Дефолт України за ВВП-варантами: наслідки для банків та звичайних громадян

Міжнародна рейтингова агенція S&P Global дефолт за ВВП-облігаціями України. 2 червня Україна не сплатила $665 млн, через що рейтинг цих облігацій було знижено з рівня CC до D (дефолт), повідомляє агентство. 

Що означає дефолт України по ВВП, як це вплине на банківську систему та гаманці українців, ми поговорили з економістом Олегом Пендзиним. 

Що таке рейтинг країни по S&P 

S&P (Standard & Poor’s) — це міжнародне рейтингове агентство, одне з найбільших і найвідоміших у світі. Воно спеціалізується на оцінці кредитоспроможності країн, компаній та фінансових інструментів шляхом надання кредитних рейтингів. 

Кредитний рейтинг — це оцінка ризику того, наскільки ймовірно позичальник (країна чи компанія) зможе вчасно і повністю виконати свої фінансові зобов’язання, тобто повернути борг. 

Чим вищий рейтинг від S&P, тим надійнішим вважається боржник, і навпаки — низький рейтинг сигналізує про високі ризики дефолту (невиплати боргу). 

S&P допомагає інвесторам ухвалювати рішення, чи варто вкладати гроші у певні активи, а урядам і корпораціям — залучати фінансування на ринку. 

Який кредитний рейтинг має Україна 

Говорити про те, що Україна увійшла у стан дефолту не можна, адже рейтинги країни в іноземній валюті залишаються на рівні SD/SD (вибірковий дефолт), а суверенний рейтинг у гривні — CCC+/C зі стабільним прогнозом.  

Такий прогноз відображає намір уряду надалі обслуговувати внутрішній борг, щоб уникнути навантаження на банківську систему, яка є основним власником цих облігацій. 

S&P Global відзначає, що реструктуризація зовнішнього боргу відбувається в рамках програми МВФ для зниження навантаження на обслуговування боргу і відновлення фінансової стійкості країни.  

Водночас гривневий борг, який переважно належить Національному банку України та державним банкам, не підлягає реструктуризації, щоб не дестабілізувати банківську систему. 

Україна не змогла здійснити платіж за ВВП-варантами через відсутність угоди з кредиторами щодо реструктуризації. У кінці квітня Міністерство фінансів провело переговори з власниками ВВП-варантів, проте домовитися не вдалося. 

Що таке ВВП-варанти і звідки борг

У 2015 році, коли війна сильно вдарила по економіці України, країна опинилася на межі дефолту. Тоді очікувані виплати за державним боргом до 2019 року сягали близько $15 млрд, але через кризу та війну знайти таку суму було практично неможливо.

Щоб розв’язати цю проблему, уряд почав переговори з кредиторами про реструктуризацію боргу. В результаті частину боргу було списано, але не просто так — кредитори отримали компенсацію у вигляді ВВП-варантів, або “інструменту повернення вартості”. Ці варанти давали їм змогу отримувати виплати, якщо українська економіка зростатиме.

Варанти — це зобов’язання держави платити власникам цих інструментів, якщо ВВП України перевищує певний рівень. Виплати починаються тільки тоді, коли економіка перевищує встановлений поріг.

Перші виплати були прив’язані до результатів 2019 року, але проводилися з дворічною затримкою — тобто гроші за 2019 рік Україна виплатила лише у 2021-му. Наступні платежі йдуть за такою самою схемою: наприклад, у 2022 році — за 2020 рік, і так далі до 2040 року, коли буде здійснено останній платіж за 2038 рік.

Розмір виплат залежить від темпів зростання ВВП. Якщо ріст ВВП за рік становить 3% або менше, виплати не відбуваються. Тому за 2020 рік виплати не було — економіка тоді впала на 4%.

У 2022 році Україна втратила близько 30% ВВП. За словами експерта, зростання економіки у 2023–2024 роках було зумовлене дуже низькою базою порівняння.

