Держава продає дві скандальні компанії: до чого тут Фірташ і обмануті українці

На наступному тижні в рамках великої приватизації "з молотка" підуть два державні підприємства – "Будівельна компанія "Укрбуд" – частина великої корпорації зі скандальним шлейфом та виробник добрив та азотних сполук "Сумихімпром", що певний час перебув під контролем бізнесмена Дмитра Фірташа. Від торгів ФДМУ очікує отримати мінімум 1,4 млрд гривень, звісно, якщо потенційні покупці знайдуться і не захочуть підняти ціну.

"Телеграф" згадав історію підприємств та вивчив умови продажу двох компаній.

Нерухомість по всій країні – плюшки "Укрбуду"

Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд", до якого входять дочірні підприємства (переважно проєктні інститути та навчально-курсові комбінати) – це частина корпорації "Укрбуд". Її друге "крило" – приватні компанії, що займалися безпосередньо будівництвом. Зокрема, ТОВ "Укрбуд Девелопмент" зводив житлові комплекси у столиці й втрапив у гучний скандал у 2019-му році через невиконання зобов’язань перед інвесторами. Тоді роботи на об’єктах, а загалом йшлося про 26 висоток, де мали отримати квартири 13 тисяч родин, почали затримуватися й зупинятися. Після численних акцій протесту ошуканих людей, що вклали заощадження у житло, але його не отримали, звернень до правоохоронних органів та влади, у 2020 році було ухвалене політичне рішення – передати зобов'язання щодо завершення робіт на частині об'єктів "Укрбуду" холдинговій компанії "Київміськбуд", що на 80% перебуває у власності громади столиці.

Тим часом махінації та оборудки під маркою концерну, а його президентом у 2010-2016 був бізнесмен та екснардеп Максим Микитась, а також власник ТОВ "Укрбуд Девелопмент", стали приводом для розслідувань відразу кількох структур. Претензії до посадовця мали Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Зокрема, він є фігурантом так званої "квартирної справи" Нацгвардії. Адже "Укрбуд" отримав від цього військового формування земельну ділянку на Печерську, на якій мав звести житловий комплекс та виділити нацгвардійцям в ньому 50 квартир та 30 паркомісць. Натомість компанія запропонувала їм житло на околиці столиці, чим, на думку правоохоронців, завдала збитків держбюджету у розмірі 81,6 млн гривень.

Крім того, колишнього народного депутата підозрювали у спробі підкупу міського голови Дніпра задля отримання вигідного контракту на будівництво метро. А Державне бюро розслідувань займалося питаннями розтрати понад 400 млн гривень, виділених на будівництво трьох військових складів, які мали виконувати приватні компанії, що входили до складу концерну "Укрбуд". Ці та інші справи ще продовжують розглядатися в суді, натомість держава вирішила знайти власника для тих активів корпорації, які продовжує контролювати. Тобто для ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд". А завдання щодо інвентаризації, оцінки та підготовки її до продажу були покладені на Фонд державного майна України.

У вересні 2024 року Кабмін ухвалив рішення про включення державного пакета акцій розміром 100 відсотків статутного капіталу ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" до переліку об'єктів великої приватизації. Про це повідомляв постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Й хоча планувалось, що продаж активів відбудеться вже за кілька місяців, процедура затягнулась. Зокрема, у грудні 2024 року Фонд державного майна України тільки визначився з умовами продажу компанії, до якої на той момент входило 10 дочірніх підприємств. Як повідомлялось на сайті, новий власник мав би зберегти основні види діяльності компанії, погасити борги з заробітної плати та перед бюджетом, перерахувати дивіденди та не допустити звільнення працівників (на грудень 2024 року їх було 225) протягом шести місяців після продажу. Це в принципі стандартні вимоги до об'єктів, що наразі продає держава. Також була визначена стартова ціна пакета акцій, до якого входило 193 136 штук, – 262,6 млн гривень.

В оголошенні про продаж "Укрбуду" ФДМУ підкреслювало: "Це шанс придбати готовий працюючий бізнес з масштабною матеріальною базою та зайти в будівельний сектор із новими ідеями та ресурсами". А серед принад лота називало локацію головного офісу компанії, що розташований в столиці на вулиці Євгена Сверстюка поруч з залізницею та станцією метро "Лівобережна".

Крім того, у Фонді зазначали: об'єкт приватизації включає 147 одиниць нерухомого майна по всій країні. В цьому переліку, як зазначено в інформаційному повідомленні, нежитлові та офісні приміщення в Києві на вулицях Гарматна, Дегтярна, Михайла Коцюбинського, Антоновича, Богданівська, а також різноманітні будівлі та споруди на кшталт адмінбудинків, гаражів, майстерень, виробничих корпусів, трансформаторних підстанцій, складів у Харкові, Львові, Запоріжжі, Дніпрі, Черкасах, Житомирі, Одесі, Сумах, Черкасах, Івано-Франківську, Кривому Розі та Донецьку. Загалом це 112,2 тис. кв. метрів нерухомості. Крім того, компанії належить 17 земельних ділянок загальною площею 16 га, а балансова вартість активів становить 255 млн гривень.

Чи знайдуться охочі стати власником "Укрбуду" й чи будуть потенційні покупці готові підвищувати ставки, стане відомо менш ніж за два тижні – аукціон призначено на 18 червня. В самій будівельній компанії на пропозицію "Телеграфу" прокоментувати майбутню приватизацію й очікування від неї від коментарів відмовились, посилаючись на те, що наразі органом її управління є ФДМУ. Відповідно, й надавати будь-яку інформацію з цього питання можуть тільки в цій структурі, наголосили в "Укрбуді".

