Торгівля, Навроцький, зерно і кордон. Чи повернуться 6 червня черги з українських фур на в’їзді до ЄС?

Як вплине обрання Кароля Навроцького президентом Польщі на українсько-польські економічні відносини, до чого готуватися?

Перемогу формально незалежного кандидата у президенти Кароля Навроцького фактично організувала партія «Право та справедливість», що має тісні зв'язки із впливовими бізнес-структурами, особливо в аграрному, енергетичному та будівельному секторі Польщі.

Конкретні імена бізнесменів або компаній у публічному просторі не звучать, але можна окреслити загальний контур бізнес-підтримки базових сил, які стоять за Навроцьким.

Саме економічні розклади дають матеріал для попереднього аналізу можливого впливу обрання Кароля Навроцького на двосторонню торгівлю та ймовірну зміну політичної атмосфери у Брюсселі.

Як і в Україні, статус президента Польщі в ієрархії влади передбачає ключову відповідальність за міжнародні відносини. Також президент є верховним Головнокомандувачем. Функціональний конституційний вплив на виконавчу владу - мінімальний.

Усі економічні питання зосереджені в руках прем'єр-міністра, який спирається на парламентську більшість.

Тому, з ракурсу політичного впливу на економіку, скоріше вплив буде мінімальний, особливо, заважаючи на те, що на сьогодні Дональд Туск (представник конкурентного політичного табору) впевнено тримає виконавчу владу під своїм контролем.

Але бізнес-інтереси політичних сил, що стоять за Королем Навроцьким, вимагатимуть реалізації своїх планів.

Звичайно, обіцянки кандидата в президенти, який хоче набрати якнайширшу підтримку серед такого складного електорату, на який зробив ставку Навроцький, не можуть бути виконані повністю. Бо електорат суперечливий.

Навроцького підтримав умовний «католицький костел». Так поляки називають дрібних та середніх підприємців, фермерів, переважно з малих міст та сіл, які стали основними прихильниками правої політичної сили, яка стоїть за новообраним президентом Польщі.

Ці жителі невеликих міст і сіл, переважно східних регіонів країни, традиційно хочуть, щоб їх захищали, щоб їх субсидували, щоб їх підтримували. Така головна економічна вимога до влади.

Завдяки просуванню ідеї консервативного патерналізму вигравала попередні вибори партія Качинських «Право і справедливість», яка й ініціювала великі національні проєкти у будівництві, енергетиці, агросфері, щоб створювати робочі місця з ініціативи держави, а не вільного ринку, якого досі боїться дрібний польський виробник.

Загалом, праві зацікавлені у залученні поляків до великих проєктів з відбудови України. Й вони точно знайдуть, як пояснити своєму виборцю переваги співпраці й нових робочих місць, якщо не потонуть у антиукраїнській риториці.

Найімовірніше, критичні заяви Навроцького щодо України, включно з Волинською трагедією та «нечесною конкуренцією» українського збіжжя на польському ринку будуть регулярно підніматися для внутрішньополітичного «протоколу». Але фінансові спонсори кампанії Навроцького насправді зацікавлені в продовженню активної співпраці з Україною й збалансують реальну ситуацію.

Наприклад, виробники польського вугілля дуже зацікавлені й надалі постачати Україні паливо: наші теплоцентралі становлять значний відсоток забезпечення енергетичного балансу України.

А польські великі будівельні компанії вже активно вивчають перспективи участі у будівництві й розбудові України після війни. Йдеться про величезні замовлення, вигідні для польських підрядників. Як і будь-яких інших компаній, які отримають інфраструктурні проекти.

Великі польські аграрні підприємства насправді радо скуповують для переробки якісне й дешевше українське зерно, яке мало йти транзитом. Як показала ситуація 2022 року, попри формальне обурення українське зерно опинилось у переробці агрохолдингів, і польська прокуратура порушувала відповідні кримінальні справи. Просто бізнес.

Звичайно, у польських компаній є бажання працювати з українськими надалі. Навіть більше. Сили, які стоять за партією «Право та справедливість» зацікавлені використати президентство Навроцького для просування своїх бізнесових інтересів в Україні. Тут кооперація буде пряником, для обох сторін, а антиукраїнські заяви – батогом, якщо торгові переговори загальмуються.

Як приклад, багатосерійна історія з перевізниками та блокуванням кордону. За даними Володимира Баліна, голови транспортного комітету при ТПП України, який брав безпосередню участь у розблокуванні кордону та переговорах із поляками, в українських великих перевізників немає проблем із великими та середніми польськими перевізниками. Жодних претензій.

Для блокування кордону політичні сили використовують невеликих перевізників, які в основному працювали на польському і на російському ринку. Дрібні перевізники втратили замовлення через заборону торгівлі з Росією та Білоруссю. Але атакують українців, купуючись на риторику правих та подекуди російські гроші. Цю карту можуть розігрувати й далі. Особливо після 6 червня, коли зміняться правила торгівлі України з ЄС. Фактично вони повернуться до умов, передбачених Угодою про асоціацію з Євросоюзом із перехідним адаптивним періодом.

Перехідний період і буде найбільш вразливий для нас момент, коли загостриться відкрита конкурентна боротьба, яку стримувала політика Брюсселя щодо солідарності з Україною.

Черги на кордоні з Польщею були постійним явищем до 2022 року, оскільки тривали суперечки щодо квот для українських перевізників. Варшава знаходила причини не дотримуватись виділених за Угодою про Асоціацію квот на перевезення з України до ЄС через Польщу. Черги українських фур на кордонах стали чітким індикатором стану українсько-польських торгових відносин ще до вимушеної появи потоків українського зерна на захід, які спричинила війна й блокада портів.

Тобто транскордонна проблема була до Навроцького, залишиться актуальною й зараз. Безпосередньо на ситуацію позиція президента не вплине, бо її причини глибоко економічні.

І обом сторонам доведеться вийти на пошук рішення. Польща залишається нашим найбільшим торговельним партнером. А також гуманітарним, оборонним хабом, ключовою країною для релокації бізнесу під час війни.

На сьогодні у Польщі зареєстровано більше 700 тис. суб'єктів господарювання українського походження, які за 2024 рік сплатили більше 2 млрд євро. Тому попри всі гучні заклики до жорсткішої політики щодо українців у Польщі, ніхто із польських урядовців не піде на те, щоб припинити діяльність 700 тис. компаній чи заморозити платежі до бюджету на такі відчутні суми.

Додатковий аргумент для уряду Туска – наближення осінніх партійних виборів, які можуть вплинути на склад урядової коаліції.

За прогнозами, націонал-консервативна пропрезидентська партія «Право та справедливість» спробує відколоти «Селянську партію» від коаліції Туска, розвалити коаліцію і отримати контроль ще й над кабміном. Маючи вплив на президента і прем'єра країни з однієї політичної сили, праві зможуть значно посилити свої позиції. Й безпосередньо впливати на умови торгівлі з Україною.

Поки зміна президента Польщі не є фактором, який суттєво трансформує двосторонні економічні процеси.