Під економіку України заклали "бомбу": чи загрожує нам дефолт і як це може бути

Дефолт України в 2025 році серйозно обговорюють експерти і низка ЗМІ. Тривожні настрої пов'язані з наслідками політики, яку проводили "попередники". Українці, начитавшись панічних статей, запитуються — "що тепер буде?". До того ж 4 червня міжнародна рейтингова агенція S&P GlobalS&P розцінила як дефолт відмову України платити за облігаціями.

"Телеграф" розбирався у тому, чи можливий "справжній" дефолт у 2025 році, якими можуть бути його наслідки для пересічного українця та хто заклав "бомбу" під бюджет країни.

Дефолт простими словами

"Дефолт" з англійської перекладається як "невиконання обов’язків". Це невиконання договору позики, тобто неоплата своєчасно відсотків або основного боргу за борговими зобов'язаннями або умовами договору про випуск облігаційної позики.

Якщо пояснювати поняття "дефолт" простіше, це коли країна чи, наприклад компанія, неспроможна вчасно виплатити борг. Це нездатність виконати фінансові зобов’язання.

Існує два види дефолту: банкрутство та технічний дефолт. У першому випадку це неможливість держави виплатити борги як внутрішні, так і зовнішні. Країна не може покрити свої витрати і через це є ризик кризи, відбувається девальвація валюти, або проводяться переговори про реструктуризацію боргу. А у другому випадку – коли позичальник порушує умови боргу. Наприклад, не може виплатити відсотки за кредитом або порушив домовленості про строки або умови платежу.

Якщо дефолт оголошує держава, то борги та спори підлягають врегулюванню на міжнародному рівні.

Рейтинг S&P

S&P (Standard & Poor’s) — це міжнародне рейтингове агентство, одне з найбільших і найвідоміших у світі. Воно спеціалізується на оцінці кредитоспроможності країн, компаній та фінансових інструментів шляхом надання кредитних рейтингів.

Кредитний рейтинг — це оцінка ризику того, наскільки ймовірно позичальник (країна чи компанія) зможе вчасно і повністю виконати свої фінансові зобов’язання, тобто повернути борг.

Чим вищий рейтинг від S&P, тим надійнішим вважається боржник, і навпаки — низький рейтинг сигналізує про високі ризики дефолту (невиплати боргу).

S&P допомагає інвесторам ухвалювати рішення, чи варто вкладати гроші у певні активи, а урядам і корпораціям — залучати фінансування на ринку.

Чому зараз заговорили про дефолт

Ще в середині весни видання FT випустило тривожну статтю про можливий дефолт України у найближчий час. У Вашингтоні в цей час відбулася зустріч представників України з власниками боргу на 2,6 мільярда доларів, під час якої країна не змогла досягти угоди про реструктуризацію державного боргу. У Міністерстві фінансів України заявили журналістам, що після провалу переговорів "розглянуть усі доступні варіанти".

"Києву доведеться вирішити, чи оголосити дефолт з платежу в розмірі близько 600 млн доларів, який має бути зроблений наприкінці травня і пов’язаний із показниками економіки у 2023 році, якщо він не зможе вчасно досягти угоди про реструктуризацію", — писали журналісти.

30 травня Україна в Міністерстві фінансів України повідомили, що Україна не здійснила виплату за борговими зобов’язаннями у розмірі 665 мільйонів доларів власникам ВВП-варантів у встановлений термін – до 2 червня.

Що ще за варанти та звідки вони взялися

Йдеться про борг, який з’явився в України ще у 2015 році. Це так званий борг на зростання економіки за ВВП варантами (ВВП варанти — цінні папери, що випускається державою, а виплати за ним залежать від зростання ВВП країни-емітента). Цей борг з’явився під час президентства Петра Порошенка. Тодішній міністр фінансів Наталія Яресько провела реструктуризацію частини державного боргу, внаслідок якої 20% боргу було переведено з прямого боргу держави до державних деривативів.

Детальніше про варанти Яресько

Держава, знизивши суму боргу на 3 мільярди, дала натомість кредиторам зобов’язання виплачувати відсотки з розрахунку цієї суми протягом 20 років і за умови, що ВВП України (який на той момент упав у два рази) відновиться на 20% від мінімуму.

Простіше: коли ВВП України зростає більш ніж на 3%, ми маємо виплачувати відсотки.

Чому варранти, це "бомба" під бюджетом України

"Телеграф" звернувся до економіста Олега Пендзина, щоб дізнатися про ситуацію в Україні в контексті розмов про дефолт.

"Є єврооблігації України під назвою "євробонди", а є ті варанти, які випускалися за часів Яресько та у 2016 році прив’язувалися до зростання ВВП України.

По державним облігаціям немає жодних претензій із боку кредиторів. Щодо варантів, тут ситуація складна, тому що варант прив’язується до росту ВВП", — пояснив експерт.

За словами Пендзина, якщо зростання ВВП понад три відсотки, все, що вище, оплачується власниками варантів.

