Удар по ШІ, екології та гендеру: чим загрожує "Великий і прекрасний" законопроєкт Трампа

У травні, на тлі невдалих спроб замирення Росії, американці сфокусувалися на іншій проблемі, яку створив Дональд Трамп. Це новий бюджетний законопроєкт, який у США охрестили One Big Beautiful Bill Act – "великий та прекрасний законопроєкт". Він має на меті перебудову федеральної політики у низці чутливих сфер – від штучного інтелекту до екології та прав людини.

Документ передбачає суттєве послаблення споживчого та кліматичного регулювання, обмеження доступу до гендерно-афірмативної медичної допомоги, а також позбавляє окремі штати права ухвалювати власні закони щодо використання ШІ.

Попри те що законопроєкт ще має пройти голосування в Сенаті, його просування вже викликало занепокоєння серед науковців, правозахисників і частини республіканських законодавців. На думку критиків, документ не лише централізує контроль над технологічною політикою, але й відкриває шлях до згортання екологічних ініціатив епохи Байдена, послаблення захисту споживачів та обмеження прав трансгендерних людей.

Про законопроєкт та його вплив на екологію, суспільство та ШІ – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Що передбачає "великий і прекрасний" законопроєкт Трампа

One Big Beautiful Bill Act (OBBBA) – масштабний законопроєкт, ініційований Республіканською партією США та підтриманий президентом Дональдом Трампом. Він був представлений у Палаті представників 16 травня 2025 року та пройшов голосування 22 травня з мінімальною перевагою: 215 "за", 214 "проти" та 1 "утримався". Попереду – розгляд у Сенаті.

24 Канал зібрав, що про нього пишуть американські медіа – Vanity Fair, Wall Street Journal та SFGate, а також офіційні джерела.

Суть законопроєкту – в об'єднанні ключових пунктів порядку денного республіканців у єдиний "універсальний" акт. Це передбачає податкові пільги, нові обмеження соціальних програм, значне збільшення витрат на оборону та безпеку, а також скорочення державного регулювання в освіті, охороні здоров’я й навіть штучному інтелекті.
Найбільшу увагу привертають податкові зміни. Законопроєкт передбачає продовження податкових пільг, ухвалених ще за першої адміністрації Трампа у 2017 році, термін дії яких мав завершитись наприкінці 2025-го. Також пропонується підвищити ліміт на відрахування місцевих і державних податків (так зване SALT-відрахування) з 10 до 40 тисяч доларів на домогосподарство з доходом до пів мільйона на рік. До пакету також входить податковий кредит у розмірі 2500 доларів на дитину (до 2028 року) та створення нових ощадних рахунків – MAGA Savings Accounts – з внеском у 1000 доларів на дитину. Однією з найдискусійніших ініціатив стало повне звільнення від податків чайових і понаднормової оплати праці. Крім того, передбачається новий 5-відсотковий податок на перекази грошей за кордон.
Не менш суперечливі пропозиції стосуються сфери соціального забезпечення. Зокрема, законопроєкт вимагає, аби одержувачі MedicAid – державної медичної допомоги – щонайменше 20 годин на тиждень працювали у "бюджетних" сферах або займались волонтерством, а також підвищує фінансові вимоги до заявників. Крім того, він прямо забороняє покриття витрат на гендерно-афірмативну допомогу та аборти через цю програму. У випадку з програмою продовольчої допомоги SNAP уряд хоче зменшити федеральне фінансування і покласти на штати до 75% адміністративних витрат. Також запропоновано штрафи для штатів із високим рівнем помилок у призначенні допомоги.

Одним із головних акцентів законопроєкту стало збільшення оборонного бюджету на 150 мільярдів доларів. Ці кошти підуть, зокрема, на розвиток дронів і безпілотних систем. Ще 70 мільярдів доларів передбачено на посилення прикордонної безпеки – від будівництва фізичних бар'єрів до вдосконалення спостереження та розширення штату прикордонників. Такі положення є прямим відлунням головних обіцянок Трампа ще з 2016 року.

У сфері освіти пропонується посилити контроль над федеральною допомогою студентам, скасувати субсидовані кредити та звузити повноваження міністра освіти. Міністерству, зокрема, забороняється самостійно визначати, які навчальні програми є ефективними в сенсі працевлаштування випускників.

