«Божевілля» Путіна: чи змінить Трамп свій підхід до Росії і запровадить нові санкції

Цілих два дні Вашингтон мовчав, спостерігаючи за звірячими російськими обстрілами України, які стали найбільш масованими за роки повномасштабної війни.

ua вже зазначав, що за три ночі — від 24 до 26 травня — Росія випустила по Україні 995 засобів повітряного нападу.

По всій Україні десятки загиблих, серед яких і діти, та сотні постраждалих.

Лише в неділю, 25 травня, спецпосланник Трампа по Україні Кіт Келлог дописав у соцмережі Х, додавши фото Києва у вогні:.

«Невибіркові вбивства жінок і дітей вночі в їхніх домівках є явним порушенням Женевських мирних протоколів 1977 року, покликаних захищати невинних людей.

Припиніть вбивства.

Негайно припиніть вогонь».

Проте згодом «прокинувся» і Трамп, накинувшись із критикою на Володимира Зеленського, мовляв, кожне «його слово створює проблеми», додавши, що «це війна Зеленського, Путіна і Байдена, а не „Трампа“.

На Путіна Трамп теж накинувся, сказавши, що „з ним щось сталося і він абсолютно збожеволів“.

Але те, чого вже давно чекають від США, — збільшення санкційного тиску на Росію — Трамп так і не зробив.

Лише додав: „Я не знаю, що в біса сталося з Путіним“.

Хоча, за інформацією The Wall Street Journal, Трамп таки розглядає можливість запровадження санкцій проти Росії вже цього тижня.

Тож, чи вдасться Україні та нашим європейським союзникам втримати Трампа за столом переговорів і підштовхнути його до збільшення тиску на Путіна? Читайте в матеріалі ТСН.

Ще місяць тому західні ЗМІ повідомляли, що від початку свого другого президентського терміну Трамп лише 12 разів зустрічався з представниками розвідки для отримання інформації про найактуальніші виклики нацбезпеці США.

Для порівняння, під час першого терміну Трампа такі зустрічі відбувалися двічі на тиждень.

Хоча, саме під час свого першого президентського терміну, коли він влаштував великий саміт із Путіним у Гельсінкі, стоячи поруч із очільником Кремля на пресконференції, Трамп публічно поставив під сумнів дані американської розвідки щодо втручання Росії у президентські вибори в США у 2016 році.

Схоже, Трамп дійсно вважає, що його «мистецтво укладати угоди» (саме так називається одна з його книжок — Ред.) і нічим не підкріплена впевненість, що Путін зрештою піде йому на поступки, принесуть більше результатів, ніж брифінги американської розвідки й напрацювання хоч якоїсь стратегії щодо війни Росії проти України.

Разом із цим американські ЗМІ ставлять Трампу та його команді дедалі більше незручних запитань щодо багатьох поступок Путіну, на які вже пішов Білий дім, і, що кожна телефонна розмова Трампа з Путіним робила останнього ще більш агресивним і призводила до збільшення кількості смертей українців.

Дані численних опитувань громадської думки в США доводять, що більшість американців не вважають Росію союзником і підтримують подальшу допомогу Україні.

Саме тому протягом останніх двох місяців ми все частіше чуємо погрози з Вашингтона вийти з переговорного процесу, якщо не буде встановлений режим припинення вогню.

Адміністрація Трампа прекрасно розуміє, що у них, по суті, залишилося лише два шляхи: змінити підхід, почати санкційний тиск на Росію і збільшити військову допомогу Україні; або довести підхід «це не війна Трампа» до кінця, залишивши Україну сам на сам із Росією з непередбаченими безпековими наслідками для Європи в цілому.

«Якщо ви хочете миру в Україні, тисніть на Росію.

Якщо ви хочете війни, не робіть цього.

Люди Трампа йдуть лише на поступки.

Саме цього й очікував Кремль.

США своєю вражаючою слабкістю роблять війну довшою та кривавішою, ніж вона має бути», — дописав цими днями в соцмережі Х відомий американський історик і письменник Тімоті Снайдер.

У статті «Україна готується до літнього наступу Росії» старший науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб Джек Вотлінг зазначає, що Росія готова збільшити темпи й масштаби атак, натякає на можливість загрози Харкову, а також випробовує українську оборону в Сумах і Запоріжжі.

