Чому очне навчання у школі важливе і як бізнес допомагає дітям під час війни в Україні

Лише за офіційними даними, щонайменше 618 дітей загинули в Україні внаслідок збройної агресії РФ.

Ще понад 1,8 тисячі неповнолітніх отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Іноді добігти до укриття та запобігти трагедії – неможливо, втім укриття – це не формальність і коли є можливість сховатися, не варто нею нехтувати.

«Нічого ж не впало» — не аргумент.

Найнебезпечніше – це звикання до небезпеки.

У багатьох населених пунктах повітряна тривога минає без ударів, і це може створювати оманливе відчуття безпеки.

Але варто пам’ятати: один єдиний випадок недотримання правил може стати фатальним.

Історії з Краматорська, Вінниці, Умані та інших міст — трагічні нагадування про ціну ігнорування сигналів тривоги.

За повномасштабну війну майже 4 тисячі навчальних закладів постраждали через російські обстріли, але це не знищило бажання маленьких українців вчитися та сидіти за партами, а не бачитися лише в екранах телефонів.

В умовах постійної військової загрози забезпечення населення надійними укриттями стало критично важливим завданням для України.

А навчальні заклади взагалі не можуть працювати очно, якщо немає відповідного укриття для учнів.

Проте в регіонах, які найбільше потерпають від обстрілів, реалізація цього завдання стикається з низкою проблем.

Через постійні обстріли укриття залишається гострим питанням і для Запоріжжя та Харкова, хоча в останньому вже почали з’являтися підземні школи, аби повернути дітей за парти, адже увесь цей час у цих регіонах діти були вимушені вчитися дистанційно.

Досвід Ізраїлю.

Водночас в Ізраїлі вже кожен дитячий садок, школа чи університет має власне укриття або спеціально обладнану безпечну кімнату – мамад.

Під час сигналу тривоги навчальний процес припиняється миттєво, і весь персонал із дітьми організовано переміщується в безпечну зону.

Жодних винятків.

Такі дії – це частина щоденної дисципліни, сформованої роками.

Діти з раннього віку знають, як діяти під час загрози, і сприймають це як природну частину повсякденного життя.

Укриття у Тетієві: що відомо про унікальний досвід.

В Україні на початку повномасштабної війни ситуація з укриттями була катастрофічною.

Багато шкіл взагалі не мали належних укриттів, а наявні бомбосховища потребували комплексного ремонту та модернізації.

Однак, зараз питання вирішується, гарний приклад цьому – укриття у Тетієві, що на Київщині.

Укриття облаштоване у рамках всеукраїнської програми «ЗАХИСТОК: Безпечна освіта», яку у 2022 році створив благодійний фонд Київської школи економіки – KSE Foundation, а найбільшим донором програми став український Райффайзен Банк.

Ще на початку повномасштабної війни укриття було зовсім непридатним для користування.

«І мокре, і текла вода.

Не було ніяких витяжок.

Звичайно, щоб діти могли очно навчатися, нам потрібне було укриття.

На початку ми використовували укриття, яке нам надали благодійники.

Але це треба було всім переходити: і початковій школі, і загальній», – каже директорка Тетіївського ліцею №4 Лариса Тінзерська.

Щодня у цей ліцей на уроки з’їжджаються діти з 12 навколишніх сіл, загалом тут навчаються майже 400 учнів з 1 по 11 класи та працює 38 педагогів.

З них – 16 ВПО, 52 учасників бойових дій та батьків, які нині служать у ЗСУ, 5 дітей з інвалідністю та 5, батьки яких загинули на війні.

Директорка школи розповідає, довго стукала до різних фондів, аби привести до ладу укриття.

На запит відгукнулися благодійний фонд Київської школи економіки та Райффайзен Банк.

Тепер облаштоване укриття площею 395 м² у цьому ліцеї виглядає так: просторі приміщення, у яких молодші та старші учні вчаться окремо, є туалети, вентиляція, гарне освітлення, меблі, розвиваючі ігри.

