Публічний демарш комбата з “Маґури”: що відомо про гучний рапорт та як реагують в армії

Генеральний штаб, своєю чергою, розпочав офіційне розслідування за інцидентом.

Усе, що відомо про комбата Ширшина, які заяви він виніс у публічну площину та якою була реакція інших військових - далі у матеріалі ТСН.

"Безцільна втрата людей": комбат “Маґури” написав рапорт.

Командир 1-го батальйону 47-ї окремої механізованої бригади ЗСУ "Маґура" Олександр Ширшин повідомив, що подав рапорт про звільнення з посади.

Він звинуватив командування в "дебільних задачах" на Курщині та невиправданій втраті людей.

Відомо, що ця бригада виконує бойові завдання на цьому напрямку з осені 2024 року.

За його словами, за весь час служби він "не отримував більш безглуздих завдань, ніж на поточному напрямку".

Він рішуче засудив "безцільну втрату особового складу" та вказав на "тремтіння перед некомпетентним генералітетом", підкресливши, що така ситуація призводить виключно до "провалів і не дає жодного позитивного результату".

Командир також розкритикував реакцію відповідальних осіб на проблеми, яка, за його твердженням, обмежується лише "доганами, розслідуваннями та накладанням стягнень", замість системного вирішення.

Він висловив глибоке переконання, що "політичні ігри" та оцінка реального стану справ на фронті "не відповідає ані дійсності, ані наявним можливостям, загралися", додав він.

Військовий також відзначив у своєму дописі Генштаб Збройних Сил України, публічно висловивши свою позицію.

Також під дописом можна побачити й інші коментарі військових.

Генштаб призначив розслідування.

У відповідь на резонансну заяву командира батальйону Олександра Ширшина, що викликала обговорення у суспільстві, Генеральний штаб Збройних Сил України 18 травня повідомив про створення спеціальної комісії.

Основною метою діяльності цієї комісії визначено "всебічне вивчення обставин", озвучених військовослужбовцем у його публічному дописі.

У офіційному повідомленні Генштабу було зазначено, що в рамках роботи комісії буде проведено ретельний та детальний аналіз наказів та розпоряджень, які надходили з різних рівнів військового управління, зокрема, на тому напрямку, де служив командир.

Цей аналіз здійснюватиметься "на предмет доцільності прийнятих рішень у бойовій обстановці, що склалася".

У заяві також зазначається, що за результатами перевірки будуть прийняті відповідні рішення.

Що відомо про комбата Ширшина?.

Низка ЗМІ повідомляє, що Олександр Ширшин, відомий також під позивним “Геній”, до початку повномасштабної війни вів активну громадську діяльність.

Він долучився до лав ЗСУ за місяць до повномасштабного вторгнення, свідомо обравши шлях військовослужбовця.

З того часу Олександр Ширшин пройшов усі щаблі військової кар’єри, послідовно піднімаючись “службовою драбиною”.

Він, зокрема, служив у складі 80-ї ОДШБ, брав безпосередню участь у визволенні Ізюма, а також виконував складні бойові завдання на Авдіївському та Покровському напрямках.

Командиром батальйону у 47-й окремій механізованій бригаді він став у липні 2024 року.

Зазначається, що у 2024 році він також виконував бойові завдання на Курщині.

За виявлену мужність та визначні заслуги у захисті Батьківщини Олександр Ширшин був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня та орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Журналіст Юрій Бутусов пише, що Ширшин показав себе справжнім лідером під час наступальної операції на Запоріжжі у 2023-му.

За його словами, саме його рота однією з перших прорвалась до Роботиного, а сам командир роти завжди був з людьми та часто сам брав участь у штурмах та бився з усіма на передовій.

Бутусов також стверджує, що “Ширшин завжди особисто опікувався евакуацію поранених та загиблих, робив усе для зменшення втрат, за що користувався та користується великою повагою у своїх бійців.

Для нього життя людей та виконання ризикових бойових завдань - це не слова, це вчинки, які він виконував не один раз.

Тож якщо він поставив питання різко - значить має на це моральне право”, - пише він.

Бутусов також назвав звільнення Ширшина та його публічні заяви "подією значного масштабу для армії та суспільства".

На переконання Бутусова, слова комбата, які “виражають протест проти некомпетентних рішень командування на Курському напрямку, не підлягають ігноруванню".

Бутусов характеризує цю заяву як "безпрецедентний за своєю гостротою акт критики та виклик", який, на його думку, неодмінно вимагає офіційної реакції від вищих військових та політичних інстанцій.

Він прямо вказує на необхідність відповіді з боку Ставки Верховного головнокомандувача, Головнокомандувача ЗСУ, Начальника Генерального штабу, командувача Сухопутних військ та командувача угруповання військ "Курськ".

