Благотворительность или взятка? Рухнет ли проукраинское правительство Чехии из-за биткоин-скандала

У четвер, 5 червня, Палата депутатів Чехії зібралася, аби обговорити безпрецедентний за місцевими мірками політичний скандал.

Цей скандал вже коштував посади цілому міністру й близькому соратнику премʼєра Петера Фіали.

І не виключено – може привести й до вотуму недовіри уряду.

Це історія, в якій перемішалися кримінал, політичні розрахунки і… біткоїни.

Саме їхній продаж Міністерством юстиції Чехії призвів до відставки очільника відомства Павла Блажека в політично чутливий момент: у країні вже за кілька місяців відбудуться парламентські вибори, на яких нинішня коаліція фактично не має шансів утримати більшість.

Найімовірніше, перше місце на цих виборах візьме партія ANO, чий лідер Андрей Бабіш активно критикує чинну владу за підтримку України.

А скандал з біткоїнами не лише додав йому аргументів для передвиборчої кампанії як такої, а й став приводом вимагати відставки уряду Фіали вже зараз.

Спробуємо розібратися, чи є підстави звинувачувати уряд Чехії у корупції та які наслідки може мати цей скандал.

Біткоїни на оновлення в'язниць.

Початком цієї стрімкої історії став короткий пост на платформі Х Міністерства юстиції Чехії, яке підтвердило: так, ми провели 78 аукціонів і продали біткоїнів на 956,8 мільйона чеських крон – або майже 40 мільйонів євро.

В офіційному викладі історія мала благородний і дещо таємничий посил: біткоїни отримали від неназваного благодійника, а виручені кошти – не така вже й мала сума – мали б бути спрямовані на компенсації жертвам кібершахрайства і на хронічно недофінансовану пенітенціарну систему Чехії.

Але того ж дня журналісти видання Denik N встановили особу цього анонімного благодійника.

Таємним меценатом виявився засуджений за шахрайство Томаш Їржиковський.

Його історія варта того, аби зупинитися на ній детальніше.

Колишній слюсар і вебдизайнер, Їржиковський на початку 2010-х розбагатів на даркнет-майданчику Sheep Marketplace, де збували наркотики, рецептурні ліки, зброю та інші подібні товари.

Як згадували причетні до розслідування, на майданчику можна було купити афганський героїн за 264 долари за грам чи, наприклад, фентаніл за майже 218 доларів за пачку.

Знижки за оптові покупки, повна анонімність покупцям і продавцям – словом, усе, чим відомий даркнет, принесло Їржиковському непогані гроші у вигляді комісії з кожної покупки.

А щоб про Sheep Marketplace дізналися побільше людей, чоловік створив цілком собі "недаркнетний" сайт, де рекламував "послуги" своєї платформи.

Їржиковського зрештою затримали і після тривалого слідства у 2017 році засудили до девʼяти років позбавлення волі за наркоторгівлю, розкрадання коштів і незаконне володіння зброєю.

На волю він вийшов у 2021 році, відбувши половину терміну – за хорошу поведінку.

Але й тут історія не завершується.

Річ у тім, що весь цей час не було до кінця зрозуміло, куди поділися близько 1520 біткоїнів, які Їржиковський заробив на нелегальному бізнесі в даркнеті.

У якийсь момент поліція конфіскувала десятки жорстких дисків і флешок Їржиковського, його ноутбук, Xbox і навіть механічний годинник, підозрюючи, що саме там може зберігатись криптовалюта.

Щойно Їржиковський вийшов на волю, він почав судитися з державою за власність на ці всі конфісковані речі – і після довгих юридичних баталій суд у січні 2025-го постановив повернути їх власнику.

А вже у березні 2025 року адвокат Їржиковського звертається до свого давнього знайомого – міністра юстиції Павла Блажека з пропозицією від свого клієнта пожертвувати на користь чеського Мінʼюсту 468 біткоїнів.

Міністр, порадившись із колегами – головою Мінфіну та прем'єром Фіалою, цю пропозицію приймає.

І вже незабаром міністерство справді стає власником криптовалюти, яку поступово збуває на аукціоні, отримуючи майже мільярд крон.

Покарання за пожертву.

Попри те, що у Чехії не заборонені благодійні внески на користь органів держвлади, а про будь-який особистий інтерес міністра Блажека не йдеться, ця історія змусила поставити багато неприємних запитань.

