MY.UAНовини
"Не йдіть на юристів і менеджерів": заступник міністра освіти про вступну кампанію, професії майбутнього і виїзд підлітків за кордон
"Не йдіть на юристів і менеджерів": заступник міністра освіти про вступну кампанію, професії майбутнього і виїзд підлітків за кордон

"Не йдіть на юристів і менеджерів": заступник міністра освіти про вступну кампанію, професії майбутнього і виїзд підлітків за кордон

Держава здорожує популярні спеціальності

Червень — час важливих рішень для тисяч українських сімей. Оскільки вже 1 липня 2025 року починається вступна кампанія для здобуття ступеня бакалавра. Це ще один рік, коли вона відбувається в умовах, які диктує не лише безпекова ситуація, а й демографія та міграція. Число молодих українців, які тимчасово або назавжди виїжджають за кордон, зростає, а питання їхнього повернення — на порядку денному для освітньої політики країни.

Чи справді українські підлітки масово тікають від армії за кордон? Які професії будуть годувати через п'ять років — фінансисти чи слюсарі? І як визначити, який університет дійсно хороший? Про це "Телеграф" у першій частині інтерв’ю відверто поспілкувався із заступником міністра освіти і науки Михайлом Винницьким.

"16-17-річні виїжджають, а 18-19-річні повертаються — пояснюю тенденцію"

— Хочу почати з того що торкається серця всієї країни. Це доля наших дітей які виїхали за кордон. Чи підраховує Міністерство, скільки українських дітей, зокрема, студентів, навчається за кордоном зараз? На Вашу думку, яка частка повернеться додому?

— Дивіться, у нас Державна прикордонна служба збирає дуже загальну статистику щодо неповнолітніх громадян, які перетинають кордон. Що ми зараз бачимо? Ми бачимо достатньо велику кількість осіб, які виїжджають за кордон у віці, наприклад, 16–17 років. А потім ми бачимо досить надихаючу статистику: 18–19-річні, які повертаються. І є статистика, про яку я сьогодні можу говорити відкрито — наші результати реєстрації на НМТ.

Минулого року було трохи більш як 20 тисяч, цього року — також трохи більш як 20 тисяч. Це кількість реєстрацій на НМТ з-за кордону. Тобто людина фізично перебуває за межами України, але має бажання вступити до українського закладу вищої освіти.

Я на цьому наголошую, тому що НМТ не потрібен для вступу до польського, чеського, німецького, італійського, французького, британського чи американського університету. Там свої вступні іспити, і потрібен лише атестат. А атестати вони всі мають. А от для вступу в український заклад потрібен саме НМТ.

Відповідно, у 34 країнах, у 55 містах ми забезпечили можливість скласти НМТ. Український центр оцінювання якості освіти організував цю можливість. І те, що ця цифра стабільно тримається на рівні 20 тисяч, це насправді добре. Тому що це означає, що ці учні, перебуваючи за кордоном, усе ж таки обирають українські заклади освіти і вступають саме сюди.

Це показник якості нашої освіти. Тому що людина має базу для порівняння. Вона живе в Польщі, Німеччині, Італії. Вона порівнює можливості, які має там, і можливості, які є в Україні, і обирає її.

Тож це дуже позитивна тенденція. Так, є досить велика кількість людей, які виїжджають за кордон, але вона врівноважується значною кількістю тих, хто повертається.

— Моєю другою частиною запитання було: як Ви вважаєте, яка частина з дітей, які зараз за кордоном повернеться додому?

— Як вам сказати. Повернеться — коли? Це ви мене запитуєте вже швидше не як заступника міністра, а як соціолога. Я ніколи не займався міграцією професійно, але в нас є чітке розуміння, чому певні категорії людей мігрують з однієї країни в іншу.

Я народився в Канаді. Я навчався в Канаді й у Великій Британії. Науковий ступінь захищав в такому маловідомому університеті, як Кембридж.

Вже 23 роки живу в Україні. Чому? Тому що для мене можливості для самореалізації тут завжди були набагато більші, ніж у комфортній Канаді, Англії чи Західній Європі. Але я дуже добре розумію, що є велика кількість наших людей, які, навпаки, їдуть туди.

