Агент-нелегал під глибоким прикриттям: у чому таємниця Дурова і як його Telegram впливає на світ

Telegram, створений Павлом Дуровим у 2013 році, позиціюється як месенджер для свободи слова та приватності. Однак месенджер із мільярдом користувачів уже перетворився на "сірий простір" між приватним спілкуванням і соцмережами. Ним користується широке коло злодіїв – від наркодилерів і педофілів до російських військових та пропагандистів – і їх усіх приваблює відсутність ефективної модерації.

Так, у телеграмі можна створювати групи до 200 000 учасників і публічні канали, де один допис миттєво бачать тисячі підписників. Вміст месенджера не індексується пошуковиками і є відносно непрозорим для сторонніх, а цим користуються зловмисники: повідомлення поширюються швидше, ніж у більш модерованих платформах. Співзасновник Telegram Дуров не приховує ставлення до цензури – у 2015 році він заявив, що "наше право на приватність важливіше за страх перед поганими речами". Ця заява стосувалася використання телеграму терористами з "Ісламської держави".

Як месенджер російського походження став опорою маргіналів та інструментом виборчих маніпуляцій – читайте в матеріалі 24 Каналу.

В чому технічні особливості телеграму

Головна особливість телеграму – він поєднує функції месенджера та соцмережі. Окрім особистих чатів, користувачі можуть приєднуватися до великих груп і каналів на кшталт розсилок. Ці функції також є у вайбері та WhatsApp, однак там вони з'явилися пізніше за телеграм.

За замовчуванням звичайні чати (не секретні) не мають наскрізного шифрування: вони зберігаються зашифрованими на сервері Telegram, а опція "секретних чатів" з E2E-шифруванням потребує ручного увімкнення. Тому фактично більшість групових чатів зберігаються у месенджері, який технічно може бачити їхній вміст. У публічних каналах і групах користувачі зазвичай не вказують реальних імен чи номерів (номер телефону не видно), а для реєстрації достатньо псевдоніму – мовиться про обіцянку анонімності.

З одного боку, це приваблює звичайних читачів – за опитуванням, у 2024 році 73% українців отримують новини саме через Telegram. З іншого – робить модерування та ідентифікацію порушень надзвичайно складними. Зовнішній спостерігач просто не бачить приватні чати чужих груп, а навіть отримані скарги на контент часто залишаються без відповіді.

Сама приватна природа Telegram обмежує ефективність модерації. Відтак контент екстремістського чи конспірологічного характеру може вистрілювати вгору, залишаючись практично безконтрольним.

Роль Telegram у виборах та дезінформації

Водночас Telegram відіграє дедалі помітнішу роль у політиці та інформаційних війнах. Європейські та американські медіа торік, у рік виборів, фіксували зростання потоку дезінформації саме через Telegram. Зокрема в контексті виборів до Європарламенту 2024 року Telegram був головним інструментом Росії для підриву підтримки України, писав Bloomberg.

За внутрішньою оцінкою ЄС, Telegram відіграв центральну роль у поширенні фейків на теми війни в Україні, Близького Сходу, міграції, зміни клімату і передвиборчих кампаній. Це підтверджувала і тодішня прем'єрка Естонії Кая Каллас, за словами якої, у телеграмі дезінформація поширюється відкрито і повністю безконтрольно.

Більшість запитів влади про видалення шкідливого контенту там ігноруються. Даніель Міло, ексдиректор центру гібридних загроз з МВС Словаччини повідомляв Bloomberg, що правила Telegram у цьому відношенні "дуже-дуже м'які" – там майже нема модерації.

• Приклад Румунії

З наближенням президентських перегонів у Румунії весною 2025-го Telegram опинився в центрі скандалу. Засновник Павєл Дуров публічно заявив, що певний західноєвропейський уряд (натяк на Францію) нібито просив його "заглушити консервативні голоси" на платформі перед голосуванням.

Як пізніше повідомило видання Politico, під час виборів у Румунії Дуров звинуватив главу французької зовнішньої розвідки (DGSE) Ніколя Лернера в тиску. За словами Дурова, під час зустрічі в паризькому готелі Crillon навесні Лернер вимагав, щоб він "заглушив консервативні голоси" у своєму месенджері, маючи на меті вплив на румунські президентські вибори.

За словами Дурова, він відмовився "обмежувати свободу слова румунських користувачів та блокувати їхні політичні канали".

