Трамп загнав себе у глухий кут у взаєминах із Путіним — The Hill

Президент США Дональд Трамп опинився в політичній пастці, намагаючись маневрувати між двома непримиренними фігурами — Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.

Його гучні обіцянки припинити війну в Україні “за 24 години” після повернення до влади зіткнулися з суворою реальністю: російський лідер не лише не поступається, а й посилює ракетні та дронові удари по українських містах.

Про це пише The Hill.

Тим часом Трамп дедалі різкіше висловлюється про обидві сторони конфлікту.

До Зеленського він ставиться з глибоким скепсисом і неодноразово відкрито звинувачував його в небажанні дякувати США за допомогу.

На закритій зустрічі в Білому домі наприкінці лютого Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс прямо дорікнули українському президентові за “невдячність”.

Втім, останніми днями розчарування американського президента почало переноситися і на Кремль.

У вівторок він написав у Truth Social: “Путін грає з вогнем! Якби не я, з Росією вже сталося б багато дуже поганих речей”.

У неділю, спілкуючись із журналістами, президент США заявив: “Я незадоволений тим, що робить Путін.

Він убиває багато людей.

І я не знаю, що, чорт забирай, трапилося з Путіним”.

Трамп також заявив, що розглядає можливість нових санкцій проти Москви — крок, якого раніше уникали в його команді.

Але навіть у цьому контексті його позиція залишається суперечливою: одразу після критики Путіна він знову звинуватив Зеленського в провокативній риториці, мовляв, “усе, що він каже, лише створює проблеми”.

Такі заяви викликають роздратування не лише серед демократів, а й серед частини республіканців, включно з деякими прихильниками MAGA.

Для багатьох у партії стає дедалі очевиднішим: Росія не піддається ані тиску, ані закликам, а президент США втрачає контроль над ситуацією, яку сам обіцяв вирішити просто і швидко.

Всередині Республіканської партії зростає тиск: Трамп між риторикою і реальністю.

Ранній скепсис Дональда Трампа щодо масштабної американської допомоги Україні отримував жваву підтримку серед прихильників руху MAGA.

В консервативних онлайн-спільнотах домінують різкі випади на адресу Володимира Зеленського — його звинувачують у впертості та небажанні прагнути миру.

На цьому тлі позиція Трампа, спрямована на жорсткий курс щодо Києва, залишається популярною серед частини електорату.

Однак у самій Республіканській партії дедалі гучніше лунають інші голоси.

Сенатор Чак Грасслі цього тижня заявив, що щиро вірив у здатність Трампа переконати Путіна завершити війну, але тепер час діяти жорсткіше.

За його словами, потрібні нові санкції, які надішлють Кремлю чіткий сигнал: “Гра закінчена”.

У своєму коментарі Грасслі навіть порівняв необхідність рішучого курсу щодо Росії з жорстким ставленням Трампа до Гарварду: “Санкції для Путіна — це як відмова у федеральних грантах для Гарварда”.

Цю думку підтримали й інші республіканці.

Сенатор Ліндсі Грем похвалив Трампа за намагання покласти край війні, але додав: “Щоб закінчити будь-яку війну, потрібен партнер.

А Путін поки що таким не є”.

Конгресмен Дон Бекон з Небраски пішов ще далі.

В неділю він заявив, що будь-які переговори марні, якщо не підкріплені силою: “Потрібно озброїти Україну до зубів, накласти максимальні санкції та конфіскувати заморожені активи Росії”.

Однак сам Трамп поки не готовий схвалити масштабне продовження військової допомоги.

І тут криється основне протиріччя.

Відмова від підтримки означає лише дві альтернативи: або припинення вогню з поступками з боку Києва, включно з фактичною відмовою від вступу до НАТО, або відмова від мирного врегулювання взагалі.

Минулого місяця Трамп наголосив, що угоду потрібно укласти швидко.

“Ми хочемо, щоб її було досягнуто”, — сказав він і додав, що якщо хтось відмовиться — “ми просто це пропустимо”.

Але в цьому варіанті є очевидна проблема: така стратегія працює на користь Росії.

За нинішніх умов без постійної підтримки США українські сили втрачають перевагу, і в довгостроковій перспективі переважальна чисельність російської армії може змінити перебіг війни.

Це ставить Трампа перед непростим вибором: або відступити від своїх обіцянок і продовжити підтримку Києва, або постати як американський президент, за правління якого Путін здобув перемогу.