Цікавим є і пункт про штучний інтелект – OBBBA накладає мораторій на будь-яке регулювання ШІ на рівні штатів терміном на 10 років, чим викликав критику з боку ліберальних організацій та ІТ-експертів.

Фінансові наслідки законопроєкту викликають серйозні побоювання. За оцінками Бюджетного управління Конгресу, впровадження OBBBA може збільшити дефіцит федерального бюджету на 3,8 трильйона доларів протягом наступного десятиліття. Це вже призвело до зниження кредитного рейтингу США агентством Moody’s, а також стало об'єктом критики не лише з боку демократів, але й деяких республіканців. Серед несподіваних критиків – Ілон Маск, який раніше підтримував Трампа, але тепер розкритикував законопроєкт:

Мене, відверто кажучи, розчарував цей масштабний законопроєкт, який не зменшує дефіцит, а навпаки – його збільшує і підриває роботу, яку виконує команда DOGE,
– сказав мільярдер і гендиректор Tesla в інтерв’ю CBS.

Якщо законопроєкт буде ухвалено, він суттєво вплине на компанії Ілона Маска. Tesla може втратити мільярди через скасування податкових пільг на електромобілі та інші ініціативи, а от ШІ-компанія xAI – виграти, пише Business Insider.

Законопроєкт призведе до таких кроків:

скасування податкових кредитів на електромобілі (до 7500 доларів), що може скоротити продажі Tesla;
ліквідація програми стимулювання чистої енергії, яка підтримувала Tesla Energy;
нові збори для власників EV і гібридів (250 та 100 доларів на рік відповідно);
переваги для xAI: зняття регулювання ШІ на рівні штатів та інвестиції в модернізацію федеральних IT-систем, що може дати xAI контракти на розвиток.

В результаті Tesla може втратити понад 3 мільярдів доларів прибутку вже у 2025-му. Водночас це може пришвидшити перехід компанії до ШІ та робототехніки, зокрема роботаксі.

Згодом Маск додав у своєму дописі в X:

Вибачте, але я просто не можу більше цього терпіти. Цей величезний, обурливий, повний жиру законопроект про витрати Конгресу є огидною гидотою. Ганьба тим, хто за це голосував: ви знаєте, що вчинили неправильно. Ви це знаєте.

Законопроєкт вже охрестили "тестом лояльності" для республіканців перед виборами 2026 року, а голосування за нього в Палаті представників стало однією з найбільш поляризованих подій року.

Мораторій на регулювання ШІ

Одним із найрезонансніших пунктів став десятирічний мораторій на регулювання штучного інтелекту на рівні штатів. Законопроєкт позбавляє законодавчі органи штатів повноважень впроваджувати чи виконувати будь-які закони, що стосуються штучного інтелекту або "автоматизованих систем прийняття рішень".

Ця ініціатива може заблокувати сотні проєктів, розглянутих у 2025 році, а також скасувати вже чинні норми. При цьому розпливчасте формулювання про "автоматизовані системи" потенційно охоплює широкий спектр комп’ютерних технологій, які традиційно не вважаються штучним інтелектом.

Республіканці, які підтримали норму, стверджують, що вона необхідна для стимулювання інновацій у США, аби не відставати від Китаю. Цю позицію підтримує, зокрема, компанія OpenAi. За даними Національної конференції законодавчих зборів штатів (NCSL), на сьогодні ухвалено понад 60 законів, пов’язаних зі штучним інтелектом, і більшість із них може бути призупинено у разі схвалення законопроєкту. Йдеться про нормативні акти щодо дискримінації алгоритмів або про обмеження використання ШІ державними органами.

Опоненти занепокоєні тим, що нове формулювання може обмежити дію законів, які охоплюють будь-які автоматизовані системи, зокрема ті, що використовують машинне навчання. Такі ініціативи часто підтримували самі ж республіканці на рівні штатів, наприклад у сфері регулювання соцмереж.

Сенаторка-республіканка з Теннессі Марша Блекберн, яка розглядає можливість балотування на посаду губернатора, висловилась проти мораторію. Під час слухань у Конгресі вона наголосила на важливості законів, що захищають право музикантів на використання їхнього голосу: "У Теннессі ми точно потребуємо таких механізмів захисту. І допоки ми не ухвалимо загальнофедеральну норму, ми не можемо дозволити собі мораторій", – заявила вона, пише The Washington Post.

