Сильные, болезненные и медведчуковские. Как ЕС вынуждает Путина к уступкам с помощью санкций

20 травня у Брюсселі міністри оборони та закордонних справ держав ЄС розмірковували, як посилити тиск на володаря Кремля Владіміра Путіна, щоб примусити його укласти стійкий та сталий мир з Україною.

Головним результатом засідань Ради ЄС у закордонних справах і з питань оборони стало затвердження нового, 17-го пакета санкцій проти Росії.

Його підтримали усі країни, включно з Угорщиною, яка традиційно створює проблеми для схвалення нових санкцій проти РФ.

Втім, за даними "Європейської правди", угорський міністр Петер Сійярто був змушений погодитися на цей крок лише після того, як отримав наполегливу пораду з Вашингтона.

Та попереду – ще важливіший крок.

Від керівників Євросоюзу лунають впевнені заяви: скоро санкційний тиск на Кремль має знову посилитися, буде потужний 18-й пакет санкцій.

Щоправда, будь-якої конкретики щодо термінів його затвердження європейські посадовці уникають, і це зрозуміло: ніхто не має гарантії, чи не буде новий пакет заблокований на невизначений час Угорщиною (чи, скажімо, Словаччиною).

А також – чи не знадобиться підтримка США та посилення санкцій з американського боку для того, щоб і ЄС зробив цей крок.

Втім, рішучість європейських посадовців все ж дає певну надію на позитивний результат.

"Тіньовий флот", і не лише він.

Попередній, 16-й пакет санкцій Євросоюзу був ухвалений 24 лютого – у третю річницю повномасштабного нападу, і вже тоді у Брюсселі заговорили про підготовку нового санкційного рішення.

Втім, задовго до його схвалення "брюссельська бульбашка" затаврувала його як слабкий.

Бо яким ще може бути санкційний пакет, на який за нинішніх умов погодиться навіть Угорщина?.

Але після оголошення усіх деталей пакета виявилося, що він не такий і поганий, як це звучало в оцінках раніше.

До угорської теми ми ще повернемося, бо вона має особливе значення, а спершу – про те, що ж записав ЄС у своєму 17-му пакеті.

Перш за все, 17-й пакет санкцій – найбільший з точки зору боротьби з так званим "тіньовим флотом", який використовує Росія для обходу торгових обмежень.

Цей термін охоплює танкери, які перевозять світом сиру нафту з Росії (часто – використовуючи підробні документи, уникаючи міжнародного страхування тощо), а також інші судна, що транспортують цивільні вантажі, які Росія приховує – наприклад, крадене на окупованих територіях України зерно.

Відсьогодні перелік таких суден зростає більш ніж удвічі: до 17-го пакета увійшли 189 суден, які класифікуються як причетні до "тіньового флоту", і загальна кількість одиниць санкційного списку становить 342.

Підсанкційним суднам заборонено заходити у порти ЄС та отримувати будь-які послуги від європейських контрагентів.

Також санкції застосовуються і щодо операторів судноплавства, що робить обмеження ширшими.

Втім, це далеко не означає, що проблема "тіньового флоту" знята.

Навіть ті заборони, які запровадив ЄС, не охоплюють увесь "флот".

За різними оцінками, загальна кількість суден "тіньового флоту" РФ становить від 700 до 800 одиниць; тобто навіть зараз його більша частина лишається поза санкціями.

Є над чим працювати далі!.

Крім того, опитані "Європейською правдою" брюссельські енергоексперти заявляють, що "тіньовий флот" продовжує зростати – росіяни залучають нові танкери, які ходять під прапорами третіх країн.

Загроза санкцій ЄС не є достатньою для їхніх власників та операторів.

Ну і, зрештою, наявні санкції не блокують використання підсанкційних кораблів, якщо ті йдуть до РФ без заходу до європейських портів тощо.

"Європейська правда" вже публікувала думки експертів про те, що ЄС здатен на більш ефективні кроки.

Втім, те, що Рада ЄС почала детально вивчати питання російської нафти, вже є певним позитивним сигналом.

