Моніторинг телемарафону «Єдині новини» й ефіру Першого каналу Суспільного за 25—27 травня 2025 року

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут.

Вступ

У цьому звіті проаналізовано висвітлення основної тематики 25—26 травня. У ці три дні найвищою інтенсивність боїв була знову на Покровському напрямку, активними були також Лиманський, Курський і Новопавлівський напрямки. Телемарафон найбільшу увагу приділяв Покровському, Торецькому і Харківському напрямку, майже не висвітлював ситуацію на Лиманському. В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили подіям на фронті на півночі Сумщини й Покровському напрямку, з активних мало уваги приділили Курському.

З масованих обстрілів України ворогом найбільший за кількістю загиблих і поранених у ці дні стався 25 травня. У телемарафоні всі ці події висвітлювали вкрай неоперативно і не надто повно, дуже мало обговорювали наслідки цієї атаки в гостьових студіях. Перший канал Суспільного був набагато оперативнішим і повнішим у репортажному висвітленні, але, як і марафон, дуже слабко висвітлював тему в гостьових студіях.

У зовнішньополітичній тематиці в ці дні найголовнішою продовжувала залишатися тема «мирних переговорів» на рівні заяв і прогнозів. Експертиза цієї тематики була значно якіснішою на Першому каналі Суспільного.

У внутрішньополітичній тематиці були певні продовження теми тиску Мінкульту на керівництво заповідників «Києво-Печерська Лавра» і «Софія Київська». Учасники телемарафону висвітлювали тему дуже по-різному, Перший канал Суспільного активно висвітлював тему у попередні перед звітними дні.

У звітні дні в телемарафоні найбільше було грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок, були також грубі порушення стандартів балансу думок і оперативності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні грубих порушень було менше, найбільше ж порушували стандарт доступності подачі інформації, також було чимало фактичних помилок.

Протягом тижня 26 травня — 1 червня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» і «Голосу» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного знову представники владної фракції хоч і некритично, але переважали представників опозиційних фракцій парламенту.

У звітні дні травня в телемарафоні проявів політичного піару найбільше (дві третини від усіх) були в ефірах каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару у звітні дні не було.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні дні, за інформацією Генштабу, загальна інтенсивність боїв була надзвичайно високою (від 170 до 216 боєзіткнень за добу). Як і раніше, найвищою в ці дні була інтенсивність боїв на Покровському напрямку (від 63 до 65 боєзіткнень за добу, загалом щодня близько або і більш як третина від усіх боєзіткнень на фронті). Високою продовжувала залишатися інтенсивність боїв на Лиманському (від 16 до 32 боєзіткнень на добу), Курському (від 23 до 32) і Новопавлівському (від 24 до 25) напрямках. У окремі дні більш ніж десять боєзіткнень на добу було на Торецькому (до 19), Краматорському й Оріхівському (до 11 боєзіткнень на добу на обох). На всіх інших напрямках фронту добова кількість боєзіткнень не перевищувала десяти. Заслуговувала на окрему увагу і ситуація на фронті на півночі Сумщини (хоч Генштаб поки що у зведеннях і не виділяє її як окремий напрямок), адже саме в ці дні вже офіційно було підтверджено загарбання там ворогом чотирьох сіл і йшли бої за три інших.

У телемарафоні в ці дні редакції сукупно найбільшу увагу приділяли Покровському і Торецькому напрямкам (по 7 обговорень з гостями), наступним за увагою був не найактивніший Харківський (2 репортажі й 4 обговорення), далі — Краматорський (2 репортажі й 3 обговорення) і Новопавлівський (5 обговорень) напрямки. З найбільш активних напрямків фронту телемарафонці в ці дні майже не приділили уваги Лиманському напрямку (було лише одне обговорення в студії) і взагалі забули про Курський. Про ситуацію на прикордонні Сумщини говорили з гостями 5 разів лише на каналах «Рада» і «Ми — Україна».

Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків і речників різних підрозділів (і тих, і тих запрошували по 11 разів), експертів запросили лише 4 рази. У звітні дні в телемарафоні два фронтових репортажних сюжети зробила редакція каналу «1+1», об’єднана редакція ICTV з СТБ зробила пряме ввімкнення і сюжет, по одному репортажному сюжету було в ефірах каналів «Інтер» і «Ми — Україна».

В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили подіям на фронті на півночі Сумщини (обговорювали ситуацію там з 11 гостями), Покровському напрямку присвятили 9 обговорень, з 6 гостями говорили про ситуацію на Лиманському напрямку, по 5 обговорень були присвячені Новопавлівському, Харківському і Краматорському напрямкам. З Краматорського робили два прямих ввімкнення воєнкора каналу. Замало уваги приділили з найактивніших Курському напрямку (лише 2 обговорення з гостями). Говорити про фронт у гості найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони (13 разів), експертів запрошували 9 разів, військових-фронтовиків — лише 3 рази. В ці дні зробили 3 прямих ввімкнення з фронту.

Телемарафон:

25 травня

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» говорили з головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком про Харківський напрямок, а з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком — про Покровський і Новопавлівський.

У ранковому і денному ефірі каналів ICTV та СТБ у новинах, крім коротких фронтових зведень, був якісний фронтовий репортаж Єгора Ромахла, Костянтина Мельникова і Дмитра Матвієнка про бойову роботу артилеристів 77-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ на Харківщині. В розмовних студіях про Покровський напрямок говорили з молодшою сержанткою батальйону 38-ю окремою бригадою морської піхоти на позивний «Зойц», про Новопавлівський — з командиром роти 71-ї окремої єгерської бригади ДШВ Владиславом Кришталевичем, про Торецький — з пресофіцером 28-ї ОМБР Євгеном Алхімовим, про Торецький і Краматорський — з речником ОТУВ «Луганськ» Дмитром Запорожцем.

У денному і вечірньому ефірі каналу «Інтер» у перших випусках новин про фронт взагалі не згадували, згодом давали короткі зведення. В гостьовій студії давали традиційний огляд подій на різних ділянках фронту. Говорили з начальником розвідки артилерії бригади НГУ «Рубіж» Володимиром Назаренком про Сіверський напрямок, а з військовослужбовцем 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Кирила на позивний «Шеф» — про Покровський.

У тижневику каналу «1+1» був якісний фронтовий спецрепортаж Андрія Цаплієнка, Іллі Шинкаренка та Сергія Перфілова про бої бригади НГУ «Хартія» на Харківському напрямку і окремої артбригади НГУ на півночі Донеччини.

26 травня

У ранковому ефірі каналу «Рада» в новинах фронтові зведення давали усно на мапі бойових дій. Про ситуацію на прикордонні Сумщини й Харківщини говорили з речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком, а з військовими говорили лише про збори.

У першому випуску новин о 12-й на каналі «1+1» не згадували про фронт взагалі, згодом давали короткі зведення в формі БЗ, але був якісний фронтовий репортаж Олександра Моторного, Олексія Осавчука і Сергія Шпортила про роботу дронарів 15-ї бригади НГУ на Куп’янському напрямку. В гостьовій студії говорили з пресофіцером 100-ї ОМБР  Сергієм Хомінським про Торецький напрямок.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ у новинах, крім коротких усних зведень на мапі, було пряме ввімкнення воєнкора, де традиційно «з прифронтової зони» (тобто, невідомо звідки) воєнкор розповідав про ситуацію чи не на всіх напрямках фронту, а не про те, що бачив на власні очі. Вся ця інформація була звісно ж з інтернету. У розмовній студії говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим про Покровський, Новопавлівський, Торецький, Краматорський і Харківський напрямки, ситуацію на Покровському обговорювали також з військовослужбовцем 25-ї окремої повітряно-десантної бригади ДШВ Кирилом на позивний «Шеф», а на Краматорському — з головним сержантом роти вогневої підтримки 5-ї ОШБР Юрієм Сиротюком.

27 травня

У перших ранкових випусках новин «Інтера» про фронт не згадували взагалі. Згодом був традиційний огляд і якісний фронтовий репортаж Ігоря Левенка, Богдана Савруцького й Ігоря Шепета про бої 56-ї окремої Маріупольської бригади під Часовим Яром. У гостьовій студії говорили з пресофіцером 14-ї бригади оперативного призначення НГУ Максимом Бакуліним про Покровський напрямок, а з начальником групи взаємодії зі ЗМІ бригади «Гарт» Олександром Даниленком — про Харківський.