Він зазначив, що наявні відеоматеріали, які публікує противник (отримані, зокрема, з дронів), чітко демонструють хибність застосовуваної тактики.

За його спостереженнями, спроби атакувати позиції ворога колонами техніки "в лоб" під постійним спостереженням та ураженням російськими безпілотниками призводять до значних і, на його думку, невиправданих втрат як бойової техніки, так і особового складу.

Бутусов висловлює переконання, що завдання, які ставляться перед підрозділами, не завжди відповідають їхнім реальним можливостям, особливостям рельєфу місцевості та елементарним принципам військової тактики.

На його думку, недооцінка військовим командуванням загрози, яку становлять ворожі дрони, є однією з причин серйозних провалів в інженерному забезпеченні військ, неналежного захисту техніки та військовослужбовців, а також грубих помилок у процесах планування та застосування підрозділів.

"Змінимось або загинемо" є не просто образним гаслом.

Блогер та активіст Сергій Стерненко також висловив свою реакцію на ситуацію, наголосивши на нагальній потребі системних та масштабних реформ у війську.

На його глибоке переконання, необхідні саме комплексні та всеохоплюючі зміни, а не лише поодинокі покращення, які спостерігаються наразі.

Заява командира батальйону 47-ї ОМБр Олександра Ширшина, на думку Стерненка, є яскравим підтвердженням цієї необхідності.

Активіст зазначив, що поспілкувавшись з іншими військовими на цій ділянці фронту, може підтвердити, що “управління військами там - неадекватне”.

Сергій Стерненко також різко розкритикував відсутність відповідальності за невиправдані втрати особового складу.

На його думку, необхідна рішуча реакція на найвищому рівні військового керівництва.

На завершення свого допису активіст підкреслив, що фраза "Змінимось або загинемо" є не просто образним гаслом, а відображає жорстоку реальність, і Україна, на його переконання, не зможе вистояти та перемогти з такими підходами до управління та реформ.

Старший лейтенант Сил оборони України на позивний “Алекс” пише, що “на жаль, історія з комбатом 47-ої ОМБр - одна з багатьох, бо, знову ж таки, на превеликий жаль, такі ситуації - це буденність”.

За словами військового, це є однією з причин деяких проблем, з якими стикаються українські Сили оборони.

З цієї ж проблеми, на думку "Алекса", “витікають і безглузді, невиправдані втрати особового складу, оскільки інколи складається враження, що такі локальні об'єкти, як окреме село чи лісопосадка, розглядаються військовим командуванням як об'єкти стратегічного рівня значущості”.

Він висловлює подив з приводу того, що саме цими, здавалося б, тактичними завданнями чомусь опікуються вищі органи військового управління.

Військові розкритикували позицію комбата “Маґури”.

Водночас, командири кількох підрозділів ЗСУ розкритикували позицію комбата 47-ї бригади "Маґура" Олександра Ширшина.

Так, Герой України, командир 414-ї Окремої Бригади Ударних Безпілотних Авіаційних Систем ЗСУ “Птахи Мадяра” Роберт Бровді засудив форму такого публічного оприлюднення критики.

На думку військового, це по-перше, може свідчити про "опущені руки чи неспроможність обґрунтувати та відстояти власну позицію".

А по-друге, це працює на користь ворогу, який вміє використовувати такі ситуації для власної пропаганди.

“Форму оприлюднення демаршу засуджую, і нехай це залишиться моєю субʼєктивною думкою”, написав він.

Військовий також висловив впевненість, що українська військова система має оновитися, адаптуватися під виклики війни та сформувати нову військову доктрину, яка "пишеться кров'ю, але з головою", оскільки наразі адаптованої доктрини у світі не існує.

Він підкреслив, що війна народила необхідних для цього командирів у всіх родах військ.

Бровді також висловив сподівання на ефективність корпуснної системи та "правильних" командирів у ній.

У 3-й окремій штурмовій бригаді також підтримали рішення Генштабу ЗСУ створити робочу групу для з’ясування обставин в 47 ОМБр.

У заяві бригади було наголошено, що внутрішні суперечки в армії потребують чіткої та обґрунтованої реакції з боку відповідних органів військового управління.

Командування 3-ї ОШБр зазначило, що до завершення офіційного розслідування коментарі та публічні обговорення внутрішніх конфліктів вбачаються недоречними.

Було підкреслено, що у воєнний час такі дії можуть завдати значної шкоди спільним зусиллям, і подібні публічні висловлювання розцінюються як такі, що спрямовані всупереч власній армії.

У бригаді також нагадали, що на всій лінії фронту підрозділи Сил оборони щодня виконують надзвичайно складні бойові завдання.