Також 17-й пакет санкцій додав до списків 75 фізичних осіб та підприємств, довівши загальний список підсанкційних організацій до понад 2400 найменувань.

Варто зауважити, що до нової частини списку увійшли також особи і підприємства, відповідальні за розграбування культурної спадщини в Криму (зокрема, музею "Херсонес Таврійський") та привласнення української сільськогосподарської продукції.

Третя важлива позиція 17-го пакета, яку, до слова, вдалося до кінця зберігати непублічною – це запровадження санкцій проти одного з найбільших видобувачів нафти в Росії, компанії "Сургутнефтегаз".

Варто зауважити, що США та Велика Британія запровадили санкції проти "Сургутнефтегазу" ще у січні 2025 року, тож ЄС тут надолужував відставання.

Подвійна увага до Медведчука.

Окрім 17-го пакета, Рада ЄС сьогодні затвердила ще три інших, фокусованих санкційних рішення: санкції за ведення гібридної війни (проти російської пропаганди та дезінформації), санкції за порушення прав людини та санкції, пов’язані з хімічною зброєю та її використанням в Україні.

Ось тут і "виплив" Віктор Медведчук.

Прізвище одіозного кума Путіна, разом з двома його спільниками – колишнім генпродюсером каналу "112 Україна" Артемом Марчевським та колишнім депутатом ОПЗЖ Олегом Волошиним, що також був пов’язаний з цим телеканалом – фігурує у списку індивідуальних санкцій у рамках "гібридного" пакета.

"До сьогоднішнього списку санкцій внесено Віктора Медведчука – колишнього українського політика та бізнесмена, який через своїх соратників Артема Марчевського та Олега Волошина (теж внесених до списку) контролював українські ЗМІ та використовував їх для поширення проросійської пропаганди в Україні та за її межами.

Завдяки таємному фінансуванню медіаканалу Voice of Europe (також внесеного до списку) та політичної платформи "Інша Україна" Медведчук просував політику та дії, спрямовані на підрив легітимності та авторитету українського уряду, безпосередньо підтримуючи зовнішньополітичні інтереси Російської Федерації та поширюючи проросійську пропаганду", – повідомили у Раді ЄС.

Рішення щодо Медведчука є особливим.

Адже він тепер фігурує у санкціях ЄС двічі!.

У травні 2024 року Медведчук з колегами вже був внесений до загального санкційного переліку, затвердженого ЄС.

Тепер його ім’я лишилося і у старому списку, і є у новому, яке затверджене окремим рішенням.

У структурах ЄС пояснили "Євро.

Правді", що "це – два окремі режими санкцій", що діятимуть паралельно і матимуть для кума Путіна однакові наслідки: заморожування активів на території ЄС та заборону на в'їзд до Євросоюзу.

Так, "гібридний" пакет загалом запровадив санкції проти 21 фізичної особи та шести юридичних осіб, "відповідальних за дестабілізаційні дії Росії за кордоном".

І це не тільки санкції за пропаганду.

Наприклад, до списку включено дві риболовні компанії – Norebo JSC та Murman Sea Food, які, як встановлено, беруть участь у спонсорованій державою РФ кампанії зі стеження, здійснюючи шпигунські місії та диверсії проти критично важливої інфраструктури, зокрема підводних кабелів.

Крім того, Рада додала до санкційного списку Федеральне державне унітарне підприємство "Головний радіочастотний центр" (ГРЧЦ) та його в.

директора Руслана Нестеренка, які відповідають за електронну війну, зокрема глушіння та "спуфінг" GPS-сигналу на території, що насамперед впливає на Балтійські країни, зокрема, зриваючи рейси цивільної авіації.

Інше, ухвалене у вівторок рішення запроваджує санкції проти 28 осіб за серйозні порушення прав людини та репресії проти опозиції на території Росії.

Серед тих, хто потрапив у цей список – судді та прокурори, включно з представниками Верховного суду РФ та регіональних судів, члени Слідчого комітету РФ, причетні до фальсифікації справ проти активістів.