У денному ефірі каналу «Рада» в новинах про ситуацію на фронті повідомляли усно на мапі бойових дій. У гостьовій студії про ситуацію на про Покровському, Новопавлівському, Торецькому і Харківському напрямках говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим. Окремо про ситуацію на Торецькому напрямку говорили з офіцером 12-ї бригади НГУ «Азов» на позивний «Культура» і з командиром відділення снайперів 42-ї ОМБР на позивний «Фауст». Про бої на півночі Сумщини говорили з помічником начальника прикордонного загону «Сталевий кордон» Іваном Шевцовим і з речником ОТУВ «Сіверськ» Вадимом Мисником.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» в новинах, крім усних повідомлень на мапі, був якісний фронтовий репортаж Тетяни Демух, Михайла Головненка й Олексія Ксенджука про роботу дронарів 411-го окремого полку безпілотних систем на Краматорському напрямку. В гостьових студіях говорили з речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним про Оріхівський і Новопавлівський напрямки, з офіцером механізованого батальйону 115-ї ОМБР Олександром Косюком — про Лиманський, із командиром підрозділу «Terra» у складі 3-го армійського корпусу Миколою Волоховим — про Куп’янський. З речником ОТУВ «Сіверськ» Вадимом Мисником говорили про ситуацію на прикордонні Сумщини. Про неї ж говорили і з експертом — майором запасу Олексієм Гетьманом. З ним же і з головою Українського центру безпеки та співпраці Сергієм Кузаном обговорювали можливі плани ворога на літній наступ і мобілізаційний ресурс ворога.

Перший канал Суспільного:

25 травня

В новинах каналу цього дня про фронт були лише короткі повідомлення. В розмовній студії говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим про Покровський, Новопавлівський, Лиманський, Торецький, Краматорський, Харківський і Куп’янський напрямки. З заступником командира 108-го окремого батальйону «Вовки Да Вінчі» Олексієм Махрінським говорили про Покровський, з начальником відділення комунікацій 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим — про Лиманський, з начальником штабу батальйону оперативного призначення НГУ «Буревій» Андрієм Лащевським — про Куп’янський. З начальником служби зв’язків з громадськістю 117-ї окремої бригади ТРО Дмитром Лантушенком говорили про ситуацію на прикордонні Сумщини. З експертами обговорювали ситуацію на різних керунках фронту: з головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком про зміни на фронті протягом тижня, про Сумщину, Покровський, Новопавлівський і Курський напрямки, з головою служби зовнішньої розвідки в 2005—2010 роках Миколою Маломужем — про Покровський, Краматорський і Харківський.

26 травня

У новинах цього дня, крім коротких повідомлень про фронт, було пряме ввімкнення воєнкора каналу про ситуацію на Покровському напрямку. З речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим обговорювали ситуацію на Покровському, Новопавлівському, Лиманському, Торецькому, Краматорському і Куп’янському напрямках. З речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним говорили про Оріхівський, Новопавлівський і Придніпровський. Про Лиманський напрямок говорили з пресофіцеркою 66-ї ОМБР Анастасією Блищик, а про Куп’янський — з військовослужбовцем 77-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ Віктором Петровичем. З експертами ветераном російсько-української війни Олексієм Гетьманом і з речником Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим обговорювали ситуацію на Сумщині, спроможності ворога до масованого наступу влітку і про зміни в тактиці ворога.

27 травня

У новинах, крім усних повідомлень на мапі, було два прямих ввімкнення воєнкора з Краматорського напрямку. В гостьових студіях обговорювали ситуацію на різних напрямках фронту з речниками різних підрозділів: з начальницею відділення комунікацій 117-ї ОМБР Юлією Степанюк говорили про Покровський, з начальником відділення комунікацій 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим — про Лиманський, з пресофіцером 24-ї ОМБР Олегом Петрасюком — про Краматорський, з речником ОТУВ «Луганськ» Дмитром Запорожцем — про Торецький, Краматорський і Сіверський. Про ситуацію на півночі Сумщини говорили з речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком, з речником ОТУВ «Сіверськ» Вадимом Мисником і з начальником пресслужби 15-го мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон» Іваном Шевцовим. Ситуацію на різних напрямках фронту обговорювали цього дня з численними експертами. Зі співзасновником аналітичного проєкту Deep State Русланом Микулою говорили про Сумщину, Харківський, Покровський, Новопавлівський і Лиманський напрямки, з ветераном російсько-української війни Олексієм Гетьманом — про Сумщину, Покровський і Курський, з головою Служби зовнішньої розвідки в 2005—2010 роках Миколою Маломужем — про Сумщину, Покровський напрямок і про імовірні напрямки літнього наступу ворога, зі співробітником СБУ 2004—2015 роках Іваном Ступаком і з воєнним оглядачем Денисом Поповичем говорили про наступ ворога на Сумщині.

ІНШІ ПОДІЇ НА ФРОНТІ І В ТИЛУ ВОРОГА:

26 травня

• Під ударом українських дронів були оборонні заводи на території Росії

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» про це не згадували. В денному ефірі каналу «1+1» і у вечірньому ефірі ICTV та СТБ зробили БЗ, з гостями подію не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

В новинах робили БЗ. У гостьовій студії обговорили ці події з науковим співробітником Державного музею авіації України Валерієм Романенком і з експертом у галузі безпілотних технологій Валерієм Яковенком.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

У звітні дні найгіршою за наслідками була масована комбінована атака ворога по Україні 25 травня з 12 загиблими та понад 60 пораненими. Найбільше загиблих і поранених було на Київщині, Хмельниччині, Житомирщині, в Миколаєві і в Києві. У телемарафоні всі ці події висвітлювали вкрай неоперативно і не надто повно. Кореспонденти діставалися окремих місць влучань з великим запізненням, більшість локацій для редакцій телемарафону виявилися цього дня недосяжними (або через брак кореспондентів на місцях, або, гадаю, і через проблеми з плануванням). У розмовних студіях цю, безумовно, тему номер один цього дня обговорювали занадто мало (канали, попри неординарність події, продовжували в гостьових студіях говорити з «запланованими» гостями, а це недільний ефір, тож часом тематика гостьових студій виглядала не зовсім доречною).

Перший канал Суспільного натомість був набагато оперативнішим і повнішим за телемарафон у репортажному висвітленні наслідків ворожої атаки завдяки якісній роботі кореспондентів по різних областях України. Втім, так само як і марафон, по суті провалив гостьову частину висвітлення подій. Цьому сприяли дві обставини. По-перше, недільна сітка ефіру, в якій є повний інформаційний провал — з 12:15 до 16:30 йде документалка (і є лише короткий випуск новин о 15-й). Але і планування було не найкращим. Дуже багато було заздалегідь запланованих гостей про далекі від провідної події дня темі (проблеми аграріїв прифронтових територій, благодійний забіг у Луцьку, безбар’єрність, маніпуляції на почуттях вірян, весілля в Черкасах, новинки «Медіатеки» Суспільного тощо. Це, звісно, дуже важливо, але в такий інформаційний день усі ці теми мали би поступитися головній тематиці дня). Вже не вперше редакція показує неповороткість у гостьових студіях вихідних днів. 25 травня був саме такий день, коли попередні плани належало відкладати вбік, а повністю зосереджуватися на основній темі. Не кажучи вже про те, що слід було скасовувати ефірну сітку вихідного для і переходити на повноцінний режим роботи інформаційного каналу.

25 травня

• Масована ворожа ракетно-дронова атака — 298 дронів і 69 ракет, влучання у 22 локаціях, по Україні — 12 загиблих, понад 60 поранених: 4 загиблих і 34 поранених на Київщині, 3 загиблих дитини на Житомирщині, 4 загиблих і 5 поранених на Хмельничині, 2 загиблих і 5 поранених у Миколаєві внаслідок влучання в багатоповерхівку, 11 поранених у Києві.

Телемарафон:

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» о 5-й ранку повідомляли усно про масовану атаку і де було чути вибухи, а також про 3 загиблих на Київщині. Обговорили з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком.

У ранковому і денному ефірі каналів ICTV та СТБ цю низку подій висвітлювали вкрай неоперативно, до 10-ї ранку давали лише короткі БЗ і усні повідомлення. Перші прямі ввімкнення — з Мархалівки на Київщині та з Миколаєва — робили лише у випуску новин о 10:30. До цього додалося й те, що по неділях перша розмовна студія — лише о 10:15, тож і гостей до цього моменту не було. А в першій студії говорили з речником Військово-морських сил Дмитром Плетенчуком про запуски ракет з Чорного моря (теж не найважливіший аспект). У наступному ефірі медіагрупи (який тривав до 15-ї) в новинах зробили ще два прямих ввімкнення з Мархалівки і пряме ввімкнення з місця падіння уламків у Києві (аж після 14-ї, що теж є вкрай неоперативною роботою редакції), були також репортажний сюжет з Миколаєва і просто «збірна солянка» — оглядовий сюжет про наслідки в Миколаєві, на Хмельниччині, Житомирщині, Сумщині, в Тернополі та в Одесі. В розмовних студіях говорили з начальником управління комунікацій Повітряних сил Юрієм Ігнатом, з головою Миколаївської ОВА Віталієм Кімом і з головою Хмельницької ОВА Сергієм Тюріним.