Тому що там є певна стабільність, тому що там є певна передбачуваність життя. Чи буде ця стабільність і передбачуваність в Україні найближчим часом? Навряд чи, на жаль. А може, й на добре — не знаю.

Підприємливі люди, інноваційні люди, ті, хто має внутрішній драйв — їх не так цікавить стабільність, як можливості для самореалізації. Тому міграція буде йти в обидві сторони. До нас приїдуть ті, хто не боїться змін і бачить себе як чинник цих змін.

А від нас поїдуть і надалі будуть їхати ті, для кого зміни — некомфортні, і хто шукає стабільності. Світ уже не раз проживав подібні міграційні хвилі. У Сполучені Штати у XIX столітті люди їхали не за стабільністю, а за можливістю самореалізуватися.

І Сполучені Штати як країна сформувалися саме довкола цієї підприємливості. Ізраїль у 60-х, 70-х, 80-х роках — дуже подібна ситуація.

Я дуже вірю в майбутнє України. Але я вірю в майбутнє України як інноваційного центру низових ініціатив. І тому розумію, що тут не завжди буде комфортно для тих, хто шукає стабільності в житті.

"Люди проживуть там ще 2-3 роки і почнуть думати про громадянство"

— Як освітня політика України трансформується з урахуванням того, що частина дітей може назавжди залишитися за кордоном?

— Наше завдання як в освітній політиці, так і в державній політиці загалом — забезпечити певне відчуття зв’язку між нашими людьми в Україні, а також між Україною й тими українцями, які зараз живуть поза її межами. І, ймовірно, й надалі житимуть за кордоном.

Україна — глобальна нація. До речі, одна з дуже небагатьох глобальних націй. У нас є своя Батьківщина, але українці живуть по всьому світу, інтегруються в ті суспільства, в яких проживають, не втрачаючи при цьому своєї української ідентичності. Серед таких глобальних націй можна ще назвати євреїв, вірмен, можливо, корейців, а також деякі спільноти певних регіонів Китаю.

І немає нічого страшного в тому, що українці живуть у різних куточках світу. Звісно, нам потрібен певний людський капітал всередині країни, але майбутнє — за мобільністю. І нам важливо, щоб українці незалежно від місця проживання відчували себе частиною України.

Українець це той, хто сприймає 600 тисяч квадратних кілометрів української території як свій дім. Він може жити в Австралії, Аргентині, Бразилії, Новій Зеландії, Китаї — але він знає: окрім того дому, де перебуває фізично, в нього є ще один дім тут. І саме на побудову таких глобальних зв'язків націлена наша державна політика.

— Якщо точніше, яку саме стратегію має МОН, щоб зберегти зв’язок дітей української діаспори з нашою мовою, культурою та освітою — особливо в умовах тривалої міграції через війну? У соцмережах ширяться відео, що деяким дітям все складніше розмовляти українською.

— Це велика проблема. Міністерство освіти на сьогодні забезпечує онлайн-школу, зокрема Міжнародну українську школу. Ми створюємо можливості для того, щоб люди, які тимчасово перебувають за кордоном, не втрачали зв’язок з українською системою освіти.

Міністерство справді багато робить у цьому напрямі — зокрема через міжнародні програми. Але варто розуміти, що більшість із цих програм спочатку запускалися як короткострокові.

Ми усвідомлюємо, що значна частина людей, які зараз перебувають за межами України, не обов’язково повернуться. І, власне, зараз президент подав до Верховної Ради законопроєкт про множинне громадянство. Це дуже правильний крок.

Ми бачимо, що люди ще проживуть там (де б вони не були) два-три роки, і почнуть замислюватися над тим, щоб отримати громадянство тієї країни.

Ми хочемо забезпечити, щоб, навіть отримуючи громадянство Канади, Німеччини, Франції, Швеції, Італії чи будь-якої іншої країни, ці люди не були змушені відмовлятися від свого українського громадянства.

Така практика існує у багатьох країнах світу. Звісно, ми не говоримо про можливість подвійного або множинного громадянства з країною-агресором, Білоруссю чи іншими державами, які не є дружніми до України.

Але для країн ЄС, НАТО, "Великої Сімки" — це абсолютно логічно.

"Україна — не тюрма. Але питання в іншому"

— Багато батьків і самі школярі зізнаються: хлопці після 9 або 11 класу їдуть за кордон. Але МОН каже, що це не масово. Зокрема, це говорили Ви та міністр Оксен Лісовий. А є якась статистика, що це підтверджує?

