Два роки після трагедії: наслідки підриву та теперішній вигляд Каховського водосховища

Два роки тому, у ніч проти 6 червня 2023 року, окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС, створивши таким чином нездоланну водну перепону на шляху планованого контрнаступу українських військ. Це була п’ята за розміром ГЕС в Україні та найбільша за площею мілководдя.

Брутальної військової мети було досягнуто шляхом створення найбільшої в ХХІ ст. техногенної катастрофи у світі. Підрив спричинив масштабні затоплення територій. «Главком» нагадує як все було та розповідає про теперішній вигляд Каховського водосховища.

Передумови та перебіг катастрофи

Нова Каховка та Каховська ГЕС перебували під окупацію армії РФ з початку повномасштабного вторгнення. Разом із станцією ворог узяв у заручники усіх фахівців, що працювали на об'єкті. Неодноразово повідомлялося, що окупанти втручались в роботу ГЕС, зокрема, здійснили підрив споруди Північнокримського каналу, щоб забезпечити водою Кримський півострів. Також вони розміщували на території об'єкта свої війська та облаштовували командні пункти.

У жовтні 2022 року з'явилася інформація, що росіяни замінували греблі та агрегати Каховської ГЕС. Президент України наголосив, що потрібне термінове втручання міжнародних спостерігачів: «Дамба цієї ГЕС містить обсяги близько 18 млн кубометрів води. Якщо російські терористи підірвуть цю дамбу, то в зоні затоплення опиняться близько 80 населених пунктів, включаючи Херсон». Вже тоді Рада нацбезпеки та оборони України розглядала такий варіант розвитку подій та зверталася до світової спільноти.

6 червня 2023 року о 2:35 та 02:54 ночі сейсмічні датчики в Україні та Румунії виявили ознаки потужних вибухів. А супутники-розвідники США з інфрачервоними датчиками зафіксували сліди тепла, що відповідали потужному вибуху в районі греблі.

Згодом спікер оперативного командування «Південь» Владислав Назаров офіційно повідомив: російськими окупаційними військами було здійснено підрив Каховської ГЕС, а Укргідроенерго зробило заяву, що станція відновленню не підлягає.

У Новій Каховці станом на ранок були підтоплені зоопарк, літній театр, кафе і дитячий майданчик. О 12:30 стало відомо про затоплення центру міста. Водночас отримати більше достовірної інформації було важко, адже окупаційна влада «глушила» мобільний зв'язок.

Російська сторона спочатку спростовувала дані про те, що ГЕС була підірвана, а потім вони почали звинувачувати Україну у трагедії. За словами Пєскова, Україна нібито «пішла на такі кроки через відсутність успіхів у ході контрнаступу», а на той момент міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що Україна «зважилася на підрив, адже збирається перекинути підрозділи з херсонського напрямку в район наступальних дій».

Паралельно з цим постпред Росії в ООН Василь Небензя цинічно заявив про те, що Росія скличе засідання Радбезу ООН у зв'язку з руйнуванням Каховської ГЕС.

За фактом руйнування, СБУ одразу відкрила карну справу проти російських військових за двома статтями Кримінального кодексу:

• стаття 438 – порушення законів та звичаїв війни;
• стаття 441 – екоцид.

Станом на ранок 7 червня місто Олешки, підтоплення якого почалося ще близько 15 години 6 червня, вже було повністю затоплене, вода сягала дахів приватних будинків.

Наслідки підриву

Велика вода накрила понад 80 населених пунктів, мінні поля з обох боків Каховського водосховища, лани, заповідні угіддя, а також склади палива, хімікатів, скотомогильники… За кілька днів ця вся «здобич» потрапила у море. Наслідки для екосистеми Чорного моря вплинули на акваторії всіх країн басейну.

Знищенням Каховської ГЕС окупанти завдали колосальних втрат людям, природі та економіці краю. Не всі з них можна підрахувати навіть сьогодні.

Насамперед під час повені загинули люди. Лише на контрольованій Україною території Херсонщини – 31 людина. Кількість жертв на окупованому лівому березі Дніпра невідома, у МВС припускають, що їх може бути значно більше, оскільки росіяни не поспішали з рятувальною операцією.

Люди, котрі опинилися у зоні лиха, втратили домівки та майно.

Не слід забувати, що з обох боків Каховського «моря» були мінні поля, і рукотворна повінь розмила їх та понесла вниз за течією. Унаслідок неконтрольованої міграції мін, встановлених агресором на лівому березі Дніпра, у небезпеці опинилися території поза межами ведення бойових дій. Крім того, було виявлено відривання якірних річкових мін противника, які детонували при зіткненні з берегом. Деякі міни вода віднесла до Чорноморського узбережжя Одеси.

Коли Каховське водосховище висохло, виявилося, що без питної води залишились понад 1,5 млн. мешканців чотирьох областей України. Крім того, під загрозою опинилася Запорізька атомна станція, охолоджувальна ставки якої були пов’язані з Каховським водосховищем.

Зневоднення призвело до серйозних втрат аграріїв. Чимало підприємств, які користувалися ресурсом водосховища, закрилися, а аграрні господарства змушені були скоротити площі оброблюваних земель або відмовитися від сільськогосподарських культур, які потребують зрошення.

Із зневодненням загинуло все живе, для кого водосховище було домівкою. Там жили мільярди планктонних організмів та риб. Все це було викинуто у Чорне море і загинуло у морській воді. Глибоководні молюски і раки, що жили на дні, загинули.

Руйнування Каховської ГЕС призвело до неконтрольованого скидання величезного об’єму прісної води – впродвож кількох днів червня 2023 року в море вилилося 14,395 км³. (Це об’єм половини усіх водних ресурсів такої країни, як Єгипет чи Марокко).