Зокрема, операція на Курщині була названа однією з таких складних і важливих операцій, що проводяться на території противника.

У заяві було підкреслено, що саме завдяки цим зусиллям, самовідданості та професіоналізму бійців наша країна продовжує існувати.

Бригада закликала продовжувати битися проти ворога, а не розповсюджувати внутрішні конфлікти, що підривають єдність та ефективність Сил оборони.

У 425-му окремому штурмовому полку "Скала" вважають, що публічна відмова Ширшина виконувати накази вищого командування та висловлення звинувачень на його адресу є абсолютно неприйнятними.

На думку представників полку "Скала", “ігнорування Ширшиним поставлених вищим керівництвом завдань на полі бою призводить до невиправданих, безглуздих втрат серед особового складу його підрозділу”.

Вони стверджують, що “його стиль управління, замість досягнення необхідних результатів, постійно закінчується провалами, а сам він спроможний лише на необґрунтовану критику та перекладання відповідальності за власні невдачі”.

У полку "Скала" переконані, що Ширшин "грає в політичні ігри" у складний для країни час та “дає оцінки, які не відповідають реальній бойовій обстановці”.

Командир 1-ї ОШП Дмитро "Перун" Філатов пише, що “справжній командир не шукає винних назовні, а аргументовано відстоює свою позицію, доносить її до керівництва та пропонує дієві рішення”.

За його словами, у Збройних Силах України існують чіткі процедури інформування про критичні проблеми в управлінні.

Зокрема, передбачено механізм позатермінового донесення, в якому командир може викласти суть проблем і запропонувати шляхи їхнього вирішення.

“З власного досвіду, якщо до викладених проблем додаються пропозиції вирішення — їх зазвичай розглядають конструктивно”, - зауважив він.

“На війні командири вимушені брати на себе відповідальність — навіть у найскладніших умовах.

Якщо командир визнає проблему та прагне змінити ситуацію хоча б у межах своїх повноважень — це командирський вчинок.

Якщо ж він просто заявляє "я йду" і нічого не робить заради своїх людей — це дезертирство.

Зрада особового складу, який не має права залишити позиції”, - заявив Філатов.

За словами військового, жодне бойове рішення не буває легким.

Адже досвідчений командир усвідомлює: будь-яке зіткнення з противником завжди пов'язане з ризиком втрат.

У сучасних умовах - із щільним артилерійським вогнем, широким застосуванням дронів і високою інтенсивністю боїв — уникнути втрат, на жаль, дуже складно.

Саме тому, наголошує “Перун”, командир має бути разом із особовим складом — у бою, у складних рішеннях, беручи на себе відповідальність.

“Боротися за бійців і разом з ними.

Це і є командирський вчинок.

Усе інше — втеча та виправдання власної некомпетентності”, - підсумував він.

Командир 475-го ОШБ Настенко Олександр, “Флінт” наголосив, що “військові є тим останнім форпостом, який стоїть на заваді вбивства мирних громадян – наших жінок і дітей”.

За його словами, українські військовослужбовці не мають права просто залишити свої позиції.

Настенко додав, що втомилися всі – від піхотинця на передовій позиції, який страждає від нескінченних обстрілів та атак ворожих дронів, до командирів усіх рівнів, які щодня змушені ухвалювати складні та часто болючі рішення.

Однак, він підкреслив, що завжди легше піддатися обставинам, ніж знаходити в собі сили продовжувати боротьбу.

“Флінт” також заявив, що “українські військові не мають права здаватися перед ворогом, в першу чергу це стосується командирів”.

Лідер добровольчого формування УДА Дмитро Ярош зазначив, що багато в чому погоджується з озвученими проблемами, однак, маючи власний досвід тривалої участі у бойових діях (з 2014 року), розуміє, що командири, які воюють "в окопах", дуже часто не бачать всієї повноти проблем, що охоплюють весь театр бойових дій.

Ярош також висловив думку, що оприлюднення таких особистих міркувань публічно може грати на руку ворогу.

Він підкреслив, що усвідомлює необхідність берегти кожну людину, яка перебуває "в окопах".

Також він зазначив, шо знає, що “маленька радянська армія” не може перемогти “велику радянську армію”.

“Тому, ті революційні зміни, які відбуваються у ЗСУ, - це формування корпусної системи, розгортання великих і системних частин і підрозділів БПЛА, цифровізація багатьох напрямів і ліквідація бюрократії, ракетна програма - це величезні плюси для СОУ”, - написав Ярош.

Командир 225-го окремого штурмового полку Олег Ширяєв також розкритикував публічну заяву комбата 47-ї бригади "Маґура" Олександра Ширшина.

