«Травень, який увійде в історію». Холодна весна поставила під питання врожай та ціни

Відносно тепла зима, яка потішила українців, не минула безслідно. Боржок за те тепло довелося віддавати весною. У квітні температура впала з 19 градусів тепла до мінусових значень – подекуди фіксувалися заморозки у 5-6 градусів. Шокувала тоді погода не так пересічних громадян, яким довелося знову витягати теплий одяг, а аграріїв, які зазнали значних збитків через погодні примхи. У квітні під загрозою опинилися посіви зернових, овочі, фруктові дерева. Метеорологи попереджали, що похолодання може повторитися у травні, і виявилися на сто відсотків праві. Середня температура за перші дві декади цього місяця опустилася на 5 °C нижче за кліматичну норму, кількість опадів перевищила місячну норму. Вночі знову фіксувалися заморозки. Причому страждає від катаклізмів не тільки Україна: в агресивних сусідів у Ростовській області, що поруч з Україною, через стан посівів, пошкоджених заморозками, навіть був запроваджений надзвичайний стан.

У Міністерстві аграрної політики «Главком» запевнили, що поки зарано давати прогнози впливу весняних холодів на майбутній врожай. «Очікувана структура посівних площ у всіх категоріях господарств на підконтрольній території України у 2025 році не буде суттєво відрізнятись від попереднього року, а вказаних площ достатньо для забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки та створення потужного експортного потенціалу», – наголошують в Мінагро. Там звернули увагу, що протягом останнього періоду аграрії постійно стикаються з негативними явищами, пов’язаними зі зміною клімату – малосніжною та аномально теплою зимою, весняними заморозками, недостатньою кількістю опадів, що суттєво впливає на стан вегетації та прогнози збору урожаю.

Поки в уряді зберігають спокій, аграрії та метеорологи свої проміжні підсумки вже підбили. «Главком» поцікавився, як вплинуть екстремальні погодні умови на урожай-2025, у гендиректора Української аграрної конфедерації, що об’єднує близько 40 гравців аграрного ринку, Павла Коваля, а також у начальника відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяни Адаменко.

«Очікуємо здорожчання ягід, овочів та хліба»

Гендиректор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль

– Почнемо з того, що осіння погодна ситуація під час посіву озимини була непростою, що вплинуло на структуру посівів. Було посіяно менше озимого ячменю та пшениці. Можливо, це було виправдано, оскільки пізні посіви озимини були не найкращої якості, а тепер ще й морози додали проблем. Чесно кажучи, ми не очікували таких пізніх морозів.

Ми звикли, що через заморозки зазвичай можуть постраждати ранні фрукти, але на сьогодні маємо проблеми із соєю, озимим ячменем, є проблеми й щодо інших культур. Знаю, що аграрії вже пересіяли окремі площі кукурудзи.

Не кажу вже про кісточкові: абрикоси, черешні, персики та окремі ранні сорти слив – все це постраждало і в деяких господарствах урожаю цього року не буде. Також по всій Україні цьогоріч горіхи примерзли, врожаю теж не буде, а це був важливий продукт для загального експорту.

Як ці заморозки можуть вплинути на майбутній урожай загалом?

Поки експерти схиляються до думки, що можна очікувати врожай приблизно на рівні минулого року. Останні 10 днів у різних областях країни йдуть дощі, і дехто з аграріїв благає, що вже й досить, бо тепла немає. На просапних культурах вже бур'ян розвивається і боротьба з ним ще додасть витрат.

У центрі країни, наприклад, на Кіровоградщині, пшениця без тепла та весняних опадів не так бурхливо розвивалася, як зазвичай. Як-то кажуть, пшениця висотою у травостій, що ворона сховається, а вже колос викинула. І є певні застереження: що там, де очікували, може, 60-65 центнерів врожаю, втратимо 10-15 центнерів. І це ще не кінець, бо до кінця травня тепла не обіцяють, особливо в північних та центральних областях.

Є підприємства на Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, де соя примерзла, яка раніше була посіяна і вже зійшла. Скоріше за все, дехто її залишить, розуміючи, що вже буде менше плодоносних стебел. Якщо, наприклад, горох підмерз, то його вже пересіватимуть не горохом, а скоріш за все, чимось пізнім – мабуть, кукурудзою, дехто може трошки гречки, проса додати.

Минулого року був непоганий сезон для цукру, ми експортували майже рекордні 750 тис. тонн, серед яких значну частину до країн Євросоюзу. А цього року посіяли 217 тис. га цукрового буряка, і вже навряд чи багато будуть досівати, тобто загальна площа посівів буде меншою.

Не досіяли десь 750 тис. гектарів ярого ячменю, якого зазвичай трошки більше. Ця культура була, мабуть, найменш рентабельною за останні роки. Менше врожаю треба очікувати й ріпака, який є дуже ранньою культурою. У принципі, його вже в червні молотять, але заморозки для деяких підприємств прийшлися вже на фазу цвітіння. Якщо минулого року в окремих господарствах було по 60-63 центнери з гектара озимого ріпака, то цього року такого точно вже не буде.

