балотується Джордже Сіміон – ред.) заявляє, що Джордже Сіміон має підтримку українців. Кандидат одразу це підхоплює і каже, що цю інформацію розповсюджує Союз українців, і вона швидко почала ширитися в онлайні. Тому ми її спростували.

Ми повідомили про це відповідні органи Румунії, щоб ті знайшли і притягнули до відповідальності людей, які пробують дезінформувати українську громаду і проводять політику РФ в Румунії.

Важливо також, щоби у такі моменти українська громада і українці були дуже об'єднані. Тому що тоді легше і краще правильно інформувати людей.

Французьке агентство з кібербезпеки, яке допомогло викрити втручання Росії у президентські вибори у Румунії минулого року, попередило, що та сама тактика може бути використана знову до другого туру виборів 18 травня. Тоді кампанія, яку підтримували пов'язані з Росією мережі, сприяла перемозі ультраправого кандидата Келіна Джорджеску і привела до того, що результати голосування анулювали. Як зараз діє Росія?

Громадяни Румунії стали більш чутливі і краще фільтрують інформацію. Кампанії з інформування населення робило і Міністерство внутрішніх справ. І ми, Союз українців Румунії, організували декілька масштабних кампаній, головно для людей в селах, куди не так легко доходить правдива інформація, а також серед молоді.

Але це не означає, що ця дезінформація не діє. Вона впливає, її можна побачити в онлайн-мережах.

Чи можуть українці у Румунії впливати на результати президентських виборів? Чи має українська меншина політичний вплив загалом?

Українська національна меншина у Румунії – третя за кількістю громадян. Це понад 45 тис. етнічних українців, які компактно проживаючи в тринадцяти повітах Румунії. І вони можуть в цих регіонах впливати на певні результати. Найбільше після угорців і ромів.

Загалом у Румунії визнано 20 нацменшин і діє унікальна система представництва. Національні меншини мають право на одного представника в парламенті. Якщо ж говоримо про угорців, у них є можливість йти як партія, бо їх багато. І, таким чином, вони мають представників як у Сенаті, так і в Палаті депутатів, мають свою групу угорців. (Демократичний союз угорців Румунії UDMR – політична партія у Румунії, яка виражає інтереси угорської меншини – ред.).

А інші нацменшини, як роми, українці, словаки, серби мають право на одного представника. На даний момент група національних меншин у парламенті складається з 18 депутатів, тобто це значний вплив. В угорської національної меншини – більше представників.

На місцевих виборах ми також балотуємося. І, фактично, у всіх повітах, де в нас є достатня кількість людей, є наші представники: мери, заступники мерів, є радники, більшість у сільських радах.

Таким чином, ми можемо допомагати нашим українським селам у Румунії. Фактично, ця система допомагає національним меншинам обирати шляхи розвитку і допомагати.

Румунія сприяє збереженню української ідентичності у країні

Ви говорили, що Румунія є взірцем передової практики у плані підтримки нацменшин, у тому числі української. У чому унікальність румунської політики підтримки нацменшин?

Йдеться про цілу систему, яка була впроваджена і покращена впродовж 35 років. Тому ми завжди розповідаємо про Румунію як модель співпраці з нацменшинами. Коли у тебе в країні багато нацменшин, краще з ними спілкуватися.

Завдяки цим законам, відкритості, представництву в органах державної влади, фінансовій підтримці нам вдається зберігати все це, що ми зараз маємо. Звичайно, тут багато залежить і від представників нацменшин. Дуже важливо, щоб наші громади були об'єднані. Бо тільки тоді маємо серйозні структури, через які можемо представляти ці громади. Союз українців Румунії об'єднує 118 організацій, включно із жіночою організацією, і молодіжною.

Представництво у держадміністраціях і в парламенті дає нам змогу бути частиною всіх рішень. Нацменшини можуть висловити свою думку і прийти з пропозиціями щодо змін до законопроєктів. І таким чином, нацменшини вирішують самі свої проблеми через всі ці механізми, які засновує, підтримує і покращує держава.

Більше того, нацменшини є містками, які краще з’єднують наші держави. Політики та дипломати міняються. А нацменшини, які знають державу зсередини, краще відчувають потреби громади. Вони краще будуть пов'язувати наші держави. Зараз почали працювати «групи дружби парламентів» (міжпарламентські групи – ред.) між Румунією та Україною. Ми також організували низку заходів щодо співпраці адміністрації на місцевому рівні, головно в регіонах, з якими межує Румунія з Україною, і де українське населення живе компактно.

Минулого року у румунському парламенті був організований саміт лідерів Світового Конгресу Українців, де саме Союз Українців Румунії був представлений як приклад, чому важливо мати своїх представників у владі, як треба співпрацювати з органами влади, як ми співпрацюємо з адміністраціями в Україні і як ми будуємо українську громаду у Румунії завдяки підтримці румунської влади.

Як українці зберігають свою ідентичність за такої підтримки? Що ще українці мають, крім політичного представництва?