У французькому уряді вважають, що ці звинувачення можуть бути пов'язані з обуренням Дурова через судову справу проти нього у Франції – його звинувачують у бездіяльності щодо незаконного контенту на платформі. Після арешту в серпні 2024 року Дуров перебуває під судовим контролем і не може залишати країну без дозволу. 12 травня йому відмовили у поїздці до США, де він планував перемовини з інвесторами.

Попри закиди, Telegram після арешту почав частково відповідати на запити французьких служб щодо боротьби з тероризмом і дитячою порнографією. У березні месенджер навіть уперше надіслав представника на міжвідомчу зустріч щодо шифрування, хоча той прибув із запізненням і не говорив французькою.

У квітні Дуров заявив, що виведе Telegram із Франції, якщо уряд наполягатиме на впровадженні "бекдору" – механізму доступу до зашифрованих повідомлень.

Французькі служби не очікували публічної атаки під час румунських виборів і сприйняли її як скоординовану медіа-кампанію. DGSE заперечила політичний тиск, але не спростувала сам факт зустрічі. Урядова посадовиця в коментарі Politico визнала, що держава дедалі частіше змушена реагувати на інформаційні атаки з боку впливових фігур, як-от Дуров або Ілон Маск.

• Яка ситуація з телеграмом в Україні

19 вересня 2024 року в Україні обмежили використання Telegram на службових пристроях держслужбовців, військових, працівників критичної інфраструктури. Заборона стосується лише листування та пересилання файлів, при цьому канали органів влади залишаються доступними й месенджер не заборонений для особистого користування.

Причина – загроза нацбезпеці. Глава ГУР Кирило Буданов заявив про наявність у російських спецслужб доступу до листування користувачів Telegram, зокрема до видалених повідомлень. СБУ і Генштаб додали, що месенджер активно використовується ворогом для кібератак, фішингу, коригування ударів.

Винятки – лише для службового обов'язку. Якщо Telegram є частиною професійної діяльності, його використання допускається. Це колективне рішення Національного координаційного центру кібербезпеки, підтримане Міноборони, СБУ, Держспецзв'язком, Мінцифрою тощо.

Telegram не заборонено повністю. Як пояснив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко, обмеження стосуються виключно службових девайсів. Особисте користування не забороняється.

Водночас для війська месенджер не обмежили повністю – це рекомендація, яку Ставка Головнокомандувача може зробити обов'язковою. Загальної заборони на використання Telegram по Україні не планується.

• Що з телеграмом у США

У США Telegram поки не домінує серед соцмереж, але став притулком для крайніх радикальних рухів. Правозахисники фіксують там зростання насильницьких постів перед виборами. Так, Global Project on Hate and Extremism повідомив про збільшення дописів про "вкрадені" вибори на 317% у жовтні 2024-го саме у телеграмі.

Наприклад, радикальна організація Proud Boys через Telegram закликала своїх членів "тримати рушниці поруч" на випадок "крадіжки" голосування. Мовилося про можливість перемоги кандидата від демократів на президентських виборах восени. Такі заклики вказують, що у лояльних до конспірології спільнотах відсутність жорстких правил Telegram підживлює риторику страху і готовності до насильства.

Павєл Дуров: зв'язки з Росією і ФСБ

Сам Дуров – фігура суперечлива. Народжений у Росії, він у 2006 – 2014 роках був співзасновником і гендиректором найбільшої соцмережі VKontakte. Коли 2012 року ФСБ наказало йому видалити опозиційні групи, Дуров відмовився і згодом був змушений продати ВКонтакті державі. Цей конфлікт із Кремлем став публічною причиною його виїзду з Росії та створення Telegram з опорою на західні юрисдикції.

Нині штаб-квартира Telegram офіційно зареєстрована на Британських Віргінських островах, проте фактично працює з Дубая, а Дуров має громадянство Франції, ОАЕ та кількох інших країн.

У 2024 році Дуров опинився в європейській юрисдикції: у серпні його затримали у Франції за звинуваченнями у створенні умов для торгівлі наркотиками, дитячою порнографією та іншими злочинами на платформі. Як уже згадувалося, зараз бізнесмен не може покидати Францію без дозволу слідства.

Сам Дуров у своєму каналі відповідає, що "ніколи не розголошував жодного байта" приватних повідомлень користувачів, повторюючи обіцянку не йти на компроміси з шифруванням.

