«Церемоніал для Дональда»: російська пропаганда — про переговори у Стамбулі

У Стамбулі відбулися чергові прямі переговори між Росією та Україною. Попередній раунд прямих переговорів — перших із весни 2022 року — відбувся 16 травня. Зустріч 2 червня тривала близько години (на пів години менше, ніж попередня). Делегації очолювали радник Путіна Мединський і міністр оборони України Умеров.

Сторони обмінялися баченням подальших кроків до миру. Українська сторона надала свій документ заздалегідь, а також ознайомила з ним західних партнерів. Київ наполягає на повному та безумовному припиненні вогню на місяць або довше; на проведенні обміну «всіх на всіх»; поверненні депортованих українських дітей. Також Україна не визнає російськими захоплені з 2014 року території та готова обговорювати це питання лише після припинення вогню. А також Україна не збирається відмовлятися від свого шляху до ЄС і НАТО.

Російська сторона передала свій меморандум із вимогами безпосередньо у палаці Чираган на березі Босфору. Як і навесні 2022 року та у травні 2025-го, так і зараз російська делегація висунула неприйнятні вимоги для припинення вогню, зокрема про виведення українських військ із регіонів, частково захоплених Росією. Офіційно його зміст ще не розкривали, але російські медіа вже оприлюднили нібито його копію. У цьому документі викладені всі раніше озвучені бажання Росії, включаючи вимогу про те, щоб не окуповані Росією частини Луганщини, Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини відійшли Москві. А також з’явився пункт про міжнародне визнання Криму та чотирьох областей російськими.

Крім того, новою була пропозиція двох «варіантів» припинення вогню. Перший із них описується одним абзацом і вимагає виведення українських військ із територій, які Росії називає «своїми». Другий же називається «пакетною пропозицію», містить низку вимог, зокрема демобілізацію ЗСУ та зупинення військової допомоги Україні, але в кінці все одно має на увазі відведення військ із чотирьох областей. Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський так прокоментував російський меморандум: «Він такий самий, як і всі попередні, не даймо себе обдурити. Україна має підкоритися, Захід має піти у відставку. Цього хотіли нацисти в 1938 році, цього хоче Кремль із 2014 року».

За результатами цього раунду переговорів Україна пріоритезувала повернення викрадених Росією дітей і полонених віком 19—25 років у форматі «всіх на всіх», а також передати одне одному тіла всіх загиблих. Київ також запропонував призначити тристоронню зустріч президентів України, США та Росії на кінець місяця.

За свідченнями журналіста The Economist, очільник російської делегації Мединський сказав: «Не влаштовуйте шоу для європейських жалісливих бабусь, які самі не мають дітей». Мединський також запевнив, що Росія та Україна «домовилися про зупинку вогню на окремих ділянках, аби командири могли забрати тіла своїх солдатів», утім, українська сторона таких заяв не робила. Президент Зеленський вважає, що російська пропозиція про припинення вогню на окремих ділянках має на меті створити видимість поступливості та відтягувати санкції з боку США. Він наголосив, що «все-таки вже третій місяць іде з того моменту, як США дали сигнал щодо повного припинення вогню, і ми їх підтримали».

Також росіяни сказали, що готові передати рештки 6 тисяч тіл полеглих українців, але засумнівалися, чи є загиблі з їхнього боку. «Я не знаю, якщо є тіла якісь у наш бік, ми також приймемо. Поки що цього ми не знаємо», — сказав Мединський.

Відновлення переговорів відбулося під тиском адміністрації Трампа, який прагне швидкого припинення війни. Але, за інформацією Turkiyetoday, посол США в Туреччині Том Баррак, сказав, що «терпіння президента Трампа вичерпалося — не можна сказати, що він дуже терпляча людина». Про те, що може статися, якщо Штати вийдуть із переговорного процесу та перестануть підтримувати Україну, читайтеу нашому матеріалі.

Отож, сторони надалі залишаються на діаметрально протилежних позиціях: Москва повторює максималістські вимоги, які фактично означають капітуляцію України, а Київ артикулює свої принципи, які відповідають міжнародному праву та підтримуються західними союзниками. Зневажлива риторика Москви свідчить про небажання Кремля йти на значні поступки навіть у гуманітарних питаннях.

