Помер автор легендарної мелодії з кіноепопеї про Будулая

У вівторок, 3 червня, помер Народний артист Молдавської РСР та СРСР, один із найвідоміших композиторів сучасної класичної музики на пострадянському просторі Євген Дога. Йому було 88 років. Як передає «Главком», про це повідомив придністровський телеканал «ТСВ».

Увійшов до списку 100 найкращих композиторів світу XX століття (за версією ЮНЕСКО). Його твори часто звучать на весіллях, у кіно, на концертах та інших подіях.

Коротка біографія композитора

Євген Дога народився 1 березня 1937 року. Закінчив Кишинівську консерваторію 1960 року за спеціальністю «віолончель». На перешкоді музичній кар'єрі став параліч лівої руки, що не завадило композиторській практиці.

1963 роком датований його перший квартет для струнних і музичний підручник. У 1963-1967 рр. — викладач теорії музики в Кишинівському музичному училищі. Потім перейшов на адміністративну роботу в комісію з Державних і Ленінських премій СРСР.

1973 року Євген Дога отримав Премію комсомола Молдавії імени Бориса Главана за цикл популярних пісень («Песня о моём городе», «Я и ты», «Мои прекрасные кодры», «Хора дружбы»).

Після розпаду СРСР постійно проживав у місті Кишинів. В 2022 році засудив російське вторгнення в Україну. В одному із інтервʼю він зізнався, що його багато чого повʼязує з Буковиною.

«Вперше я написав музику до фільму у 1967 році саме тут. Це була стрічка «Нужен привратник». І мене вразила краса природи. Це не від людей, від Бога. Від людей – звичаї, одяг. Таких національних костюмів більше не зустрінеш ніде. Такої гами кольорів, такого змісту, такої ретельної ручної роботи. Вони неповторні, оці дідусі та бабусі, які просто несуть у своїх руках історію. А не ті, хто пише її! Чернівці та Буковина – край особливий, і це сформували історичні перипетії» – розповідав він.

У 2018 році композитор пригадав, що до 1991-го мав дуже тісний зв’язок із Києвом, і сумує за українським слухачем.

«Чому мене не запрошують працювати з українським кінематографом, не розумію. Я що, гірше тепер пишу? Навпаки, я тільки нині починаю розуміти, що хочу сказати. Повірте, мені є чим займатися, але Україна для мене залишається дорогою і важливою, і я хотів би ще достукатися до українського слухача. Я колись збирав аншлаги і в палаці «Жовтневому», і в «Україні», і це моя улюблена публіка. Що змінилося? Це частина моєї біографії, нашої загальної біографії, тому я скучаю. Сьогодні я практично живу в літаках, а квиток до Києва ніяк не куплю», – поділився думками Дога.

Творчий спадок

Найвідоміші композиції Євгена Доги:

• Вальс з фільму «Мій ласкавий і ніжний звір» (1978). Це найвідоміший твір Доги. Часто називається одним із найкрасивіших вальсів у світі. Його навіть виконували на церемоніях у Ватикані та на Олімпійських іграх.
• Вальс з фільму «Анна Павлова» (1983). Ще один ніжний і емоційний вальс, теж дуже популярний.
• Музика до фільму «Табір іде в небо» (1976). Фільм про ромів, з ромськими мотивами.
• Оперета «Діалог любові», балети «Лючія», «Венера». Менш відомі широкому загалу, але високо оцінені музикознавцями.

Його вальс з «Мого ласкавого і ніжного звіра» був офіційно визнаний ЮНЕСКО музичним шедевром.

Євген Дога написав музику до кіноепопеї про Будулая, зокрема до відомих фільмів:

• «Циган» (1979);
• «Повернення Будулая» (1985).

«Загалом у мене записано 75 вальсів. Написано, звісно, більше. У мене багато музики серйознішої, але більшість помітила саме вальси. Хоча для мене все одно – вальс, полька чи краков’як. Тільки б люди отримували від моєї музики задоволення», – розповідав композитор.

У свої останні роки життя Євген Дога залишався надзвичайно активним у творчій, культурній та громадській сферах.

Раніше в окупованому Криму у віці 88 років померла ветеранка кримськотатарського національного руху Айше Сейтмуратова. Також 26 травня, на 86-му році життя помер громадсько-політичний діяч, народний депутат України трьох скликань Юрій Гнаткевич.