У наступному денному і вечірньому ефірі «Інтера» першим робили пряме ввімкнення кореспондента «з місця одного з влучань» у Києві (невідомо якого саме), де кореспондент насправді розповідав не про те, що відбувалося на місці ввімкнення, а загалом про всі місця влучань у Києві, звісно ж без посилань на джерела такої інформації. Згодом були прямі ввімкнення з Миколаєва, Дніпра і Харкова. Ці прямі ввімкнення редакція робила за усталеною схемою, коли власні кореспонденти вмикалися з обласних центрів (часто навіть не з місць влучань чи падіння уламків у цих облцентрах) і розповідали про наслідки атаки для різних громад своїх областей, при цьому навіть без посилань на джерела інформації (а що тут посилатися, коли все це береться з соцмереж і телеграм-каналів?). Інформаційна цінність подібних ввімкнень, вважаю, є надзвичайно низькою.

Крім того, були репортажні сюжети — про рятувально-аварійні роботи в Миколаєві, два оглядових сюжети — про наслідки атаки по Києву і про наслідки атаки по Хмельниччині і Тернопільщині. І був доволі якісний і ґрунтовний репортаж Романа Барашева і Володимира Дєдова про наслідки ворожої атаки по Мархалівці. В гостьових студіях говорили лише з міським головою Харкова Ігорем Тереховим, з головою Хмельницької ОВА Сергієм Тюріним і з головою Миколаївської ОВА Віталієм Кімом.

У тижневику каналу «1+1» «ТСН Тиждень» (який був цього дня о 20-й) зробили один репортаж про наслідки ворожої атаки на Київщині і в Києві.

Перший канал Суспільного

У стартовому 7-годинному випуску новин про наслідки атаки по різних локаціях повідомляли у формі БЗ або усних повідомлень. Але вже о першій годині роботи каналу було пряме ввімкнення кореспондентки каналу з Миколаєва з місця влучання в багатоповерхівку. І звідти ж вмикали у гостьовій студії начальника управління надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення Миколаївської міськради Романа Возняка. З 9-ї ранку робили прямі ввімкнення з місця влучань у Миколаєві, Одесі, Мархалівці на Київщині, Хмельниччині, Коростишеві на Житомирщині з місця загибелі трьох дітей. У другій половині дня зробили репортажні сюжети з Миколаєва, Тернополя, Одеси, Коростишева, Мархалівки і з Голосіївського району Києва. А от у гостьових студіях цим подіям приділили мало уваги, бо говорили лише з начальником управління комунікацій командування Повітряних сил Юрієм Ігнатом, з заступником голови Харківської ОВА Євгеном Івановим і з головою Миколаївської ОВА Віталієм Кімом.

26 травня

• Нова рекордна за кількістю дронів комбінована атака Росії по Україні, загалом 364 повітряних цілі, ППО збила 288 дронів і 9 ракет. Київщина і Черкащина без жертв, пошкоджені будинки і господарські споруди. Зруйновано будинок в Одеському районі

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» про атаку повідомляли усно. В гостьовій студії говорили з речником Української добровольчої армії «Південь» Сергієм Братчуком про сенс подібних атак ворога, з речником Повітряних сил Юрієм Ігнатом про підсумки роботи ППО і з речником Військово-морських сил Дмитром Плетенчуком про запуски ворожих ракет з моря і з головою Хмельницької ОВА Сергієм Тюріним про удар по Старокостянтинову.

У денному ефірі каналу «1+1» зосередилися більше на наслідках атаки попередньої ночі, тож робили прямі ввімкнення з Мархалівки та Макарова на Київщині, з місць попередніх влучань у Києві, з Красилова на Хмельниччині (обстріляного в ніч на неділю, тоді як у ніч на понеділок в області основний удар припав на Старокостянтинів) і був репортаж про наслідки ворожої атаки в Києві на Лук’янівці за 25 травня. У гостьовій студії говорили про останню атаку лише з виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом і з речником Повітряних сил Юрієм Ігнатом.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ про атаку повідомляли переважно у формі БЗ, був лише один репортажний сюжет про наслідки атаки по Старокостянтинову на Хмельниччині. У підсумковому випуску новин о 20-й був дуже якісний репортаж Василя Саф’янюка, Юлії Сеник і Романа Щербакова про наслідки атаки попередньої доби на Мархалівку на Київщині. В розмовній студії про наслідки атаки цієї доби говорили лише з головою Київської МВА Тимуром Ткаченком.

Перший канал Суспільного

Події атаки цієї доби висвітлювали більше усними повідомленнями і БЗ. Робили прямі ввімкнення з Одеси і репортажний сюжет зі Старокостянтинова на Хмельниччині. Загалом же про рекордну атаку, її наслідки і про роботу ППО говорили в розмовній студії з речником Повітряних сил Юрієм Ігнатом, начальником управління Харківської облпрокуратури Спартаком Борисенком, першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником, першим заступником голови Одеської ОВА Олександром Харловим і з головою Хмельницької ОВА Сергієм Тюріним. Крім того, рекордну атаку обговорили з експертами — речником Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим і з авіаційним експертом Костянтином Криволапом.

27 травня

• 6 людей поранено внаслідок атаки дрона по комунальниках у Херсоні

Телемарафон:

У ранковому ефірі «Інтера» про це не повідомляли. В денному ефірі каналу «Рада» повідомляли пор подію усно на фото, а в гостьовій студії говорили з головою Херсонської ОВА Олександром Прокудіним. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» зробили БЗ з синхроном речника Херсонської ОВА Олександра Толоконнікова.

Перший канал Суспільного

У новинах повідомляли про подію усно на фото. В гостьовій студії обговорювали з директором департаменту взаємодії з медіа Херсонської МВА Денисом Путінцевим.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

У звітні дні головною зовнішньополітичною темою продовжувала залишатися тема «мирних переговорів», яку підживлювали заяви різних політиків, насамперед, звісно ж, президента США Дональда Трампа, і публікації в пресі. Звісно, репортажної складової в цій тематиці як такої не було. І телемарафон, і Перший канал Суспільного давали всі ці заяви і прогнози цитатами і синхронами. Перший канал Суспільного приділяв цій тематиці значно більше уваги, ніж учасники телемарафону, як за кількістю запрошених експертів, так і за їхнім якісним складом.

25 травня

• Тема «мирних переговорів» і російського «меморандуму»

Телемарафон:

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» зробили оглядовий сюжет. Обговорювали тематику з військовим істориком, головою Центру мілітарної історії Василем Павловим, з кандидатом політичних наук Юрієм Олійником, з експертом з міжнародної безпеки Фонду «Демініціативи» Тарасом Жовтенком і з політологом-міжнародником Дмитром Левусем.

У ранково-денному ефірі ICTV та СТБ було БЗ про російський «меморандум». У денно-вечірньому ефірі каналу «Інтер» саме цій тематиці була присвячена тижнева програма власкора каналу у Вашингтоні Дмитра Анопченка «Червоні лінії». Дуже якісна програма, а в ній були інтерв’ю з експертами: генералом Веслі Кларком, колишнім верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО у Європі, колишнім послом Туреччини в НАТО Мехметом Фатіхом Джейланом, ексдиректором американського Радбезу з європейських справ Александером Віндманом. У гостьовій же студії каналу тематику обговорили з кандидатом політичних наук Олексієм Буряченком.

Перший канал Суспільного

Протягом дня різні аспекти цієї теми обговорювали з численними експертами: головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком про фронт і переговорні процеси, політичним експертом, кандидатом юридичних наук Андрієм Смолієм, політологом-міжнародником Максимом Несвітайловим, доктором соціологічних наук, керівником Інституту конфліктології та аналізу Росії Олександром Шульгою, президентом Женевського центру дипломатії та протидії конфліктам Миколою Волківським, головою служби зовнішньої розвідки в 2005—2010 роках Миколою Маломужем, старшим науковим співробітником Атлантичної ради Адріаном Каратницьким і директоркою Інституту громадянської освіти Києво-Могилянської академії Людмилою Зубрицькою.

• Реакції світу на масовану атаку по Україні. У Трампа нарешті відреагували на масованіі російські обстріли України

Телемарафон:

У ранковому і денному ефірі ICTV та СТБ цитували міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі, посолки ЄС Катаріни Матернової, міністра закордонних справ Естонії Маргуса Тсахкни. Цитували також допис президента Володимир Зеленського в телеграмі про мовчання Америки та мовчання інших. У денно-вечірньому ефірі «Інтера» цитували Зеленського, ЄС Катаріну Матернову, прем’єрку Італії Джорджі Мелоні, міністра закордонних справ Естонії. І цитували спецпредставника Трампа Кіта Келлога.