Проте основні зусилля, на думку експерта, росіяни сконцентрують у напрямку ключових міст — Костянтинівка та Покровськ — а також щодо завершення окупації всієї Донецької області.

Тож наступні чотири місяці будуть складними для українських військових, адже американська військова підтримка вичерпується.

«Багато надій покладалися на можливість того, що президент Трамп розчарується непохитністю Росії, і що США почнуть тиснути на Росію.

Але Трамп фактично виключив це під час телефонної розмови з Путіним, коли фактично натякнув, що США залишать переговори, водночас пропонуючи (Росії — Ред.) перспективу торгівлі, а отже, і послаблення санкцій.

Але, доки США дозволяють реекспорт (зброї — Ред.), Європа має бути в змозі задовольнити більшість потреб України», — додає Джек Вотлінг.

Тож, ключове питання в тому, чи дозволять США Києву та нашим союзникам купувати зброю для потреб Сил оборони України, навіть якщо адміністрація Трампа публічно вийде з переговорного процесу.

Поки що Білий дім лише погрожує це зробити, продовжуючи закликати до встановлення режиму припинення вогню.

Україна погодилася на це більш ніж два місяці тому, причому безумовно.

Кремль заявляє, що після перших більш ніж за три роки переговорів України і Росії у Стамбулі, готує меморандум зі своїми вимогами.

Але всі вони вже давно відомі.

І ключова — це саме зупинка постачань західних озброєнь до України.

Після телефонної розмови з Путіним 19 травня, Трамп закликав Україну та Росію після Стамбула зустрітися у Ватикані.

Швидше за все, зараз Кремль буде домагатися особистої зустрічі Путіна з Трампом, щоб озвучити свої вимоги на найвищому рівні.

І Трамп може погодитися на великий саміт із Путіним, адже раніше він і його команда не виключали такої можливості, навіть попри очевидні репутаційні та рейтингові втрати для адміністрації Трампа.

«Він (Трамп — Ред.) шанобливо ставиться до Путіна, бо справді хвилюється через ризик обміну ядерними ударами.

Трамп не розуміє, що Путін не хоче припинення вогню.

Він хоче нейтральну Україну, а не таку, яка здатна витримувати військовий тиск.

Усі це бачать, крім Трампа», — зазначає Фіона Гілл, ексрадниця Білого дому з питань Росії.

Навряд чи Трамп зустрінеться з Путіним до саміту НАТО в Гаазі, до якого залишилося вже менше місяця.

Хоч, за інформацією західних ЗМІ, союзники побоюються, що присутність Володимира Зеленського і Дональда Трампа в Гаазі може призвести до скандалу й навіть зриву саміту, насправді проблема набагато ширша.

До саміту НАТО ще має відбутися саміт G7 у Канаді, та, що більш важливо, торгові переговори США-ЄС та ЄС-Китай.

Тож, багато що в позиції адміністрації Трампа залежатиме й від здатності Вашингтона та Брюсселя домовитися щодо нових торгових мит, інакше ЄС компенсуватиме збитки, наприклад, за рахунок збільшення торгівлі з Китаєм.

До того ж, в інтересах Білого дому допомогти Силам оборони України зірвати плани Росії щодо літнього наступу.

Адже, так чи інакше, в подальшому просуванні росіян на полі бою американські ЗМІ звинуватять саме Трампа.

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що ще кілька місяців тому США, Британія, Франція та Німеччина зняли обмеження на далекобійні удари України по Росії.

Разом із передачею Києву далекобійних можливостей, таких як, наприклад, німецькі ракети Taurus, які здатні серйозно пошкодити Керченський міст.

«Я завжди говорив, що він (Путін — Ред.) хоче всю Україну, а не тільки її частину, і, можливо, це виявиться правдою.

Але, якщо він це зробить, це призведе до падіння Росії», — сказав Трамп після триденних російських повітряних атак по Україні, не виключивши запровадження нових санкцій проти Росії.

А Financial Times згодом додала, що в ЄС пропонують знизити цінову «стелю» на російську нафту від $60 до $45.

Проте, поки що не відомо, чи підтримає це Вашингтон.

Проте насправді на саміті НАТО в Гаазі й після нього перед адміністрацією Трампа постане ще більша проблема — довгострокові цілі Росії.

У нещодавньому інтерв’ю голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко нагадав, що кожного дня Росія має 1000–1200 нових контрактників, і це не мобілізація задля миру, а підготовка до чогось більшого.