/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F8703da962205f785f38385b52ac5dce3.jpg)
Тупик у Стамбулі: експерт Newsweek оцінив перспективи переговорів України та РФ
На переговорах у Стамбулі між Україною та Росією 2 червня не відбулося жодних зрушень у критично важливих темах, що живлять війну вже четвертий рік поспіль.
Кожна зі сторін залишається на своїх максималістських позиціях, і жодна, здається, не готова шукати точки дотику.
Ніхто не знає, чим усе це закінчиться.
Про це у своїй статті для Newsweek пише науковий співробітник Defense Priorities та оглядач із закордонних справ у Chicago Tribune Деніел Р.
Прориву на переговорах у Стамбулі не сталося.
Друга за два тижні зустріч представників Росії та України, що відбулася 2 червня у Стамбулі, тривала лише 90 хвилин і завершилася єдиною конкретною домовленістю — про обмін полоненими.
Всі ключові політичні питання були відкладені «на потім»: це припинення вогню, майбутній зовнішньополітичний курс України, а також доля російських військ на її території.
Автор публікації зазначає, що жодних зрушень у критично важливих темах, що живлять війну вже четвертий рік поспіль, не відбулося.
До того ж, лише за день до переговорів Україна провела масштабну атаку дронів по території Росії, знищивши до третини ворожих носіїв крилатих ракет.
Зрозуміло, що Москва не була налаштована на поступки.
Як і під час попередньої зустрічі, сторони погодилися продовжити роботу над звільненням поранених військовополонених та осіб віком до 25 років.
Втім, конкретного графіка для цього не визначено.
«Якщо хтось сподівався на прорив — очікування були надто оптимістичними», — зазначається у матеріалі.
Сам факт того, що українська та російська делегації сіли за один стіл, вимагав величезних зусиль: включно з різкою розмовою в Овальному кабінеті із президентом Володимиром Зеленським і кулуарними переговорами між Вашингтоном і Москвою.
Зміст переговорів був таким же складним, як і сам процес організації зустрічі — а, можливо, навіть складнішим.
Українська та російська сторони обмінялися письмовими позиціями — це, безумовно, позитивний момент.
Однак негатив переважає: кожна зі сторін залишається на своїх максималістських позиціях, і жодна, здається, не готова шукати точки дотику.
Це може змінитися в майбутньому, в може й ні — тоді дипломатичний процес просто розвалиться, і війна перейде у ще інтенсивнішу фазу.
Вимоги України та РФ на переговорах.
Песимізм зрозумілий.
Далі — кроки для зміцнення довіри: обмін полоненими, повернення українських дітей, вивезених під час війни.
У фінальній фазі Київ хоче гарантій безпеки, які унеможливили б повторення агресії, — до того ж за підтримки іноземних союзників.
Україна також має зберегти право вступати до будь-яких політичних, економічних чи військових союзів.
Санкції проти Росії можуть бути зняті лише за успішної реалізації домовленостей, але заморожені російські активи залишаться для повоєнної відбудови України.
Російські вимоги — цілковита протилежність.
Москва вимагає, щоб Україна повністю вивела війська з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей ще до припинення вогню.
Це можна розцінювати як спробу домогтися поступок, яких Росії не вдалося здобути силою.
Україна має відмовитися від вступу до військових союзів, заборонити іноземні війська та інфраструктуру на своїй території, обмежити власний військовий потенціал, а також погодитися на скасування всіх західних санкцій проти РФ.
Обидві сторони мають відмовитися від претензій на фінансову компенсацію.
Російські посадовці раніше вже озвучували ці пункти, тож новиною вони не стали.
Проте для Зеленського, його європейських союзників, а також трансатлантичного крила в адміністрації президента США Дональда Трампа ці вимоги мають неприйнятний вигляд — і не віщують нічого доброго для майбутніх перемовин.
Чим закінчиться переговорний процес?.
Автор статті зазначає — залишається головне питання: що далі? Чи запропоновані умови — це типовий старт для важких переговорів, коли сторони «торгуються від максимуму»? Чи це публічні ультиматуми, розраховані на емоції аудиторії?.
«Іншими словами, ми на початку справжнього дипломатичного процесу — чи лише на етапі інформаційної боротьби, в якій кожен намагається переконати головного глядача, президента Дональда Трампа, що саме інша сторона блокує його мрію про Нобелівську премію миру?» — ставить запитання Де.
За його словами, якщо йдеться про перше — є надія на мирне врегулювання, хоч і без жодних гарантій.
Якщо ж друге — Трамп зрештою втратить інтерес, «кине гру» і перейде до іншого проєкту.
«Найнеприємніше у всій цій ситуації — ніхто не знає, чим усе це закінчиться», — резюмується у матеріалі.
Підсумки другого раунду переговорів у Стамбулі: що відомо.
Після другого раунду перемовин у Стамбулі 2 червня міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що РФвідмовилася підтримати пропозицію щодо припинення вогню.
За його словами, російська сторона прибула на перемовини з власним меморандумом, який представила вже безпосередньо під час зустрічі — це ускладнило процес і знизило шанси на досягнення домовленостей.
Сторони погодилися на обмін військовополоненими та тілами загиблих.
Українська делегація також передала російській стороні верифікований список дітей, депортованих до РФ під час війни.
Окрім того, Київ ініціював проведення зустрічі на рівні лідерів держав — і запропонував провести її до кінця червня.