"Але у 2022 році ми втратили 30 відсотків ВВП. І зараз, відновлюючись, відповідно, відсоток більший, тому що база порівняння менша. Але власники варантів йти на це не хочуть. Виникли певні моменти, але Україна на сьогоднішній момент не є реципієнтом міжнародних фінансових ринків", — каже співрозмовник видання.

Раніше фінансист Дмитро Олексієнко у коментарі "Телеграфу" називав схему з ВВП варантами — "відвертим грабунком".

"У 2023 році ВВП зріс більше і ми повинні заплатити 600 млн доларів відсотків. Але ситуація, порівняно з 2015 роком, коли підписували ці боргові зобовʼязання, сильно змінилися. Через війну чинний уряд не визнає ці зобовʼязання та не бажає їх платити

На мою думку, це кабальні зобовʼязання які треба оскаржувати та переглядати, схема з ВВП варантами це відвертий грабунок навіть у мирний час, що вже казати про військовий, коли наш ВВП впав більше ніж на 30% а потім, на фоні низької порівняльної бази, почав відновлення", — вважає Олексієнко.

Позиція України

Україна нагадала власникам Державних деривативів, що відповідно до рішення Уряду від 27 серпня 2024 року діє мораторій на виплати за цими інструментами, який діятиме до завершення процесу їхньої реструктуризації.

У серпні 2024 року з умов державних деривативів було вилучено положення про крос-дефолт. Це означає, що дотримання мораторію на виплати за державними деривативами не призводить до крос-дефолту за зобов'язаннями по облігаціях зовнішньої державної позики та не створює загрози для фінансової стабільності держави.

"Мораторій на платежі за державними деривативами є частиною ширшої стратегії України, оголошеної в серпні 2024 року під час реструктуризації державного боргу. Ця стратегія передбачає справедливе та рівноправне ставлення до всіх кредиторських вимог у межах периметру реструктуризації, з метою відновлення боргової стійкості в рамках Програми МВФ.

Україна залишається відданою конструктивному діалогу з усіма зацікавленими сторонами та продовжує консультації задля досягнення справедливої та комплексної реструктуризації державних деривативів, яка забезпечить довгострокову боргову стійкість, не створюючи загрози для відбудови та відновлення країни", — заявили у Мінфіні.

Простіше кажучи, Україна, розуміючи проблему з варантами для бюджету, не планує виплачувати цей борг зараз. Натомість країна продовжує переговори з власниками цих фінансових інструментів, щоб реструктуризувати борг — тобто змінити умови його виплати.

Чи може Україна оголосити дефолт

Економіст, екс-член ради НБУ Віталій Шапран у коментарі "Телеграфу" пояснив, що для оголошення дефолту у повній мірі Україні необхідно не платити за зобов’язаннями.

"Щодо ВВП-варантів, українська сторона чітко дала зрозуміти, що вважає цей випадок форс-мажором, який викликаний перепадом у динаміці ВВП під час війни. Міжнародні рейтингові агенції реагують на цю подію, оскільки побоюються судових процесів з боку власників варантів, але їх позиція абсолютно нічого не змінить", — сказав він.

Він додав, що фінансування за час війни в Україні дуже змістилося у бік офіційних кредиторів. Наша країна майже не проводить ринкових запозичень на зовнішніх ринках.

Окрім того, Україна продовжує обслуговувати свої зовнішні зобов’язання.

"Упевнений, що нашому Мінфіну не слід піддаватися шантажу фондових спекулянтів та міжнародних рейтингових агентств", — підсумував Шапран.

Що буде, якщо Україна оголосить дефолт

Олег Пендзин пояснив, що для пересічного українця ситуація ніяк не зміниться і він навіть не відчує змін.

На сьогоднішній день основні запозичення України, які забезпечують макроекономічне фінансування, тобто покриття дефіциту бюджету, зійдуться за рахунок українських партнерів, які надають гроші нашій країні як суверенній. Не за облігаціями.

"Тому в даній ситуації ми ж живемо, по суті, в технічному дефолті з 22-го року. Ми постійно реструктуризуємо свої зобов’язання. Нам все одно дають гроші. Ось на 25 рік кредит на 50 мільярдів надали країни J7", — додав Пендзин.

Також експерт зазначив, що Україна має внутрішній борг і зовнішній борг.

"За внутрішнім боргом немає взагалі жодних питань. Облігації ОДП випускаються і виплачуються своєчасно. Йдеться лише про структуризацію зовнішніх запозичень", — підсумував він.

Як взагалі виглядає дефолт

Дефолт у різних країнах проявляється по-різному, але може призвести до серйозних проблем економіки. Серед його можливих наслідків:

• Знецінення національної валюти:
• Дефолт може призвести до падіння курсу національної валюти, що викликає інфляцію та знижує купівельну спроможність населення.
• Зниження рівня життя:
• Інфляція та падіння доходів через дефолт призводять до зниження рівня життя населення.
• Виведення капіталу:
• Іноземні інвестори можуть виводити свій капітал із країни, що посилює економічну ситуацію.
• Зниження кредитного рейтингу:
• Дефолт призводить до зниження кредитного рейтингу країни, що ускладнює отримання нових кредитів.
• Соціальні проблеми:
• Дефолт може призводити до зростання безробіття, зниження зарплат і пенсій, а також погіршення соціальної сфери.