Але достатньо експертів продовжують очікувати непоганий урожай базових культур. Так, соняшнику вже посіяли 4 млн із запланованих 5 млн га. І, думаю, дехто окремі площі соняшником ще пересіє, якщо буде потреба. А дехто скоротить сою, а наростить кукурудзу.

Загалом, якщо дуже обережно прогнозувати, вже кажуть десь про 10% втрат від потенційного врожаю. Скоріш за все, вийдемо на рівень минулого року – десь 73-74 млн тонн (зернових та олійних культур). Хоча планували його перевершити.

Які затрати фермери вже мають через несприятливі погодні умови?

Очікувалося, що весняна посівна кампанія обійдеться у 200 млрд грн, але загалом це буде більша сума. Тут ще питання в тому, хто з виробників чим зміг пересівати. Якщо ви вклалися, наприклад, у насіння сої, а вона загинула, а пересіваєте ячменем, то це точно не подвійні витрати, бо ячмінь дешевше. Якщо спочатку вклалися в горох, то пересіваєте кукурудзою, і очевидно, що не найдорожчим насінням. Але, звісно, є господарства, які ледь вклалися  у посівну, а потім все це вимерзло. Знову витрачатися на те, аби пересівати, можуть собі дозволити лише ті аграрії, у кого більші фінансові можливості.

А як щодо овочів? Ми бачимо, що ціни на них в магазинах вже зросли і це пояснюють якраз примхами погоди.

Немає тепла, тому, наприклад, зелені овочі запізнюються у розвитку. Але відомо, що в Туреччині, у деяких провінціях, взагалі замерзли деякі фрукти та зелені овочі. І не тільки там, а й на півдні європейських країн заморозки пройшлися. Ми цього сезону зелений часник з Албанії отримували, і в них теж були проблеми. Тобто мало того, що логістика імпорту може бути ускладнена, ще й погодні питання впливають. Можу сказати, що фрукти точно будуть цьогоріч дорожчими, вони вже дорожчі. Тут нема чого себе заспокоювати. Навіть якщо не казати про якусь заморську продукцію, у нас і базові продукти будуть дорожчати. Так, житнього борошна в Україні свого вже немає, ми його імпортуємо. А оскільки не можемо імпортувати з Білорусі та Росії, а в поляків зайвого немає, то чорний хліб та пшенично-житній хліб найближчим часом теж трохи підскочать в ціні. Тож очікуємо здорожчання ягід, овочів та хліба.

Утім, це здорожчання не може бути фантастичним, бо треба робити поправку на купівельну спроможність. Можна прогнозувати підвищення цін в середньому на 10-15% порівняно з минулим роком, але на окремі товари – такі як ягоди та кісточкові плоди – воно може бути й більшим.

Ціни на «борщовий набір» також буде лихоманити?

Борщовий набір дорожчає. З картоплею цікава ситуація склалася ще з минулого року, ціна на неї й сьогодні висока – 30-35 грн за кілограм. Ми й досі намагаємося казати про 20 млн тонн вітчизняного виробництва картоплі на рік, але це вже така статистична інерція. Простий факт: вже з лютого ми імпортуємо картоплю, хоча збираємо її у вересні-жовтні. Якби у нас було 20 млн тонн, то коли б ми їх встигли з’їсти? Коли навесні посадили картоплю і з'явилися її надлишки, ціна трохи впала, але швидко повернулася до високих показників.

Вже з’являється свіжа цибуля, але вона теж дорожча порівняно з минулим роком. Капуста теж дорога. Тому «борщовий набір» загалом буде дорожчим, ніж тогоріч.

Але щодо продовольчої безпеки країни можна бути спокійними. Сьогодні можна казати, що навіть того озимого клину, який є, у нас точно в три-чотири рази більше, ніж потрібно для внутрішнього ринку. Не варто розхитувати питання загрози продовольчій безпеці, навіть з цими заморозками та складнощами. Навіть якщо не буде персиків та черешень цього року, точно буде хліб, картопля, олія та все інше. Ми спокійно пройдемо цей сезон. Інше питання – окремим фермерським господарствам, які займаються монокультурою, наприклад, кісточковими на півдні, буде складніше.

Картоплю – найпоширеніший овоч в раціоні українців – заморозки серйозно зачепили? Чи може виникнути її дефіцит?

У більшості картоплярських регіонів – ні. Хіба що в окремих господарствах на півдні – рання картопля звідти може бути дорожчою. Але ж південь – це Херсон, Запоріжжя, Миколаївщина: значна частина цих територій сьогодні не контролюється, тому їхній вплив на загальний овочевий баланс останні три роки був невеликим. Щодо підготовки до наступного сезону, думаю, з картоплею буде менше проблем.

Єдине, що часто буває так, коли картопля зійшла, але через відсутність тепла далі не розвивається. А в декого, хто саджав в першій декаді травня, ще й не зійшла. Очікуємо.

