Доля київських каштанів: чи загрожує зникнення легендарному символу міста — фото

Наприкінці травня Київ збирає разом усіх, хто відчуває особливу любов до неї і прагне відсвяткувати її символічний день народження.

Цього року День Києва припадає на неділю, 25 травня, проте святкування, відповідно до традиції, охоплюватимуть весь останній вікенд місяця — 24 і 25 травня.

Символом Києва вважається каштан, а його біле цвітіння навесні — одна з найвідоміших візитівок міста.

Та з роками столичних каштанів суттєво поменшало.

У бліц-інтерв’ю для РБК-Україна кандидат біологічних наук, заступник директора Національного ботанічного саду імені Гришка Микола Шумик розповів, що насправді відбувається з каштанами та чи є шанс урятувати головне дерево столиці.

Чи зникають у Києві каштани.

«Каштани — це живий організм, рослинний.

Але останнім часом, останні десятки років, ми дуже мало садимо гіркокаштани.

Ті, що зараз ми бачимо у столиці — це ще посаджені гіркокаштани з середини і раніше 20-го століття.

Тому вони, як і всі живі організми, старіють.

Саме через це може здатися, що вони поступово випадають.

Але найголовніша на сьогодні причина — це просто старіння рослин», — каже Шумик, відповідаючи на запитання, чи правда, що київські каштани поступово зникають та в чому може бути причина.

Фахівець зазначив, що в умовах міста дерева набагато менше живуть, їх вік десь так 70-80 років.

В таких умовах це вже максимальний вік.

І вони поступово випадають, а місто дуже мало їх садить.

Три основні причини, чому страждає гіркокаштан.

«Старіння це одна з причин (зникнення каштанів — ред.).

Друга причина — дерева лікують від мінуючої каштанової молі, це та що гризе листову пластину.

Її зараз, останні роки, набагато менше в Києві, але там де більш екологічно чистіше вона ще є.

Якщо подивитися на листя каштана вкінці липня, серпні та вересні, то там пошкоджень від каштанової молі десь 20%.

Все інше — це некрози, які виникають, тобто відмирання.

Оце коричневе листя — це некрози, це не каштанова міль.

Ці некрози, відмирання тканини, викликані зовсім іншими причинами.

Це й ослаблення імунітету рослин, й спека в півтора-два місяці, ну і загазованість повітря.

Це три основні причини, чому страждає гіркокаштан, — пояснив Шумик.

— А лікувати його можна і треба, але там, де пошкодження від мінуючої каштанової молі.

Однак оцей максимум її зараження вже пройшов.

Він зараз йде на спад, як і в західній Європі, так і в нас.

І якщо рослина здорова, то вона сама ефективно бореться з шкідником», — пояснив він.

Як війна впливає на стан каштанів.

Біолог також пояснив, як війна впливає на стан каштанів і екологію, чи можуть ці фактори мати наслідки для рослин.

«Тільки якщо це механічні пошкодження, а по іншому я не бачу.

Розумієте, рослини, якщо говорити про рослини, це мільйони років еволюції, і вони пережили вулканічну епоху, коли були токсичні гази від вулканів, все це.

Вони пережили дуже багато і у них виробився імунітет, у тому числі і на зміну клімату.

Тому я не думаю, що всі полютанти (забруднення — ред.), які знаходяться у повітрі, сильно послаблюють рослини», — каже він.

Стосовно впливу війни, то це тільки механічні пошкодження від вибухів, від осколків.

Хоч каштан легко переносить обрізку і регенерує дуже добре.

Але механічні пошкодження — є механічні.

Це, звичайно, якщо є якісь влучання — то тут кожній рослині, як і людині, це дуже тяжко.

Як на дерева впливає клімат.

Микола Шумик зазначив, що у Києві клімат для дерев підходящий, тож у майбутньому не доведеться обирати нову рослину для символу столиці.

«Чи можна замінити символ Києва? Не думаю.

Я вже говорив раніше, що не думаю, що треба.

Тому що я дійсно дивлюся, як вони себе почувають в умовах ботанічного саду.

Прекрасно! І ось цей колір такий білий, каштани ще цвітуть рожевим, але вони прекрасно себе почувають, пік каштанової молі пройшов».

Біолог додав, що прохолодна весна не вплинула на каштани.

«На квітування гіркокаштана вона не мала сильний вплив.

Ну і аномальна весна вона в чому — прохолодна? Але це ж рослини гірських районів, хоч і Середземномор’я.

Вони люблять прохолоду і вологу.

А те, що заморозки були, вони не сильно пошкодили гіркокаштан, він зацвіте трохи пізніше.

Хоча десь, може, в теплих місцях листя викинув раніше, а воно могло підмерзнути.

Я дивлюсь по буку, дубу, шовковиця — дуже постраждали, більш південні регіони.

Але гіркокаштану більш менш нормально», — наголосив він.

Які умови викликають ще один сезон квітування, чи це нормально?.

Наприкінці літа та восени деякі каштани столиці знову квітують.

Заступник директора Національного ботанічного саду імені Гришка пояснив, чи нормально для каштана мати ще один сезон квітування, чи це все ж викликано нашими умовами.

«Для більшості рослин повторне квітування восени — це дуже погано.

Дуже погано.

Це стрес, значить рослина не знає як себе вести, рослина розгубилась і ослаблена.

Раз вона квітує, значить хоче залишити нащадків.

А друге — вона розгубилася і не розуміє, яка пора року.

Але це стрес для рослини, дуже сильний стрес, на це треба реагувати.

Коли гіркокаштан повторно цвіте, це значить з ним щось не так.

Як правило, в останні роки це викликано цими посухами.

Йому не вистачає ґрунтової вологості, бо не тільки гіркокаштан цвіте, а й багато інших рослин.

Умови міста вони підсилюють і спеку, і сухість ґрунту, і сухість повітря.

Це дуже погана ознака для всіх деревних видів, а для гіркокаштана — особливо», — наголосив він.

У яких районах Києва найбільше каштанів.

Біолог також повідомив, у яких районах Києва найбільше каштанів.

«Ми робили інвентаризацію, мабуть, років 10-15 назад, звичайно, це були центральні райони Києва.

Там найбільше було довговічних, майже вікових каштанів.

Це центральний район Києва.

Але ми садили і на Лівобережжі, на намивних пісках (район Позняків — ред.).

Оці екотопи намивних пісків не дуже підходять ні за ґрунтовими умовами, ні за повітряним забрудненням, то там менше каштанів, звичайно.

Навіть якщо садять, то вони не дуже так себе гарно почувають, і, мабуть, більше випадають, ніж у центральних районах Києва», — розповів Микола Шумик.