Як мінімум, чи не є передача біткоїнів Мін'юсту банальним хабарем, аби Їржиковський отримав назад техніку, де зберігалася його криптовалюта.

А ще більше питань виникло тоді, коли користувачі інтернету зʼясували: біткоїни, які надійшли на повʼязаний з Міністерством юстиції Чехії гаманець, насправді були отримані від даркнет-майданчика Nucleus Market у 2014-2016 роках – тобто тоді, коли Їржиковський уже перебував під слідством у справі про Sheep Marketplace.

Виникає питання, яким чином на гаманець міністерства надійшли саме ці біткоїни і як Nucleus Market, відповідно, повʼязаний з Їржиковським (цікаво, що Nucleus Market припинив свою діяльність незабаром після того, як Їржиковського взяли під варту у 2016 році).

Ще одне неприємне запитання,.

чи не стала угода про передання біткоїнів спробою "легалізувати" зароблене на Nucleus Market.

Питання, схоже, виникли і в Національного центру з боротьби з організованою злочинністю Чехії (NCOZ), який почав розслідування за фактом незаконного джерела отримання біткоїнів.

Однак про це розслідування стало відомо лише тоді, коли Міністерство юстиції Чехії відзвітувало про продаж усіх біткоїнів на аукціоні.

Попри всі ці питання, міністр Блажек довгий час заперечував будь-яке порушення, пов'язане з пожертвою біткоїнів.

"Якби це випадково походило з кримінальної діяльності, якби у майбутньому було доведено, що це з кримінальної діяльності, держава все одно б це конфіскувала.

З етичної точки зору мені не було над чим думати", – переконує він.

"Не існує правової норми, яка б говорила, що ці біткоїни є результатом злочинної діяльності.

Діє презумпція невинуватості?.

Я легально отримав для держави майже мільярд крон і цінну інформацію", – додає Блажек.

І хоча поки офіційних звинувачень нікому не висунули, ситуація викликала обурення навіть у партнерів уже колишнього міністра юстиції.

Зокрема, міністр внутрішніх справ Віт Ракушан назвав продаж біткоїнів "дуже незвичайним" та шкідливим для іміджу коаліційного уряду.

Превентивна відставка.

Зрештою, виручені від продажу біткоїнів кошти, які зберігались на рахунку Міністерства юстиції Чехії, були заморожені.

А Блажек – "після домовленості з премʼєр-міністром", однопартійцем Петером Фіалою – вирішив добровільно подати у відставку, щоб якраз не шкодити репутації уряду, і навіть знявся зі списку рідної партії ODS на прийдешніх парламентських виборах.

"Думками я вже пішов з політики", – пояснив він.

Уже відомо, що новим міністром юстиції Чехії стане Єва Декруа – депутатка Палати депутатів і голова підкомітету з підтримки демократії та прав людини за кордоном – яка, до речі, відома як щирий друг України.

Її офіційне призначення на посаду має відбутися 10 червня – наступного дня після того, як президент Петр Павел офіційно прийме відставку Блажека.

Проте виникає питання, чи є цей скандал відповідальністю лише одного міністра.

"Усі спроби залучити до цього скандалу інших членів уряду цікаві, але вони виходять за межі реальності",.

заявив 5 червня на парламентських слуханнях, присвячених скандалу з біткоїнами, Павел Блажек.

Він також запевнив, що "не мав і не має жодної особистої вигоди від цієї справи".

Проте в опозиції переконані в протилежному і не відступають від планів довести особисту відповідальність у цьому скандалі прем'єр-міністра.

"Рак корупції дістав метастазами найвищі політичні рівні", – стверджує лідер найбільшої опозиційної партії ANO Андрей Бабіш.

Він ініціював 5 червня парламентські слухання щодо цього скандалу, анонсувавши голосування за вотум недовіри прем'єру Фіалі.

І хоча для оголошення вотуму недовіри в опозиції не вистачає голосів, там сподіваються на повну використати цей скандал для дискредитації уряду.

Щоправда, добровільна відставка Блажека позбавила опозицію ключового аргументу, а разом із тим – дала прем'єру Фіалі можливість нагадати, що сам Бабіш, зіткнувшись на посаді прем'єра зі звинуваченнями у корупції, у відставку йти не став.

