Росія наближається до "жахливого рубежа": в США рознесли стратегію Путіна та дали пораду Трампу

Згідно з новими даними американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), російські війська не змогли ефективно просунутися на кількох напрямках в Україні, захопили незначну територію, втратили суттєві обсяги техніки порівняно з українською армією та зазнали надзвичайно високих втрат з січня 2024 року.

"Попри те, що деякі політики й експерти стверджують, нібито Росія має "всі карти" у війні проти України, наявні дані свідчать, що її збройні сили демонструють відносно слабкі результати на полі бою", — йдеться в аналітичному звіті, з яким ознайомилася міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова.

Авторами звіту виступають експерти з питань військової стратегії Сет Г. Джонс та Райлі МакКейб.

Вони прогнозують, що влітку 2025 року Росія перетне "вражаючий і моторошний рубіж" — позначку в 1 мільйон втрат.

"Це свідчить про повну зневагу Путіна до життя своїх військових. Для порівняння: Росія втратила вп’ятеро більше солдатів в Україні, ніж у всіх війнах після Другої світової до 2022 року. Кількість загиблих за трохи більше трьох років війни в Україні в 15 разів перевищує втрати СРСР за 10 років війни в Афганістані та в 10 разів — втрати у двох війнах у Чечні", — йдеться у матеріалі.

При цьому російські війська просувалися в середньому лише на 50 метрів на день, наприклад, у Харківській області, що повільніше за один із найвиснажливіших наступів на Соммі під час Першої світової, коли французькі та британські війська просувалися на 80 метрів на день.

"Росія захопила лише приблизно 5 000 км² території з січня 2024 року — це менше 1% території України. І ці здобутки обмежені здебільшого Донецькою, Луганською та Харківською областями. Такі мізерні успіхи особливо разючі на тлі завоювання 120 000 км² у перші п’ять тижнів війни та контрнаступу України навесні 2022 року, коли було звільнено близько 50 000 км²", — йдеться у звіті.

Крім того, Росія зазнала значних втрат у техніці на суші, в повітрі та на морі. Зокрема, з початку минулого року вона втратила приблизно:

• 1149 броньованих бойових машин;
• 3 098 бойових машин піхоти;
• 300 самохідних артилерійських установок;
• 1 865 танків.

"Ба більше, втрати техніки в Росії суттєво перевищують українські в співвідношенні від 5:1 до 2:1 не на її користь", — підкреслюють експерти.

Вони нагадують, як Росія розпочала новий наступ на Донеччині у жовтні 2023 року й після однієї з найзапекліших битв цієї війни захопила місто Авдіївка у лютому 2024 року.

"Із цього моменту до квітня 2025 року російські війська просунулися приблизно на 60 кілометрів у західному напрямку до міста Покровськ — у середньому лише на 135 метрів на день".

На Харківщині у листопаді 2024 року російські окупанти розпочали наступ в районі міста Куп’янськ, перетнули річку Оскіл і просувалися на захід, намагаючись взяти місто в кільце.

"Протягом наступних п’яти місяців вони просунулися приблизно на 8 кілометрів у найвіддаленішій точці — це лише 50 метрів на день у середньому. В інших районах фронту з січня 2024 року Росія майже не досягла жодного значного просування", — зазначають американські аналітики.

На їх думку, повільний темп просування Росії є частиною ширшої тенденції, яка визначає перебіг війни.

"Обидві сторони нині діють уздовж глибоко укріплених ліній фронту, що включають щільні мінні поля, розгалужені системи траншей, протитанкові загородження та укріплені артилерійські позиції. Ці оборонні споруди завдають значних втрат силам, що наступають, і суттєво обмежують можливість прориву.

Для порівняння, у перший рік війни — у 2022-му — фактор раптовості та відсутність укріпленої оборони на багатьох ділянках дозволяли сторонам маневрувати значно вільніше та досягати стрімких проривів у рамках широкомасштабних наступів", — пояснюють у звіті.