Крім того, Рада ЄС застосувала додаткові санкції ще проти трьох російських військових організацій, пов’язаних із розробкою та використанням хімічної зброї: війська радіаційного, хімічного і біологічного захисту (РХБЗ); 27-й науковий центр; 33-й Центральний науково-дослідний і випробувальний інститут Міноборони РФ.

Підставою стали звіти Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) за листопад 2024 та лютий 2025, які підтверджують наявність залишків хімічної зброї, (зокрема, отруйного сльозогінного CS 2-хлоробензальмалононітрилу) у зразках, зібраних на фронті в Україні.

Його використання Росією як засобу ведення війни порушує Конвенцію про заборону хімічної зброї.

Зараз обмежувальні заходи ЄС проти розповсюдження та застосування хімічної зброї охоплюють 25 фізичних осіб і шість організацій.

Усім особам і компаніям, включеним до санкційних списків, буде заморожено активи в Євросоюзі.

Крім того, фізичні особи підлягатимуть забороні на в’їзд і транзит територією ЄС.

Як погодилася Угорщина.

Ми розповідали про те, як на початку весни Угорщина до останнього тримала під загрозою зриву продовження санкцій проти усіх осіб, щодо яких ЄС запроваджував обмеження з 2014 року через агресію проти України (детальніше читайте у статті "Орбан ламає санкції").

Так побудована інфраструктура санкцій у Євросоюзі: обмеження мають підтверджуватися кожні пів року, і технічно навіть одна країна може накласти вето, зірвати продовження і ліквідувати санкції проти усіх одночасно.

Тоді все ж вдалося запобігти гіршому розвитку подій, а щоб Орбан поступився – з санкційних списків виключили кількох росіян, представників олігархічних кіл, проти яких обмеження діяли ще з 2014 року.

Також тоді від угорців лунали заяви про небажання посилювати санкції надалі.

Що ж сталося, як ЄС зміг зламати опір угорського прем’єра?.

Одне з пояснень – це те, що ЄС все ж пішов на певні поступки.

З проєкту санкційного рішення в останні дні виключили дочірню компанію "Лукойла" (групу "Лукойл" експерти часом називають одним зі спонсорів режиму Віктора Орбана).

Однак це – зміни останніх днів.

Між тим про принципову згоду Будапешта на затвердження 17-го пакета стало публічно відомо ще на початку травня – у ЄС з полегшенням повідомили журналістам, що угорський уряд пообіцяв не блокувати його.

А за даними "Європейської правди", принципова домовленість з угорцями про це була досягнута ще раніше – наприкінці квітня.

Ключову роль тут, як кажуть, відіграли США.

Це був період, коли в адміністрації Трампа був черговий нетривалий період розчарування у Кремлі.

Тоді США знову заговорили про тиск на Путіна, у тому числі санкційний, і навіть посилили певні обмеження.

Тож намагання уряду Орбана до послаблення обмежень не відповідали американському баченню.

Подейкують, що тоді відбулася телефонна розмова держсекретаря Марко Рубіо і угорського проросійського очільника МЗС Петера Сійярто, за підсумками якої Угорщина дала європейським колегам згоду на наступне посилення тиску.

Утім, лишається питання: чи погодиться Угорщина і на наступний виток санкцій?.

Обіцянки "болючих обмежень".

"Нашим головним пріоритетом залишається повне і безумовне припинення вогню.

Україна погодилася на нього понад 60 днів тому, а Росія замість того, щоб шукати миру, все ще грає в ігри….

Єдиний варіант – посилити тиск на Росію, щоб змусити її до серйозних переговорів", – так почала свій виступ після закінчення міністерської зустрічі 20 травня головна дипломатка ЄС Кая Каллас.

Вона наголосила, що вплив санкцій на російську економіку є значним, і вони знижують здатність Росії вести війну.

"Міністри попросили про швидкий прогрес щодо наступного раунду санкцій.

Багато країн сказали, що, якщо Росія не погодиться на повне і безумовне припинення вогню, тиск буде посилено.

Робота над наступним пакетом санкцій – це той тиск, який ми можемо чинити", – розповіла Каллас.

Ту саму позицію оголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, розмовляючи з президентом України Володимиром Зеленським: "Настав час посилити тиск на Росію, щоб досягти припинення вогню".