Перший канал Суспільного

Цитували допис президента Володимира Зеленського в телеграмі. Цитували Келлога. Реакції світу і США обговорили з політологом-міжнародником Максимом Несвітайловим і зі старшим науковим співробітником Атлантичної ради Адріаном Каратницьким.

26 травня

• Трамп розкритикував Путіна: «з ним щось сталося». Трамп: Путін хоче всю Україну, він абсолютно збожеволів. Макрон: Трамп зрозумів, що Путін йому брехав

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» давали синхрони Трампа. Обговорювали ці заяви з головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком, політологом-міжнародником Дмитром Левусем і з радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком в якості експерта.

У денному ефірі «1+1» цитували і давали синхрон Трампа в прямому ввімкненні кореспондентки «Радіо Свобода» з Брюсселя (дивна, як на мене, логіка). Робили пряме ввімкнення власної кореспондентки з Вашингтона. Обговорили тематику з виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом і з заступником виконавчого директора Ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергієм Герасимчуком.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ давали синхрони Трампа, цитували Макрона. Зробили два різних оглядових сюжети. Говорили з речником Міністерства закордонних справ Георгієм Тихим.

Перший канал Суспільного

Спочатку цитували Трампа, згодом давали його синхрони. Давали синхрон Макрона. Обговорювали ці заяви з численними експертами: речником Українського конгресового комітету США Андрієм Добрянським, доцентом Київського нацуніверситету Петром Олещуком, кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським, експертом-міжнародником, доцентом Київського авіаційного інституту Єгором Брайляном, політологом Олександром Рудиком, виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом, керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім, співдиректоркою програм «Майбутнє України» Центру геополітики Кембридзького університету Вікторією Вдовиченко й експертом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігорем Поповим.

• Мерц: Чотири країни дозволили Україні бити вглиб Росії наданою союзниками зброєю

Телемарафон:

У денному ефірі «1+1» давали синхрон канцлера Мерца. У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ цитували Мерца і зробили оглядовий сюжет. З гостями заяву німецького канцлера в марафоні не обговорювали.

Перший канал Суспільного

В ефірі каналу давали синхрон Мерца. Обговорили цю заяву з експертами: з речником Повітряних сил Юрієм Ігнатом, з виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом, з керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім, з міністром закордонних справ Литви у 2020—2024 роках Габріелюсом Ландсбергісом і з експертом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігорем Поповим.

27 травня

• Тема «мирних переговорів». Wall Street Journal: Трамп може запровадити санкції проти РФ цього тижня. Келлог: США отримали від України список умов мирної угоди, тепер чекають того ж від Росії. Трамп про Путіна: Він грається з вогнем

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» робили БЗ. Говорили з кандидатом політичних наук Ярославом Телешуном і з експертом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Валентином Гладких.

У денному ефірі каналу «Рада» теж робили БЗ. Обговорювали тематику з заступником голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики Арсенієм Пушкаренком, доктором економічних наук Андрієм Длігачем про можливості подальшого санкційного тиску на Росію з боку США, з керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім і з заступником керівника Офісу президента Ігорем Брусилом.

У вечічрньому ефірі каналу «Ми — Україна» давали синхрон Келлога, цитували допис Трампа в соцмережі. Обговорювали тематику з політологом Володимиром Фесенком, з експертом Центру «Українська призма» Олександром Краєвим, з політологом-міжнародником Дмитром Левусем і з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком в якості експерта.

Перший канал Суспільного

Цитували Wall Street Journal, давали синхрон Келлога, цитували Трампа. Робили з Вашингтона прямі ввімкнення власної кореспондентки та журналіста Остапа Яриша. Обговорювали тематику з численними експертами: зі стратегічним радником Razom We Stand Олегом Савицьким про ймовіріність запровадження санкцій Трампом або ж Конгресом, із директором Інституту соціально-політичного проєктування Андрієм Миселюком, з заступником директора аналітичного центру «Політика» Артемом Бронжуковим, з надзвичайним і повноважним послом в США у 2015—2019 роках Валерієм Чалим, з російським опозиційним політиком Іллею Пономарьовим, з головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком і з генералом армії Великої Британії у відставці Річардом Ширефом.

• Мерц: Обмеження бити вглиб Росії для України зняли кілька місяців тому

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» робили оглядовий сюжет. Обговорили тему з експертом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Валентином Гладких.

У денному ефірі каналу «Рада» робили БЗ і пряме ввімкнення кореспондентки «Радіо Свобода» з Брюсселя. У гостьовій студії обговорювали тему з керівником Центру протидії дезінформації Андрієм Коваленком, з політологом Володимиром Фесенком, з головним редактором видання Defense Express Олегом Катковим і з керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» був оглядовий сюжет. У студії з гостями тему не обговорювали.

Перший канал Суспільного

В ефірі каналу обговорювали цю тему з численними експертами: з ветераном російсько-української війни Олексієм Гетьманом, з експерткою з міжнародних відносин, кандидаткою політичних наук Марією Гелетій, з головою Служби зовнішньої розвідки у 2005—2010 роках Миколою Маломужем, з науковим співробітником Державного музею авіації Валерієм Романенком, зі співробітником СБУ 2004—2015 роках Іваном Ступаком, з надзвичайним і повноважним послом в США в 2015—2019 роках Валерієм Чалим і з головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

У внутрішній політиці у звітні дні була «реанімована» тема звільнення керівника заповідника «Києво-Печерська Лавра» Максима Остапенка. Це сталося ще 22 травня, але лише 25 травня Мінкульт вирішив зібрати журналістів і пояснити причини такого рішення. У телемарафоні різні канали висвітлювали тему по-різному. Більшість («1+1», ICTV з СТБ і «Інтер») — збалансовано, принаймні відносно, бо давали синхрони не лише заступника міністра культури Бєляєва, а й звільненого Остапенка, або ж говорили в студії з заступником міністра збалансовано, з повним викладом позиції Остапенка (на ICTV з СТБ). А от канал «Рада» подавав тему з грубим порушенням балансу думок. При цьому в марафоні не згадували дотичну подію — відкритий лист співробітників «Софії Київської».

Перший канал Суспільного тему звільнення Остапенка в ці дні не висвітлював, бо робив це раніше, але обговорював в студії тему відкритого листа співробітників «Софії Київської».

25 травня

• Мінкульт пояснив позицію відомства щодо звільнення керівника «Києво-Печерської Лаври»

Телемарафон:

У денному ефірі каналів ICTV та СТБ зробили загалом збалансований сюжет, бо надали слово синхронами як заступнику міністра Сергію Бєляєву, так і звільненому керівнику заповідника Максиму Остапенку. Щоправда, вони говорили про різні претензії, тож повноцінного «діалогу» не вийшло.

На каналі «Інтер» приблизно так само дали синхрони заступника міністра і звільненого керівника. В гостьових студіях телемарафону тему не обговорювали. Про лист колективу «Софії Київської» (теж від 22 травня новина) не згадували (хоча це дуже дотична, як на мене, тема).

Перший канал Суспільного

Тему звільнення Остапенка цього дня в ефірі каналу не порушували (насправді канал її активно висвітлював у попередні дні). Натомість тему листа колективу «Софії Київської» обговорили в студії з членкинею правління Коаліції дієвців культури, заступницею міністра культури у 2019—2020 роках Іриною Подоляк. Ведуча також казала: «Запрошуємо, звісно Міністерство культури, ми це робили, запрошували представників відомства. На жаль, вони поки що не долучилися до нашого прямого етеру, але ми їм з радістю надамо наш майданчик для того, щоб вони публічно висловили свою позицію в нашому етері теж».

26 травня

• Про звільнення директора Лаври (продовження теми)

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» показували вкрай незбалансоване і вкрай запізніле повідомлення про звільнення гендиректора Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра». Виклали лише пояснення Мінкульту, а позицію звільненого Остапенка не озвучували.

В денному ефірі каналу «1+1» зробили БЗ і дали збалансовано і переказом, і синхронами, і позицію Мінкульту, і позицію Остапенка.

У вечірній ефір каналів ICTV та СТБ запросили в розмовну студію заступника міністра культури і стратегічних комунікацій Сергія Бєляєва. Розмова ведучого Вадима Карп’яка з заступником міністра була якісною, тобто не «теплою ванною» для гостя, всі запитання були максимально предметні, по всіх основних позиціях, які раніше озвучив звільнений директор заповідника Остапенко.

Перший канал Суспільного

Цього дня канал до теми не повертався.

27 травня

• Командування Сухопутних військ: у мережі побільшало відео з перешкоджаннями роботі ТЦК

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «Рада» про це не згадували. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» повідомляли усно, з гостями не обговорювали.

Перший канал Суспільного

Так само в ефірі каналу обмежилися усним повідомленням, з гостями тему не обговорювали.