"Неможливо проповідувати мораль, якщо ви самі не можете жити за нею", – дорікає нинішній прем'єр своєму попереднику (та найімовірнішому наступнику).

Рівняння на вибори.

Проте історія ще далека до завершення.

Скандал може стати серйозною проблемою для коаліції та особисто для прем’єра Фіали.

Достатньо згадати, що Блажек не просто є однопартійцем голови чеського уряду – і не просто близьким до нього політиком.

Як вважають, саме Блажек стояв за походом у політику тоді ще ректора Університету Масарика Петера Фіали, пролобіювавши його призначення державним радником з питань освіти, а згодом – міністром освіти, молоді та спорту.

Імовірно, саме такі близькі відносини обох політиків дозволяли Блажеку виходити порівняно сухим з води після попередніх скандалів – наприклад, відвідування вечірки проросійського лобіста і радника вже колишнього президента Мілоша Земана у 2023 році чи нібито причетності до корупції в муніципалітетах.

Але нині на кону стоїть дещо більше, ніж особиста дружба.

Нинішній конфлікт завдає удару і по прем'єру Фіалі, і по його партії ODS, і по їхнім партнерам по блоку SPOLU: "народникам" ("Християнсько-демократичний союз – Народна партія") та партії Top-09.

Зокрема, згідно з опитуванням від Median, 31% виборців, які на минулих виборах голосували за блок SPOLU, тепер стверджують, що не довіряють уряду Фіали.

А це своєю чергою не лише збільшує шанси, що на парламентських виборах, які пройдуть 3-4 жовтня, переможе партія ANO експрем'єра Андрея Бабіша, який в останні роки займає все більш проросійську позицію.

Що цікаво, якраз на тижні до "біткоїн-скандалу" рейтинги ANO – найпопулярнішої партії Чехії, чиє керівництво вже пообіцяло згорнути "снарядну ініціативу" для України та назагал рівняється в політиці на угорського лідера Віктора Орбана, – почали потроху просідати.

Нині ж ANO на повну використовує чергову прикрість уряду Фіали, маючи в цьому ще більш антиукраїнського союзника – ультраправу партію SPD.

Обидві опозиційні партії обіцяють вимагати відставки всього кабміну і призначення технічного уряду.

До того ж ANO та SPD – не єдині, хто з опозиційних лав висловлює обурення діями нинішнього уряду.

Це ще й "Пірати", які донедавна входили до коаліції.

Там на додачу зажадали й відставки міністра фінансів Збинека Станюри.

Проте відставка уряду Фіали наразі видається малореальною: усе ж чинна коаліція (блок SPOLU, а також парія STAN) досі має математичну більшість у парламенті.

Наразі три опозиційні партії можуть залучити лише 95 голосів, тоді як для більшості необхідно 101.

Невипадково парламентські слухання 5 червня так і не привели до голосування за вотум недовіри уряду.

Це питання було перенесене, і не виключено, що опозиція не буде поспішати, сподіваючись домогтися розколу в коаліції.

Проте активності опозиції достатньо, аби підтримувати незручну для чинної коаліції тему в інформаційному просторі, щоб вона й надалі била по центристському уряду.

Окрім наслідків безпосередньо для жовтневих парламентських виборів (де шанси на збереження проукраїнського уряду Фіали й до цього були не надто високі), біткоїн-скандал несе й іншу, більш довготривалу небезпеку для України.

Послаблення позицій Фіали може призвести до того, що йому доведеться достроково покинути керівництво ODS.

І тоді керівництво партією має перейти до його критика та опонента Мартіна Куби.

Про таку можливість говорять вже з осені минулого року, коли на місцевих виборах ледь не єдиним регіоном, де ODS вдалося показати гарні результати, став Південночеський край, де кампанією керував Куба.

Такий сценарій є дуже небезпечним з погляду збереження проукраїнського курсу Праги, адже Куба активно критикує нинішній уряд за надмірну (на його думку) військову підтримку України.

А тому за керівництва Куби ODS після парламентських виборів може без особливих проблем погодитися на альянс з ANO, навіть за умови повернення Бабіша на посаду прем'єра.

Це дуже небажаний для Києва сценарій, проте нинішній біткоїн-скандал істотно збільшує шанси на такий розвиток подій.

Автори: Олег Павлюк, Юрій Панченко,.

"Європейська правда".