У Верховному Суді пояснили, коли військовий-контрактник несе відповідальність за СЗЧ

«Колегія суддів звертає увагу, що для військовослужбовця військової служби за контрактом відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, настає в разі нез`явлення вчасно на службу без поважних причин після будь-якого перебування поза межами частини, або навіть коли останній повернувся до частини, але не доповів про прибуття відповідному командиру (начальнику), не приступив до виконання обов`язків військової служби», - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що фігурант, будучи військовим військової служби за контрактом, перебуваючи на посту водія 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти однієї з військових частин, у порушення вимог низки статей Статуту внутрішньої служби ЗСУ і статей 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів та без поважних причин в умовах воєнного стану 18 червня 2022 року не з`явився на службу до пункту тимчасової дислокації.

За даними суду, до 22 червня 2023 року військовий проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків. А 22 червня 2023 року він прибув до другого слідчого відділу (з дислокацією у Житомирі) ТУ ДБР, чим закінчив вчинення злочину.

Богунський райсуду Житомира 27 червня 2023 року ухвалив вирок, яким цього військового було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК. Йому було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Але на основі ст. 75 ККУ суд першої інстанції звільнив фігуранта від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком у 1 рік та поклав на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Житомирський апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного чоловіку покарання і 3 липня 2024 року ухвалив новий вирок, яким призначив цьому військовому за ч. 5 ст. 407 ККУ покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Захисник у касаційній скарзі просив скасувати оскаржені судові рішення (першої і другої інстанцій - ред.) щодо цього військового і призначити новий розгляд справи щодо свого підзахисного у суді першої інстанції.

Окрім того, засуджений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на основі ч. 5 ст. 401 ККУ (Поняття військового кримінального правопорушення) у зв`язку з наміром повернутися до військової частини (із якої він до того пішов у СЗЧ - ред.) для продовження проходження військової служби.

Прокурори просили залишити цю касаційну скаргу і клопотання фігуранта без задоволення.

Верховний суд зі свого боку залишив вирок Богунського районного суду міста Житомира від 27 червня 2023 року та вирок Житомирського апеляційного суду від 03 липня 2024 року щодо військового залишив без змін, а касаційну скаргу його захисника - без задоволення.

Як повідомляв Укрінформ, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду постановив, що під час воєнного стану релігійні переконання не звільняють від проходження військової служби.