• Трьох чоловіків і жінку затримали в Черкасах через напад на працівників ТЦК

Телемарафон:

В денному ефірі каналу «Рада» про це не згадували. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» зробили БЗ.

Перший канал Суспільного

В ефірі каналу робили пряме ввімкнення  кореспондентки з Черкас, показували відео затримання, давали синхрони речниці поліції Черкаської області Зої Вовк і т.в.о. заступника начальника Черкаського обласного ТЦК Володимира Левченка.

ІНШІ ПОДІЇ ТА ТЕМИ:

25 травня завершився великий обмін полоненими «1000 на 1000». Цього разу ні в телемарафоні, ні на Першому каналі Суспільного прямих ввімкнень з обміну не робили, обмежилися репортажними сюжетами. Разом з тим, в телемарафоні не озвучували тему відсутності серед обміняних військових з «Азову». Натомість на Першому каналі Суспільного тему розкривали в тому числі й у гостьовій студії.

25 травня

• Відбувся третій етап великого обміну полоненими, звільнено ще 303 українських захисники. Прокопенко: В обміні «1000 на 1000» жоднгого «азовця», це ганьба. У Координаційному штабі пояснили, чому серед звільнених нема «азовців»

Телемарафон:

У ранковому і денному ефірі каналів ICTV та СТБ був репортаж про обмін попереднього дня, оглядовий сюжет і БЗ. Репортажів про обмін цього дня не робили.

У денному і вечірньому ефірі каналу «Інтер» були репортажі про обмін попереднього дня і про обмін цього дня. У гостьових студіях телемарафону подію не обговорювали, зокрема й тему відсутності «азовців» серед звільнених.

У тижневику каналу «1+1» «ТСН Тиждень» показали один якісний великий сюжет Мар’яни Бухан, Неллі Ковальської, Наталії Нагорної, Анастасії Омелюк, Данила Лисенка, Олександра Шияна, Андрія Марченка і Олександра Царенка про всі три дні обміну.

Перший канал Суспільного

В ефірі каналу зранку робили репортаж про другий день обміну в суботу. Вдень давали БЗ про третій день з синхронами звільнених військових і заступника голови Координаційного штабу Андрія Юсова. Щодо теми «азовців» цитували Прокопенка і давали синхрон представника Координаційного штабу Петра Яценка про складності цього обміну, а в гостьовій студії говорили з офіцером 12-ї бригади «Азов» Андрієм Ігнатюком.

Теми й події, які не згадувалися в ефірі телемарафону, але згадувалися в ефірі Першого каналу Суспільного:

25 травня

• Служба зовнішньої розвідки: Китай постачає спецхімію, порох і верстати на 20 військових заводів Росії (обговорили з експерткою з питань Східної Азії Наталією Бутирською).
• Акція родичів полонених і зниклих безвісти «Не мовчи! Полон вбиває» у Києві (робили репортажний сюжет. Щоправда, на «Інтері» цього ж дня був сюжет про подібну акцію в Черкасах).

26 травня

• The Economist: Росія готується запускати по Україні тисячу дронів одночасно, під керуванням ШІ та телеграм-ботів (обговорили з експертом у галузі безпілотних технологій Валерієм Яковенком, а в телемарафоні про це згадали лише через добу, у вечіріньому слоті «Ми — Україна»).

27 травня

• Унаслідок авіаудару Росії по Краматорську було поранено 4 людини, в тому числі 6-річна дитина (робили пряме ввімкнення воєнкора з місця влучання з відео і з синхронами мешканців зруйнованого будинку).
• Представники культурної спільноти вимагають відставки міністра культури Точицького у відкритому листі до прем’єр-міністра (говорили з головою правління ГО «Коаліція дієвців культури» Ольгою Сагайдак, повідомили, що «Точицького ми запрошували долучитися до ефіру, втім у відомстві відповіли, що готують офіційну відповідь, тож зазначили, що поки без коментарів»).
• Акція на підтримку безвісти зниклих і військовополонених у Києві (робили пряме ввімкнення з акції з синхронами її учасників, згодом зробили репортажний сюжет).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

26 травня

• Українські облігації падають у ціні на тлі розчарування інвесторів «мирними» надіями на Трампа.
• Розвідка: На території Білорусі немає ні ядерної зброї, ні «Орешника».
• Le Monde: В України більше немає ракет для ЗРК SAMP/T.

27 травня

• Росія планує під’єднати Запорізьку АЕС до своєї енергосистеми попри ризики.
• Кротевича нагородили орденом Хмельницького, хоча раніше його прізвище зникло з указу президента.
• Bild: Росія отримує від експорту в ЄС більше, ніж Євросоюз витрачає на допомогу Україні.
• Зеленський призначив нових голів райдержадміністрацій Києва, серед яких колишні гуморист і дзюдоїст.
• Washington Post: Україні передадуть застарілі ракети до Patriot, менш ефективні проти балістики.

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 25—27 травня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів лише в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

«1+1»

Достовірність:

Показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів. Було одне узагальнене псевдопосилання на джерело фактичної інформації «в Міноборони країни-агресорки повідомили». Двічі робили абстрактні псевдопосилання: «за попередньою інформацією», «вони кажуть» (незрозуміло хто). Неодноразово подавали факти про наслідки ворожих обстрілів без будь-яких посилань на джерела. Найбільше ж було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «кажуть наші нацгвардійці», «медики кажуть», «західні аналітики вважають», «стверджують західні аналітики», «кажуть самі кияни», «кажуть місцеві», «місцеві кажуть», «за даними місцевих, це була саме балістична ракета, більше того — виробництва Північної Кореї» (це взагалі, на мою думку, найвищий рівень «експертності»!).

Точність:

Традиційно «перекривали» всі фронтові зведення випадковим набором архівного відео бойових дій. Невідповідно «перекривали» БЗ про наслідки атаки. Та й загалом абичим архівним не до ладу «перекривали» різні БЗ. Наприклад, казали про Зеленського, а показували Трампа з Путіним. Так само невідповідно «перекривали» і пряме ввімкнення. Традиційно титрували «наживо» на відео і синхронах з попереднього дня (бо ці синхрони канал показував ще в тижневику напередодні), якими «перекривали» прямі ввімкнення з місць влучань. Так само з титром «наживо» був і синхрон Трампа посеред прямого ввімкнення. Був фрагмент повідомлення, коли вживання оцінкової лексики призвело до фактичної неточності: «найбільших руйнувань зазнала Лук’янівка. Там унаслідок вибуху “шахеда” понищено цілу вулицю — 10 будинків, 8 з яких житлових». Насправді точно не «понищено», а пошкоджено, бо «понищено» — це знищено вщент.

Відокремлення фактів від думок:

Надзвичайно багато у звітні дні було суто емоційних оцінок журналістів у новинах, переважно в прямих ввімкненнях: «сумнозвісні дрони», «моторошні світлини», «цього страшного обстрілу», «як оговтується Мархалівка», «досі не оговталися», «намагаються оговтатися від пережитого», «масштаби руйнувань тут вражають», «в цьому прекрасному селі», «життя триває і далі», «якимось дивом саме там немає не лише загиблих», «не така катастрофічна», «шоковані всі», «на жаль, загинула», «на жаль, загинув», «на жаль, загиблого», «на жаль, загорілися», «на багатостраждальній Лук’янівці», «на цій, на жаль, вже сумнозвісній вулиці», «дуже символічно», «дивом врятувався», «на щастя, дістали лише незначні ушкодження», «на щастя, обійшлося», «настрій у багатьох такий дуже позитивний», «обстріл обурив».

Дуже багато було зайвих у новинах маркерів авторизації та маркерів посилення уваги: «як я вже сказав», «як я сказала», «але скажу», «мушу сказати», «я наберусь в собі сміливості», «не побоюся цього слова», «до цих слів, колеги, думаю, немає що додати», «ми всі розуміємо», «знаєте», «звісно», «чесно кажучи».

Чимало було і різних суб’єктивних міркувань журналістів, зокрема і припущень: «Життя продовжується — це правда, і воно продовжується, ми бачимо на власні очі». «Тут вражає, знаєте, сама історія, коли природа стоїть на захисті українців». «Наскільки символічно все-таки, це напевно те і є, з чим бореться наш заклятий ворог». «Якби це трапилося вдень, то жертв могло б бути набагато більше». «Це імовірно були саме прильоти». «Три ночі стресу для багатьох, чесно кажучи, не привід для того, щоб спілкуватися з журналістами». Багато було цього разу і неавторизованих міркувань гостьових ведучих.

Повнота інформації:

Не позначали ні датами, ні як архівне бекграундове відео попередніх двох масованих атак по Україні.