Вимога повного припинення вогню на 30 днів є передумовою для подальших переговорів, що відображає прагнення зупинити насильство та створити умови для повернення депортованих дітей. Пропозиція тристоронньої зустрічі за участю Трампа свідчить про прагнення України утримувати США як посередника для тиску на Росію. Але в обох сторін низькі очікування від переговорів. Розповідаємо, які тези просуває пропаганда, коментуючи зустрічі в Стамбулі.

«Культурно послати одне одного, не роздратувавши Трампа»

Пропагандистські ресурси, які позиціюють себе як «українські», висувають декілька версій, для чого сторони ведуть мирні переговори у Туреччині. Одна з найбільш часто повторюваних версій — намагання розіграти спектакль перед Дональдом Трампом, «праведний гнів» якого може означати погіршення російського становища (від нових антиросійських санкцій до масштабної підтримки України). Приміром, канал-мільйонник, який поширює проросійські наративи, так характеризує результати переговорів: «як і зазвичай — нічого не вирішили». Та називає коментарі сторін «битвою гучними заявами після “порожньої зустрічі” у Стамбулі».

Інший канал з аудиторією в 440 тисяч написав, що «сторони вирішили приїхати до Стамбула, щоб послати один одного нах*р із дотриманням, безумовно, всіх необхідних мирних церемоніалів Дональда. У принципі, жодна зі сторін не продемонструвала навіть натяку на бажання укладати мир». Цей же канал підтвердив слова Володимира Зеленського про те, що Росія маневрує між тим, щоб не піти на суттєві поступки та між тим, щоб зовсім не розгнівати Білий дім, який може накласти нові санкції: «Щоб Трамп не сильно нервував і щоб він не мав аргументів проти Росії, були запропоновані замість великого всеосяжного, безумовного, 30-денного перемир’я кілька маленьких перемир'їв». У каналі із 1,4 млн аудиторією також пишуть, що «обидві делегації вдають, що вони беруть участь у переговорах».

Ще один канал-мільйонник просуває конспірологічну теорію про те, що Україна у своїх мирних пропозиціях навмисно пропонує росіянам «завищені вимоги», на це Зеленського намовив Дональд Трамп. У такий спосіб він начебто намагається схилити росіян до економічної співпраці: «Американцям теж вигідна ця ситуація, коли вони мають неадекватного проксі, якого вони нібито заспокоюють. Саме цю спробу заспокоєння вони продають Росії та намагаються натомість отримати торгові контракти». Але вимоги України (припинення вогню, повернення дітей, обмін полоненими та тілами загиблих) відповідають міжнародному праву та підтримуються союзниками, тож не зовсім лягають у логіку ідеї «торгових контрактів».

Цей же пропагандистський ресурс вдався до звичної в подібних випадках тактики залякування: мовляв, українці не погодилися на перемир’я зараз, а «ситуація до наступного раунду переговорів через 2—3 тижні може для української армії значно погіршитися». Ситуація на фронті й справді динамічна. Але саме цей раунд переговорів відбувався після спецоперації «Павутиння» — української атаки на літаки стратегічної авіації на російських військових аеродромах. Про це ми детально писали у матеріалі«Російський Перл-Харбор». Як російський агітпроп відреагував на знищення стратегічної авіації.

«Україна атакує — Росія відповідає жестом доброї волі»

У каналі на 1,4 млн підписників розкритикували м’якість російської позиції за надто «щедрі» гуманітарні поступки щодо обміну полоненими й обміну тілами загиблих. Мовляв, якщо українські спецслужби й далі втілюватимуть вдалі спецоперації напередодні кожного раунду переговорів, то «Київ може зробити закономірний висновок, що сам собою напрошується: для профілактики нових “жестів” необхідно підривати поїзди та аеродроми. Сьогодні підрив — завтра жест».

Російські офіційні представники та пропагандисти теж не висловлювали особливих сподівань щодо чергового раунду перемовин. Зі звичною відвертістю їх прокоментував замголови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв, який написав, що «переговори в Стамбулі потрібні не для компромісного миру на вигаданих кимось нереальних умовах, а для нашої якнайшвидшої перемоги та повного знищення неонацистської влади». При цьому про переговори Медведєв узагалі згадав лише в контексті «відплати» Україні за нещодавні «теракти».

