Україна перевершила… НАТО. Експерти різних країн розплутують «Павутину»

Операція «Павутина», неймовірний результат якої 1 чеврня продемонструвала Служба безпеки України, безумовно, увійде у підручники для військових. Уміння молодих українських силовиків мислити нестандартно і вдаватися до непередбачуваних стратегій вже не раз показувало свою ефективність. Завдяки хитрощам українські військові не дали агресорам захопити Київ за три дні, а згодом навіть окупувати частину Курської області.

Експерти різних країн в один голос відзначають: українські військові швидко зорієнтувалися у стратегіях війн дронів. Вони уміють  по максимуму використовувати недорогі інструменти та швидко адаптуватися. А от чи має такі навички велике і потужне НАТО? 

Едвард Лукас: «Західним країнам слід самим поспішати просити у київських друзів про допомогу»

Старший науковий співробітник і старший радник Центру аналізу європейської політики (CEPA), британський журналіст Едвард Лукас зауважує: можливо, дронова атака України на російські стратегічні бомбардувальники і не змінила ходу війни, але вона може пришвидшити її закінчення.

«Ці величезні літаки вартістю $100 млн та крилаті ракети, які вони запускають, є основою регулярних нічних ударі Росії по містах України. Ці військові літаки, що є спадщиною арсеналу Радянського Союзу, незамінні в короткостроковій та середньостроковій перспективі. «Влучай у лучника, а не у стрілу» – це ключовий військовий принцип протиповітряної оборони. Українці саме це й зробили», – зазначив Лукас.

Експерт підкреслив: замість затягування переговорів щодо вступу України до НАТО, західним країнам слід самим поспішати просити у київських друзів про допомогу в обороні та безпеці проти Росії. «Їм треба давати гроші. Українці довели, що можуть за лічені місяці дешево та ефективно розвивати можливості, які західні країни, за величезні кошти, не можуть створити десятиліттями. Якщо українці можуть зробити це самостійно, то скільки ще вони можуть зробити за серйозної допомоги Заходу?», – підкреслює Лукас.

Джон Гербст: «Павутина» показала, наскільки вразлива Росія до нетрадиційних українських атак

Експосол США в Україні та Узбекистані, аналітик The Atlantic Council Джон Гербст вважає, що якою б не була кількість знищених російських літаків, можна сміливо зробити висновок, що Москва надалі буде обережнішою щодо базування решти бомбардувальників.

«Це ще зменшить роль російських бомбардувальників у атаках на лінії фронту, на інфраструктуру та міста України. Звісно, Москва досі має достатньо ракет і безпілотників, щоб продовжувати свою криваву кампанію проти цивільних цілей в Україні. Але операція «Павутина» показала, наскільки вразлива Росія до нетрадиційних українських атак. Вони були головною рисою війни, що проявилося в успішному контрнаступі України у 2022 році, виведенні російського флоту з центральної та західної частини Чорного моря, та Курській наступальній операції минулого року», – вважає він.

Гас Маклахлан: «Здатність українців адаптувати нові технології з дуже низькою вартістю вражає»

Генерал-майор США у відставці Гас Маклахлан у коментарі АВС News зауважив, що західним військовим тактикам варто звернути увагу на «інновації України».

«Здатність українців адаптувати нові технології з дуже низькою вартістю вражає», – сказав він. Генерал також додав, що, за його оцінками, використані в операції «Павутина» дрони коштують близько $4 тис. кожен. Зауважимо, ця цифра відрізняється від інших оцінок – зокрема, видання Financial Times оцінило вартість українських дронів, які брали участь у «Павутині», у $300-600.

«Я впевнений, що конструювання цих фур з розсувними дахами потребувало значних витрат, але ж результатом стало знищення літаків на мільярди доларів», – підкреслив Маклахлан і додав, що знищені російські літаки буде «дуже важко замінити».

Мітчелл Собєскі: «Китай спостерігає і засвоює уроки України на відстані»

Американський журналіст, аналітик видання Мilwaukee Іndependent Мітчелл Собєскі вважає, що попри всю потужність НАТО з його вартісною та сучасною авіацією, Альянс не готовий до сучасної війни дронів. «Те, з чим стикаються США, – це не просто питання тактичної готовності, а структурна несумісність з типом війни, яка зараз розгортається в Україні. У війні на виснаження з використанням безпілотників мають перевагу ті, хто може швидко будувати, втрачати і замінювати», – вважає експерт.