Доступність подачі інформації:

Навіщось давали скриншот допису Трампа в Truth Socials. Вживали незагальновживані англіцизми: «продовжити дедлайн», «готовий цей меседж», «топ-посадовців».

Оперативність:

26 травня вдень робили прямі ввімкнення з місць влучань і падіння уламків (що сталося ще добу тому, в ніч на 25 травня) і розповідали не про те, що там відбувається в момент ввімкнень, а про те, що відбувалося більш як добу тому. Вдень 26 травня повторювали фронтовий репортаж, який показували у тижневику напередодні.

ICTV та СТБ

Достовірність:

Показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів, «посилалися» «місцеві пабліки повідомляють» (ворожі). Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «за інформацією ЗМІ», «пишуть німецькі ЗМІ», «міська влада повідомила», «влада міста повідомляє», «у російському Міноборони заявили», «у Кремлі кажуть», «кажуть очевидці».

Багато було суто абстрактних псевдопосилань: «вже відомо», «заявили» (невідомо хто), «офіційно повідомляють» (невідомо хто), «є інформація», «за останніми даними», «за попередньою інформацією», «за попередніми даними», «попередньо», «ми постійно чуємо» (невідомо звідки), «статистика за останні дні» (невідомо чия).

Найбільше було фактичної інформації, переважно про наслідки ворожих атак по містах, без будь-яких посилань на джерела. Траплялися й узагальнені розмиті псевдо на авторство суб’єктивних думок: «кажуть артилеристи», «жителі розтрощеного будинку розповідають», «рятувальники зауважили», «за словами росіян», «кажуть бійці», «кажуть селяни», «місцеві стверджують», «згідно з оцінками експертів», «деякі американські політики закликають».

Точність:

Не до ладу «перекривали» численні БЗ про наслідки ворожої атаки по різних областях. Говорили про різні населені пункти під відео чи фото з якогось одного, багатоповерхівки «виглядали» як приватні садиби, промислові підприємства — як багатоповерхівки, рятувальники — як військові тощо. Або таке от: на словах про знищення ППО ворожих ракет показували роботу мобільної групи з ручного кулемета. Випадковим відео «перекривали» пряме ввімкнення воєнкора. Крім того, «перекривали» пряме ввімкнення воєнкора динамічною мапою бойових дій, але геть не до ладу, бо щоразу показували одні напрямки фронту, а він говорив про інші. Не до ладу «перекривали» архівами оглядові сюжети. Абияк «перекривали» численні БЗ. Наприклад, цитували посолку ЄС Матернову — показували Каллас тощо.

Відокремлення фактів від думок:

Переважна більшість грубих порушень стандарту були суто емоційними оцінками журналістів у новинах. І їх було надзвичайно багато: «найкривавішу війну», «продовжують вперто тиснути», «від російського залізяччя», «російське залізяччя наробило лиха», «з яким масштабом лиха», «впоратися із цим лихом», «про страшну трагедію», «ще більш трагічна», «окупанти гатили», «гатили ракетами», «росіяни нещадно гатять», «неспокійною була ніч», «такої пекельної ночі», «безкінечний гул “шахедів”», «“бавовна” розквітла», «здригалося від потужних вибухів», «ця цинічна атака», «згадує з жахом», «жахіття минулої ночі», «звірячі атаки», «нема живого місця», «важко дивитися такі кадри», «у нас уже друга ніч “свято” за “святом”», «люди вкладали душу», «емоцій не шкодують», «дивом вціліли», «вижили дивом», «дивом вдалося деблокувати», «досі не може повірити», «на щастя, люди не постраждали», «на щастя, ніхто не постраждав», «на щастя, це нежитлові», «доволі різка заява», «висловилися різкіше і категоричніше», «підлабузницьки пов’язав», «великого розголосу набув скандал», «це дійсно вражає», «затишного будинку».

Чимало було також маркерів авторизації і маркерів посилення уваги: «найперше я хочу сказати», «я почну з головного», «я зустрів тут», «я хочу сказати», «як я говорив», «скажу тобі», «від себе нагадаю», «важливо сказати», «варто зазначити», «перше, що хочеться зазначити», «подивіться», «до речі», «знаєте».

Повнота інформації:

За словами ведучої, воєнкор вмикався з «прифронтової зони». Для фронту довжиною понад тисячу кілометрів — це визначення не означає взагалі нічого. Не титрували ні датою, ні як архівне бекграундове відео наслідків ворожої атаки по Мархалівці на Київщині.

Доступність подачі інформації:

Навіщось показували динамічний скриншот фейсбук-сторінки Коростишівського ліцею. Ведучий казав «встановити дедлайн».

«Інтер»

Достовірність:

Посилалися на інтернет «в мережу місцеві жителі виклали відео». Робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів: «рятувальники сповістили», «за даними поліції», «у Москві назвали». Робили абстрактні псевдопосилання: «відомо», «на зараз відомо», «попередньо встановлено» (невідомо ким). Чимало було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «мешканці розповідають», «чиновники обіцяють», «розповідають місцеві», «один із західних чиновників вигукнув», «наші захисники зізнаються», «військові називають». Найбільше ж було подано фактів без жодних посилань на джерела.

Точність:

Невідповідно «перекривали» численні БЗ і прямі ввімкнення щодо наслідків великої комбінованої атаки по Україні. Та й загалом абичим архівним не до ладу «перекривали» численні БЗ, наприклад, про надання допомоги Швецією — показувати вулиці шведської столиці. Красиво, але ж недоречно. Абичим «ілюстрували» й розмови з гостями.

Відокремлення фактів від думок:

Більшістю грубих порушень стандарту були суто емоційні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «гарячий напрямок», «зазнав фатального ураження», «нічний кошмар», «розриває на шматки», «помножили на нуль ворожий БМД», «нічне жахіття», «повернутись з того пекла», «страшна ніч була», «на цих страшних кадрах», «кияни налякані» (це ще й і узагальнення), «приходять до тями після пережитого», «оговтуються від пережитого», «на жаль, війна триває», «все глибше поринають у безодню болю», «на щастя, без постраждалих», «дивом минулось без жертв», «це шквал емоцій», «безмежна радість», «такі довгоочікувані, приємні звістки», «зберігає інтригу», «гучні заяви». Було одне припущення: «І вкотре довів, єдина його мета — вбити та залякати». І один маркер посилення уваги «варто зазначити».

Повнота інформації:

У стартовому повідомленні про наслідки нічної атаки по Києву 25 травня ведуча сказала лише про наслідки «у трьох районах столиці», не назвавши принаймні ці три райони. І в підводці до прямого ввімкнення позначила географію перебування кореспондента «на місці одного з влучань». Сам кореспондент трохи конкретизував географію словами «на правому березі». Не титрували датою відео дводенної давнини про перший день обміну полоненими. Навіщось у репортажному сюжеті про обмін полоненими наклали музичку, чим геть зіпсували цей сюжет, бо забитий цією музичкою інтершум насправді є надзвичайно промовистим і цінним для розповіді про подію.

Доступність подачі інформації:

Вживали «топ-експерти», «топ-спікери».

Оперативність:

У випуску о 15-й ведуча казала, що «ми готуємо великий матеріал про наслідки прильотів в області». Це вкрай неоперативна робота редакції, яка за пів дня не спромоглася зробити репортажний сюжет про нічні та ранкові події. 25 травня неоперативно показували репортажний сюжет про перший день обміну полоненими 23 травня.

«Рада»

Точність:

Невідповідно «перекривали» архівами різні БЗ. Ведучий казав, що «ми вже п’ятий рік ці масовані атаки переживаємо». Насправді ж четвертий рік.

Відокремлення фактів від думок:

Хай і небагато, але траплялися емоційні оцінки в новинах: «нетипово жорстку заяву», «різко контрастувало», «напрямки найгарячіші». І маркери посилення уваги: «зазначимо», «варто зазначити». Найбільше ж грубих порушень були неавторизованими міркуваннями гостьових ведучих.

Повнота інформації:

Не досить було Володимира Фесенка представляти лише «політологом», а Дмитра Левуся — «політологом-міжнародником». Всі БЗ були без інтершуму.

Баланс думок:

Незбалансовано подавали новину про звільнення гендиректора Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра». Дали лише мотиваційну частину рішення Мінкульту і синхрон заступника міністра культури Сергія Бєляєва. Про позицію самого звільненого Максима Остапенка і словом не прохопилися, не те що не дали синхроном.

Доступність подачі інформації:

Ведуча казала «апгрейд».

Оперативність:

У ранкових випусках новин 26 травня повідомляли як «новини» те, що було новинами насправді добу тому — про наслідки масованої ворожої ракетно-дронової атаки в ніч проти 25 травня. І того ж таки 26 травня як «новину» повідомляли про звільнення гендиректора Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра». А це було новиною насправді ще 22 травня! Протягом усього денного ефіру (з 12-ї до 18-ї) 27 травня як «новину» подавали слова Трампа, що «Путін збожеволів». І так само слова Макрона «Трамп зрозумів, що Путін йому брехав». Перше було сказано Трампом 26 травня ще вночі за київським часом, Макрон свою заяву зробив в обід 26 травня. Тобто обидві інформації були новинами ще напередодні.