З огляду на ці погодні тенденції, чи очікуєте ви, що певні культури на українських просторах можуть взагалі відійти? Тобто агрономи просто не будуть планувати їх вирощувати.

Можуть бути циклічні періоди, як з гречкою, коли рік її всі сіють, ринок перенасичується – і наступного року вже сіють менше. Така ситуація була і з ріпчастою цибулею, з білокачанною капустою… Є ситуації, коли хтось переорав свою малину і займається кукурудзою в цьому році. Але так, щоб від якоїсь культури взагалі відмовлялися – не бачу таких тенденцій.

Просто унікальність цьогорічної ситуації в тому, що заморозки-приморозки охопили майже всю територію України, на відміну від попередніх років, коли вони були більш локальними. І, можливо, заморозки ще будуть. Сезон цікавий, як ми й очікували. Минулий також був насичений, коли ми за окремими культурами били рекорди. Цьогоріч, думаю, про рекорди вже не говоритимемо.

«За квітневі температури у січні треба платити»

Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології українського Гідрометцентру

– Якщо порівнювати квітневі та травневі заморозки, то їхня шкодочинність залежить від фази розвитку культури. У квітні постраждали плодові, городні, розсада – те, що було рано висаджено і досягло фази цвітіння. Не було запилення, відбулося замерзання квіток, зав'язі – тому урожай плодових буде дуже низький, а деяких культур (абрикосів) майже не буде. Щось залишиться, але цього буде мало і дорого.

Що стосується основних сільськогосподарських культур – таких як пшениця, ярий ячмінь, озимий ячмінь, озимий ріпак – на жаль, там також є пошкодження. Вони додаються до пошкоджень тієї ранньої городини, яка зійшла, картоплі, яку дуже рано посадили. Чесно кажучи, я не очікувала таких збитків у травні. Вони не будуть катастрофічними – можливо, у межах 3-5% урожаю не вдасться зібрати.

Утім це вже комплексний вплив не тільки заморозків, а й засухи. Якщо на заході країни було холодно, йшли дощі і сніг, то на південно-східній, східній частинах було тепліше, хоч і там були заморозки, але не такі інтенсивні. Там додавалася сухість ґрунту, тобто дефіцит опадів, який у нас триває в деяких районах ще з минулого року – особливо це виражено у Дніпропетровській області.

Фермери особливо жалілися на те, що суттєво постраждали горох та кукурудза.

У нас також є повідомлення, що мерз горох, хоча це – морозостійка культура. Треба дивитися, на яких територіях були ці заморозки. Щодо кукурудзи, то листочки, які замерзли та пошкоджені, можуть або відрости, або відпасти. У будь-якому разі це вже буде не та листкова поверхня і не та перспектива урожаю.

У принципі, ще був час щось пересадити, пересіяти до 20-25 травня. Зараз не жарко, ідуть дощі практично по всій території України, тому, якщо посіяти швиденько, то ще до кінця місяця можна отримати сходи. У кінці місяця ми вже очікуємо підвищення температури до літніх значень. Звісно, навіть в червні можливі аномально екстремальні температури, але вони траплялися лише один раз на 30 років, коли в Західній Україні в середині червня спостерігався заморозок у 0 градусів.

Дуже велику роль відіграватимуть погодні умови у першій половині червня. Якщо не дай Бог, буде спека та відсутність опадів, – це буде поганий ефект. Якщо стоятиме помірно тепла погода і йтимуть періодичні дощі, – це зовсім інший ефект для гарного врожаю.

Чи можна казати, що погода в цьому місяці – природна аномалія? Деякі синоптики вже допускають, що цей травень стане найхолоднішим у 21 столітті.

Цей травень, дійсно, має шанс увійти в історію як найхолодніший за весь період метеорологічних спостережень. Хоч місяць ще не закінчився, я проаналізувала, що схожий за нинішнім температурним режимом холодний травень був тільки в 1999 році. Причому цьогорічний травень має шанс стати ще холоднішим. І найважливіше, що ми не застраховані від таких катаклізмів надалі. За все треба платити: за те, що у січні в нас були квітневі температури, у березні – травневі...

Дивлячись на ці тенденції зміни клімату, аграріям доцільно проводити далекосяжні корекції сівозмін?

Треба вивчати клімат свого регіону, дивитися фактичні матеріали за останні 10 років: які були погодні умови, коли були найраніші та найпізніші заморозки, максимальна, мінімальна, середня температура, сума ефективних температур… Принаймні Всесвітня метеорологічна організація рекомендує середню погоду за останні 10 років сприймати як прогноз на майбутні 10 років. І з огляду на це вже приймати рішення, яка культура буде найбільш економічно вигідною, а яку, можливо, не варто сіяти.

На мою думку, цього року дуже ризиковані культури – ранні ярі зернові. В них короткий вегетаційний період, і якщо вони були посіяні в кінці квітня, а на початку червня почнеться спекотна погода, у них не буде шансу сформувати урожай.

Павло Вуєць, «Главком»