Трамп припинить допомогу: чи може обурення президента США зупинити підтримку України

З посиланням одразу на трьох чиновників адміністрації президента США та зовнішнього радника Білого дому один із найвпливовіших американських журналів The Atlantic повідомив про те, що операція СБУ «Павутина» вкрай обурила Трампа і викликала хвилю запеклих дискусій стосовно доцільності чи не такої подальшої військово-фінансової підтримки Вашингтоном Києва. 

Але публічно Трамп заявив, що Україні та Росії треба дозволити «ще повоювати», адже потім начебто буде легше це припинити. «Іноді ви бачите двох маленьких дітей, які б’ються як скажені. Вони ненавидять одне одного і б’ються в парку, а ви намагаєтеся їх розвести. Вони не хочуть, щоб їх розводили. Тому іноді краще дати їм побитися деякий час, а вже потім розвести», — наголосив глава Білого дому, додавши, що це досить відома аналогія, яку застосовують «у хокеї та спорті». 

Коментуючи можливість запровадження нових антиросійських санкцій, очільник Білого дому зазначив, що США «будуть дуже-дуже жорсткими», якщо побачить, що мирна домовленість неможлива. «І, чесно кажучи, це може стосуватися обох країн. Знаєте, для танго потрібні двоє», — резюмував Дональд Трамп. 

Хто завадить Трампу повністю «заморозити» військово-технічну підтримку Києва 

Коментуючи Фокусу останні гучні заяви Трампа, політолог Олег Лісний звертає увагу на пост президента США, оприлюднений невдовзі після його телефонної розмови з Путіним. «Той факт, що Трамп фактично переключив увагу на Іран, свідчить про те, що якщо є дно, то воно пробито. Це дуже непривабливий з електоральної точки зору крок, який неодмінно вистрілить у вкрай негативному сенсі не лише по Трампу, а й по усім республіканцям, які не встигнуть відмежуватися від, скажімо так, неадекватного бачення світу президентом Сполучених Штатів. А якщо ж говорити про «Павутину», то зі США надходить суперечлива в плані конотації інформація про бачення Трампа: то пишуть, що він задоволений, а то роздратований. Схоже, таким чином формується білий шум задля відходження від основного факапу – посту про Путіна і Іран. Тобто, наразі Трамп усіляко намагається знову включитися в мирний процес і продемонструвати, що Україна йому насправді цікава», — акцентує експерт. 

На переконання Олега Лісного, президент США останнім часом робить одну й ту ж саму «колосальну помилку», а саме — урівнює жертву війни в обличчі України з російським агресором. 

«Коли Трамп розповідає на увесь світ про зруйновані в друзки башточки в Україні, «які лежать на землі мільйоном шматків, вражені ракетами, бомбами та кулями», складається враження, що якщо віце-президент Ді Венс вчить історію і ситуацію в Україні по сторіз, то президент США – по дуже специфічним мультикам. Втім, якщо говорити про гіпотетичне скорочення нам допомоги з боку США, то давайте чесно собі відповімо на запитання: а Трамп взагалі збирався щось нам надавати після того, як закінчиться допомога адміністрації Байдена? Я переконаний, що ні, не збирався, не збирається і не буде збиратися», — підкреслює політолог. 

Поряд з тим, вважає Олег Лісний, якісь дуже серйозні проблеми і виклики на кшталт загострення нинішнього політичного протистояння всередині США, а також вересневий фактичний старт процесів щодо довиборів у Конгрес, можуть змінити і риторику Трампа, і рішення, які він ухвалює. 

«Без політичних «землетрусів» у Сполучених Штатах нам чекати допомоги у чистому вигляді не варто. Але я оптиміст щодо можливостей наших європейських партнерів купувати американську зброю для подальшої передачі України. Мій оптимізм ґрунтується, передусім, на тому, що є Трамп з його «мультяшним» світосприйняттям, а є виробники зброї, які розраховували заробляти на Україні, підписуючи контракти щонайменше на 5 років. Ці процеси неможливо зупинити одним лише помахом трампівської руки, адже йдеться про дуже великі гроші, які ніхто не збирається втрачати. Тому я вважаю, що цей елемент для нас дуже важливо зберегти, не сподіваючись натомість на мінливого, як вітер, Трампа», — підсумовує Олег Лісний. 

Чому насправді Трамп вкрай роздратований Україною 

В той же час політолог Дмитро Левусь у розмові з Фокусом робить наступний акцент: «Дональд Трамп настільки хаотичний в своїх заявах та діях, що за його президентства можуть відбуватися найрізноманітніші речі, які неможливо змоделювати заздалегідь в принципі. І попри те, що у західних ЗМІ проходила інформація, що він наче позитивно сприйняв операцію «Павутина», я гадаю, що насправді ні – Трамп занепокоєний, адже це є свідченням того, що світ змінюється і традиційні проекції сили вже виглядають не настільки однозначними. Це не означає, що ці проекції зникнуть, оскільки ядерна тріада залишається найбільшою потугою, але те, що ситуація загалом дещо змінилася продемонструвала саме Україна, завдяки «Павутині» в тому числі. Власне тому Україна певним чином дратує Трампа, як країна, що не дозволяє повернутися до нормальних, як він вважає, відносин з Російською Федерацією». 

З огляду на те, що президент США регулярно озвучує взаємовиключні речі і, більш того, спростовує сам себе, констатує політолог, продовження фінансово-військової допомоги Україні дійсно перебуває під великим питанням. Між тим Дмитро Левусь вважає, що радикальних рішень як от одночасного введення санкцій відносно Києва та Москви, все ж таки очікувати не слід. Крім того, зауважує політолог, в цілому у держапараті США, включно з Конгресом, складається консенсус щодо необхідності тиску на Росію. «Інша річ, що Дональд Трамп навряд чи наважиться на введення антиросійських санкцій в тому вигляді, як це пропонується. Санкції, гадаю, «різатимуться» і вводитимуться поступово», — прогнозує політолог. 

Що ж стосується подальшої військово-технічної допомоги США Україні, то тут, переконаний експерт, цілком ймовірним виглядає її скорочення, причому достатньо суттєве. Втім, наголошує Дмитро Левусь, це зовсім не означає, що Вашингтон відмовиться від переходу до торгівлі зброєю з Україною, в тому числі, через механізми закупівлі її європейськими партнерами Києва. Такий процес, резюмує політолог, відбуватиметься незалежно від настрою та бажань Трампа, позаяк силу тиску на президента США з боку вкрай зацікавленого лобі американського ВПК не можна недооцінювати.