Дніпровсько-Бузький лиман фактично до нуля опріснився, загинули або опинилися на межі загибелі його мешканці. Так, загинули всі тамтешні тритони.

Страта Великого лугу

Підрив ГЕС фактично знищив заповідні території пониззя Дніпра, а це залишки Великого лугу, оспівані в піснях січовиків плавні – те, що лишилося після побудови на Дніпрі у 1950-ті роки каскаду гідроелектростанцій.

Затопленими або підтопленими виявилися 80 тис. га особливо цінних заповідних земель, серед них – національні природні парки «Кам’янська Січ», «Великий Луг», «Нижньодніпровський», Чорноморський біосферний заповідник.

Нижньодніпровський національний парк затопило весь: усі плавні Дніпра від Каховки до Херсона, і всі острови. Це все накрило потоками брудної води та намулу. Тварини, що мешкали там, всі до єдиної засипані мулом чи викинуті в море. Все живе, окрім дерев, дорослих птахів, що могли піднятися у повітря, і очерету пішло за водою.

Реакція світової спільноти

Після підриву росіянами Каховської ГЕС всіх українців «вразив» допис Організації Об'єднаних Націй. На сторінці у Twitter була розміщена публікація про День російської мови, але нічого про Каховську ГЕС, яку росіяни підірвали вночі. 

Після величезного обурення громадськості ООН врешті-решт вирішила відреагувати на підрив ГЕС та зробила лише репост публікації Міжнародного агентства з атомної енергії.

«МАГАТЕ відомо про повідомлення про пошкодження Каховської дамби в Україні. Експерти МАГАТЕ на Запорізькій АЕС уважно стежать за ситуацією; на станції немає безпосереднього ризику для ядерної безпеки», – йшлося в повідомленні МАГАТЕ.

Збитки

Загалом ООН оцінила прямі збитки України від руйнування Каховської ГЕС у $14 млрд. З них, за оцінками, про які Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів повідомило «Главкому», збитки, завдані природі, становлять $3,8 млрд.

Наразі все це – просто великі і страшні цифри, певною мірою узагальнені, приблизні, кажуть екологи. Крім того, ці цифри не містять довгострокових потенційних втрат, які сьогодні навіть складно уявити, не те що порахувати. Щоб достеменно встановити втрати, яких зазнала природа, знадобляться десятиліття наукових спостережень після війни.

Яким стало Каховське водосховище?

На дні велетенської водойми, де ще два року тому билися хвилі, сьогодні буяють вербові і потолеві хащі. Таким стало Каховське «море». За один лише рік дерева з насінин виросли на два і більше метри. Це унікальний випадок у світі, вважає чимало науковців. А унікальний тому, що, за прогнозами, дно Каховського водосховища внаслідок ерозії ґрунту та ще й за сприяння літньої спеки і вітрів мало би перетворитися на напівпустелю, такі собі другі Олешківські піски.

Зараз, за словами науковців, дерева досягають 6-7 м заввишки та вже почали цвісти, що нехарактерно для другого року життя верби.

Зафіксовано також розростання чагарників, трав, мохів і лишайників, що вказує на активне формування біорізноманіття.

Відновлення Каховської ГЕС

Основні роботи з ліквідації наслідків катастрофи завершились 30 серпня 2023 року.

У липні було анонсовано, що проєкт відновлення Каховського гідровузла складається із двох основних етапів. Про це стало відомо з повідомлення голови правління Укргідропроєкту Вадима Крайника.

«Перший етап – це підготовчий період. Зокрема, проєктування споруд, це верхова і низова тимчасові греблі, облаштування транспортного переїзду з правого на лівий берег, споруд, які будуть пропускати санітарний пропуск в нижній б’єф. Другий – це обстеження споруд, які зруйновані сьогодні, визначення, які споруди можна відновити, які необхідно демонтувати та збудувати нові, тобто, розробка проєкту на відновлення гідроелектростанції та для реалізації будівництва», – пояснив Крайник.

Кабмін того ж місяця затвердив постанову щодо запуску експериментального проєкту з відновлення Каховської ГЕС. Цей проєкт розрахований на два роки.

Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін раніше розповідав, що проєктом відновлення зараз займаються науковці. За попередніми підрахунками, для побудови нової станції потрібно щонайменше п’ять років та від 1 до 2 млрд євро.

Циклічність історії 

Цікаво, подібний інцидент уже був в історії 82 роки тому, коли Сталін наказав підірвати греблю Дніпрельстану 18 серпня 1931 року. Тоді щоб приховати свій черговий злочин, радянська влада сформувала міф про те, що дамбу начебто зруйнували німці.

Увечері 18 серпня 1941 році німці вийшли до Дніпра й почали обстрілювати лівий берег. Командир полку НКВС, відходячи разом з начальником відділу воєнно-інженерного управління Південного фронту, дали команду військовому інженеру, який прибув з Москви з двома саперами, зруйнувати греблю.

У 1941 році щоб не допустити прориву Вермахту була підірвана ДніпроГЕС. Результат – десятки тисяч жертв серед мирного населення. А Вермахт? А вони стояли на правому, високому березі Дніпра. Тобто логіка Кремля – убити своїх, щоб затримати ворога. 

30 серпня 1941 року близько 20 години у Запоріжжя відбувся потужний вибух. В результаті було затоплено більшу частину острова Хортиця, прилеглих районів Запоріжжя та сіл навколо міста. За підрахунками істориків, внаслідок трагедії загинуло близько 100 тисяч людей, серед яких 80 тисяч – прості мешканці міста і околиць та біженці.