Відповідь Путіна на атаки СБУ: чи завдасть Росія потужного удару по Україні та чим саме

Президент США Дональд Трамп повідомив, що 4 червня провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, яка тривала понад годину. Під час бесіди вони обговорили нещодавню українську операцію проти російської авіації, відому як "Павутина". За словами Трампа, Путін чітко заявив про свій намір відповісти на ці атаки.

У відповідь на зростаючу загрозу повітряних атак, посольство США в Києві закликало своїх громадян проявляти підвищену обережність. У зверненні наголошується на необхідності негайно шукати укриття при оголошенні повітряної тривоги та дотримуватися всіх вказівок місцевої влади. Дипломати зазначили, що Росія посилила інтенсивність ракетних та дронових атак проти України, що створює постійний ризик значних повітряних ударів.

Раніше експерти, зокрема головний редактор Defense Express Олег Катков, висловлювали сумніви щодо здатності Росії здійснити ефективну відповідь на операцію "Павутина", вказуючи на те, що російські війська вже активно обстрілюють територію України без додаткових приводів.

Відповідь Путіна на атаки СБУ: чи завдасть Росія потужного удару по Україні

На думку колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, протягом 75-хвилинної розмови з Дональдом Трампом Путін, схоже, домігся неформального дозволу на серйозну відповідь на удари по стратегічній авіації Росії.

"Складається враження, що без погодження з Трампом він не наважувався діяти — остерігався можливої реакції з боку США, зокрема нових санкцій. Після цієї розмови Путін публічно заявив, що "дасть відповідь", а Трамп не заперечив — навпаки, дав сигнал, що "розуміє" його дії, ще й натякнувши на відволікання уваги до Ірану.

До того ж голова оборонного комітету США заявив, що Трамп попросив відкласти нові санкції проти РФ. Це виглядає як узгоджені дії, які дають Путіну "зелене світло" на ескалацію", — каже Фокусу Ступак.

Експерт вважає, що відповідь Росії може буде масштабною. Після приниження її стратегічної авіації в рамках операції "Павутина", в Кремлі, скоріш за все, прагнуть показової та болючої "розплати".

"Ймовірно, удар не буде по фронту — він має бути таким, щоб сколихнути всіх. Це може бути щось по-справжньому шокуюче. Одне з припущень — удар по СБУ, оскільки ця служба останнім часом завдала кілька болючих ударів по росіянах", — припускає Ступак.

Проте військовий експерт Дмитро Снєгирьов не вважає, що Трамп надав Путіну дозвіл бити по Україні в знак відповіді на удари по авіації РФ. А те, що про наміри Путіна сказав саме американський президент — можна розцінювати як контрольований витік інформації.

"Він діє на випередження: створює пастку для Путіна. Якщо такий сценарій стане реальністю, то Трамп зможе сказати — я попереджав, ви самі спровокували ситуацію. Це дипломатична "вилка": будь-яке рішення буде програшним для Кремля. Завдасте удару — отримаєте санкції. Не завдасте — втратите авторитет і підтримку електорату", — каже Фокусу Снєгирьов.

Ядерний шантаж: як РФ залякує Україну масштабними ударами

За словами Дмитра Снєгирьова, Україна знову має справу з ядерним шантажем з боку Російської Федерації. При цьому його подають як нібито "відплатну акцію" за операції зі знищення російських літаків. Аргументом навіть наводять телефонну розмову, в якій характер "підплатного" удару подається вже як доведений факт.

"Інформація про ймовірність застосування Росією тактичної ядерної зброї проти України з’явилася ще у 2022 році. Вирішальну роль у нейтралізації подібних сценаріїв відіграв зовнішній чинник — стратегічні партнери Росії: Китайська Народна Республіка та Індія. США та європейські лідери здійснили тиск на керівництво цих країн, аби не допустити реалізації сценарію із застосуванням ядерної зброї. В результаті Росія зняла це питання з порядку денного, а риторика щодо ядерного удару була припинена. Це продемонструвало, що РФ у цьому питанні не є самостійним суб’єктом. Тобто остаточне рішення щодо застосування ядерної зброї залежить не лише від політичного керівництва РФ. Ба більше — не стільки від нього", — каже військовий експерт.

