ІМІ презентував опитування про вплив припинення американського фінансування на українські медіа

5 червня відбулася онлайн-подія Інституту масової інформації (ІМІ) «На межі: виживання і стійкість українських медіа станом на травень 2025».

Під час заходу ІМІ презентував результати опитування про вплив припинення американського фінансування на українські редакції та провів дискусію щодо можливих сценаріїв розвитку ситуації, шляхів підтримки сталості українських медіа та стратегій виживання в умовах невизначеності. 

У презентації опитування та обговоренні взяли участь директорка ІМІ Оксана Романюк, медіекспертка ІМІ Ірина Земляна, редакторка регіональної мережі ІМІ, представниця у Запорізькій області Наталія Виговська, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин та представники медіа.

«Ми сподіваємося, що результати цього опитування дадуть розуміння і донорській спільноті, і українським медіа стосовно нашого стану. Я бачу кілька тривожних тенденцій і сподіваюся, що нам вдасться завдяки цьому опитуванню привернути до них увагу», — сказала Оксана Романюк під час презентації опитування.

Вона зауважила, що опитування свідчить про те, що більшість опитаних українських медіа не мають сталого фінансування. Однак вони перейшли від стадії паніки до прийняття ситуації. Так, опитування продемонструвало, що кількість тих, хто вважає вплив відсутності американської допомоги катастрофічним, знизилася до 38%, а 46% опитаних переконані, що є можливість для адаптації. Утім, як зазначила Романюк, ця динаміка не відображає покращення фінансової ситуації, а радше свідчить про розширення практик виживання.  

Серед наслідків скорочення фінансування для медіа — відмова від окремих проєктів та планів розвитку, зменшення обсягів виробництва контенту, скорочення зарплат, звільнення працівників та втрата доступу до критично важливих ресурсів, як-от можливість здійснювати поїздки. 

Оксана Романюк також зауважила, що опитування показало зниження частки редакцій, які сподівалися на гранти європейських донорів (у січні 84% опитаних медійників, а в травні — вже 51%), які очікували заробітки від реклами чи комерційних партнерств (з 53% у січні до 27% у травні), та які сподівалися на підтримку від краудфандингу (з 48% у січні до 31% у травні).

«Порівняння результатів опитування за січень та травень демонструє глибоку демотивацію, виснаження в українських медіа, розчарування, зменшення довіри до зовнішніх та внутрішніх джерел фінансування, певну втрату стратегічного оптимізму. Ми бачимо, що відсіклися зовнішні плани та залишилося ядро. Ми зараз у режимі виживання ядра. (...) Як показало наше опитування, наш сектор не лише у фінансовій втомі, а й у психологічній», — розповіла директорка ІМІ. 

Медіаекпертка ІМІ Ірина Земляна також повідомила, що, згідно з опитуванням, через втрату фінансування змін також зазнав контент українських медіа. Зокрема, 45% редакцій зменшили аналітику та розслідування, а 44% зупинили або закрили окремі рубрики. Водночас 15% стали більше працювати з локальним контентом. 

«14% стали більше залучати ШІ до роботи, яку раніше робили люди. Це пов'язано з тим, що довелося скортити працівників, а це означає, що якість буде нижчою. Також 9% працюють над покращенням видимості контенту, тобто вони почали працювати з SEO, можливо, для того, щоб залучити більше рекламодавців. І так само стало більше нативних матеріалів», — додала медіаекспертка.   

Редакторка регіональної мережі ІМІ, представниця у Запорізькій області Наталія Виговська розповіла, що в регіонах, зокрема, загострився кадровий дефіцит, скоротилися зарплати, зменшилася кількість великих форм контенту та відео, виїздів і навчань.  

«Частина медіа працювали за рахунок грантової підтримки, яка складала 80%, а іноді й до 100% їх фінансування. І зараз це величезний виклик для цих медіа. Журналісти кажуть про те, що конкуренція у сфері написання грантовиз заявок 200%. Мені надавали один приклад, що редакція написала 20 заявок і отримали дві позитивні відповіді на достатньо скромні суми. Надія на європейські гранти є, але невелика», — розповіла Виговська. 

«Тенденція показує, що журналісти не ставлять питання про те, чи може держава підтримувати. Це, як на мене, дуже показово. Тому що насправді ми розуміємо, що є механізми. І це механізми не одержавлення медіа, а це впровадження механізмів на зразок Українського Інституту чи Українського культурного фонду, коли акумулюються певні ресурси, і на грантовому підході за умови наявності незалежної наглядової ради адресно підтримуюються ті напрямки, які для держави є стратегічними», — сказав голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. 

За його словами, одним з ресурсів, яких ми не бачимо, є державні кошти. 

«Державні кошти можуть бути корисними, бо на них можна додатково як аргумент залучити кошти іноземних донорів. Для багатьох європейських проєктів наявність держави в процесі є теж великим позитивом», — зауважив Юрчишин та додав, що він скептичний щодо такої можливості, але й далі просуватиме цю ідею.  

Він також звернув увагу на тривожну тенденцію щодо зниження надії українських медіа на підтримку з боку європейських партнерів. Нардеп вважає, що причиною цього стало, зокрема, те, що Європі не вдалося швидко компенсувати принаймні частину того, що вони могли би компенсувати. Наразі скандинавські країни, Велика Британія, Нідерланди та Німеччина інвестують в демократичні процеси, а відтак і свободу слова. 

«Але ми розуміємо, що тут потрібен час, щоб напрацювати ці механізми. Єдине, що справді нам разом з вами треба буде активніше це комунікувати», — сказав Ярослав Юрчишин.    

«Я дуже сподіваюся, що нам вдасться сформувати якесь спільне бачення, яке ми зможемо просувати десь у владі, десь у наших міжнародних партнерів, десь спілкуючись з доброчесним бізнесом. (...) Готові на системну роботу, дуже сподіваюся, що в Комітету (з питань свободи слова, — ред.) буде можливість цим займатися. Дякую за це дослідження, сподіваюся, вдасться випрацювати стратегічну програму для посилення стійкості незалежних медіа з акцентом в регіонах, але насправді яка могла би посилювати інституційну спроможність загалом», — додав Юрчишин. 

Як показало опитування ІМІ, головним наслідком зникнення американського фінансування для медіа стала функціональна криза та структурна деградація редакцій. З січня по травень рівень тривожності у сприйнятті впливу припинення американського фінансування на медіасферу серед українських медійників знизився, проте загальна оцінка ситуації все ще критична. 

Ілюстрація: ІМІ