29% опитаних українських медіа перебувають у стані виживання після трьох місяців без фінансування від США, — ІМІ

Щонайменше третина опитаних українських медіа не має стратегії пошуку нових джерел фінансування. Показники в категорії «перебуваємо в стані виживання» зросли з 8% в січні до 29% у травні 2025 року. Такими є результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів про те, як три місяці без американського фінансування вплинули на українську медіасферу, що було проведено ІМІ з 24 квітня по 15 травня. Про це повідомила пресслужба ІМІ.

Як свідчить опитування, з січня по травень рівень тривожності у сприйнятті впливу припинення американського фінансування на медіасферу серед українських медійників знизився, проте загальна оцінка ситуації все ще критична.

Частка відповідей, які вважали що припинення американського фінансування стане катастрофою, знизилась з 59.2% до 38%. Найбільший приріст (+16%) відбувся у категорії «значний вплив, але є можливість адаптації» (у січні про це говорили 30% медійників, а в травні — вже 46%). Частка тих, хто вважає ситуацію стабільною, навпаки зменшилася (з 4.2% до 2%), що може вказувати на труднощі навіть у тих редакцій, які в січні почувалися впевнено.

Опитування ІМІ зафіксувало тенденцію до відносного зростання впевненості у середньостроковій стійкості редакцій. Категорія «можемо працювати 3–6 місяців» зросла з 34,2% до 45,3%, тож певна частина медіа перейшла з «критичного режиму» (протягнемо до 3 місяців) у «режим адаптації». Водночас зменшення категорії «протягнемо лише до 3 місяців» на 5,5% свідчить або про адаптацію частини вразливих редакцій, або ж про їхній потенційний вихід з ринку.

Майже втричі зросла частка тих, хто декларує фінансову витривалість понад рік (з 5,8% до 14%). До цієї групи входять переважно національні медіа або медіа західного регіону, що, ймовірно, мають прибуткові формати або стабільні внутрішні бюджети.

Попри загальне зростання впевненості серед багатьох редакцій, частка медіа «на межі закриття» зросла з 7.5% до 8.7%. Категорія «протягнемо лише 1 місяць» сигналізує про відсутність будь-якої фінансової подушки.

Загалом опитування ІМІ засвідчило колапс очікувань медіа на зовнішню підтримку. Впала частка редакцій, які сподівалися на гранти європейських донорів (у січні 84% опитаних медійників, а в травні — вже 51%), які очікували заробітки від реклами чи комерційних партнерств (з 53% у січні до 27% у травні), та які сподівалися на підтримку від краудфандингу (з 48% у січні до 31% у травні).

«Зменшення панічних оцінок не означає покращення фінансової ситуації, а швидше відображає розширення практик виживання, при чому, не завжди ці практики позитивні. Як показало опитування ІМІ, це і перехід на волонтерські рейки, і скорочення контенту, і зменшення зарплат, і звільнення. Українські медіа можуть навчитися виживати в умовах крайної турбулентності, але ціною є втрата стратегічного розвитку, орієнтація лише на виживання, скорочення якісного контенту, особливо розслідувань і “польової” журналістики», — зауважили в ІМІ.

Як показало опитування ІМІ, головним наслідком зникнення американського фінансування для медіа стала функціональна криза та структурна деградація редакцій. Якщо в січні редакції урізали «зовнішнє» (офіси, плани розвитку, окремі проєкти), то в травні вони перейшли до урізання «ядра» — змістів, людей, оплати праці. 

При цьому, частка тих, хто звільняє людей, зменшилася з 40% в січні до 31%. Як припустили в ІМІ, основні скорочення вже відбулися раніше. Падіння з 32% до 13% у категорії «відмова від офісу» також свідчить про вичерпання цього інструменту антикризового менеджменту. 43% опитаних скоротили зарплати, а 15% перейшли на волонтерську основу.

49% опитаних втратили доступ до критично важливих ресурсів, як-от можливість здійснювати поїздки, що є ударом по польовій, репортажній і розслідувальній журналістиці. 

Крім того, 67% редакцій відмовились від планів розвитку і нових проєктів.

«Тобто жодних нових планів, розширень, досліджень, кампаній. Лише виживання. Можна назвати це стратегічним паралічем, коли редакції не тільки не мають ресурсів, а й не бачать горизонту, щоб до нього йти», — зазначили в ІМІ. 

8% медіа вдалися до непрозорих джерел фінансування, зокрема джинси та реклами казино. На думку експертів ІМІ, ця цифра зростатиме.

«Це по суті інформаційна корупція яка ставить під загрозу етичні стандарти журналістики. У підсумку виграють маніпулятори, а програють як медіаринок, так і суспільство», — зауважили в ІМІ.

Наразі українські медіа також переживають повільну ерозію контенту: зменшується аналітика, скорочується кількість напрямків, а частина функцій переходить до ШІ. При цьому не спостерігається широкого переходу до токсичної комерціалізації, бо редакції, скоріше, стискаються, ніж продаються, розповіли в ІМІ. 

Так, 55% редакцій скоротили кількість своєї інформаційної продукції. Лише 25% медіа не запровадили жодних змін в контенті через фінансову кризу.

Серед інших змін (сума відповідей не дорівнює 100%, адже респонденти могли обрати кілька з них):

• 45% редакцій зменшили аналітику та розслідування, а 44% припинили окремі напрямки роботи, як-от тематичні колонки, блоги, авторські формати, правозахисні чи культурні рубрики.
• 15% стали більше працювати з локальним контентом, що хоч і є підтримкою локальних спільнот, проте може бути наслідком скорочення можливостей працювати в ширшому масштабі, висвітлювати війну чи інтерпретувати події національного рівня для свого регіону.
• 14% залучили більше ШІ до створення контенту, щоб закрити пробіли після скорочень.
• У 9% зросла кількість SEO-матеріалів, а ще 7% вказали, що збільшилась частка нативної реклами. 

Анонімне кількісне онлайн-опитування журналістів було проведено ІМІ методом адресного анкетування з 24 квітня по 15 травня 2025 року. В опитуванні взяли участь 150 представників всіх типів медіа з усіх регіонів України. Було проведено середнє зважування результатів за регіонами та типами медіа для підвищення репрезентативності вибірки.

За тиждень адміністрація Трампа відправила у відпустку топпосадовців Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). 1 лютого сайт USAID припинив роботу. 3 лютого держсекретар США Марко Рубіо заявив, що тепер він виконує обов'язки глави USAID. Того ж дня голова новоствореного Департаменту ефективності уряду США (DOGE) Ілон Маск заявив, що Дональд Трамп начебто погодився, що USAID потрібно ліквідувати.

У січні 59,2% опитаних ІМІ медійників висловили думку, що зупинка програм підтримки медіа від США може мати катастрофічні наслідки і призведе до закриття або суттєвого скорочення роботи багатьох незалежних медіа. Лише 15,8% опитаних сказали, що не отримували жодних грантів від американських організацій.

Учасники українського Медіаруху закликали українських громадян і бізнес, а також міжнародні та іноземні благодійні фонди надати екстрену підтримку українським медіа і медійним громадським організаціям, чия робота і подальше існування опинились під загрозою через втрату інституційного фінансування.

Читайте також:

• Переходимо в сіру зону? Чому втрата американської допомоги для українських медіа — серйозна загроза для демократії та свободи слова
• «Економічна правда» оприлюднила перелік всіх українських інституцій, що отримували кошти від USAID
• Не зупиняємося. Як припинення американської допомоги вплинуло на роботу українських медіа (опитування)

Фото: ІМІ