— Ні, ні. Дивіться, що я сказав: що це — нераціонально. А що саме нераціонально? Те, що це рішення не має нічого спільного з раціональністю. Бо дітей вивозять у 17 років, нібито через страх мобілізації.

Ну, вибачте, але мобілізаційний вік — 25 років. І ніхто не планує його змінювати. Ми це постійно повторюємо. Жодних ідей чи пропозицій про зниження віку мобілізації не існує.

Є ще одне питання, яке часто підіймають: "Якщо хлопцю 18 — він уже не зможе виїхати з країни". Зачекайте, стоп. Ми на сьогодні забезпечили величезну кількість програм академічної мобільності. Студенти-бакалаври віком від 18 до 22 років мають можливість поїхати на семестр за кордон, повчитися — і повернутися.

Так, зараз воєнний стан. Це означає, що, ну вибачте, на Мальдіви чи до Єгипту просто так не поїдеш погрітися. Тому що в нас є обов’язки — в тому числі обороняти свою країну. Так само це стосується й економічної логіки.

Але якщо говорити про академічну мобільність — вона є. І так, існує тенденція, що у 17 років виїжджають. Але, як я вже казав, є й інша тенденція: у 18-19 — повертаються. Бо проживши там рік-півтора, багато молодих хлопців і дівчат починають розуміти: в Україні — якісна освіта, дешевше жити, цікавіше жити.

Очевидно, я не маю на увазі регіони, які сьогодні під постійними обстрілами — Одеса, Дніпро, Запоріжжя, Харків, Суми. А якщо людина виїхала, скажімо, зі Львова, Франківська, Тернополя, Рівного, Чернівців, Луцька, Вінниці — з цих регіонів, ми добре розуміємо, що причина виїзду не завжди пов’язана з безпекою.

І дуже часто такі люди повертаються через рік або два життя за кордоном. І я особисто вважаю це позитивною тенденцією. Бо вони побачили, яке життя за кордоном, і все одно хочуть повернутися в Україну. Бо тут, на їхню думку, краще.

— Чи може міністерство щось вдіяти, щоб діти не виїжджали?

— Україна не тюрма. Люди мають право виїжджати, якщо хочуть. Питання інше — що ми можемо зробити, аби люди не хотіли виїжджати? І отут ми якраз багато працюємо: через програму "Захист України", через оновлену програму з історії, через ініціативи, спрямовані на формування й укріплення національної ідентичності.

Бо більшість тих, хто виїжджає, роблять це не через війну, а тому, що переконані: "там краще". Це радше економічні причини. А іноді — і прояв комплексу меншовартості. Ми справді багато робимо, щоб позбутися цього комплексу.

Але ті, хто їдуть через безпекові причини — ну, поки триває війна, поки є агресор, який обстрілює наші міста, — ми можемо зрозуміти, чому люди тимчасово залишають країну.

"Є спеціальності, на які не варто вступати"

— Незабаром розпочинається вступна кампанія. На що б Ви звернули увагу при виборі професії у 2025 році? Які помилки найчастіше роблять абітурієнти та батьки?

— Перше — це помилка думати насамперед про професію. Я не вірю, що більшість наших випускників у 17 років мають усвідомлене розуміння того, чим вони хочуть займатися все життя. Так, є винятки — але саме винятки.

Бо що ми бачимо на практиці? Рішення про вступ часто приймається на підставі "престижно", "хтось сказав", "там добре платять", "там цікаво", "батьки хочуть" — і так далі. А результатом такого неусвідомленого вибору стає ситуація, коли найпопулярніші спеціальності — це ті, де насправді на ринку праці дуже мало місць.

Вступати на право, менеджмент, фінанси це, мабуть, не найбільш зважене рішення зважаючи на кількість вакансій на ринку праці для випускників за цими спеціальностями. І, чесно кажучи, навіть на журналістику не радив би зараз вступати — не тому, що ви погана журналістка, навпаки. Але ви вже працюєте під час навчання і це радше виняток, ніж правило. Тому що випускників багато, а робочих місць за фахом дуже мало. загалом усе, що пов’язане з бізнес-адмініструванням — це, так звані, кон’юнктурні спеціальності, тобто ринок праці перенасичений.

