Каховське водосховище через два роки: вербні джунглі і тонни важких металів у землі

У жовтні цього року Каховська ГЕС могла відзначити свій 70-річний ювілей, але не склалося. Після підриву станції 6 червня 2023 року руйнація греблі призвела до неконтрольованого скидання величезних об'ємів води вниз по руслу Дніпра. Руйнування Каховської ГЕС стало однією з найбільших техногенних та екологічних катастроф у Європі за останні десятиліття. Коротко про – про сумну другу річницю цього акту екоциду.

Може, і ліс з'явиться

Каховську гідроелектростанцію було побудовано за проєктами розвитку енергетики та іригації, яка утримувала однойменне водосховище, що багато років забезпечувало водою сільське господарство, питні потреби та охолодження Запорізької АЕС.

Станцію збудували в історичному регіоні Великий Луг, де свого часу розташовувалися Запорізькі Січі. Зрозуміло, що після початку будівництва ГЕС Луг повністю пішов під воду разом із великою спадщиною українського козацтва.

Але що цікаво: на тлі вкрай негативних наслідків підриву станції та спустошення Каховського водосховища частина українських екологів вважають, що система плавнів Великого Лугу, історичної території Запорізької Січі, вже почала відновлюватись як стабільна природна система. На дні колишнього водосховища вже виріс молодий ліс з білої верби висотою 6–7 м, а також лугові трави, як конюшина та люцерна, які запобігають ерозії та пилових бур (всього екологи нарахували 63 види рослин, що з'явилися).

Екологи прогнозують, що за 10 років тут може з'явитися і повноцінний ліс. Поки що вони не можуть сказати, чи набуде в майбутньому цей вербовий ліс класичного вигляду, адже таких величезних площ, що поросли вербою, в Україні не було.

Загинула риба, зникли птахи

Ще минулого року еколог та голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк розповідав Коротко про перспективи колишнього Каховського водосховища та назвав дивом появу на місці водної гладі молодого лісу, а не пластів ерозійного та неживого ґрунту.

Але в коментарі Робочій групі з вивчення екологічних наслідків війни в Україні Василюк справедливо зазначав: підрив ГЕС і спустошення Каховського водосховища катастрофічно вплинуло на популяції рідкісних видів ссавців, а також спричинило зникнення низки видів птахів, що гніздяться в цих місцях. Втрачено запас прісноводної риби, знищено місця нересту.

Звичайно, молодий ліс і багато зелені ніколи не будуть зайвими, особливо в посушливому кліматі південних регіонів України, але якою ціною далося нам це озеленення… Після підриву ГЕС у Дніпро вилилося не менше 150 тонн машинного масла, з ризиком витоку ще 300 тонн. Затоплено понад 50 тис. гектарів лісів, знищено 95 тис. тонн живих біоресурсів, включаючи рибу. Близько 250 тис. гектарів поливних земель втратили зрошення. Проблеми з водою виникли у Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях, не кажучи вже про окупований Крим.

Дерева тримають метали

При цьому можна ще не раз згадувати про затоплення будинків і місць проживання тварин, про опріснення частини Чорного моря, про важкі метали, що знаходилися на дні водосховища, а тепер опинилися на поверхні грунту.

Вчені з німецько-української групи в березні опублікували в авторитетному журналі Science розслідування про екологічні наслідки руйнування ГЕС. Автори підрахували, що у висохлому мулі на місці колишнього водосховища лежить близько 45 млн тонн заліза, 8,4 млн тонн марганцю, 182 тис. тонн цинку та інших важких металів. У тому числі й отруйних: нікелю, свинцю та кадмію, наприклад, не менше 83 тисяч тонн.

Поки ці метали були під мулом, вони не впливали на навколишнє середовище і не були особливо небезпечними. Зараз вони піддаються ерозії дощами і вітром, тому починають вимиватися і потрапляти у воду. Протистояти цьому можна лише одним способом – ізоляцією забруднювачів. І ізоляторами в цьому випадку є рослини, які зеленим килимом вже покривають дно колишнього водосховища. Вони гальмують процеси ерозії та тримають отруйні речовини.

Це та інші аргументи звучать останніми днями у розмовах про доцільність відновлення Каховського водосховища.

Відновлювати греблю потрібно…

На гребені емоційного сплеску через місяць після підриву греблі уряд України оголосив: запускаємо експериментальний проєкт з відновлення Каховської ГЕС вартістю близько 1 млрд доларів.

Для початку вирішили до осені зробити насип біля ДніпроГЕСу, який би дозволив підняти рівень води на 1 метр (оскільки через підрив Каховської ГЕС рівень води в нижньому водосховищі Дніпровської ГЕС знизився, і гідроагрегати станції працювали з обмеженнями). Про це розповідав тодішній керівник "Укренерго" Ігор Сирота. З насипом поки що не склалося, та й Сирота наприкінці травня цього року звільнився.

Рік тому заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук у коментарях ЗМІ зізнався, що лівобережжя Херсонщини та частина інших областей України, які отримували воду з Каховського водосховища, будуть непридатними для сільського господарства.

– Близько 40% овочів борщового набору, які були на ринку України, вирощувалися саме у Запорізькій та Херсонській областях, – зазначив Марчук.

Тому, на його думку, якщо подачі води не буде, це призведе до запустіння цих регіонів, а родючі землі перетворяться на пустелю.

- З технологічної точки зору, Каховська ГЕС у тому вигляді, в якому вона існувала, напевно, не потрібна, бо є інші генерації електроенергії, які можна використати. А з погляду наповнення Каховського водосховища водою, відновлення греблі потрібне, - резюмував Денис Марчук.

...чи не треба заважати природі

Екологи ж закликають не витрачати гроші даремно і просто відродити Великий Луг як природний заповідник та об'єкт історичної пам'яті. Тим більше, що природа сама справляється із цим без втручання людини.

А щодо водопостачання регіону - то шукати джерела прісної води пропонується в інших місцях. Наприклад, використовувати локальні свердловини. Або перекинути воду із верхніх водоймищ Дніпровського каскаду – її буде достатньо для сільськогосподарських потреб, якщо витрачати економно.

Обговорюється і будівництво тимчасових гідроспоруд для утримання води у руслі Дніпра. Але екологи, той самий Олексій Василюк з Української природоохоронної групи, скептично ставляться до таких заходів, вказуючи, що вони можуть стати на заваді природному відродженню екосистеми Великого Лугу. Тим більше, що цю територію вже масово заселяють степові види тварин.

А автори березневої доповіді в журналі Science пропонують поки що сконцентруватися на моніторингу та фільтрації опадів важких металів на дні колишнього водосховища, назвавши їх «отруйною годинниковою бомбою».

Щодо самих жителів Херсонської області, то, за онлайн-опитуваннями останніх місяців, більше половини респондентів виступають за облаштування природного парку чи заповідника на місці Каховського водосховища та розвитку нової інфраструктури для водозабору і зрошення.

Тож керівництво України досі стоїть перед дилемою: що державі важливіше – підтримка сільського господарства та промисловості чи збереження унікальної екосистеми? Відновлювати водосховище чи створити природний парк?

У будь-якому разі поки доведеться чекати закінчення війни. Можливо, відповідь знайдеться сама собою.