Після, у 2024 році, почала з'являтися інформація щодо розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі. Із заявами на найвищому представницькому рівні — президентів Росії та Білорусі. Тоді повідомляли, що відповідно до міждержавної угоди така зброя вже розміщена. Але в підсумку виявилось: на території Білорусі жодної тактичної ядерної зброї немає.

"Знову втрутився Пекін, який чітко дав зрозуміти, що вважає Білорусь зоною власних військово-політичних та економічних інтересів. Пекін офіційно розглядає Мінськ як плацдарм для подальшої експансії на європейському континенті. Відповідно, питання знову було зняте з порядку денного", — продовжує Снєгирьов.

Далі — ще один фейковий сценарій від Росії: можливість удару тактичною ядерною зброєю по каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі, зокрема по ДніпроГЕСу. Основна ідея полягала в тому, що удар по каскаду спричинить ланцюгову реакцію: гідроудар зруйнує всі інші ГЕС на Дніпрі, спричинивши екологічну катастрофу та масові жертви серед населення. Як приклад наводили історичні прецеденти часів Другої світової війни. Але і цей сценарій виявився інструментом інформаційного тиску на українське керівництво.

"Сьогодні знову з’являються заяви про можливість ядерного удару. Але я й далі скептично ставлюся до цієї теми. Бо вирішальну роль знову відіграватиме зовнішній чинник — позиція Китаю та Індії, навіть більше, ніж США. Особливо на тлі можливих нових санкцій, зокрема йдеться про 500% мита для країн — кінцевих споживачів російських енергоресурсів. Ситуація серйозна, на відміну від попередніх заяв адміністрації Байдена", — вважає експерт.

Чим РФ може вдарити по Україні

Щодо можливих сценаріїв, Дмитро Снєгирьов не виключаю серії ударів по енергетичних об’єктах України. Ця інформація активно просувається в російських ЗМІ — від депутатів Держдуми до військових експертів і блогерів. Основний акцент — "зупинити" український ВПК, який масштабно нарощує виробництво ракет та безпілотників.

"Також росіяни просувають тезу про "відплатну акцію" у відповідь на події навколо Кримського мосту, зокрема — можливі удари по мостах через Дніпро. Ці дві теми зараз особливо активно лобіюються. Щодо так званих "відплатних ударів" — наразі військово-політичне керівництво Росії, а точніше — націоналістично налаштована частина, тисне на Путіна. Парадокс у тому, що сам диктатор став заручником власного жорсткого оточення. Йому висувають вимоги завдати жорсткого удару по українській інфраструктурі та керівництву. Звідси й заяви Путіна про те, що "удар не забариться". Але чим іще лякати, якщо вже здійснено масовану атаку з використанням 500 безпілотників?", — продовжує експерт.

Застосування "Орешника" Снєгирьову здається "нерозумним" бо такій удар по умовно обласному центру призведе до великої кількості жертв серед цивільного населення і виправдити це як "відплатна акція" — неможливо, це буде порушення правил ведення війни.

"А в РФ є цілий арсенал — аеробалістичні, аеродинамічні засоби ураження, крилаті, балістичні ракети, безпілотники. Не виключаю також застосування корейських ракет типу KN-23. Навіть за всю безглуздість Путіна важко уявити, що він дасть наказ ударити "Орешником" по густонаселених районах — це одразу спричинить нові санкції і кінець", — резюмує експерт.

Нагадаємо, РФ наздоганяє Україну у виробництві БПЛА, і не останню роль у цьому грає підтримка КНР. Пекін офіційно усе заперечує, а росіяни тим часом вже випускають 300 безпілотників на день і поставили собі ще вищу ціль.