Сенатор Джош Гоулі, республіканець з Міссурі, який раніше виступав проти скорочення MedicAid, також розкритикував спробу заборонити штатам впроваджувати свої ШІ-закони.

Якщо ми говоримо про федералізм, то мали б дозволити штатам випробовувати власні підходи. І загалом, коли йдеться про ШІ, я вважаю, що нам потрібно розумне регулювання, яке захищатиме права людей,
– сказав Гоулі у коментарі Business Insider.

Цей пункт законопроєкту, втім, може бути відхилено через правило Берда (Byrd rule), яке забороняє внесення "несуттєвих" положень до фінансових законопроєктів, що проходять за процедурою узгодження бюджету.

Екологія, кордон і гендер

Інше положення законопроєкту передбачає скорочення екологічних податкових пільг, запроваджених за адміністрації Байдена. Зокрема, податкові знижки на придбання електромобілів (7500 доларів на нові авто та 4000 доларів на вживані) діятимуть ще два роки. Податкові пільги на відновлювану енергію будуть достроково скасовані або обмежені, що зробить недоступними багато проектів.

Перед голосуванням були також урізані частини кліматичних програм із закону про зниження інфляції 2022 року, хоча наміри скасувати податкові пільги для ядерних реакторів дещо пом’якшили.

Важливо! Адміністрація Дональда Трампа планує суттєво скоротити фінансування кліматичних досліджень у США, що, за словами науковців, поставить під загрозу вивчення впливу забруднення від супутників і ракет на атмосферу Землі. Йдеться про зменшення бюджету Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) на 1,52 мільярда доларів, зокрема урізання програм дослідження викидів у верхніх шарах атмосфери.

За словами астрономки Саманти Лоулер, зростання кількості супутників (зокрема Starlink) призвело до масового повернення об'єктів в атмосферу: в середньому три на день. При згорянні цих апаратів виділяються алюмінієві та інші частинки, які можуть сприяти руйнуванню озонового шару та змінювати тепловий баланс атмосфери.

NOAA була єдиною установою, що мала змогу використовувати високошвидкісні літаки NASA для збору таких даних. Її дослідження 2023 року вперше зафіксувало в стратосфері значні концентрації "екзотичних" металів. Науковці попереджають, що навіть короткострокове припинення досліджень може завдати шкоди на десятиліття вперед, зокрема зупинити підготовку нових фахівців. Відновлення втраченої інфраструктури після завершення президентського терміну Трампа буде надзвичайно складним і тривалим.

Бюро фінансового захисту споживачів (CFPB) зазнає ще більшого скорочення бюджету. Його фінансування від Федеральної резервної системи буде обмежене до 5% операційних витрат (нині – 12%). Це скоротить можливості агентства реагувати на скарги споживачів щодо шахрайства з кредитними картками, ймовірного виселення з житла чи зловживань з цифровими платежами. CFPB вже втратило частину повноважень після реформ Ілона Маска, проведених у рамках Департаменту ефективності уряду (DOGE).

У законопроєкті також передбачені значні витрати на прикордонні технології. Передбачено 12 мільярдів доларів компенсацій штатам за витрати на безпеку кордону та 46 мільярдів на будівництво і модернізацію стіни між США та Мексикою.

Ще 1 мільярд піде на системи виявлення наркотиків та контрабанди, а 2,7 мільярда – на розгортання систем стеження, зокрема датчиків руху, веж спостереження, дронів, систем виявлення тунелів та покращення засобів зв’язку.

Окремим пунктом визначено обмеження на гендерно-афірмативну допомогу. Починаючи з 2027 року, страхові плани, придбані через маркетплейс Affordable Care Act, не зможуть покривати гормональну терапію або хірургічні втручання, пов’язані з гендерною афірмацією. Також забороняється покриття таких процедур через MedicAid як для дітей, так і для дорослих, тоді як витрати на зворотні процедури мають покриватися обов’язково.

Усе це відбувається в час, коли авторитарні режими, що порушують права людини, дедалі більше набирають силу, а науковці попереджають про досягнення критичної точки неповернення у зміні клімату. У підсумку One Big Beautiful Bill Act виглядає не як крок до модернізації країни, а як соціальний відкат з технологічними та кліматичними ризиками. Як і у випадку зі спробами врегулювати війну Росії проти України, Трамп вчергове заради легких рішень жертвує складною реальністю.