“Мені, як військовому, який пройшов АТО і з першого дня повномасштабної війни залишається в строю, прикро спостерігати, як деякі наші побратими системно знецінюють українську армію під виглядом критики вищого командування.

Іноді хлопців заносить.

Це факт”, - написав він.

За словами Ширяєва, процес постановки завдань у військовій структурі розподілений за рівнями відповідальності.

Він нагадав, що визначення завдань на стратегічному та оперативному рівнях зводиться до окреслення загального напрямку дій, визначення мети операції та символічного позначення її на карті.

За кожною такою "стрілкою на карті", каже військовий, стоїть складний ланцюг причин та рішень, що ґрунтуються на даних розвідки, загальній оперативній обстановці на театрі бойових дій та балансі сил сторін.

Ширяєв наголосив, що ці рішення вищого рівня "не є забаганкою чи свавіллям", а мають під собою об'єктивні підстави та аналіз ситуації.

“Так, є задачі надскладні.

Є командирі сильні, є — слабші.

Але назвався командиром — тягни хрест.

Взяв булаву — неси відповідальність.

У нас у всіх болить.

Але простіше за все — скласти руки й облити брудом тих, хто вище.

А діяти — складно.

Це важко.

Це болить.

Це виснажує.

Але саме дія — це суть командирської роботи.

Не емоція.

Не пост.

Не образа”, - написав він.

Військовий також зазначив, що “саме зараз - той момент, коли армія повинна залишитися армією.

Не групою блогерів, не спільнотою вільних стрільців, а силою, що здатна перемагати”.

Командир та офіцер 225-го ОШП також звернувся до Верховного Головнокомандувача:.

“Задля збереження бойової дисципліни та керованості — варто запровадити суворі обмеження на публічне обговорення бойових завдань, хід операцій та оцінку командування.

Армія — не форум.

Війна — не місце для особистих шоу”, - додав він.

Старший лейтенант Збройних сил України, лицар ордену Богдана Хмельницького, колишній командир роти 47-ї окремої ОМБр ЗСУ “Магура” Микола Мельник висловив свою думку щодо резонансу, викликаного заявою командира 1-го батальйону цієї ж бригади.

На його переконання, резонанс пов'язаний не стільки зі змістом самої заяви, скільки з тим фактом, що вона пролунала саме від представника "Маґури".

Він зазначає, що проблема "неадекватності окремих наказів окремих командирів" є "хворобою будь-якої армії", і підрозділи реагують на неї по-різному: одні "чинять опір", коли стикаються з необхідністю зазнати значних втрат, інші ж "отримують нагороди та ордени”.

Переходячи до опису 47-ї ОМБр, Микола Мельник зауважує, що свого часу вона "була бригадою-мрією".

Він визнає, що у бригади були свої "специфічні особливості", "неадекватно завищені амбіції" у деяких сержантів та неповне розуміння своїх функцій окремими офіцерами.

Однак, за його словами, особистості, такі як Шаламага, Сак та Маркус, дійсно намагалися створити щось нове, з претензією на елітарність.

Мельник також підкреслює, що ця бригада, попри все, "дотисла" абсолютно непотрібне, на його думку, Роботине, хоча й ціною великих невиправданих втрат та значної самопожертви солдатів та молодшого офіцерського складу.

Наразі, за оцінкою Мельника, від того, що створювалося у 2023 році, "майже нічого не лишилося".

Бригада стала "звичайною бригадою ЗСУ зі звичайними проблемами".

Однак, вона стикається із "завищеними вимогами з боку Главкома", що провокує відсутність належного відпочинку в особового складу.

Незважаючи на те, що, на його думку, резонанс від заяви є "трохи завищеним", Мельник вважає, що її розголос дійсно був необхідним.

Він підкреслює, що командир 1-го мехбату пішов на цей крок заради "рятування особового складу", і це, на думку Мельника, заслуговує на найвищу повагу.

Коментуючи публічні позиції, висловлені деякими бригадами та полками у відповідь на його попередню заяву, командир батальйону Олександр Ширшин зазначив, що очікував на інший розвиток подій, зокрема на "конструктивну розмову з Генштабом Збройних Сил України".

Він підкреслив, що підняте ним питання є серйозним і "потребує вирішення".

Однак, за словами Ширшина, замість очікуваної конструктивної взаємодії, він став свідком того, що він назвав "відбілюванням", здійснюваним певними бригадами та посадовими особами.

Це, на його думку, було спрямовано на реабілітацію іміджу "пана головнокомандуючого", хоча Ширшин окремо наголосив, що у його початковому дописі не було закликів до усунення Головнокомандувача ЗСУ.

Також Олександр Ширшин розцінює публічні реакції як спробу "навмисно звести наклеп" на нього.