Студенти університетів оголосили бойкот штучному інтелекту

Використання штучного інтелекту (ШІ) для виконання навчальних завдань стає дедалі поширенішим явищем, але водночас викликає зростаючу стурбованість серед студентів та викладачів. Деякі користувачі помічають, що ШІ робить їх лінивішими, знижує креативність та здатність до самостійного мислення. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Еlpais.

Моніка де лос Анхелес Рівера Соса, 20-річна студентка з Бостона, почала використовувати ChatGPT на другому курсі коледжу, щоб впоратися з великим навантаженням. Вона швидко інтегрувала ШІ у свою роботу, помітивши, що він запам'ятовує її стиль письма.

«Моя робота стала такою ж простою, як натискання кнопки», – пояснює Моніка.

Проте згодом вона зрозуміла, що не може згадати, коли востаннє писала есе самостійно, що стало каталізатором для відмови від використання ШІ.

Схожий досвід має Макарена Пас Герреро, студентка третього курсу журналістики. Вона перестала використовувати ШІ для навчання, оскільки відчула, що стає менш креативною. «В університеті нам слід заохочувати експерименти, навчання та критичне мислення, а не копіювати та вставляти питання в машину, навіть не читаючи їх», – підкреслила вона.

Нещодавнє дослідження Microsoft, проведене серед 319 співробітників, показало, що користувачі ШІ отримують менш різноманітний набір результатів для одного й того ж завдання. Це свідчить про те, що працівники, які покладаються на машину, докладають менше зусиль для впровадження власних ідей.

Франсіско Хав’єр Гонсалес Кастаньо, професор Університету Віго, який брав участь у розробці чат-ботів на базі ШІ, зазначає, що найбільш критично до ШІ ставляться працівники, які найвибагливіші до себе. Тобто, чим впевненіша людина в собі та завданні, тим менше вона вдається до технологій. Водночас, для більшості людей і завдань, що потребують повторення, інструменти ШІ є дуже корисними.

Віолета Гонсалес, піаністка та студентка магістратури з викладання, вважає, що якщо університетський проєкт легко може бути виконаний машиною, то проблема не в студентах, а в самій системі освіти. Вона наголошує, що ШІ ще не здатний до критичного мислення, і його відповіді – це лише зібрані дані, які потребують людського осмислення.

Попри критику, генеративний ШІ широко використовується в університетах. Згідно з дослідженням Фонду CYD, 89% іспанських студентів бакалаврату використовують інструменти ШІ для вирішення сумнівів, дослідження даних або навіть написання робіт.

Професор Автономного університету Барселони Тоні Лосано визнає, що ШІ створює проблеми для освіти, але вважає його ще одним інструментом, схожим на калькулятор. Він зазначає, що ШІ може бути корисним для тих, хто прагне покращити якість своєї роботи, але шкідливим для тих, хто не хоче докладати зусиль. Обмеження використання ШІ він не вважає хорошою ідеєю, натомість пропонує повернутися до очного навчання та письмових іспитів.

В епоху автоматизації та одноманітності результатів, розвиток критичного мислення є ключовим викликом. Компанії, такі як OpenAI та Anthropic, вже випускають освітні версії своїх чат-ботів, які покликані розвивати критичне мислення, ставлячи сократівські питання.

Прибічники уникнення використання ШІ припускають, що штучний інтелект може зменшити «гіперосвіченість» людей, оскільки деякі навички, можливо, не є такими необхідними, як ми думаємо. Проте існують наукові дослідження, які підтверджують негативний вплив генеративного ШІ на пам'ять, креативність та критичне мислення.

Як зазначав американський письменник Ніколас Карр щодо впливу Інтернету, медіа формують те, що ми бачимо і як ми це бачимо, і з часом змінюють нас. Тож питання, чи зробить генеративний ШІ нас менш оригінальними, лінивішими та з менш критичним мисленням, залишається відкритим. Час покаже, чи призведе це до більш одноманітного та менш креативного майбутнього.