Що ми зробили цього року? Перше — зменшили кількість державного замовлення на ці спеціальності. Чому? Бо держава не повинна витрачати гроші на підготовку фахівців, які потім не зможуть знайти роботу.

Друге — ми ввели так звану індикативну собівартість. Це призвело до того, що ціна контракту на популярні, але неперспективні спеціальності суттєво зросла. Тепер вона фактично зрівнялася з тією сумою, яку держава платить за одного бюджетника — це приблизно 47–50 тисяч гривень на рік, залежно від регіону.

Так, є гранти для тих, у кого хороші бали, але загалом навчання на цих спеціальностях дороге. І держава таким чином намагається сказати абітурієнтові: "Не йди туди. Там дорого. Там не перспективно".

"Найбільше бюджетних місць — на терапевтів, вчителів і агрономів"

— А які професії будуть найбільш перспективними в Україні та світі найближчим часом?

— Усе, що стосується розвитку людського капіталу, — це наш пріоритет. Це вчителі, лікарі, терапевти-реабілітологи, психологи. Всі ці професії — про людину. Вчитель — це про дитину. Терапевт — це, зокрема, про ветеранів. Медицина — ми всі так чи інакше звертаємось до лікарів. Психолог — професія, яка, на жаль, стає все більш затребуваною і через війну, і через загальну зміну ритму життя.Усі ці спеціальності мають значну кількість бюджетних місць. Передбачені гранти. І найголовніше — після завершення навчання є великі перспективи працевлаштування. Це дуже важливо.

Друга група — спеціальності, пов’язані з інфраструктурою держави. Це інженерні напрямки: механічна інженерія, будівельна, хімічна, енергетична. Спеціальність "Будівництво і архітектура". Також — все, що пов’язано з транспортом, включно з авіацією. Це базові речі, які треба буде активно відновлювати після війни.

Є ще один ключовий напрям — інтелектуальна інфраструктура. Це традиційні природничі науки: фізика, хімія, біологія. На жаль, ці предмети непопулярні серед абітурієнтів, і це велика проблема. Ми зараз працюємо над тим, щоби зробити їх привабливішими. Бо без сильної природничої науки країна не має довгострокової перспективи.

Комп’ютерні науки — ще один стратегічний пріоритет. Минулого року саме в цьому напрямку було найбільше грантів. І це логічно: є п’ять різних спеціальностей у сфері комп’ютерних наук, і Україна вже давно є важливим ІТ-центром у Європі.

І нарешті — сільське господарство.Це наш фундамент. Агрономія, агротехнології, агроінженерія, тваринництво, ветеринарія, садівництво. Без цього ми просто не можемо існувати як країна. І тут теж є бюджетні місця та підтримка держави.

От така логіка наших пріоритетів: людина, інфраструктура, інтелект, технології та аграрна основа.

— Отже, IT — все ще "золота жила" чи вже перенасичений ринок?

— Ще він не перенасичений. Але ваше питання дуже правильне, тому що вже є певні тенденції, що ринок рухається в той бік. Але зустрічі з роботодавцями, які ми нещодавно провели — і з IT-асоціацією України, і з іншими — показують, що все-таки є попит. Попит на нових працівників ще є.

Він уже не такий великий, як був раніше, але він є. І ми зараз бачимо розвиток нових інженерно-ІТ галузей — те, що пов’язане з дронами, з штучним інтелектом, з радіоелектронною боротьбою. Це все так чи інакше ІТ, науково-ІТ пов’язане. Тому попит далі залишається.

— Ви згадали, що будівельники, електрики, техніки – будуть мати попит, а загалом робітничі професії будуть добре оплачуваними в сучасній Україні?

— Абсолютно. І ми бачимо не тільки в сучасній Україні, а й по всій Європі, що дуже часто людина з робітничою професією заробляє вдвічі, а то й втричі більше, ніж та, що має вищу освіту.

І знаєте, в цьому немає нічого поганого. У нас, на жаль, відносно мало тих, хто обирає профтех. Зараз ми дуже сильно інвестуємо в професійно-технічну освіту.

Матеріальна база профтеху дуже суттєво покращується — масивні інвестиції в майстерні, і в усе, що стосується професійної освіти. І ця освіта стає популярнішою.