«Ми — Україна»

Достовірність:

Показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів. Було одне узагальнене розмите псевдопосилання на джерело фактичної інформації «ЗМІ писали». Без посилань повідомляли про затримання нападників на працівників ТЦК в Черкасах.

Точність:

Традиційно БЗ про фронт «перекривали» випадковим відео бойових дій. Абичим архівним і не до ладу «перекривали» оглядові сюжети. 25 травня повідомляли в блоці о 5-й ранку про те, що «за минулу добу на фронті сталося 160 боєзіткнень». Це число — з вечірнього зведення Генштабу попереднього дня, тобто не «за добу», як казав ведучий і було написано в титрі, а до 22:00 попередньої доби (насправді ж за ту добу в підсумку відбулося 204 боєзіткнення).

Відокремлення фактів від думок:

Грубі порушення стандарту були переважно емоційними оцінками журналістів у новинах: «найстрашніша погроза», «жах росіян», «наводять жах на ворога», «славнозвісна «Баба Яга», «чорні, випалені вщент руїни там, де вчора стояли ошатні будиночки», «чергову неспокійну ніч», «пекельна ніч», «ворог вгатив», «на щастя, без госпіталізації», «спаплюжена обстрілами ідея», «це легенди сучасної війни, робота яких викликає захоплення», «красива та зелена вулиця», «вперто не хоче бачити», «вкрай цинічну схему», «досі залишається інтригою», «головна інтрига», «спричинив переполох». Був маркер авторизації «про це розповім трохи згодом».

Повнота інформації:

Не досить було Дмитра Левуся представляти лише «політологом-міжнародником», Володимира Фесенка — лише «політологом», а в сюжеті недосить було Олексія Гетьмана представляти лише «військовим експертом». Всі БЗ були без інтершуму.

Перший канал Суспільного

Достовірність:

Показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів. Робили «посилання» «відео з’явилося в місцевих телеграм-каналах» і «за даними незалежного російського телеграм-каналу Astra» (замість казати анонімний і ворожий). Двічі робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів і обидва на ворожі джерела: «Міноборони РФ заявляє», «повідомляли російські пропагандистські ЗМІ».

Чимало було суто абстрактних псевдопосилань: «за попередньою інформацією», «за попередніми даними», «попередньо», «нам зараз відомо», «наразі відомо», «є інформація». Найбільше ж було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «рідні бійців запевняють», «як нам розповідали місцеві», «за словами місцевих», «місцеві жителі розповідають», «очевидці пожежі кажуть», «зазначили в поліції області», «медики кажуть».

Точність:

Невідповідно «перекривали» відео численні БЗ і «ілюстрували» прямі ввімкнення про наслідки масованої ворожої атаки 25 травня. У випуску новин о 15-й дані, які наводив ведучий, хронічно не відповідали даним у титрах, які в цей же момент були на екрані: ведучий казав про 60 ворожих ракет, запущених по Україні, у титрі називали 69 ракет, ведучий казав про 29 поранених на Київщині, в титрі в цей момент було написано 23. У випуску новин о 7-й 26 травня ведучий казав, що «135 бойових зіткнень зафіксовано за минулу добу». Це дані зі зведення Генштабу на 22:00 цієї «минулої доби», а отже — це дані лише з початку доби до 22-ї години. Насправді ж за добу 25 травня кількість боєзіткнень була 180. 27 квітня у кількох ранкових випусках новин ведучий казав, що «за минулу добу Генштаб зафіксував 141 боєзіткнення». Це число — зі зведення ГШ за 22:00 попереднього дня, отже не «за добу», а з початку доби до 22-ї години. Насправді за добу 26 квітня було 170 боєзіткнень. Прикметно, що у гостьовій студії цю ж інформацію подавали цілком коректно. А ще прикметно, що в наступних випусках ведучий вже казав таки про 170 боєзіткнень за добу, але при цьому не виправився і не перепросив за фактичну помилку. Ведуча казала в ефірі 26 травня: «маємо в Україні вже другу так ніч поспіль масованих атак». Насправді ж це вже була третя ніч таких масованих атак ворога.

Відокремлення фактів від думок:

Було кілька емоційних оцінок у новинах: «неспокійною була ніч», «на щастя, працівники вчасно спустилися в укриття», «на диво», «на жаль, зникли безвісти», «не стримував своє роздратування». Найбільше ж було маркерів авторизації і посилення уваги: «зазначу», «проте зазначу», «хотіла ще додати», «варто зазначити», «хочу нагадати», «я так собі думаю», «треба сказати».

Повнота інформації:

У підводках до прямих ввімкнень часто заявляли лише «Київщину», «Житомирщину», «Хмельниччину». В окремих випадках кореспондентки самі називали локацію (наприклад село Мархалівка на «Київщині»), але найчастіше локації для глядачів так і залишалися невідомими, бо «Київщина», «Житомирщина», «Хмельниччина» занадто вже великі. Не досить було Максима Несвітайлова лише «політологом-міжнародником», Олександра Рудика — «політологом», а Дениса Поповича — «військовим оглядачем». І знову представляли Іллю Пономарьова як «депутата Держдуми Росії у 2007—2016 роках». Себто як ворога. Хоча би казали, що він опозиційний російський політик. Не титрували датою бекграундове відео нападу на співробітників ТЦК у Черкасах.

Доступність подачі інформації:

Навіщось показували численні динамічні скриншоти, які з екрана неможливо прочитати, зокрема з фейсбуку командира І корпусу «Азов» Дениса Прокопенка, з телеграм-сторінок міського голови Миколаєва, міського голови Харкова, Хмельницької ОВА, голови Тернопільської ОВА, міського голови Конотопу і зі сторінки Сухопутних військ в соцмережі. Якийсь прямо відеоогляд телеграму і соцмереж. Знову настільки дрібні титри на синхронах і гостях, що прочитати їх можуть хіба глядачі з ідеальним зором.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 26 травня — 1 червня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 17 разів (попереднього тижня було 16 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції партії «Слуга народу», цього разу вони отримали 12 запрошень, що склало більш як 70% від усіх «депутатських» студій тижня. Якщо ж врахувати формально позафракційних спікера парламенту Руслана Стефанчука і його першого заступника Олександра Корнієнка, то частка «Слуги народу» становила понад 82%. Ще одна реально позафракційна депутатка була в ефірі «Ради» (звісно ж, Оксана Савчук). Крім того, в ефірі «Ради» двічі побували представники «Батьківщини» (як завжди, це були Михайло Цимбалюк і Сергій Євтушок). Як це часто буває у телемарафоні, депутати не-«слуги» були лише в ефірі каналу «Рада», на усіх інших каналах запрошували лише представників владної фракції парламенту. Традиційно в гості на телемарафон не кликали представників «Європейської солідарності». Не запрошували цього разу і представників фракції «Голосу», але в середу 28 травня на каналі «1+1» повторили ефір з Ярославом Юрчишиним за 24 травня.

За персоналіями картина виглядала так:

Протягом тижня в ефірі телемарафону по два рази побували «слуги народу» Євгенія Кравчук, Олексій Леонов, Єгор Чернєв і Олена Шуляк. Усі інші депутати були гостями телемарафону по одному разу. Прикметно, що Єгор Чернєв на «1+1» знову-таки був у великій вечірній експертній студії (тобто в якості експерта, що не зовсім правильно, бо експерт, крім компетентності в певній темі, має бути й політично незаангажованим, зрозуміло, представник владної політсили таким аж ніяк не є). А от іншу представницю владної фракції Олену Шуляк продовжують запрошувати в телемарафон поговорити про програму «єВідновлення» без будь-яких інформаційних приводів. (Ймовірно це просто є якась квота на присутність пані Шуляк в ефірі марафону. А про що говорити з нею? Не про законопроєкт же 5655, дякувати богові, успішно «похований» свого часу).

Офіс президента звітного тижня в телемарафоні чотири рази представляв радник керівника ОП Сергій Лещенко (три рази на «Раді» і раз на «Інтері», сумарно мав 51 хвилину ефіру), двічі — інший радник Михайло Подоляк (на «Раді» і на «Ми — Україні», сумарно ж був в ефірі 50 хвилин). Двічі в телемарафон запрошували й уповноваженого президента з питань санкційної політики Владислава Власюка (в ефірах каналів «Рада» і «Ми — Україна», сумарно мав 19 хвилин ефіру). Крім того, в ефір «Ради» запрошували заступника керівника ОП Ігоря Брусила (11 хвилин в ефірі). Сумарно Офіс президента в гостьових студіях телемарафону мав цього тижня 2 години 11 хвилин (попереднього тижня було 2 години 6 хвилин). На додачу 30 травня в нічному блоці «Інтера» був черговий (уже четвертий!) повтор програми «Ньюзмейкер» з Лещенком за 27 березня.