При цьому наступ України на Курському напрямку продемонстрував перевагу атаки з ефектом раптовості проти неготового противника: українські війська просунулися приблизно на 30 кілометрів углиб Росії за три тижні, у середньому 1250 метрів на день.

Порівняно швидший російський наступ Авдіївка — Покровськ все одно розвивався значно повільніше за низку історичних кампаній, зокрема наступ США в битві за ліс Белло 1918 року.

"На відміну від масштабних змін на фронті у перший рік війни, бойові дії 2025 року мають виснажливий характер, де навіть незначні просування зазвичай потребують місяців боїв і не дають жодних гарантій стратегічного прориву", — констатують військові аналітики.

З 2024 року Росія обмінює величезні обсяги техніки лише на метри захопленої території.

"Хоча Кремль, здається, готовий приймати високі втрати у спробі виснажити Київ, такий постійно непропорційний рівень втрат техніки підриває здатність російської армії формувати нові, якісні з’єднання для досягнення вирішальних проривів, яких Москва все ще прагне".

В американському CSIS зазначають, що головна надія Росії на перемогу на полі бою полягає в тому, що Сполучені Штати припинять допомогу Україні.

Така стратегія Москви, ймовірно, спирається на рішення США припинити підтримку сирійської опозиції в 2015–2016 роках, що дозволило режиму Башара Асада, підтриманому Росією та Іраном, розгромити більшість повстанських сил. А також на рішення Штатів вивести війська з Афганістану 2021 році, що дозволило режиму Талібану скинути уряд Ашрафа Гані в серпні 2021 року.

"Європейська та американська допомога має вирішальне значення для України, і припинення підтримки з боку США, найімовірніше, схилить шальки терезів на користь Росії. Але Москва володіє далеко не всіма картами — і навіть не більшістю. США та Європа могли б краще використати принаймні дві її вразливості", — зазначається у звіті.

Першою вразливістю при цьому є російська економіка. Росія бореться з інфляцією, нестачею робочої сили та обмеженими можливостями для економічного зростання. Її економіка серйозно залежить від нафти й газу, які забезпечують від 30 до 50% доходів федерального бюджету.

"Посилення санкцій проти енергетичного сектору Росії — зокрема введення санкцій проти будь-якої країни, що купує російську нафту (так звані "вторинні санкції") — могло б завдати суттєвого удару. Один з аналізів показав, що вторинні санкції можуть зменшити нафтові доходи Кремля на 20%, водночас підвищивши ціну бензину у США лише на 15 центів за галон.

Енергетичні санкції можна було б поєднати із санкціями проти інших російських експортних товарів — таких як мінерали, метали, сільськогосподарська продукція та добрива", — пропонують експерти.

Крім того, західні союзники можуть конфіскувати приблизно 300 мільярдів доларів заморожених російських активів і використати їх для надання Україні стабільної допомоги.

Другою вразливістю Росії є висока ціна у вигляді людських втрат у затяжній війні. Особливо якщо це почне підривати політичну підтримку Путіна.

"Якщо Москва й надалі зволікатиме з мирними переговорами, рішення США надати Україні більше озброєння, розвідданих та навчання може ще більше підвищити вартість війни для Росії. Такі системи, як тактичні ракети ATACMS, реактивні системи HIMARS, артилерійські снаряди калібру 155 мм, системи ППО та інша допомога — включно з розвідкою — серйозно ускладнили наступальні дії РФ.

І, на відміну від нескінченних воєн в Іраку й Афганістані, Сполучені Штати не втратили жодного солдата в Україні. Ба більше, американська військова допомога дала змогу забезпечити робочі місця в Аризоні, Каліфорнії, Флориді, Мічигані, Пенсильванії, Техасі та інших штатах, де виробляється це озброєння.

Та попри вразливості Росії, США досі не використали ні економічний, ні військовий важіль у повному обсязі. Без серйозного тиску Путін і надалі затягуватиме перемовини, продовжуватиме бойові дії й чекатиме, доки Сполучені Штати знову не відступлять.

США тримають у руках багато козирів в Україні. Потрібно лише почати їх використовувати", — підсумовують фахівці CSIS.