Чому онлайн-навчання неефективне.

Попри всі зусилля вчителів і батьків, повноцінна освіта під час війни залишається складним викликом.

За даними експертів, які працюють у Центрі дослідження освіти, через регулярні повітряні тривоги учні молодших класів втрачають від 3 до 72 уроків на місяць.

Найгірша ситуація — у Сумській області.

Онлайн-формат, який міг би частково компенсувати втрачений час, не дає бажаного ефекту.

Чимало освітніх закладів не відновили звичні офлайн-заняття через відсутність укриттів, обладнаних відповідно до норм ДСНС.

Аби повернути українським дітям можливість здобувати освіту очно у максимально безпечних умовах, у 2022 році створили програму «ЗАХИСТОК: Безпечна освіта» за ініціативи благодійного фонду Київської школи економіки.

Найбільшим донором цієї ініціативи став Райффайзен Банк, виділивши 40 млн грн.

За цією програмою облаштовуються укриття у школах та дитячих садках України.

Станом на сьогодні програма «ЗАХИСТОК: Безпечна освіта» вже має вражаючі результати.

Понад 100 укриттів облаштовано у школах та садках по всій Україні.

Завдяки цьому 38 000 дітей змогли повернутися до очного навчання, попри війну.

​​Крім того, дані міжнародного дослідження PISA-2022 свідчать, що підлітки із сіл суттєво відстають від своїх однолітків у містах.

У математиці, читанні та природничих дисциплінах різниця в успішності еквівалентна 4-5 рокам навчання.

Це ще раз доводить важливість доступу до якісної очної освіти.

«Станом на вересень 2022-го повномасштабна війна тривала вже пів року, і здебільшого і наші ресурси, і ресурси благодійників були зосереджені на підтримці Захисників і на так званих urgent needs.

Але водночас ми, як Київська школа економіки, розуміли, наскільки це стратегічно важливо – дати дітям навчатись офлайн, попри виклики воєнного стану.

Бо діти вже навчалися онлайн через COVID-19.

Були дуже серйозні освітні втрати.

Ми розуміли, що ініціатива з облаштування укриттів є надзвичайно важливою, і дуже щасливі, що Райф доєднався до нас у її реалізації.

На той момент Райффайзен був одним із найбільших і найперших донорів цього проєкту.

І по цей день залишається найбільшим благодійником Захистку.

Завдяки тим найпершим укриттям ми змогли показати результат, що дало можливість залучити додаткові кошти.

На сьогодні ми обладнали уже понад 100 укриттів.

Більше, ніж 38 тисяч дітей повернулись за парти у школах і садочках», – каже Марина Борисенко, заступниця директорки з гуманітарного напрямку KSE Foundation.

Як Райффайзен Банк підтримує українських дітей.

Заступниця голови правління Райффайзен Банку Наталія Гуріна наголосила, діти – наше майбутнє.

Тому навіть у час війни важливо докладати зусиль для комфортного навчання школярів.

«Завдяки цьому проєкту ми бачимо неймовірно чудові умови укриття, в якому дітки можуть навчатися та продовжувати спілкування навіть під час тривоги.

Це наш вклад у розвиток держави, тому що наші діти – це наше майбутнє.

І для того, щоб розбудовувати нашу країну, нам будуть потрібні освічені дорослі.

І саме ці дорослі навчаються сьогодні у цьому ліцеї та в інших закладах нашої країни.

Як мама трьох дітей, я точно знаю, що школа і садок – це не тільки про академічне навчання.

Це – обов'язково про соціалізацію, бо нашим дітям потрібне живе спілкування, друзі, до яких вони біжать щоранку.

Потрібна посмішка одне одного, щоб кожного дня зростати та рухатись до нашої перемоги», – наголосила заступниця голови правління Райффайзен Банку Наталія Гуріна.

Вона зазначила, благодійність – у ДНК банку.

