Перов під прикриттям: захист спадщини чи втеча від мобілізації?!

Про це пише сайт From-ua. Публікуємо текст без правок та коментарів.

У той час, коли Україна бореться за свою свободу, деякі особи використовують гучні гасла для самопіару, викликаючи підозри у корисливих мотивах. Дмитро Перов, відомий як активіст і помічник депутатки Київради Ксенії Семенової, позиціонує себе як захисник київської культурної спадщини. Проте його дії, пов’язані з тиском на бізнес, і брак прозорості щодо виконання військових обов’язків кидають тінь на його репутацію.

Дмитро Перов, співзасновник пам’яткоохоронного хабу "Цегла" та волонтер ГО "Мапа Реновації", відомий протестами проти забудови в історичних частинах Києва. У 2023 році він звинуватив компанію "Ковальська" у незаконному знесенні будинку на вул. Жилянській, 47 для будівництва бізнес-парку Nuvo Business Park. Перов називав будівлю "останнім одноповерховим маєтком XIX століття" і закликав громадськість зупинити "вандалізм". Проте розслідування показало, що будинок не мав статусу пам’ятки, а забудовник діяв законно. "Ковальська" подала позов проти активіста за наклеп, оцінивши збитки у 585 млн грн, але у 2024 році позов відкликали, залишивши питання про мотиви Перова відкритим.

Схожий інцидент стався у 2024 році на вул. Франка, 26, де розташована садиба Замкова. Перов із соратниками намагався зупинити реноваційні роботи, стверджуючи, що вони загрожують історичній цінності будинку 1900 року. Під час сутички з охороною Перов записав відео, у якому заявив про підозру на перелом ребра. Проте дозвільні документи підтвердили законність робіт, а заяви активіста не знайшли офіційного підтвердження. За даними Parlament.ua, ці акції можуть бути частиною скоординованої кампанії, у якій Перов діє за підтримки Ксенії Семенової, що поглиблює підозри у маніпуляціях.

Ксенія Семенова, депутатка Київради від "Слуги народу" та в.о. ректора НАУ з квітня 2024 року, є ключовою постаттю в діяльності Перова. Як її офіційний помічник, він має доступ до політичних ресурсів і медійної підтримки. Їхня співпраця чітко простежується в протестах проти забудови, коли Семенова зверталася до прокуратури з вимогою перевірити "незаконну приватизацію", а Перов очолював вуличні акції. Видання ORD звинувачує Семенову в тому, що вона використовує Перова як інструмент для тиску на бізнес, прикриваючи його дії своїм авторитетом у Київраді.

Цей зв’язок викликає питання: чи є Перов самостійним активістом, чи маріонеткою в політичних іграх? У 2023 році він претендував на посаду директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Хоча посади він не отримав, підтримка Семенової, яка активно просувала його кандидатуру, свідчить про тісну координацію їхніх дій. Її політичний вплив лише посилює спекуляції про те, що Перов може отримувати від неї захист чи привілеї, зокрема у питанні виконання військових обов’язків.

Коли в Україні посилили призов, багато чоловіків шукали способи отримати відстрочку. За даними Міністерства освіти і науки, у 2022 році кількість чоловіків, зарахованих до вишів, зросла на 20%, часто через другу чи третю освіту. Перов, за даними петиції на сайті Київської міської ради, має дві вищі освіти – юридичну та з міського планування. У той час як багато українців виконують свій обов’язок перед країною, брак інформації про діяльність Перова у воєнний час викликає підозри. Відсутність даних про його військову службу чи інші форми участі у підтримці країни в умовах війни, а також брак прозорості щодо його статусу породжують здогадки про можливе уникнення мобілізації. Без чітких коментарів із його боку ці питання залишаються відкритими.

Діяльність Перова часто сприймається як спроба здобути популярність, а не реально захистити спадщину. Його заяви, як-от про "унікальність" будинку на Жилянській, 47, спростовувалися офіційними документами, а гучні акції лише відволікали увагу від справжніх пам’яткоохоронних проблем. За словами експертів, подібні дії підривають довіру до активістів, які борються за офіційно визнані пам’ятки.

Дмитро Перов, попри створений імідж захисника київської спадщини, виглядає як постать, чиї дії можуть слугувати особистим інтересам. Його роль помічника Ксенії Семенової, підтримка з її боку, а також брак ясності щодо виконання обов’язків у воєнний час викликають питання: чи не є його активізм ширмою для політичних ігор чи уникнення відповідальності перед країною? У час, коли Україна потребує справжніх героїв, Перов і його покровителі мають довести, що їхні дії спрямовані на благо суспільства, а не на власну вигоду чи захист інтересів політичних та бізнес-груп.