За словами Олега Пендзина, у 2023 році ВВП зріс на 5,2%. Через це Міністерство фінансів звернулося до власників варантів з поясненням, що такий спосіб підрахунку не зовсім коректний. Однак тримачі варантів не схотіли йти на компроміси.

Що означає дефолт в Україні 2025 по ВВП-варантах 

За словами економіста Олега Пендзина, є дві речі, які треба розуміти: внутрішні запозичення держави або зобов’язання перед позичальниками, та зовнішні.  

– Робота банківської системи та наші з вами депозити, рахунки або те, що ми купили з вами облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) – це внутрішні зобов’язання держави. Щодо них жодних обмежень немає, щодо них немає жодного дефолту в країні. За ними ідуть розрахунки своєчасно та в повному обсязі. Тобто для людей жодних проблем з їхніми рахунками, депозитами, вкладами або ж з облігаціями внутрішньої державної позики не буде, – заспокоїв економіст. 

Стосовно наших зовнішніх запозичень, то зараз вони діляться на дві частини: перше – це комерційні запозичення, це те, що називається євробондами, і друга частина – це запозичення, які ми отримуємо від наших партнерів, країн за міжурядовими угодами.  

За словами економіста, з 2022 року всі запозичення, які ми отримуємо, майже всі – за міжурядовими угодами.  

– Ми з вами з 2022 року на міжнародних фінансових ринках не присутні. З 2022 року всі наші боргові зобов’язання ми реструктуризуємо. Тобто в технічному дефолті ми перебуваємо з 2022 року, – зазначив експерт. 

Але попри це ми не відчули проблем з нашими грошима. Нам наші партнери як давали, так і будуть давати гроші, і неважливо, розрахувалися ми за тими варантами чи ні. Також європейські країни перекриватимуть і дефіцит українського бюджету. 

Стосовно тих варантів, які були випущені пані Яресько, то вони прив’язані до зростання внутрішнього валового продукту. Але у 2022 році ми втратили з вами 30% від ВВП. Варанти передбачали, що якщо зростання економіки більше 3%, то треба ділити все, що вище 3%, з кредиторами.  

За словами економіста, Україна запропонувала переглянути умови щодо цих варантів, адже ми дуже сильно впали у ВВП, і відносна оцінка зростання залежить від бази порівняння. Але кредитори не погодились.  

Що значить дефолт для України та чи вплине це на банківську систему 

За словами економіста, за варантами не відбувається крос-дефолту. Крос-дефолт (англ. cross-default) — це положення в договорі, яке передбачає, що невиконання зобов’язань за одним договором автоматично вважається порушенням зобов’язань і за іншими договорами з тими ж сторонами. Це дає кредиторам рівні права на вимогу виконання зобов’язань у разі невиконання боржником хоча б одного з договорів. 

Як це працює: якщо боржник не виконує умови одного договору (наприклад, не сплачує кредит), то він автоматично вважається таким, що порушив умови й інших договорів з тим самим кредитором, якщо в них є положення про крос-дефолт.

– Якщо, наприклад, ми б не домовилися щодо євробондів, то всі тримачі євробондів мали б можливість прийти до нас і сказати одночасно: “Повертайте нам гроші”. За варантами такого немає, і дефолту немає. Ми сказали, що або ми домовляємось, або нічого не платимо, і до нас ніхто крос-дефолт не застосує. Тому я б тут вважав, що ця ситуація не є абсолютно критичною, – пояснив економіст. 

Дефолт: наслідки невиплат за варантами

Стосовно зниження рейтингу від S&P до дефолту, то, за поясненнями економіста, це зниження відбулося щодо запозичень. Але,  стосовно довгострокових у гривні, то рівень залишився такий, як і був.  

Тобто жодним чином жодних проблем для українських банків не буде, як і для їхніх тримачів. Це взагалі не означає, що в Україні повний дефолт.