Обговоренню «терактів» російські телеграм-канали й інші медіа присвячують значно більше уваги, ніж переговорам. При цьому багато з них зосереджують увагу не на враженні стратегічної авіації (яке теж називають «терактом»), а на зіткненні пасажирського потяга з уламками підірваного автомобільного моста в Брянській області, в результаті якого загинуло сім осіб. Пропагандисти однозначно звинувачують у підриві моста Україну та намагаються перевести на нього увагу як з операції «Павутиння», так і з переговорів. Це робиться для зображення України як «терористичної держави, нездатної до миру», применшення значущості успіхів українських спецслужб і дипломатичних зусиль Києва. Як написав один із пропагандистів у своєму телеграм-каналі на 70 тис. підписників, «делегація України — це група терористів, а не державних діячів. А уряд України — це уряд терористів. Ніякий мир із ними неможливий».

Деякі з навіть загалом лояльних до Кремля пропагандистів наважуються обережно критикувати «начальство» за те, що переговори відбуваються. Вони продовжують звичний російський наратив про те, що «ми ще нічого не починали» та вимагають від Кремля більш активних дій та інтенсифікацій ударів по «центрах прийняття рішень» та інших українських об’єктах, маючи на увазі, що російська армія себе все ще нібито обмежує в обстрілах.

«Дивна річ: після терактів, загибелі мирних людей, ударів по ядерній тріаді РФ... кокаїнова мавпа ще хоче зустрічі з президентом Росії», — пише один із так званих «воєнкорів» (фактично — пропагандистів) у телеграм-каналі на 360 тис. підписників. Він порівнює Росію з «трикімнатною квартирою», під двері якої постійно «гадять», а власник квартири «чи то боїться, чи то не може провчити негідника». «У деяких враження, що власник трикімнатної квартири поводиться не як власник, а як... орендар», — припускає крамольну думку про очільника Кремля «воєнкор».

Утім, таке нахабство все ж рідкість для пропагандистів. Більшість із них або хвалить запропонований Росією меморандум за незмінність і жорсткість умов, або, як уже було сказано, просто ігнорує переговори. Очільниця RT Маргарита Симоньян у своєму телеграм-каналі написала: «Чому я нічого не пишу про переговори. Тому що я не чекаю від них нічого, про що варто було б писати». Ті ж, хто хвалить російську дипломатію, робить це не через сподівання на безпосередній результат від переговорів, а навпаки, через стійкість до спроб схилити Росію до перемир’я.

«Сама по собі ця жорстка формула свідчить, що тиск із боку найбільших гравців (і не тільки західних) на Москву був дуже сильним. Те, що Москва змогла витримати тиск і не пішла на спокусу малих поступок, надломило ситуацію. Я не хочу сказати, що був єдиний фронт на користь заморожування... Зараз, судячи з усього, починається розпад “коаліції заморожування”», — пише автор каналу на 200 тис. підписників.

Хвалять російські «пропозиції до миру» і за їхню постійність. Один із пропагандистів написав, що представлений на переговорах меморандум Кремля підтверджує послідовність позиції Росії та особисто Путіна щодо України. «Позиція Росії незмінна: вона сформульована… Путіним 2021-го, потім 2022-го, потім 2024 року, і по суті ця позиція є основою політичного курсу Росії в українській кризі», — пише пропагандист. Нагадаємо, що у 2021 році Путіним була опублікована програмна стаття «Про історичну єдність росіян та українців», в якій де-факто заперечувалося право України на суверенітет і було викладено ідеологічне підґрунтя для повномасштабного вторгнення. Таким чином пропагандисти хвалять російських дипломатів за чітке викладення путінського бачення війни, в якому задовільним результатом може бути лише капітуляція України.

Переговори в Стамбулі 2 червня 2025 року не привели до прориву в досягненні миру через нереалістичні вимоги Росії та її неготовність до компромісів. Для Росії переговори — це маневр для уникнення санкцій, затягування часу та створення ілюзії діалогу, про що ворожі ресурси відкрито пишуть. Для України вони є інструментом для гуманітарних досягнень (повернення своїх громадян), тиску на Росію через військові успіхи (операція «Павутиння», підрив Кримського мосту) та зміцнення міжнародної підтримки. Реакція російської пропаганди доводить, що фактичних результатів у мирному процесі від переговорів не очікують, а лише використовують їх, щоб з одного боку частково задовольнити вимоги адміністрації президента США, а з іншого — підтвердити незмінність своїх агресивних намірів щодо України.