За її словами, 18-й пакет санкцій проти РФ буде мати "подальші болючі обмеження".

Робота над новим пакетом вже почалася.

Понад те, вже відомо, що може увійти до 18-го пакета санкцій.

У дискусіях в ЄС лунають чотири санкційні ідеї:.

зниження стелі ціни на російську сиру нафту;.

продовження санкцій щодо російського тіньового флоту;.

санкції проти російських фінансових установ, які допомагають російській армії та оборонці – причому це можуть бути навіть банки третіх країн;.

санкції проти компаній-операторів проєктів "Північних потоків".

Каллас переконує, що головне значення матимуть санкції у галузі енергетики – таким є висновок звіту розвідки про стан російської економіки, який представили міністрам на зустрічі 20 травня.

"Обмеження ціни на нафту – це те, що має очевидний вплив на російську економіку.

Також ведуться дискусії про банківські послуги.

Але я думаю, що найважливішим є обмеження ціни на нафту.

Тому що те, що ми почули сьогодні від розвідки, свідчить про те, що економіка Росії не в найкращому стані", – переконана Каллас.

Очільниця європейської дипломатії також взялася переконувати журналістів, що вплив енергетичних санкцій на країни ЄС є незначним завдяки диверсифікації джерел постачання, тож обмеження вдарять по Росії, а не по Європі.

Але чи всі уряди з цим погодилися?.

І наскільки швидко може бути затверджений цей потужний і потенційно болючий для Росії 18-й пакет санкцій?.

Відповідаючи на це питання кореспондентки "Європейської правди", Кая Каллас визнала, що прогнози робити зарано: "Робота (над 18-м пакетом санкцій) вже ведеться.

Але я не можу сказати, коли ми будемо готові, тому що це завжди відбувається так: одна країна-член каже: "знаєте, це не піде"; інша каже: "нам потрібно знайти щось інше".

Це завжди дуже інтенсивні обговорення, і я не можу оцінити, скільки часу вони заберуть".

"Але якщо є необхідність і потреба з боку країн-членів рухатися швидко, надіслати сильний сигнал, чинити тиск, щоб Росія також хотіла закінчити цю війну, то ми повинні рухатися швидко", – переконана головна дипломатка ЄС.

Щоправда, невідомо, що на останню тезу скажуть в Угорщині та Словаччині, лідери яких – Віктор Орбан та Роберт Фіцо – неодноразово виступали проти енергетичних санкцій для Росії та побудували свою політичну платформу на цій тезі.

Тож без компенсатора або без потужного зовнішнього поштовху (згадуємо історію з вирішальним, як кажуть, впливом Марко Рубіо) ці дебати можуть бути дуже непростими для прибічників санкцій.

Висока представниця ЄС у закордонних справах також не дала чіткої відповіді на питання, наскільки реально, що Євросоюз зможе оперативно організувати подальше зниження максимальної ціни на російську сиру нафту у рамках G7.

І тут – знову ж таки – ключове значення матиме позиція США.

Менше з тим, ідея подальшого зниження стелі ціни на російську нафту неабияк надихнула Україну.

Так, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, який особисто брав участь у засіданні Ради ЄС у Брюсселі 20 травня, закликав Євросоюз знизити максимальну ціну на російську нафту з 60 до 30 доларів за барель.

"Ми повинні вийти за рамки 17-го пакета.

Верхня межа ціни на нафту, з нашої точки зору, розумна ціна має становити 30 доларів", – звернувся до європейських партнерів Сибіга.

Напередодні міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що цінову стелю на російську нафту цілком реально знизити до 40 доларів за барель.

Але є шанс, що "торгівля" за санкції у ЄС почнеться з пропозиції знизити максимальну ціну до 50 доларів за барель російської сирої нафти.

Що менше за нинішні 60 доларів, але далеко від амбітних планів, які претендують на те, щоб мати дійсно руйнівний вплив на російську економіку.

Тетяна Висоцька, Брюссель,.

Сергій Сидоренко, Київ.

Європейська правда.