Аналітик підкреслює: збройні сили США, побудовані на платформах вартістю трильйон доларів та з багаторічними циклами закупівель, не пристосовані до такого роду конфліктів. «На противагу цьому, країни з гнучкою промисловістю і домінуванням внутрішнього виробництва, такі, як Китай, виграють. Без здатності швидко будувати, боротьба на виснаження триватиме. Дрони не просто літають, вони споживають. І споживання зараз відбувається швидше, ніж американські військові можуть поповнювати запаси. У разі тривалої війни сьогодні США можуть вичерпати свої критично важливі системи швидше, ніж зможуть їх замінити. Внутрішні виробничі потужності скоротилися протягом десятиліть, а важливі рідкісноземельні мінерали значною мірою контролюються Китаєм», – підкреслює Собєскі.

На думку експерта, Китай, який домінує у світовому виробництві дронів і контролює значну частину ланцюга поставок рідкоземельних мінералів, необхідних для передової електроніки, уважно стежить за війною в Україні. «У майбутньому конфлікті Китай може масштабувати виробництво набагато швидше, ніж Сполучені Штати. Без внутрішньої промислової бази, здатної поповнювати ключові компоненти, США ризикують швидко вичерпати свої найсучасніші системи озброєння. Те, що війна вестиметься на американських умовах, – не гарантія», – вважає аналітик. Він додає: нині Китай спостерігає і засвоює уроки України на відстані.

«Сучасна війна більше не зводиться до того, хто має найбільший арсенал, а до того, хто може найшвидше адаптуватися. На цій арені США є неготовими не лише до війни, яку вони очікують, але й до війни, яка вже ведеться», – резюмує Собєскі.

OPIndia: «Навіщо взагалі будувати злітно-посадкові смуги?»

Настала епоха безпілотних літальних апаратів, пише індійське видання OPIndia. Автор статті нагадує: з перших днів російсько-української війни турецькі Bayraktar TB2 допомагали Україні знищувати російські бронеколони. У відповідь іранські дрони Shahed-136, начинені вибухівкою, почали вражати українські міста. «Потім відбулася еволюція: з’явилися дрони, оснащені гранатами. Вони безшумно зависали над солдатами, відстежували рух і вибухали лише тоді, коли гарантовано влучили б. З початку війни обидві сторони обмінялися сотнями відеороликів, які демонструють, як дешеві дрони успішно знищують ворога», – йдеться у матеріалі.

Попри те, що цю війну військові експерти вже назвали «війною дронів», видання наголошує: ставити остаточних хрест на необхідності мати у арсеналі винищувачі зарано. «Зрештою, якщо дрон вартістю кілька тисяч доларів може знищити літак вартістю сотні мільйонів з прихованої вантажівки (тут автор згадує про операцію «Павутина»), навіщо взагалі будувати злітно-посадкові смуги? Однак винищувачі досі потрібні, просто їхня роль змінюється», – йдеться у матеріалі.

Видання наводить приклад можливої тактики використання винищувачів разом із дронами: «Уявіть собі це як концепцію «Вірного напарника», де дрони летять попереду, розвідують цілі, беруть на себе вогонь противника. Тим часом пілот перебуває далеко позаду в безпечній зоні управління».

Серед найяскравіших БПЛА видання називає такі:

Bayraktar TB2 — це безпілотник турецького виробництва, який може здійснювати зйомку та є смертоносним. Його використовували в Сирії, Лівії, Україні та Азербайджані.

Shahed 136 та Shahed 131 – це дрони-камікадзе іранського виробництва, які отримує Росія. Вони ненадійні, але небезпечні, коли використовуються роями.

MQ 9 Reaper — це американський безпілотник-мисливець-вбивця з великою тривалістю польоту, пов'язаний зі супутниками. Він дорогий, але не має собі рівних за дальністю та точністю.

Wing Loong II – це дрони китайського виробництва. Вони широко продаються по всій Африці та Близькому Сході.

Ізраїльські безпілотники IAI Harop та Heron перевірені в боях та універсальні, з першокласними можливостями тривалого польоту.

«Був час, коли перемога у війні лунала в небі ревом реактивних двигунів. Вони вселяли страх у серця ворога. Однак зараз саме дзижчання зупиняє серцебиття. Поле бою більше не реве. Воно дзижчить. Комарине гудіння пропелерів, яке солдати чують на полі бою, змушує їх сісти та чекати своєї долі. Саме це ми бачимо під час російсько-української війни», – резюмує видання.

Наталія Сокирчук, «Главком»