Але у нас досі залишається певний культурний стереотип. Знаєте, ви ще, наскільки я зрозумів, не мама, але спитайте деяких мам, чи вони хотіли б, щоб їхня дитина не мала вищої освіти. І тут ми бачимо культурний тиск: "Ти мусиш мати вищу освіту."

Ми спостерігаємо тенденцію в Європі, і вона вже частково з’являється в Україні, що люди з вищою освітою у 24 роки часто не можуть знайти себе на ринку праці, і у 25-30 років йдуть у профтех.

Зараз ця тенденція не дуже репрезентативна, бо іноді це пов'язано більше з реаліями воєнного часу. Але навіть у нормальних обставинах така перекваліфікація була звичайною практикою, і в цьому немає нічого поганого — це частина освіти протягом усього життя.

— А я от якраз хотіла запитати, яку пораду Ви б дали батькам, що чинять надмірний тиск на дитину?

— Не тисніть. Але, якщо вже рішили вступити у вищу освіту, в першу чергу я завжди рекомендую: вибирайте не спеціальність, а університет. Шановні батьки, шановні вступники, зрозумійте: наступні чотири роки вашого життя (це приблизно 20% усього вашого свідомого життя) ви проведете саме в стінах цього університету. І змінити спеціальність у межах університету зазвичай можна. Але якщо ви опинитесь в університеті, який вам не подобається, — це вже буде серйозною проблемою.

Друге. Назва університету залишається з вами на все життя. Тому певна престижність університету, його бренд, стіни, атмосфера — усе це, на мою думку, важливіше за спеціальність. Спеціальність завжди можна змінити. А от університет — це серйозніше.

"12-річка буде найкращою річчю, яка сталася для вищої освіти в Україні"

— Чи варто робити паузу після школи, щоб зрозуміти, чого хочеш насправді?

— Так! Можете навіть великими літерами надрукувати: ЗАСТУПНИК МІНІСТРА КРИЧИТЬ — ТАК! Я займаюся вищою освітою не перший рік, викладаю понад 20 років, як в Україні, так і за кордоном. І одна з фундаментальних відмінностей нашої вищої освіти у порівнянні з європейською це те, що в нас вступник має 17 років, а в них — 18.

У нас ще поки що збереглася 11-річна школа, але зовсім скоро буде 12-річка. І це, я вам чесно кажу, буде найкраща річ, яка коли-небудь сталася для вищої освіти в Україні.

Нам потрібен 18-річний вступник. Нам потрібна та людина, яка вже трохи пожила, яка вже доросла, яка вже усвідомила свій вибір — і яка робить його не тому, що так сказали батьки, а тому, що сама хоче.

Я — один із перших викладачів проєкту "Українська академія лідерства". Це якраз і є програма так званого Gap Year — рік після школи, перед вступом до університету. Ми її реалізовуємо вже багато років, і я вважаю, що це наразі одна з найкращих програм неформальної освіти в Україні.

Дуже важливо, щоб рішення про вступ до університету було усвідомленим. І немає нічого поганого в тому, щоб взяти рік паузи: попрацювати офіціантом, не знаю, в селі, пожити, побачити, поїздити — в тому числі по нашій країні. А якщо є можливість — то й за кордон. І вже потім свідомо повернутись до вищої освіти.

— Ви згадали про вибір хорошого університету. Якими ж критеріями варто керуватися при його виборі, адже не завжди найвідоміші університети гарантують якісне навчання?

— Знаєте, тут питання не лише в тому, наскільки добре навчають. Я поясню це так. Що таке хороший чоловік чи хороша жінка? У кожного своя відповідь. Комусь важлива зовнішність. Комусь — можливість поговорити. Комусь ще щось. Ми всі розуміємо цю аналогію із закладом, з університетом — вона абсолютно пряма.

Адже крім навчального середовища, яке, безумовно, важливе, в університеті існує ще середовище спілкування, спільнота.

Через COVID, а потім через перші роки війни, коли було онлайн-навчання тощо ми стали менше помічати важливість міжособистісної взаємодії під час навчання. Але сьогодні ми повертаємося в аудиторії. І це означає, що ми знову фізично бачимо одне одного.