Румунія докладає чимало зусиль, щоб її громадяни-представники нацменшин мали право на освіту. Наприклад, для існування класу, де викладається румунська мова, потрібно щонайменше 24 дітей. А для існування класу, де викладання ведеться українською, може бути 2-3 дітей. Румунська система забезпечує викладачів, класи і більше коштів.

Більше того, якщо розформовуються класи через брак дітей, то в останню чергу ті, де вивчається рідна, тобто українська мова. Завдяки цьому нам вдається підтримувати нашу українську мову.

Окрім цього, у школах з українською мовою один з директорів чи представник в шкільній раді має бути етнічним українцем. Це також дає нам змогу вносити зміни до законопроєктів, щоб ще краще зберігати українську мову. За рік я сам вніс 15 змін до закону про освіту з цією метою.

Якщо діти беруть участь в олімпіаді з української мови, тоді вони на національному рівні отримують премії і автоматично без іспитів вступають у найкращі університети.

Також якщо більше 20% населення у населених пунктах етнічне, наприклад, українське, то назви на школах, державних установах, геолокації будуть написані на рідній материнській мові. А також є можливість говорити в адміністраціях рідною мовою.

Це ми говоримо про навчання українців, які є громадянами Румунії. А як щодо дітей, які приїхали після повномасштабного вторгнення?

Переселенці можуть записуватися в будь-яку школу. У повітах, де є українські школи, легше. Але, наприклад, є міста, де немає або не було українців, там складніше. Але наше Міністерство освіти разом з Міністерством освіти України працюють над цим і вже було укладено декілька угод.

Також у нацменшинах є шкільні інспектори, які відповідають за українську мову. У Румунії вони зараз опікуються переселенцями. Ми на рівні Союзу Українців в Румунії створили комісію з питань освіти і комісію з питань переселенців. Зараз працюємо і над відкриттям нових шкіл. Також у наші культурні центри тепер працюють і як школи для українських переселенців.

Союз українців Румунії уклав угоди про співпрацю майже з усіма релігійними конфесіями у Румунії. Про яку співпрацю йдеться?

У Румунії понад 80 церков, де богослужіння проводяться українською мовою, а там, де немає культових споруд, важче зберігати українську мову. У нас є церкви, які належать до Православного українського вікаріату, Українського греко-католицького вікаріату, до румунських епархій, але служба відбувається українською. Маємо також п'ятидесятників тощо. Ми з усіма укладаємо угоди співпраці. Це означає, що ми, наприклад, допомагаємо їм організувати різні заходи через наших представників в парламенті чи у місцевих радах. Ми надаємо кошти для ремонтів або дотації цих церков. Тільки за останні два роки через державний бюджет профінансувати декілька десятків проєктів в українських селах для церков.

У нас є різні проєкти разом із церквами для молоді. Частина них, що стосувалася дезінформації, були організовані із представниками церков. Також разом з церквами багато допомагаємо переселенцям. Особливо хочу відзначити роботу у цьому Українського греко-католицького вікаріату. Вони приходять до нас із різними ініціативами, які ми підтримуємо. Для нас також є дуже важливо, щоб церква сприяє єдності української національної громади у Румунії.

Як можна румунський досвід співпраці держави з нацменщинами масштабувати на інші країни, де зараз багато українців?

Зараз ми розповідаємо про цей досвід на рівні парламенту, центральної та місцевої влади для співпраці між Румунією і Україною. Румунська модель працює і може бути легко перейнята для всіх держав Європи. Її лише треба адаптувати до наших потреб в різних державах. Бо вона допомагає і нацменшинам, і може допомагати державам, як ми бачимо у Румунії.

Для цього напевно потрібна політична воля урядів цих країн. Бо зараз адаптацію такої моделі, до прикладу, у сусідній Польщі важко уявити.

Розвиток нацменшин багато в чому залежить від уряду. Але ще дуже важливо спілкування: щоб ми налагоджували ці відносини між країнами. У Румунії та України є у цьому величезний досвід і співпраця на рівні урядів також. Почалися візити на місцевому рівні. Це дуже добрі знаки і їх треба консолідувати на всіх рівнях.

Які зараз плани і настрої українських біженців – залишатися чи повертатися? Чи інтегрує їх Румунія?

Кілька тижнів тому я мав зустріч у регіонах, де компактно проживають переселенці. Більша частина планує повертатися додому. Окрім тих, кому немає куди повертатися. Частина почала інтегруватися. Існує тісна співпраця між переселенцями і етнічними українцями в багатьох повітах, які допомагають. Зараз в Румунії дуже багато студентів і людей, які вже почали працювати.

Після 2022 року ми фактично повністю переосмислили діяльність Союзу Українців у Румунії і заходи, які організуємо. Ми відкрили нові приміщення саме у тих повітах, де компактно проживають українські переселенці. Наприклад, у Констанці та інших повітах, де етнічних українців було дуже мало. У нас є службовці, які ними опікуються. Ми також робимо курси з різними неурядовими організаціями, з представниками влади, організуємо заходи або зустрічі для того, щоб бути постійно на контакті з ними і щоб знаходити найкращі варіанти для переселенців, у тому числі на законодавчому рівні. І Румунія, і дуже багато її громадян і надалі допомагають українцям.