Росія воює з Великою Британією, а США більше не є надійним союзником — експерт

Росія веде війну проти Британії, а США більше не є надійним союзником, вважає радниця уряду Великої Британії з питань оборони Фіона Гілл. За її словами, Велика Британія має відповісти на ці загрози, ставши згуртованішою та стійкішою.

Фіона Гілл, уродженка графства Дарем, яка була головною радницею Білого дому з питань Росії в першій адміністрації Дональда Трампа, виступила із заявами в інтерв’ю для видання The Guardian. Вона є однією з трьох авторів стратегічного оборонного огляду уряду Великої Британії.

«У нас серйозні проблеми», — заявила Гілл, описуючи геополітичну ситуацію Британії як таку, що опинилася між «російським молотом» Путіна та «ковадлом» дедалі непередбачуваніших США Трампа.

59-річна Гілл — одна з найбільш відомих авторів огляду, поряд з екс-генсеком НАТО лордом Робертсоном і генералом у відставці сером Річардом Барронсом. Вона наголосила, що погодилася на цю роль, бо «це вирішальний момент у глобальних справах». Після понад 30 років проживання у США вона зберігає подвійне громадянство.

«Росія стала жорсткішим противником, ніж ми очікували», — вважає Гілл. На її думку, Путін розглядає війну в Україні як стартовий етап перетворення Москви на «домінуючу військову силу в усій Європі».

У межах цього довгострокового курсу Росія вже зараз залякує Велику Британію різними способами, включаючи отруєння, вбивства, диверсії, кібератаки й операції впливу. Також йдеться про встановлення датчиків поблизу критично важливих трубопроводів і спроби пошкодити підводні кабелі.

Гілл підсумовує: «Росія вже веде з нами війну».

Вона вперше озвучила подібне попередження ще у 2015 році в оновленій версії своєї книги про Путіна, яку разом із Кліффордом Гедді написала після анексії Криму.

«Ми тоді сказали, що Путін оголосив війну Заходу. Він це дійсно зробив, а ми просто не звернули увагу», — наголосила Гілл. На той момент з нею не погодилися, але, за її словами, події довели, що вона мала рацію.

На її думку, Путін розглядає війну в Україні як «проксі-війну зі США». Саме так він переконав Китай, Північну Корею та Іран долучитися до неї.

Гілл вважає, що Путін переконаний у «від’єднанні» України від відносин зі США, оскільки Трамп прагне мати окремі стосунки з Путіним для досягнення угод у сфері контролю над озброєннями й бізнесу, який, ймовірно, принесе прибутки обом оточенням — хоча Путіну додаткові гроші й не потрібні.

Щодо оборони, вона зазначає, що Велика Британія вже не може покладатися на американську військову парасольку, як це було під час холодної війни.

«Тепер ми повинні управляти своїм головним союзником», — сказала Гілл, додаючи, що при цьому важливо не допустити розриву у відносинах.

Такий підхід простежується й у стратегічному огляді, опублікованому цього тижня, де зазначено: «давні розразунки Великої Британії щодо глобального балансу сил більше не є чинними» — рідкісне визнання впливу трампізму на зовнішньополітичні засади.

Огляд підготовлено для Кіра Стармера, Рейчел Рівз і міністра оборони Джона Гілі. Основна взаємодія Гілл була саме з Гілі, а з прем’єром вона зустрічалась лише раз — описала його як «чарівного в коректному сенсі» й «того, хто справді прочитав усі документи».

Щодо Трампа вона утрималась від конкретних порад, однак наголосила: «Те, що я б сказала в публічному виступі, я скажу й тут».

На її думку, адміністрація Трампа — це не адміністрація, а двір — з президентом, який керується власними бажаннями й інтересами та прислухається до останнього, з ким розмовляв.

Водночас, за її словами, Трамп має «особливу симпатію до Великої Британії» через родинні зв’язки (його мати була родом з острова Льюїс і емігрувала до Нью-Йорка у 18 років) і захоплення королівською родиною, особливо покійною королевою.

«Він постійно про це говорив», — зазначила Гілл.

Втім, вона висловила стурбованість тим, що популістська адміністрація в США може бути віддзеркалена у Великій Британії, якщо дозволити «культурним війнам» розгорнутися за підтримки американських республіканців.

Вона звернула увагу нанещодавні перемоги партії Reform UK на місцевих виборах, включно з її рідним Даремом, та зазначила, що її лідер Найджел Фарадж хоче реалізувати подібну до американської програму «ефективності уряду» (Doge), яку провадив Ілон Маск до конфлікту з Трампом.

«Коли Фарадж каже, що хоче зробити Doge проти місцевої ради, йому варто приїхати до США й подивитися, який ефект це має. Це будуть найбільші звільнення в історії США — значно більші, ніж у сталеливарній чи вугільній промисловості», — підкреслила Гілл.

На її думку, в умовах глобальної нестабільності Британії потрібна більша внутрішня згуртованість для самозахисту.

«Ми більше не можемо повністю покладатися на когось іншого», — сказала вона, закликавши до «нового мислення», що включатиме як традиційну оборону, так і суспільну стійкість.

Частиною цього, за словами Гілл, є усвідомлення зовнішніх загроз та ініціативи з інтеграції, наприклад — викладання першої допомоги у школах чи залучення підлітків до кадетських формувань, як рекомендує оборонний огляд.

«Потрібно залучати людей до підтримки своїх громад усіма можливими способами», — підкреслила вона.

Гілл зазначила, що деіндустріалізація й зростання нерівності в Росії та США сприяли піднесенню національного популізму. Політики у Великій Британії та інших країнах мають бути креативнішими й залучати людей там, де вони є, у межах «національного зусилля».

Цей підхід, за її словами, далекий від класичного розуміння оборони, але війна змінюється разом із розвитком технологій і зміною уявлень про силу.

«Постійно говорять, що британська армія має найменшу чисельність із часів Наполеона. Але до чого тут Наполеон? Або що кораблів менше, ніж за часів Карла II. Метрики тут не мають сенсу/ Українці воюють дронами. У них немає флоту, але вони потопили третину Чорноморського флоту рф», — сказала вона. 

Гілл наголошує, що її мета — не лише критикувати, а й пропонувати рішення. Вона згадала, як знайомий, дізнавшись про її участь у розробці огляду, сказав:

«Не кажи, як усе погано — скажи, що можна зробити, як виправити ситуацію».

За її словами, люди розуміють, що маємо проблему й що світ змінився.