Міноборони заявило, що Третя штурмова не використала майже половину грошей, виділених на дрони

Коли командири елітних бригад ЗСУ виходять у публічний простір зі скаргами, це означає лише одне — ситуація критична. Відтак, 14 травня 2025 року, нещодавно призначений командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький заявив, що за три місяці Третя штурмова бригада не отримувала жодного FPV-дрона. Нагадаємо, Третій армійський корпус України створений у 2025 році на базі 3-ї окремої штурмової бригади. Така заява командира безумовно змушує серйозно замислитися про стан справ із забезпеченням українських військових.

Інші підрозділи, схоже, також постають перед певними труднощами в забезпеченні дронами. Зокрема, у своїх дописах військові повідомляють про нестачу серійних безпілотників із потужними акумуляторами, здатних здійснювати глибокі прориви в тил противника. Також бракує дронів із системами оптоволоконного управління. При цьому спостерігається зростання активності ворожих FPV-дронів, які успішно обходять засоби радіоелектронної боротьби та атакують об’єкти тилової інфраструктури на відстані 30–40 км від лінії фронту.

У зв’язку з цим редакція "Телеграфа" звернулася до Міністерства оборони з проханням надати офіційне роз’яснення щодо ситуації з постачанням безпілотних літальних апаратів (зокрема FPV-дронів та інших типів БПЛА) для Збройних сил України. У відповідь ми отримали цікаву інформацію.

"Усе є"

Офіційні підрахунки МО дещо відрізняються від заяв військових. Отже, відповідно до даних обліку служб забезпечення Збройних Сил України, від початку року по 27 травня 3 окрема штурмова бригада отримала загалом 7992 безпілотних літальних апаратів різних типів.

"Загалом на прямі закупівлі БПЛА з 1 січня по 27 травня 2025 року державою було виділено 3-й окремій штурмовій бригаді 151,5 мільйона гривень, з яких бригада використала 57% на зазначені потреби від всієї суми", — заявили у Міністерстві.

Якщо брати до уваги надані цифри, то виходить, що 65 мільйонів гривень поки що так і не були витрачені на дрони.

Окрім цього, Міноборони категорично спростовує інформацію про призупинення або значне скорочення постачань дронів до підрозділів протягом останніх кількох місяців. За словами пресслужби міністерства, передача безпілотників до структур, відповідальних за логістику та розподіл, є стабільною, без значних коливань у кількості переданих виробів. Подальше розподілення техніки, як пояснюють у відомстві, відбувається відповідно до потреб і рішень, які ухвалюються в рамках секторального планування.

"Контрактування та постачання БпЛА з підвищеною дальністю польоту здійснюється Агенцією оборонних закупівель тривалий час", — додають у повідомленні.

Це, однак, породжує запитання: якщо постачання "стабільне", то чому військові говорять про такі суттєві затримки?

Дрони "губляться" у системі?

Український оборонно-промисловий комплекс помітно нарощує виробництво безпілотників: за 2024 рік виробниками було виготовлено понад 1,28 мільйона дронів, а у 2025 році українські виробники виготовляють близько 200 тисяч FPV-дронів щомісяця, і цей показник продовжує зростати. Загалом директор департаменту політики закупівель МОУ Гліб Канєвський. повідомляв про плани закупити приблизно 4,5 мільйона FPV-дронів.

Та за словами військових, нестача деяких видів безпілотників, зокрема серійних БПЛА з потужними акумуляторами, пов’язана не з відсутністю виробництва, а з труднощами, які виникають під час проходження тендерних процедур.

Йдеться про велику кількість етапів: сертифікацію, реєстрацію, випробування, оформлення замовлення, постачання через АОЗ, потім передача в логістичні структури, далі до бригад, батальйонів, рот — аж до взводів.

На кожному з цих кроків можливі затримки, плутанина, втрати або банальна бюрократія. Тож навіть якщо дрони формально є в системі — вони можуть "зависнути" десь між другим і шостим етапом.

Втім, як повідомили у відповідь на запит "Телеграфу" в Міноборони, ситуація може змінитися — Агенція оборонних закупівель впровадила нову модель закупівель буквально кілька днів тому, аби активізувати розвиток ринку безпілотників.

Як пояснюють у міністерстві, новий підхід має створити конкурентне середовище, забезпечити прозорі правила гри на ринку та дати виробникам можливість планувати виробництво з урахуванням реальних потреб фронту.

У рамках оновленої моделі Агенція оборонних закупівель (АОЗ) запроваджує одразу кілька форматів співпраці:

1. Прямі договори – укладаються у випадках закупівлі унікальних або спеціалізованих дронів стратегічного значення. Такий формат зберігається для специфічних рішень, що мають доведене бойове значення.

2. Рамкові угоди – конкурентні закупівлі дронів з подібними характеристиками (на старті — FPV-дрони), об’єднані в категорії. Це дозволить залучити більше виробників і спростити логістику.

3. DOT-Chain Defence – цифровий маркетплейс, через який військові частини можуть самостійно обирати дрони. Такий підхід скоротить час постачання та надасть підрозділам більше контролю над тим, що саме вони отримують.

Це розв’язує головну проблему — розрив між тим, що закуповують "зверху", і тим, що реально потрібно "знизу". Військові краще за будь-кого знають, який саме дрон їм потрібен для конкретної задачі.

У Міноборони підкреслюють, що нова модель закупівель має знизити ризики бюрократії, підвищити прозорість процесів і ефективніше використовувати кошти бюджету.

Нагадаємо, Верховна Рада України 4 червня 2025 року ухвалила два закони (№13305 та №13306), які звільняють від ввізного мита та податку на додану вартість (ПДВ) оптоволокно, волоконно-оптичні джгути та кабелі, що використовуються для виробництва дронів, керованих через оптоволоконний кабель.

Ці законопроєкти мають на меті зменшити собівартість безпілотних систем з оптичним кабелем для управління та передачі відеосигналу і підвищити стійкість дронів до засобів радіоелектронної боротьби. Оскільки більшість оптичних компонентів імпортується, скасування мит і ПДВ сприятиме розвитку виробництва таких дронів в Україні та посиленню обороноздатності.