В Україні судили переселенку, яка передавала ворогу координати ЗСУ

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області визнав громадянку винною у незаконному поширенні інформації про розташування Збройних сил України.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 30 травня.

Йдеться про уродженку міста Торецька Донецької області, яка має погашену судимість. На Вінниччині вона проживала як внутрішньо переміщена особа.

У лютому і березні 2024 року жінка передала в Telegram невстановленій особі отриману від когось інформацію про місця перебування військових ЗСУ в Торецьку.

Із переписки видно, що співрозмовниця запитує, чи сильно перевіряють на блокпосту і чи багато там військових, чи чергують там працівники військоматів, запитує, чи працює лікарня і чи є у неї там знайомі, чи є воєнний госпіталь, чи працює поліція та пожежна, запитує з приводу шахти «Центральна, тублікарні та психлікарні, чи є там військові, скільки їх і який у них транспорт. Зазначає, щоб обвинувачена залишала номер  банківської карти і вона їй віддячить. На всі запитання жінка дає відповіді. Пише, що є блокпости, буває перевіряють, буває навіть не заходять в автобус, військові постійно на блокпосту, вказує, що військових дуже багато біля її будинку, вони зробили автостоянку там, пише назву бригади, яка там базується, повідомляє, що лікарню розбили, що працює поліція, ДСНС, надсилає номер картки для отримання грошей і повідомляє, що біля психлікарні та тублікарні стоять військові, біля лікарень зариті танки і автомобілі накриті гілками.

Наприкінці березня 2024-го територію шахти «Центральна» обстріляли росіяни, але обійшлося без постраждалих. У липні 2024 року було два прильоти, що пошкодили обладнання шахти.

За свою «роботу» обвинувачена отримала 2060 та 2000 гривень на банківську картку.

У суді жінка визнала вину повністю і пояснила, що їй писала жінка, якій потрібна була інформація щодо Торецьк і околиць та щодо військових. Вона подумала, що це сестра її знайомого, спілкувались вони недовго, переписку видаляла донька. Їй потрібні були гроші, тому що донька не хотіла жити в селі, тому вона погодилась надавати цю інформацію. Тепер розуміє що не треба було цього робити.

Суд врахував особу обвинуваченої, яка раніше притягувалась до кримінальної відовідальності, і хоча зазначала, що щиро кається, жалкує про скоєне, однак при допиті уникала відвертості та прямих щирих відповідей, а також її антиукраїнську позицію. Суд вирішив, що жінка не перевиховається без ізоляції від суспільства і призначив їй 9 років і 6 місяців тюремного покарання.