«Резюме» Драпатого, Апостола та «Мадяра»: чому їх люблять солдати та довіряють командири

Президент Володимир Зеленський зробив значну перестановку у командуванні Сил оборони України. На слуху – три знакові постаті російсько-української війни, які продовжуватимуть керувати захистом України у відносно нових для них умовах. Втім, за 11 років з моменту вторгнення Росії на територію України навряд чи для них ще щось залишається новим або важкоздійсненним. Коротко про – про шлях Михайла Драпатого, Олега Апостола та Роберта Бровді («Мадяра»).

Михайло Драпатий: стратег, який звільняв Маріуполь та Харківщину

Михайло Драпатий народився 21 листопада 1982 року в Кам'янці-Подільському (Хмельницька область) і є українським військовим офіцером та бригадним генералом ЗСУ. Після закінчення середньої школи вступив курсантом до Харківського інституту танкових військ імені Верховної Ради України, який закінчив у 2004 році. Його кар'єра розпочалася з посади лейтенанта у 72-й окремій механізованій бригаді.

На фронті Драпатий із 2014 року. Його добре запам'ятали проросійські сепаратисти у Маріуполі, які намагалися захопити місто. Михайло Драпатий командував на той час батальйоном 72-ї бригади. Разом із бійцями він прорвався на бронетехніці до центру Маріуполя, зруйнував зведені барикади та допоміг заручникам, заблокованим у будівлі міського управління міліції.

Незважаючи на те що приморське місто росіяни інтенсивно поливали з «Градів» та «Ураганів», а сепаратисти мімікували під місцеве населення, намагаючись втекти, бійці Драпатого тоді допомогли звільнити Маріуполь.

Згодом Михайло Драпатий був у керівництві оперативно-тактичних угруповань (ОТГ) «Харків» та «Хортиця», координував операції на сході України. Його підрозділи по кілька годин витримували безперервні артилерійські та мінометні обстріли, але не залишали ключових позицій. Як командувач ОТГ «Харків» Драпатий провів контрнаступ у вересні 2022 року, звільнивши значні території Харківської області.

29 листопада 2024 року був призначений командувачем Сухопутних військ України. А 1 червня 2025 року подав прохання про відставку після трагічного інциденту - удару російської ракети по навчальному об'єкту в Сумській області. Він узяв на себе відповідальність за нездатність повністю убезпечити об'єкт, при цьому деякі військові експерти пророкували Драпатому кінець кар'єри. Але глава держави зберіг його в армії, призначивши на посаду командувача Об'єднаних сил ЗСУ. Тепер Драпатий займатиметься виключно операціями на передовій, а не адмініструванням.

У якихось скандалах чи інших резонансних подіях Михайло Драпатий не помічений. Він вважається дисциплінованим, професійним офіцером, відданим обороні України. Він кавалер ордена Богдана Хмельницького та має звання «Народний герой України».

Олег Апостол: очолював зухвалі операції десантників-штурмовиків

Олег Апостол, який народився в Івано-Франківську 17 квітня 1987 року та закінчив Національну академію сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, став експертом бойового управління підрозділами аеромобільних військ. Він полковник ЗСУ та досвідчений учасник бойових дій. Його військова кар'єра розпочалася на сході України, на початкових етапах російсько-української війни у ​​2014 році. Апостол просувався службовими сходами, у результаті став командиром 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, відомої своєю мобільністю та ефективністю.

Сам Апостол давно вже прославився своєю участю у зухвалих операціях високої інтенсивності. Так, ще 11 років тому Апостол воював на Донбасі та чотири рази водив війська на штурм укріплених російських позицій у Миколаївці під Слов'янськом. Його підрозділи викликали вогонь противника на себе, щоб виявити та знищити вогневі точки ворога. Максимально ризиковані операції були максимально ефективними.

На початку вересня 2022 року Апостол командував десантно-штурмовими підрозділами під час визволення Харківської області. Швидкість та точність дій його бригади порушили лінії супротивника, що стало однією з найзначніших перемог України з початку вторгнення РФ.

З серпня 2024 року Апостол брав участь у Курській операції: його підрозділи прорвали російсько-український кордон, зайшовши до десятків населених пунктів, у тому числі й до Суджі. До середини серпня 2024 року ЗСУ під його керівництвом встановили контроль над ділянкою Курської області площею близько 1000 км². Бригада Апостола використовувала танки, бронетранспортери, БМП, артилерію, дрони та системи ППО, відзначені білими трикутниками як розпізнавальними знаками. Операція змусила Росію перекинути резерви з інших напрямків, що зменшило інтенсивність російських атак в Україні на чверть.

За мужність та героїзм у Курській операції Апостол був удостоєний звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Також він є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького та кавалером Хреста бойових заслуг.

29 листопада 2024 року президент Володимир Зеленський призначив Апостола заступником головнокомандувача ЗСУ, а 26 лютого 2025 року йому було надано звання бригадного генерала. 3 червня 2025-го Зеленський призначив Олега Апостола командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ.

Репутація Олега Апостола чиста, темних плям у біографії немає. Про нього відгукуються як про професійного солдата, зосередженого на операціях на передовій.

Роберт Бровді («Мадяр»): дрони - революція у війні

Роберт Бровді народився 9 серпня 1975 року в Ужгороді, в родині українки та угорця, що відображено у його позивному («мадяр» – «угорець»). Український військовий, майор та засновник підрозділу безпілотників «Птахи Мадяра».

До війни Бровді встиг побудувати успішну бізнес-кар'єру у торгівлі, нерухомості та сільському господарстві. Його компанії належали до провідних експортерів зерна України, а проєкт «Гранум» був флагманом на китайському ринку.

Встиг Роберт Бровді побути і генеральним директором Аграрної біржі України у Міністерстві аграрної політики. Принагідно займався меценатством та культурними ініціативами: заснував артфонд «БровдіАрт», який підтримував українських художників в організації їх виставок за кордоном.

У лютому 2022 року Бровді пішов на фронт добровольцем та приєднався до Оболонської тероборони. Його підрозділ евакуював під жорстокими обстрілами мирних жителів Ірпеня, Бородянки та Бучі.

Потім «Мадяра» перекинули на Херсонський напрям, де він розпочав збирання коштів на забезпечення повітряної розвідки фронту. Вже у травні 2022-го він створив власний аеророзвідувальний підрозділ «Птахи Мадяра», який виконував критично важливі завдання: від виявлення ворожих позицій до прицільної атаки їх дронами.

«Птахи Мадяра» літали над Бахмутом, Авдіївкою, Ясинуватою, Донецьком тощо, а за рік – на лівому березі Дніпра, в районі Кринок. Ворожих «пташок» підопічні «Мадяра» виявляли сотнями та тисячами, знищуючи чи приводячи їх до українських бійців для розбирання та вивчення.

У січні 2024 року «Птахи Мадяра» набули офіційного статусу окремого батальйону – 414-го окремого батальйону ударних безпілотних авіаційних систем Морської піхоти ЗСУ. Роберт Бровді став його командиром. З того моменту батальйон працює на Харківському напрямку, підтримуючи оборону Вовчанська.

У травні цього року майор Роберт Бровді отримав звання Героя України, а 3 червня президент України призначив його командувачем Сил безпілотних систем України.