Пріоритет номер один – це повне, безумовне й чесне припинення вогню – виступ Президента України на саміті Європейської політичної спільноти

Щиро дякую, дорогий друже, щиро дякую, Еді, Прем’єр-міністре Рамо, дякую!

І дякую Албанії за те, що приймає нас сьогодні – не просто в прекрасній країні, а в країні, яка вірить у Європу та відстоює її майбутнє.

Дорогі друзі!

Дякую всім вам за підтримку. Я ціную те, що ми поділяємо спільне розуміння: цю війну, війну Росії проти України, потрібно якнайшвидше закінчити, і зробити це справедливо. Україні потрібен мир. Мир у Європі залежить від того, чи отримає його Україна.

Усі ви знаєте, що цього тижня в нас був реальний шанс зробити важливі кроки до завершення цієї війни, якби тільки Путін не злякався приїхати до Туреччини. Я був учора в Анкарі – і дякую за участь і прийом Президенту Ердогану – і був готовий до прямої зустрічі з Путіним в Анкарі чи у Стамбулі. І не просто до зустрічі, а щоб розв’язати всі важливі питання, на мою думку. Але він не погодився ні на що. Я маю на увазі Путіна. Ви також бачите, що російська делегація, яка прибула до Стамбула, дуже низького рівня. У її складі немає жодної людини, яка справді ухвалює рішення у Росії.

Попри це я направив нашу команду на чолі з міністром оборони України до Стамбула – хоча б для того, щоб з’ясувати, чи здатні ті росіяни справді щось вирішити. Наш пріоритет номер один – це повне, безумовне й чесне припинення вогню. Це має статися негайно передусім, щоб зупинити вбивства та створити міцну основу для дипломатії. І якщо російські представники у Стамбулі сьогодні не зможуть погодитися навіть на це – на припинення вогню, на цей очевидний і необхідний перший крок, – тоді стане на сто відсотків зрозуміло: Путін продовжує підривати дипломатію. Якщо це не так – сьогодні має бути бодай якийсь результат, починаючи з припинення вогню. Українська делегація має мандат на ухвалення рішень.

Як ми побачили вчора, Росія відправила майже тих самих людей, що й у 2022 році. Це свідчить про те, що її підхід не змінився – багато заяв, багато погроз, але жодних рішень. Вони роблять усе можливе, щоб перетворити цю зустріч у Стамбулі на постановочний, порожній процес – такий самий, як і у 2022-му. Це не ми чи західні лідери зривають переговори, як роками стверджують росіяни, це росіяни посилають на переговори порожні голови, і саме це руйнує сенс дипломатії. Тож якщо виявиться, що російська делегація насправді є лише бутафорською й не здатна сьогодні забезпечити жодного результату, світ має відреагувати. Потрібна жорстка реакція, зокрема санкції проти енергетичного сектору Росії та її банків. Тиск має зростати, доки не буде досягнуто реального прогресу.

Україна готова зробити всі реалістичні кроки для завершення цієї війни. Я закликаю Путіна надати своїй делегації реальні повноваження.

Нам потрібно повністю зупинити вбивства – на достатньо довгий час, щоб дати дипломатії реальний шанс. По-друге, ми повинні побудувати хоча б мінімальний рівень довіри в переговорному процесі. Це можна зробити, звільнивши військовополонених, повернувши українських дітей, викрадених Росією, та звільнивши цивільних заручників, яких наразі утримує російська сторона. По-третє, потрібно чітко визначити питання, які мають розв’язуватися на рівні лідерів – не нижче. Ми всі знаємо, хто насправді ухвалює рішення в Росії. По-четверте, разом із лідерами та країнами, які сьогодні тут із нами, ми розпочали формування нової архітектури безпеки для України та всієї Європи. Я вдячний усім, хто долучився. Тепер настав час переходити до дуже практичних кроків. І п’яте – Сполучені Штати. Президент Трамп хоче завершити цю війну. Ми маємо й надалі тісно співпрацювати з Президентом і залишатися максимально скоординованими. Також критично важливою є довгострокова підтримка з боку США. Потрібен американський механізм безпекових гарантій backstop. Дуже важливо, щоб ми працювали разом на всіх рівнях, щоб це стало реальністю.

Звичайно, я інформуватиму вас протягом дня про те, що відбувається в Стамбулі й чи є шанс, що російська делегація зробить реальні кроки, щоб зупинити вбивства та покласти край війні.

Ще раз дякую, Еді, за запрошення.