Без елітних маєтків та розкішних авто: в Україні у чиновників можуть конфіскувати майно

Елітні будинки, люксові квартири в житлових комплексах преміум-класу та престижні автомобілі.

Це — надбання вітчизняних можновладців, яке може перейти в дохід держави.

Цей процес називається цивільною конфіскацією.

«Якщо в тебе, як посадовця, виявляють майно, яке дорожче 1 мільйона гривень, але не більше 9,5 мільйона гривень, купівлю якого ти не можеш обґрунтувати законними своїми джерелами — тобто зарплатами, позиками, то це кваліфікується як цивільна конфіскація», — йдеться у матеріалі проєкту «Хапуга».

Від цього терміну здригаються нечисті на руку копи, митники, народні депутати і навіть міністри: цивільна конфіскація не жаліє нікого.

Вона відбувається швидко, а головне б’є точнісінько в ахіллесову п’яту можновладців.

Забрати все нечесно зароблене і пустити з торбою по світу — це, схоже, лозунг сучасної антикорупційної системи.

Вона тотально розкуркулює тих, хто не може пояснити походження своїх статків та ховає їх за чужими документами.

Антикорупційні органи полюють на необґрунтовані активи і стягують їх в дохід держави ще від 2019 року.

Однак особливої популярності такий спосіб карати «хапуг» набув лише минулого року.

До 2024 року ВАКС розглядав не більше трьох справ на рік.

Від початку 2024 року звернення з позовами почали набирати популярності.

Сьогодні ВАКС ухвалює 1-3 рішення щомісяця, і показники тільки зростають.

Що важливо — цей процес є виключно цивільним, тобто після рішення суду особа, у якої забрали майно, не є злочинцем.

«Цивільна конфіскація — вона не передбачає провини особи, тобто якщо порахувавши різницю, її не знайшли, то подається позов і ти вже десь в судовому порядку доводиш, що ти десь знайшов ці кошти», — йдеться у розслідуванні.

Це, що дуже дивно, не заважає таким особам далі спокійно працювати на своїх посадах.

Тобто якщо в тебе відбулася цивільна конфіскація, це не впливає на твої наслідки буквально — як ти працював на службі, ти й далі там продовжуєш працювати.

Утім, процес цивільної конфіскації, як це може здатися на перший погляд, точно не є безболісним.

Адже фігуранти іноді бояться його навіть більше, аніж втрати своїх посад.

Що хочуть конфіскувати у міністра аграрної політики.

Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль — чи не найбільш відомий посадовець, у якого держава хоче відібрати частину квартири в елітному столичному ЖК.

САП за матеріалами НАЗК заявила позов щодо визнання необґрунтованою частину активу, оформленого на родичку чинного міністра агрополітики.

Родичка міністра — це теща, у якої Коваль орендував це помешкання.

Але це лише на папері, каже НАЗК: «Родичка посадовця 2021 року набула у власність квартиру площею понад 170 м кв.

та вартістю 300 тис.

США у одному з елітних житлових комплексів Києва.

Від 2023 року посадовець декларує цей об’єкт як місце проживання його сім’ї та об’єкт оренди його дружини.

Водночас зібрані докази доводять, що він та його родина почали використовувати цю квартиру значно раніше».

Відтак тепер у міністра Віталія Коваля проблеми.

Незважаючи на те, що він заперечив матеріальну причетність до придбання цього об’єкту, НАЗК хоче конфіскувати частину цієї квартири.

Оскільки коштів у його тещі на купівлю цього житла не вистачало.

Тому тепер у Віталія Коваля дилема: віддати частину квартири на благо держави, або ж відкупити її назад.

На щастя для декого, антикорупційні органи дають і таку можливість.

Журналісти намагалися зв’язатися з Віталієм Ковалем, щоб отримати бодай якийсь коментар стосовно цієї ситуації, але він так і не вийшов на зв’язок.

У яких ще посадовців можуть конфіскувати майно.

А це вже дрібніший за міністра чиновник — заступник голови Обухівської районної ради Сергій Гринчишин.

У нього антикорупційні органи хочуть конфіскувати квартиру та машину — це житло у Києві на 105 квадратів та автомобіль Toyota Rav 4.

Вони були записані на родичку посадовця, але майном користувався сам Гринчишин.

Правоохоронці встановили, що родичка заступника голови Обухівської райради не мала достатніх коштів на купівлю цього майна.

Він апелює: «На жаль, в законодавстві є певні прогалини — весь життєвий шлях був до початку роботи реєстрів, реєстри почали працювати від 98 року і тому важко розібратися спеціалізованим органам, чи могла людина заробити за життя чи ні».

Це зауваження доволі справедливе, якби не один важливий момент.

На час купівлі майна родичці Гринчишина було 84 роки.

Це наштовхує на думку про те, що майно, а особливо автомобіль, спеціально записали саме на неї, щоб не привертати зайву увагу до власних витрат чиновника.

Наразі Гринчишин очікує на судове засідання і сподівається виграти процес.

Однак, як виявилося, майно, яке хочуть стягнути в дохід держави, уже продано.

Тому тепер у разі, якщо суд вирішить конфіскувати це майно, чиновнику доведеться сплатити державі живими коштами.

НАЗК також хоче конфіскувати й квартиру батьків Гринчишина, які є співробітниками Одеської митниці.

2021 року подружжя, начальник відділу та головний державний інспектор Одеської митниці, набули у власність квартиру в Одесі площею 103,8 кв.

Ще один митник з Київської митниці — Руслан Фірсов.

У нього хочуть конфіскувати будинок під Києвом та 6 земельних ділянок.

Мама митника Тетяна Фірсова відкидає будь-які звинувачення.

Вона каже — будинок, який хочуть конфіскувати, розвалюється.

А гроші на його купівлю дійсно були — позика допомогла.

Її син, який пообіцяв показати цей будинок та пояснити ситуацію, на зв’язок так і не вийшов.

Ще одна співробітниця митниці, яку розкуркулюють — це Анна Бісюк.

У неї конфіскували квартиру площею 60 квадратів у Львові.

Тепер її продають за 7 з половиною мільйона гривень.

Така доля чекає на все конфісковане майно.

Однак цю квартиру ніхто досі не купив.

Без елітного майна може залишитись і нардеп.

Ще одна відома особа, яка може позбутися мільйонних статків — це народний депутат України Анатолій Гунько.

У нього теж збираються конфіскувати маєтки і машини, щоправда, в межах не цивільної конфіскації, а кримінальної справи.

Поки справа в апеляції, Гунько захищається як може.

Він визнає, що зловживав впливом.

А от хабар, за його словами, він в руки не брав.

А це вже інша стаття.

Свою кримінальну справу він називає «помстою силовиків за свою депутатську діяльність».

Відтак він обіцяє боротись до кінця.

Зокрема за елітні маєтки, які внесені до його декларації і які хочуть конфіскувати.

Державі, мабуть, може дістатись і годинник «Брегет», вартість якого становить 10 тисяч доларів.

Цей годинник подарував Гуньку його помічник, за що нардепа уже карало НАЗК.

В цьому кейсі експерти пояснюють: конфіскація майна може бути чи не найбільш болючим покаранням для нардепа.

Загалом цивільна конфіскація чи то пак кримінальна — це дуже цікавий процес, який має високий запит в суспільстві.

Адже українцям набридло спостерігати за хапугами, які живуть як у Бога за пазухою, мають очевидні натяки на корупційну діяльність, але водночас продовжують залишатися на плаву.

Відео можна переглянути за посиланням.