В ефірі каналу «Рада» 31 травня цілу окрему «ексклюзивну» 20-хвилинну «програму» зробили, щоб взяти велике інтерв’ю з депутаткою Київради від «Слуги народу» Лілією Пашинною (де, зрозуміло ж, були і самопіар, і однобічна критика КМДА і Кличка). З «цікавинок»: у представленні гості були надзвичайно патосні слова, наприклад, «вони прийняли на себе перший удар повномасштабної війни». По-моєму, це явний перебір.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного протягом звітного тижня побувало 23 народних депутатів (попереднього тижня було 29). Цього разу знову було трохи забагато «Слуг народу», цілих 13, проти 9 представників опозиційних фракцій (5 від «Європейської солідарності» і по 2 — від «Батьківщини» і «Голосу»). Була в гостях каналу й одна позафракційна депутатка (Людмила Буймістер). Крім того, 30 травня разом із представниками «Європейської солідарності» та «Голосу» «також ми запрошували представників фракції “Слуга народу”, але, як бачите, вони не долучились до нас, на жаль» (для обговорення того, що Україні може не вистачити наступного року 1 трлн грн на фінансування війни, за підрахунками Київської школи економіки).

Певна (хоч і не критична) перевага «слуг народу» цього тижня пояснювалася тим, що їх окремо запрошували через ту чи ту ексклюзивність: як авторів законопроєктів (Оксану Дмитрієву і Юрія Камельчука), як члена парламентської ТСК з захисту ВПО і при тім співзасновника ГО «ВПО Україна» (Сергія Козиря), як члена Комітету ВР з питань молоді та спорту і як колишнього спортсмена (Жана Беленюка), як голову парламентської делегації в ПА НАТО (Єгора Чернєва). Втім, кілька разів кликали членів конкретних комісій ВР, щоб обговорювати не політичні, а суто експерті питання. Але чомусь так збіглося, що це все були представники «Слуги народу» (Сергій Нагорняк як член Комітету ВР з питань енергетики та ЖКП, Олександр Федієнко як член Комітету ВР з питань нацбезпеки та Леся Забуранна як членкиня Комітету ВР з питань бюджету). Формально наче нічого страшного, але ж у комітетах парламенту представлені всі політсили, а запрошення лише «слуг» цього разу дало загальний дисбаланс у представленні різних політсил в ефірі на користь владної фракції. І гірше того, часом у таких поодиноких запрошеннях нардепів представляли не лише за їхньою парламентською «спеціалізацією», що було б логічно, але й недоречно згадували їхню фракційну приналежністью

Персонально список гостей-депутатів в ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

Протягом тижня тричі гостював на каналі представник «Слуги народу» Олександр Федієнко, двічі — Ніна Южаніна з «Європейської солідарності» й Олег Дунда зі «Слуги народу». Всі інші нардепи побували в ефірі каналу по одному разу.

4. Прояви політичного піару в ефірах 25—27 травня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 12 проявів політичного піару. По каналах картина була такою:

Фігурантами позитивного політичного піару були:

В ефірі каналу «Рада» тричі був прояв негативного піару щодо екскерівника Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Максима Остапенка.

Опис проявів на каналах:

«1+1» (проявів не було)

ICTV та СТБ (один прояв)

25 травня

Давали цитату як «відреагував на російський нічний терор» і що саме «наголосив» керівник Офісу президента Андрій Єрмак у своєму телеграм-каналі.

«Інтер» (один прояв)

25 травня

Було «паркетне» повідомлення про зустріч міністра закордонних справ Андрія Сибіги з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Нуль конкретики, «новиною» був сам факт зустрічі.

«Рада» (8 проявів)

26 травня

Тричі показували вкрай незбалансоване і вкрай запізніле повідомлення про звільнення гендиректора Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра». Була викладена винятково позиція Міністерства культури і стратегічних комунікацій.

27 травня

Тричі давали «паркет» з засідання уряду з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля. «Новина» полягала у тому, що «програма “єВідновлення” продовжує діяти». Зрозуміло, що це ніяка не новина.

І «паркет» звідти ж з синхроном того ж Шмигаля про те, що «пенсії за травень виплачено своєчасно». Виявляється, уряд виконує свою повсякденну роботу, і виявляється, це новина.

Був і «паркет» про вручення президентом Володимиром Зеленським посмертних нагород родичам загиблих бійців Сил спецоперацій.

«Ми — Україна» (2 прояви)

27 травня

Двічі показували «паркет» про те, що «воїнів ССО вітав сьогодні президент» - це такий був лід, отже «новина». І синхрон президента. Про родичів нагороджених посмертно, яким президент вручав нагороди, в повідомленні й не згадали. І слова не надали.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні проявів політичного піару не було.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірах 25—27 травня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітного тижня я не зафіксував.

Як і завжди, ефіри вели токсичні ведучі каналів:

• Анастасія Даугуле на «Інтері» (25 травня), яка раніше вела концерти до 9 травня.
• Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Назар Довгий (всі — 26 і 27 травня) на «Раді», які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

РЕЗЮМЕ

25—27 травня інтенсивність боїв була найвищою на Покровському напрямку, активними також були, Лиманський, Курський і Новопавлівський.  Телемарафон найбільшу увагу приділяв Покровському, Торецькому і Харківському напрямкам, майже не висвітлював ситуацію на Лиманському. В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили подіям на фронті на півночі Сумщини й Покровському напрямку, з активних мало уваги приділили Курському.

Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків, експертів запрошували дуже рідко. Фронтові репортажі були в ефірах майже всіх учасників марафону.

В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили подіям на прикордонні Сумщини й Покровському напрямку фронту. До інших активних напрямків було менше уваги. Говорити про фронт у гості найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони, дуже рідко запрошували військових-фронтовиків. З фронту в ці дні зробили два прямих ввімкнення.

У звітні дні найгіршою за наслідками була масована комбінована атака ворога по Україні 25 травня з 12 загиблими та понад 60 пораненими. У телемарафоні всі ці події висвітлювали вкрай неоперативно і не надто повно. Дуже мало обговорювали тему і в гостьових студіях. Перший канал Суспільного був набагато оперативнішим і повнішим за телемарафон у репортажному висвітленні наслідків ворожої атаки завдяки якісній роботі кореспондентів по різних областях України. Втім, так само як і марафон, по суті провалив гостьову частину висвітлення подій.

У звітні дні головною зовнішньополітичною темою продовжувала залишатися тема «мирних переговорів», переважно в заявах і прогнозах. Перший канал Суспільного приділяв цій тематиці значно більше уваги, ніж учасники телемарафону, як за кількістю запрошених експертів, так і за їхнім якісним складом.

Серед тем, які телемарафон у ці дні не згадував взагалі, але про них говорили на Суспільному, були зокрема такі:

• Акція родичів полонених і зниклих безвісти «Не мовчи! Полон вбиває» у Києві (25 травня).
• Внаслідок авіаудару Росії по Краматорську було поранено 4 людини, в тому числі 6-річна дитина (27 травня).
• Представники культурної спільноти вимагають відставки міністра культури Точицького у відкритому листі до прем’єр-міністра (27 травня).
• Акція на підтримку безвісти зниклих і військовополонених у Києві (27 травня).

Не висвітлювалися ні телемарафоном, ні Першим каналом Суспільного зокрема такі теми:

• Українські облігації падають у ціні на тлі розчарування інвесторів «мирними» надіями на Трампа (26 травня).
• Le Monde: В України більше немає ракет для ЗРК SAMP/T (26 травня).
• Bild: Росія отримує від експорту в ЄС більше, ніж Євросоюз витрачає на допомогу Україні (27 травня).
• Washington Post: Україні передадуть застарілі ракети до Patriot, менш ефективні проти балістики (27 травня).

У звітні дні в телемарафоні найбільше було грубих порушень стандартів достовірності та відокремлення фактів від думок, були також грубі порушення стандартів балансу думок і оперативності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні грубих порушень було менше, найбільше ж порушували стандарт доступності подачі інформації, також цього разу було чимало фактичних помилок.

Протягом тижня 26 травня — 1 червня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» і «Голосу» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного знову представники владної фракції хоч і некритично, але переважали представників опозиційних фракцій в ефірі.

25—27 травня в телемарафоні найбільше проявів політичного піару (третина від усіх зафіксованих) було в ефірах каналу «Рада».

Наративів російської пропаганди в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного в звітні дні не було. Ефіри «Інтера» і «Ради» вели токсичні ведучі цих каналів.