Приклади дефолтів у різних країнах:

Росія (1998):

Дефолт стався за внутрішніми боргами, що призвело до різкого знецінення рубля та економічної кризи, яка була однією з найважчих економічних криз в історії Росії. Поштовх до виникнення кризи дали два зовнішні фактори: різке зниження світових цін на товари паливно-енергетичного комплексу (основної статті російського експорту) і криза, що спалахнула в середині 1997 року в Південно-Східній Азії, що обвалила курси національних валют Малайзії, Індонезії, Бангладеш, Бірми та Таїланду. Все це на тлі важкої економічної ситуації в країні, яка посилювалася макроекономічною політикою, що проводилася державою.

Наслідки кризи серйозно вплинули розвиток економіки та держави. Курс рубля менш ніж за півроку впав у 3,2-3,5 рази – у неділю, 16 серпня – з 6,8 рубля за долар перед дефолтом аж до 21-22 рублів за долар до 1 січня 1999 року.

Негативні результати полягали в тому, що було підірвано довіру населення та іноземних інвесторів до російських банків та держави, а також до національної валюти. Розорилася велика кількість малих підприємств. Банківська система опинилася в колапсі щонайменше на півроку, кілька банків оголосили про банкрутство.

Аргентина (2001):

Аргентинська економічна криза — криза, що сталася в економіці Аргентини наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років. З точки зору макроекономіки, кризовий період розпочався зі зменшення реального ВВП у 1999 році та закінчився у 2002 році з поверненням зростання ВВП, проте причини колапсу аргентинської економіки та їх вплив на населення видно і зараз. Іноді криза датується лише 2001-2002 роками.

Кульмінацією кризи стали заворушення грудня 2001 року, під час яких країну захлеснула хвиля мародерств. Тоді ж Аргентина оголосила про найбільший в історії дефолт (80 мільярдів доларів).

Наслідки: У короткостроковій перспективі в Аргентині різко впав рівень ВВП, значно знизилася купівельна спроможність населення, значно збільшився рівень бідності. За даними Світового банку, кількість населення за межею бідності в Аргентині зросла з 28,9% у 2000 році до 35,4% у 2001 році і досягла піку у 2002 році (54,3%), після чого почала знижуватися та досягла 9,9% у 2010 році. У 2001 році співвідношення зовнішнього державного боргу до ВВП становило 56,9 % від ВВП, але через дефолт і падіння ВВП до 2002 року цей показник зріс до 153,2 %, після чого почав знижуватися на 20—40 % на рік. З 2001 року в Аргентині знижувалося безробіття (18,3% у 2001 році, 17,9% у 2002 році, 16,1% у 2003 році; у 2009 році — 8,6%).

Прогнози та ризики для України

Віце-президент ICC Ukraine (Українського національного комітету Міжнародної торгової палати) з оподаткування, обліку та аудиту Дмитро Олексієнко висловив свою думку про можливі сценарії для подальшої української боргової політики.

"Пропуск України платежу у розмірі 665 млн дол. США за ВВП-варантами 2 червня 2025 року поставив крапку у тривалому протистоянні з кредиторами навколо боргових зобов’язань, взятих урядом А.Яценюка у 2015 р. залежно від темпів зростання ВВП", — сказав експерт.

За його словами, станом на кінець квітня 2025 року загальний державний та гарантований державою борг України досяг 179,97 млрд дол. Це приблизно 92% 74,5% посідає зовнішній борг (134,08 млрд. дол. США). Така пропорція відображає обмежені можливості внутрішнього ринку та критичну залежність від міжнародної підтримки.

Серед основних кредиторів:

• Європейський Союз – 57,12 млрд. дол. дол.
• Міжнародний банк реконструкції та розвитку (16,12 млрд дол.)
• Міжнародний валютний фонд (13,94 млрд. дол.).

Олексієнко підкреслив, що українська боргова політика в майбутньому має два сценарії:

• Песимістичний. У цьому випадку передбачається ескалація конфлікту та зменшення міжнародної підтримки, що може призвести до кризи ліквідності та неможливості обслуговування боргу. Тоді Україна буде змушена зіштовхнутися із потребою у широкомасштабній реструктуризації всього зовнішнього боргу, включаючи позики міжнародних фінансових організацій.

Оптимістичний. Припускає досягнення стійкого миру та масштабне міжнародне фінансування відновлення на пільгових умовах. У цьому випадку Україна могла б скористатися "дивідендами миру" для прискореного економічного зростання та поступового зниження боргового навантаження. Проте навіть за такого сценарію необхідне додаткове списання боргу або суттєве продовження термінів погашення для забезпечення довгострокової стійкості. Без продовження зовнішньої підтримки на подібних умовах Україна швидко стикнеться з кризою боргової стійкості. Це робить країну заручником геополітичних рішень та позицій інших держав.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що державний борг України у 2025 році перевищив нову позначку.