Напруга в Балтійському морі: чи здатне НАТО протистояти Путіну і запобігти ще одній війні

Таку заяву зробив прессекретар очільника Кремля Дмитро Пєсков після, по суті, майже військового зіткнення Росії і НАТО в Балтійському морі.

Два тижні тому ВМС Естонії намагалися зупинити танкер Jaguar, який йшов через міжнародні води Фінської затоки до порту Приморськ без прапора.

Вважається, що судно належить до так званого тіньового флоту Росії та є у санкційних списках Британії.

Проте екіпаж танкера відмовився виконати вказівки ВМС Естонії, а Росія ще й відправила до нього свій Су-35, який наблизився до танкера і зробив над ним коло, порушивши таким чином повітряний простір НАТО приблизно на одну хвилину.

У відповідь повітряна поліція місії НАТО у країнах Балтії підняла свої винищувачі, а танкер Jaguar швидко вийшов у міжнародні води Балтійського моря.

Але вже за кілька днів Росія затримала нафтовий танкер Green Admire, що належить грецькій компанії і йшов під прапором Ліберії з естонського порту Сілламяе.

За добу Росія звільнила судно, яке взяло курс на Роттердам.

Проте сталося таке вперше.

І це безпрецедентний випадок.

Адже до цього Росія сама ж схвалила маршрут через свої територіальні води для великих суден відповідно до угоди між Естонією, Фінляндією та Росією, бо проходити фарватер між мілинами у водах Естонії небезпечно.

Нові обмеження мали стосуватися й «тіньового» флоту Росії.

Минулого тижня до нового 17-го пакету санкцій ЄС, ухвалення якого було плановим і не залежало від небажання Путіна припиняти вогонь, потрапили ще 189 суден російського «тіньового» флоту.

Британія зі свого боку також занесла до «чорного» списку 100 нафтових танкерів.

Проте, лише санкціонувати російський «тіньовий» флот недостатньо.

Треба ще виконати нові обмеження.

А це, як показали останні інциденти в Балтійському морі, може призвести до прямого військового зіткнення Росії і НАТО.

Чи готовий Альянс довести Путіну, що Балтійське море — це дійсно внутрішнє море НАТО? Читайте в матеріалі ТСН.

Санкції і ризики: як обрізати головний потік нафтодоларів до Росії.

«Привіт, вибачте, що турбую, але чи не чули ви чогось про Taurus (німецькі ракети, здатні пошкодити Керченський міст — Ред.) і нищівні санкції? Дайте мені знати, дякую», — саркастично дописав у неділю, 25 травня, в соцмережі X колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Цей пост був відповіддю на масовані ракетні й «шахедні» удари по Україні, яких вже кілька днів поспіль завдає Москва.

За даними Повітряних сил ЗСУ, протягом трьох останніх ночей Росія випустила 995 засобів повітряного нападу.

Лише в ніч на 26 травня було знешкоджено 288 БпЛА, не кажучи вже про ракети.

Тож, як бачимо, це наймасованіші комбіновані атаки ворога за останній час.

Є багато жертв і постраждалих, серед яких діти.

«Кожен такий терористичний удар — це достатня причина для нових санкцій проти Росії.

Світ може піти на вікенд, але війна триває, незважаючи на вихідні та будні.

Це не можна ігнорувати.

Мовчання Америки, мовчання інших у світі лише заохочує Путіна», — заявив у неділю, 25 травня, Володимир Зеленський, додавши, що світ знає всі слабкості російської економіки.

Не є секретом, що основне російське джерело фінансування війни проти України — це доходи від продажу нафти й газу.

У 2024 році вони становили близько 30% федерального бюджету Росії.

У квітні, коли Трамп почав світову торгову війну, ціни на нафту впали до найнижчого від часів пандемії COVID рівня — менше $50.

Зараз нафта Urals торгується на рівні $58, що на $11 нижче, ніж закладено в російському бюджеті.

Міністерство економічного розвитку РФ вже знизило свій прогноз ціни на нафту Urals на 2025 рік — до $59.

І це навіть менше за цінову «стелю» в $60, запроваджену G7 ще в грудні 2022 року, — граничну ціну, за якою країни Великої сімки дозволяють Росії експортувати нафту, використовуючи західні судна, страхування й логістику.

Хоча в російському бюджеті ціна на нафту зафіксована на рівні $69 за барель.

У квітні цього року нафтові доходи Росії скоротилися на 12% порівняно з квітнем минулого року.

За прогнозом Київської школи економіки, доходи Росії від продажу нафти й газу у 2025 році складуть приблизно $149 млрд.

Для порівняння, у 2024 році до російського бюджету надійшло $189 млрд нафтогазових доларів.

Тож, як бачимо, світове зниження цін на нафту боляче б’є по бюджету Росії.

Проте, це зовсім не означає, що низькі ціни на нафту триматимуться і у 2026 році.

Тому так важливо санкціонувати потік нафтодоларів до Росії.

І саме тому ключовим у цьому є Балтійське море — на нього припадає 60% експорту російської морської сирої нафти, 85% якої транспортується так званим тіньовим флотом.