При цьому в ініціативній групі інвесторів недобудованих об’єктів "Укрбуду" та "Київміськбуду" пояснили нашому виданню, що заплановані торги жодним чином не вплинуть на ситуацію з житловим будівництвом. Адже формально до цих робіт державна компанія, пакет акції якої виставлений на продаж, стосунку не мала. Тож навіть теоретично розглядати варіант, що кошти, отримані державним бюджетом від цих торгів, будуть спрямовані на відновлення процесу забудови, не має сенсу.

Вирвали з приватних рук й віддадуть знову

І ще один аукціон в рамках великої приватизації відбудеться за тиждень, лотом на якім стане об'єкт, з не менш скандальним бекграундом. Мова про публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" – одне з найбільших підприємств галузі, що виробляє мінеральні добрива, сірчану і фосфорні кислоти, коагулянти тощо. Це буде вже не перша спроба держави передати стратегічне підприємство прозоро та законно в приватні руки. На заваді цьому стала та обставина, що у 2010 році незначна частка його акцій – 0,005% – потрапила у власність олігарха і засновника міжнародної групи компаній "Group DF" Дмитра Фірташа, а на посаду директора "Сумихімпром" прийшов Ігор Лазакович, що до того працював в одній з компаній бізнесмена. Після цього підприємство почало укладати угоди з фірмами, які перебували під контролем Фірташа. А за "вмілого" керівництва кишенькового менеджера бізнесмена ПАТ у 2012 році опинилось на межі банкрутство, а спроби продавати пакети акцій, зокрема у 2014 році, блокувались структурами, що за інформацією ЗМІ, були пов'язані з Фірташем. Так само не спрацювала ідея з санацією "Сумихімпрома", якою теж керував Лазакович. Замість "оздоровлення" він довів підприємство до ще більшого занепаду.

Зворотного ефекту вдалось досягти, як з'ясувала Служба безпеки України, завдяки тому, що керівництво підприємство оформлювало під заставу майна кредити, а на отриманні кошти купувало сировину за завищеними цінами. "Дії менеджменту призвели до формування боргових зобов'язань ПАТ "Сумихімпром" на суму понад 2 млрд грн, невиплати державі дивідендів та фактичного унеможливлення законної приватизації товариства", – наголошували у силовому відомстві. При цьому у Фонді держмайна України повідомляли "Телеграфу", що найбільше винним підприємство було як раз компаніям, що входили до Group DF ("Надра", "Синтез ресурс", Ostchem International, "Кримський титан", "КУА "Промислові інвестиції").

ФДМУ в судовому порядку намагалось зупинити процедуру банкрутства "Сумихімпрому", що дозволило б розблокувати приватизацію. Тяганина зі структурами олігарха тривала до листопада 2023 року. Тоді господарський суд Сумської області став на бік держави й своїм рішенням дав можливість відновити контроль над стратегічним підприємством. А у грудні 2024 року Фонд оголосив про продаж 99,9952% статутного капіталу АТ "Сумихімпром", визначивши стартову ціну на рівні 1 млрд 158 млн гривень.

Крім акцій об’єкт приватизації включає 64 одиниці нерухомого майна та інфраструктури загальною площею 462,2 тис. кв. метрів. Це виробничі, складські, адміністративні будівлі та споруди, крім того, в переліку база відпочинку "Олдиш", що розташована поруч з однойменним озером та річкою Псьол. Також "Сумихімпром" має право постійного користування на 44 земельні ділянки площею понад 637 га. На основній частині таких "угідь" в місті Суми розташоване виробництво, але є й ділянки на території області з різним цільовим призначенням, від розміщення та експлуатації будівель та споруд промисловості до ведення підсобного сільського господарства та розміщення й експлуатація об’єктів рекреаційного призначення.

Аукціон з продажу "Сумихімпром", який у ФДМУ називають якісним бізнес-активом, призначений на 11 червня. Новий власник, якщо він з'явиться, крім умов зберегти профіль підприємства та колектив, а також погасити борги має ще в обов'язковому порядку вкласти не менше 150 млн гривень у технічне переоснащення та модернізацію виробництва. Як пояснював в інтерв’ю "Українському радіо" заступник голови Фонду держмайна Ігор Тимошенко, ця сума – мінімальний обсяг інвестицій, який наразі потрібен підприємству. Зупинились на такій цифрі, щоб не відлякати потенційних покупців.

Також у ФДМУ впевнені, що не стане стримувальним фактором для потенційних інвесторів й місце розташування підприємства, адже ситуація на Сумщині загострилась останнім часом. "Сумихімпром" – це не той об'єкт, який розташований глибоко в тилу і немає загроз. Але водночас ми дивимось завжди на цю проблему таким чином – якщо цього не робити зараз, то підприємство дедалі більше буде отримувати фінансових збитків, боргів і в подальшому продавати для держави буде все менш і менш вигідно", – наголосив Тимошенко.

Чи справдяться очікування Фонду щодо наповнення державного бюджету за рахунок продажу двох великих об'єктів та чи зможуть власники вдихнути "нове життя" у підприємства, стане відомо вже за тиждень-другий. Варто зазначити, що у березні держава не змогла продати ще один знаковий завод – ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", на якому випускають гільзи циліндрів для автомобільних, тракторних, корабельних, тепловозних і стаціонарних двигунів внутрішнього згоряння. Підприємство розташоване на Сумщині у місті, яке періодично опиняється під російським вогнем. Й аукціон, на який була виставлена державна частка статутного капіталу заводу, просто не відбувся через відсутність пропозицій.

Як повідомляв "Телеграф", від 2023 року держава взяла курс на приватизацію державнихпротезно-ортопедичних підприємств. При чому продають як заводи, що мають борги і проблеми з виробництвом, так і ті, що працюють з прибутком й за новими технологіями.