Дуров також заперечує будь-які зв'язки з російським урядом. Інформацію про те, що Telegram нібито підконтрольний російській владі, поширюють "люди з дуже обмеженим розумінням", заявив торік Дуров в інтерв’ю Такеру Карлсону, американському пропагандисту і любителю Росії:

Таке можуть говорити люди з дуже обмеженим уявленням про походження Telegram. І їх можуть заохочувати наші конкуренти, які бачать у цьому зручний спосіб нас дискредитувати, бо Telegram поширюється, як лісова пожежа.

У російських ЗМІ натомість уже точаться конспірологічні теорії: нібито його затримання у Франції організували західні спецслужби, щоб отримати "ключі" Telegram і доступ до чатів мільйонів росіян. Пропагандисти навіть попереджають користувачів видаляти чутливі бесіди з месенджера. На тлі цього критики зауважують парадокс: попри чутки, саме Дурова колись розшукувала ФСБ (у 2018 році він відмовився видати ключі шифрування, і Кремль відповів забороною телеграму в Росії).

Цікаво! Антон Мельник, колишній експерт Мінцифри, вважає Дурова агентом-нелегалом, тобто агентом, який діє під глибоким прикриттям та за легендою не має офіційного зв'язку з державою, яку представляє.

Це найскладніший тип розвідника для виявлення та найвищий рівень професіоналізму в шпигунстві, хоча Дуров має дійсний паспорт громадянина Росії станом на 2024 рік, а також ще три інших громадянства.

Водночас більшість російських опозиціонерів і медіа продовжують довіряти Telegram як майданчику для альтернативної інформації. Це лише заплутує ситуацію – Кремль то намагається блокувати телеграм, то продовжує використовувати його як офіційний майданчик (там, як і в Україні, дублюються всі урядові повідомлення, зокрема й про війну).

Якою була хронологія блокування телеграму в Росії

• 2017. Роскомнагляд вимагає від Telegram зареєструватися як "організатор поширення інформації" та передавати ФСБ ключі для дешифрування повідомлень. Telegram частково погоджується, але не надає ключі. У жовтні месенджер оштрафували на 800 тисяч рублів. Дуров залучає правозахисників із «Агори» до захисту в суді.
• 2018. Telegram подає скаргу до ЄСПЛ на рішення про штраф. У березні Верховний суд Росії визнає вимоги ФСБ законними. 13 квітня суд ухвалює заблокувати Telegram, і Роскомнагляд починає блокування 16 квітня. У червні подається друга скарга до ЄСПЛ – вже на саму блокування. У Москві проходить масова акція протесту на підтримку Telegram.
• 2019. Телеграм змінює юридичну особу: тепер скаржником до ЄСПЛ є компанія з Британських Віргінських островів. Судовий процес триває.
• 2020. У квітні російські депутати пропонують скасувати блокування Telegram через його використання державою для сповіщення під час пандемії. Дуров підтримує ініціативу. 18 червня Роскомнагляд офіційно скасовує блокування, не скасовуючи судове рішення. ЄСПЛ розпочинає офіційний розгляд скарги Telegram.
• 2022. Telegram не відповідає на запити ЄСПЛ. Дуров і його команда ігнорують судовий процес, попри нагадування. Представником Telegram суд вказує нову адвокатку – Анастасію Чиганов-Залеську.
• 2024. ЄСПЛ визнав незаконною вимогу передавати ФСБ ключі для дешифрування повідомлень. Росія зобов’язана виплатити компенсації 26 особам, серед яких Юлія Навальна та журналіст Олександр Плющев.
• 2025. 24 квітня ЄСПЛ вирішує припинити розгляд справи через відсутність інтересу з боку заявника. Формально рішення опубліковане 15 травня. Варто зазначити, що після виключення Росії з Ради Європи у 2022 році ЄСПЛ і далі розглядає справи щодо порушень до 16 вересня 2022-го.
• Те, що у 2025-му суд припинив розгляд через відсутність інтересу з боку заявника виглядає дивно, особливо на тлі багаторічної боротьби Telegram з російськими органами – принаймні на публічному рівні.

Такий стан справ дійсно не виключає припущення Антона Мельника про те, що Павло Дуров може бути глибоко законспірованим агентом впливу російських спецслужб. Щонайменше його подвійна позиція – незалежність і одночасне збереження функціональності на території Росії – залишає багато запитань без чітких відповідей.