Ми знову перебуваємо поруч. А університет — це не лише навчання. Це й місце спорту, місце театру, місце активностей, органів студентського самоврядування. Це, можливо, місце першої роботи, бо так чи інакше університет завжди дає якісь перші професійні можливості.

Це можливість неформального спілкування з викладачами, з друзями, і так далі. Тобто зрозумійте, яке середовище вам комфортне — увійдіть у нього. А вже потім обирайте ті освітні програми, які це середовище пропонує.

Теги за темою
Освіта
Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
День ангела 27 липня: кого та як вітати з іменинами
TSN
2025-07-26T21:24:24Z
Отримайте щедрий урожай аґрусу: одна дія, яку робить 80% одеських садівників
24tv
2025-07-26T20:54:54Z
Бур'янів не буде до кінця року: їх вбивають 3 інгредієнти, які є на кухні
24tv
2025-07-26T18:57:55Z
Парфуми багатих жінок: 3 аромати з кілометровим шлейфом
24tv
2025-07-26T18:12:11Z
Ці 5 слів притягують борги та злидні: не варто їх говорити
24tv
2025-07-26T18:06:33Z
Зірки теж тануть: який смак морозива підходить твоєму знаку Зодіаку влітку-2025
Знай
2025-07-26T17:51:51Z
Романтичний серпень: кому зі знаків Зодіаку пощастить у коханні в серпні 2025 року
Фокус
2025-07-26T17:15:16Z
Світ змінює алкогольні звички: які країни "зав’язали", а які - вживають літрами
TSN
2025-07-26T17:06:27Z
Краще, ніж озеро Комо: де в Італії є розкішне озеро з палацами і садами
24tv
2025-07-26T17:06:20Z
DISCOMAN – "Королева" – 1 місце чарту FM-TV минулого тижня.
FM-TV
2025-07-26T21:15:33Z
«Буря» з України зібрала аншлаги на відкритті Міжнародного Шекспірівського фестивалю
УкраинФорм
2025-07-26T21:06:01Z
Ювілей Шевченківської премії: Зеленський розширив перелік номінацій
ГЛАВКОМ NET
2025-07-26T20:42:26Z
Николь Кидман показала свою 14-ти летнюю дочь
GlavRed
2025-07-26T20:27:53Z
Крістіна Агілера приголомшила сміливою фотосесією
GlavRed
2025-07-26T20:27:41Z
Яскрава анімація та добрі історії: 4 нові мультфільми, які треба подивитися з дітьми
24tv
2025-07-26T20:18:27Z
У Києво-Печерській лаврі відкрили виставку пам’яті загиблих в Оленівці
ZN UA
2025-07-26T18:37:32Z
Ексдружина фронтмена Coldplay Гвінет Пелтроу потролила скандал зі зрадою: "влаштувалася" в Astronomer
TSN
2025-07-26T18:18:06Z
"Обидва дуже обережні": Анджеліна Джолі та Джонні Депп закрутили таємний роман
GlavRed
2025-07-26T17:27:05Z
Від сексу до омлету: вісім дешевих і простих способів позбутися стресу
Gazeta UA
2025-07-26T21:42:30Z
Вчені навчили комарів протистояти малярії: що це означає для людства
TSN
2025-07-26T21:24:37Z
Труситиме весь день: вчені назвали щоденну звичку, яка призводить до підвищення тиску
Знай
2025-07-26T19:51:17Z
До Дня медичного працівника Валерій Дубіль, Віта Присяжнюк і фонд «Надія» здійснили гуманітарну місію на Донеччину та Сумщину
Политека
2025-07-26T19:48:25Z
Присідання, тяга і ще дещо: ось 5 простих вправ, які швидко приведуть вас у форму
24tv
2025-07-26T19:09:23Z
Скільки спати, щоб не зашкодити здоров'ю
24tv
2025-07-26T18:18:58Z
Коли сон тільки зашкодить: вчені розкрили тривожний нюанс
Фокус
2025-07-26T18:12:09Z
Що небезпечніше — спека чи холод:критичні межі, за якими життя неможливе
GlavRed
2025-07-26T17:27:16Z
Невидимі вороги: найпоширеніша алергія у світі
GlavRed
2025-07-26T15:27:38Z
Головне – досягти своїх цілей: у Путіна зробили нову цинічну заяву про війну в Україні
