Джон Вік схвалює: яким вийшов бойовик «Балерина»

Перше запитання, яке ставлять перед собою фанати фільмів про найманого вбивцю Джона Віка aka Баба-Яга, aka Джордані Йовановича: чи впишеться «Балерина»  - історія про дівчинку-сироту, яка стає на шлях помсти, - у всесвіт франшизи? І чи взагалі варто дивитись фільм без самого Джона Віка?

Баба-Яга не проти

Відповідаємо одразу на друге запитання. Варто. Бо, по-перше, Джон Вік (Кіану Рівз) там все одно буде. По-друге, це чудовий бойовик із захоплюючою хореографією трюків та бійок, в тому числі з використанням підручних матеріалів. По-третє, навіть якщо ви нічого не знаєте про цю франшизу, фільм можна дивитись як звичайний динамічний бойовик. І по-четверте, тут така розкішна виконавиця головної ролі Ана де Армас, що ви й думати забудете про Бабу-Ягу.

Зрештою, з самого початку фільм, написаний сценаристом Шеєм Геттеном, задумувався як окремий трилер про помсту. Геттен продав сценарій студії Lionsgate, але там твором зацікавились саме як спін-офом. Тож перед сценаристом було поставлене завдання вписати цю історію в міфологію франшизи (Геттен також працював над 3-ю та 4-ю частинами фільмів про Джона Віка). А для того щоб все це виглядало з «жіночої точки зору», правки вносила також оскароносна Емеральд Феннел (режисерка та сценаристка «Перспективної дівчини»).

Режисер «Балерини» Лев Вайзман – можна сказати, ветеран екшну. В його доробку четвертий «Міцний горішок», перезапуск «Згадати все», дві частини «Іншого світу», але Чаду Стахельські – каскадеру та режисеру всіх 4 частин «Джона Віка» - цього здалось мало, тож він не задовольнився роллю виконавчого продюсера і активно вмішувався у процес. Більш того, кажуть, що навіть  сам перезнімав деякі сцени, щоб більше нагадувало оригінал.

Про що фільм

Події відбуваються між 3-ю та 4-ю частинами «Джона Віка». Батька юної Єви Макарро вбивають люди з таємничого угрупування лише за те, що він захотів вийти з гри та виховувати доньку в нормальному світі. Голова угрупування так званий Канцлер хотів забрати дівчинку, та їй вдалося втекти.

Як вона зустріла Вінстона Скотта, власника готелю «Континенталь» в Нью-Йорку, не повідомляється, але саме він відводить юну Єву до Директорки, голови угрупування «Руська Рома» (впливової цигансько-слов’янської мафії), а саме до школи балету та вбивства. Доля Єви – стати «Кікіморою»: з одного боку, духом помсти, але з іншого - тією, хто стає на захист тих, хто просить (і платить) про допомогу.

Зрозуміло, що дівчина показує неабиякі успіхи в навчанні, а потім й у виконанні завдань, як кілер, аж поки не дізнається, що ж це за таємнича група, яка вбила її батька. Тепер її головна мета – помститися. Не збиває Єву з її шляху навіть пряма заборона Директорки, адже це порушить договір про невтручання між «Руська Рома» та угрупуванням Канцлера.

На шляху до своєї мети Єва б’ється з усіма бажаючими (і небажаючими) – її бойова багатогранність безмежна: руками, ногами, всілякими видами вогнепальної і холодної зброї та навіть підручними засобами. Навіть перетинається для двобою з самим Джоном Віком. Трішки спойлеру – вік все ж таки дався взнаки Кіану Рівзу, тож його бійки вже не такі запаморочливі.

Сюжет ніщо, бійка – все!

Здавалось би, чим вирізняється «Балерина» з когорти таких самих крутих бойовиків (хоч комедійних, хоч трилерів) – згадаймо бодай «Любов зла», «Швидкісний поїзд» чи навіть «Не час помирати», де Ана де Армас також грає суперагентку? Та власне нічим: 80% фільму – це карколомні та вигадливі трюки, звідки можна навіть запозичити ідеї – як от кинути гранату без чеки в ящик з іншими гранатами, щоб рознесло пів будівлі, або використати ковзани як нунчаки. І дивитися фільм варто просто як якісний бойовик або як тренажер для шиї: лише встигай крутити головою, щоб побачити, звідки вилетить чергова небезпека або куди поцілить ногою Єва Макарро.

Щось тут буде дуже нагадувати комп’ютерні ігри в жанрі файтинг, а тема помсти за батька геть не така оригінальна і виглядає не так щемко, як помста за вбивство улюбленого песика, та й бойова насиченість фільмів про самого Джона Віка куди потужніша, відсилки до оригінальної франшизи виглядають наче пришиті грубими нитками, деякі кроки героїні будуть ну геть алогічними. Як от ідея укріпленого селища-фортеці злочинного угрупування, яке легко руйнує одне дівчисько.

Весь час у голові крутиться питання: а чи варто, прагнучи помститися за одну людину, вбивати десятки інших? Героїню ж такі дрібниці не хвилюють: вона бачить ціль і не бачить перешкод. А якщо бачить, то бере їх та зносить. Де силою, де жіночою хитрістю, а десь і чужими руками. Це все ж таки бойовик, а не філософська драма. Фінальна музична тема Evanescence Fight Like A Girl також підкреслює, що заради перемоги необов’язково бути фізично сильною – достатньо просто «змінювати правила» і «битися, як дівчинка».

Тож дивитись варто заради Єви Макарро, саме вона  – тобто Ана де Армас – найпрекрасніше, що є у фільмі. Акторка надзвичайно природньо виглядає як зірка бойовиків. У неї неймовірний натиск та енергія і одночасно має вигляд милої дівчинки – така ж добра, мила та наївна, якою ми пам’ятаємо її в «Ножах наголо». І цей контраст між безжалісністю вбивці та внутрішньою добротою змушує нас переживати за неї протягом всього фільму.  До речі, головна музична тема фільму  - «тема лебедя» з «Лебединого озера» Чайковського (ну як вже в фільмі про слов’ян та балерину й без Чайковського) – теж натякає нам на чорну та білу сторони головної героїні.

До речі

Фінальної сцени після титрів не було. Тож чи отримає Єва Макарро свою власну франшизу, поки що невідомо. Але прихильників картини про Джона Віка це не повинно розчаровувати, бо вже в процесі зйомок «Джон Вік 5», де в головній ролі знову Кіану Рівз, а в режисерському кріслі Чад Стахельські.

Балерина / Ballerina

Країна: США

Режисер: Лен Вайсман («Пригадати все» 2012 року, серіали «Люцифер», «Обдаровані»)

У ролях: Ана де Армас («Ножі наголо», «007: Не час помирати»,), Кіану Рівз (франшизи «Матриця», «Джон Вік»), Анжеліка Ґ'юстон («Сімейка Адамс», «Китайський квартал»), Габріел Бірн («Ламборгіні: Людина-легенда», серіал «Вікінги»), Іен Макшейн (франшиза про Джона Віка, серіал «Американські боги»), Норман Ріддус (серіал «Ходячі мерці»), Каталіна Сандіно Морено («Париже, я люблю тебе).

Тривалість: 02:25