Разом із новими санкціями ЄС і Британії, загальна кількість підсанкційних суден «тіньового» флоту, які, до речі, перевозять не лише російську нафту, а й зброю та викрадене українське зерно, зросла до 350.

Проте, за оцінками профільних експертів, загальна кількість танкерів, що перевозять російську нафту, досягає навіть 700-1000 суден.

Тож, як бачимо, західні санкції торкнулися лише близько 30% танкерного флоту, який використовує Росія.

Ризики війни на Балтиці: до чого готується Росія.

Балтійське море — це ключовий для Кремля транспортний шлях, який забезпечує стабільний потік нафтодоларів до російського бюджету.

Саме тому Пєсков заявив, що Москва захищатиме свої кораблі в Балтійському морі всіма доступними засобами.

Враховуючи, вочевидь, і військові, як це продемонстрували нещодавні інциденти з невдалою спробою ВМС Естонії затримати один із танкерів російського «тіньового» флоту, а потім і дії Росії у відповідь.

«Це точно пов’язано з тим, що ми почали переслідувати „тіньовий“ флот Росії.

Росія готова захищати свій „тіньовий“ флот.

Ситуація справді серйозна», — заявляв ще два тижні тому, одразу після майже військового зіткнення НАТО і Росії у Балтійському морі, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна.

А міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс тоді додав, що доступ російського «тіньового» флоту до Балтійського моря має бути обмежений, ще й з огляду на небезпеку, яку ці кораблі несуть для довкілля, бо вони старі й не застраховані.

Та, чи готове НАТО захищати дотримання санкційного режиму та безпеку в Балтійському морі, яке після вступу Фінляндії та Швеції до Альянсу, стало, по суті, внутрішнім морем НАТО? Адже проблема не лише в російському «тіньовому» танкерному флоті, дотриманні санкційного режиму та безпеці судноплавства.

Раніше ТСН.

ua вже писав, що у відповідь на пошкодження на дні Балтійського моря низки критичних підводних телекомунікаційних і кабелів електроживлення, за чим стоїть Росія та її «тіньовий» флот, НАТО збільшило свою військову присутність на Балтиці.

«Балтійський вартовий».

Так називається нова система Альянсу з посилення безпеки й захисту критичної підводної морської інфраструктури в Балтійському морі, про яку генсек НАТО Марк Рютте оголосив в січні цього року.

Це фрегати, морські патрульні літаки та невеликий флот морських безпілотників.

Але, не дивлячись на це, дії РФ у Балтійському морі стають дедалі зухвалими й небезпечними.

Так, наприклад, тиждень тому прем’єр Польщі Дональд Туск заявляв, що одне з суден підсанкційного російського «тіньового» флоту здійснювало підозрілі маневри поблизу підводного кабелю електропередач, що пролягає між Польщею та Швецією.

А вже наступного дня польські винищувачі перехопили російський Су-24.

«Ці маневри, виконані російським Су-24, показують, що дії були небезпечними та навмисними.

Польська пара (літаків — Ред.), яка чергувала, знайшла літак, перехопила його та ефективно стримала.

Інцидент стався у міжнародних водах Балтійського моря», — заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

Експерти вже давно попереджали: якщо не діяти щодо Росії з позиції сили, Путін неодмінно тестуватиме статтю 5 НАТО про колективну оборону.

Це вже відбувається, на додачу до постійних шпигунських дій і пошкодження критичної підводної морської інфраструктури в Балтійському морі.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур, як і литовський міністр закордонних справ, закликають до повної заборони всім підсанкційним суднам російського «тіньового» флоту вхід до вод економічної зони ЄС.

Проте, фахівці сумніваються, що це вдасться втілити в життя з огляду на дії НАТО щодо Росії з позиції слабкості, а не сили.

Наприклад, під час спроби затримання ВМФ Естонії танкера Jaguar, естонські прикордонники не стали робити спроб піднятися на борт судна, супроводивши його в міжнародні води Фінської затоки.

І, якраз під час супроводу російський Су-35 на хвилину порушив повітряний простір НАТО.

Аналізуючи цей інцидент і подальші провокативні дії Москви, експерти сумніваються, що країни-члени Альянсу, які мають вихід до Балтійського моря, ризикуватимуть прямим військовим зіткненням з Росією в разі повторення інцидентів із зупинками й блокуванням підсанкційних суден російського «тіньового» флоту.

Шведський дослідник OSINT Маркус Йонссон вважає, що, не дивлячись на запроваджені санкції, Захід уникає реальної боротьби з російським «тіньовим» флотом.

Зокрема він навів приклад ще одного інциденту з танкером Falcon, який зайшов у Балтійське море без прапора, страховки та з вимкненою системою автоматичної ідентифікації, щоб приховати маршрут і порт, куди він прямує.

Проте, не дивлячись на законні підстави бути затриманим, судно пройшло через територіальні води Данії і Німеччини.

Все це свідчить про небажання країн-членів НАТО, що мають вихід до Балтійського моря, йти на конфронтацію з Росією, яка, як вони побоюються, може привезти до прямого військового зіткнення.

Але це хибна стратегія.

Росія розуміє лише мову сили.

І, якщо союзники не продемонструють її на Балтиці, вони ризикують втратити домінування в Балтійському морі.