Райффайзен Банк від початку повномасштабної війни підтримує країну, виділяє кошти для десятків благодійних фондів, лікує постраждалих від війни та запускає свої програми для допомоги країні.

«Ліцей, у який ми приїхали, наповнений дитячим сміхом.

І в цій атмосфері особливо гостро розумієш: ми, дорослі, бізнеси, маємо відповідальність – підтримати наших дітей, їхнє право на навчання.

Розуміємо, що війна триває, але ми живемо тут і зараз.

І саме тому Райффайзен Банк третій рік поспіль є найбільшим донором серед банків України.

За три роки повномасштабного вторгнення ми задонатили 1,7 млрд гривень на підтримку українського народу.

Ми допомагаємо військовим і ветеранам – фінансуємо лікування, протезування, програми реабілітації та повернення до мирного життя.

Ми підтримуємо жінок та їх розвиток.

І, звісно, підтримуємо дітей.

Бо саме вони найбільше потребують захисту», – поділилася Наталія Гуріна.

Що кажуть учні ліцею та місцева влада про укриття.

Випускниця ліцею Зоряна Денісова, як і її однолітки, пережила найскладніші шкільні часи: спочатку коронавірус і вимушена дистанційка, а за карантином – повномасштабна війна.

Дівчина каже, що спробувавши різні формати навчання, очне все ж таки подобається найбільше.

Зізнається, уроки онлайн іноді можна було і проспати, а уроки з вчителями наживо і спілкування з однокласниками ніщо не замінить.

Саме ці моменти роблять школу не лише місцем для знань, а й простором для справжніх емоцій, підтримки та дружби.

«Все ж таки більше подобається в школі.

Бо офлайн – це комунікація між дітьми та вчителями.

Тому що онлайн дається набагато тяжче», – зізнається учениця 11-А класу Тетіївського ліцею №4 Зоряна Денісова.

Наймолодші учні ліцею ще не дуже розуміють різницю між укриттям та шкільним класом, бо щойно діти заходять в укриття як вчителі проводять з малечею руханки, граються у розвиваючі ігри та малюють, аби діти не стресували.

Водночас самі діти добре усвідомлюють: до укриття потрібно йти, бо це – про безпеку.

«Коли тривога – треба ходити у підвал, бо можуть прилетіти ракети», – каже 7-річна учениця Тетіївського ліцею №4 Аліна.

Діти зізнаються: вдома вчитися не подобалося, сумували за однокласниками, а ось у школі, кажуть, навчатися куди цікавіше.

В день, коли наша знімальна група потрапила до школи, усі діти були у піжамах, так тут розбавляють звичайні будні наприкінці навчального року.

Щоразу тематика одягу різна, а незабаром у ліцеї планують організувати «День весілля», аби усі тематично одягнулися.

Таким і має бути дитинство, попри всі виклики.

Міський голова Тетієва Богдан Балагура зізнається, без благодійників обладнати укриття в громаді було важко, а завдяки інвестиціям до шкільних парт змогли повернутися сотні дітей.

«Для нас було дуже важливо, що є в Україні соціально відповідальний бізнес, який дбає про віддалені громади, про освітні заклади і робить класні укриття – затишні, комфортні, теплі.

У даному закладі перебуває понад 200 дітей.

І загалом уже відремонтовано 6 укриттів.

І ми дуже дякуємо Київській школі економіки, Райффайзен Банку за те, що вони долучаються до таких ініціатив і допомагають нам робити нашу роботу.

Вони зробили величезну роботу із проектуванням, меблями, освітленням та інше», – каже голова Тетіївської міської ради Богдан Балагура.

Попри війну, українські діти мають незаперечне право на щасливе дитинство, спокій, якісну освіту й дружнє оточення.

Це не привілеї – це базові умови для того, щоб нація мала майбутнє.

Кожна гривня, вкладена в безпечне навчальне середовище, – це стратегічна інвестиція в те, щоб діти залишилися вдома, в Україні, і ставали тими, хто її відбудує та поведе вперед після перемоги.

Більше дивіться у відео за посиланням.