24tv
2025-07-20T09:30:42Z
У Києві тривають акції проти закону щодо НАБУ і САП
УкраинФорм
2025-07-26T21:57:35Z
"Ліквідація" НАБУ і САП: кияни провели 5-й день протестів проти закону №12414, серед них помітили Безуглу
Фокус
2025-07-26T21:42:19Z
Євросоюз має залишатися єдиним та посилювати тиск на Росію - канцлер Австрії
УкраинФорм
2025-07-26T21:36:24Z
Таїланд і Камбоджа хочуть миру: Трамп заявив про розмови з прем'єрами країн
24tv
2025-07-26T20:58:37Z
У центрі Нью-Йорка встановили провокативний пам'ятник Трампу, що вилазить з каналізації
24tv
2025-07-26T20:54:25Z
«Випили за Трампа». Американський дипломат пригадав зустріч з Лукашенком
ГЛАВКОМ NET
2025-07-26T20:39:44Z
У НАБУ уточнили, як ставляться до перевірок СБУ протягом 60 днів
24tv
2025-07-26T20:36:29Z
"Пахан не може давати задню": політолог пояснив, у чому різниця між Путіним та Трампом
Telegraf
2025-07-26T20:30:32Z
Вітаємо медиків зі святом: найтепліші листівки зі щирими побажаннями
Gazeta UA
2025-07-26T21:54:47Z
Литва готова виділити €30 мільйонів на закупівлю Patriot для України - глава Міноборони
УкраинФорм
2025-07-26T21:46:14Z
Україна увійшла в топ-10 країн за витратами на армію - інфографіка
TSN
2025-07-26T21:24:36Z
Цілий рік будете нещасними: що категорично заборонено робити 27 липня
Telegraf
2025-07-26T21:24:08Z
З Днем медика 2025: найгарніші картинки-привітання зі святом
24tv
2025-07-26T21:15:37Z
The Washington Post пояснює, як Європа купуватиме для України американське озброєння
24tv
2025-07-26T21:06:09Z
У Німеччині штрафують батьків, які забирають дітей зі школи заради вигідних канікул
iPress
2025-07-26T20:58:18Z
Колись це був один із найвищих житлових будинків у Полтаві: як виглядає "Замок Річарда" та чому його люблять ворони
Telegraf
2025-07-26T20:30:47Z
Роблять "Шахеди", щоб вбивати українців: на заводі в Єлабузі працюють 15-річні
24tv
2025-07-26T20:06:29Z
Заради селфі заліз на потяг: на Львівщині підлітка уразило електричним струмом
24tv
2025-07-26T21:57:55Z
Росіяни атакували Харків дронами: було чутно вибухи, спалахнув будинок
Telegraf
2025-07-26T21:54:01Z
Росіяни атакували Сумську громаду, троє поранених
УкраинФорм
2025-07-26T21:51:49Z
Подвійне вбивство у Чернівцях: затримано жінку, причетну до скоєння особливо тяжкого злочину
Украина Криминальная
2025-07-26T21:33:27Z
Львівські митники викрили на кордоні мільйонну контрабанду IPhone
InternetUA
2025-07-26T21:28:33Z
Найближчим часом може різко погіршитися самопочуття: країну накрила жорстка магнітна буря
GlavRed
2025-07-26T21:27:59Z
Росія обстріляла Суми: постраждали цивільні, під ударом була інфраструктура
24tv
2025-07-26T21:15:36Z
Внаслідок удару по ЖК у Дніпрі загинула 21-річна дівчина та її чоловік: що про них відомо
TSN
2025-07-26T19:36:29Z
З води дістали відпочивальники: у Чернігові трагічно загинув 3-річний хлопчик
24tv
2025-07-26T19:30:16Z
У Харкові пролунали вибухи, місто масовано атакують російські дрони
ZN UA
2025-07-26T21:51:03Z
На Покровському напрямку ЗСУ знищили склад боєприпасів і багато техніки: зведення Генштабу
24tv
2025-07-26T20:00:49Z
Ворог намагається пробити оборону на Сіверському напрямку: яка тактика росіян
24tv
2025-07-26T19:39:20Z
Прикордонники бригади «Помста» відбили російський штурм під Білогорівкою
УкраинФорм
2025-07-26T19:34:13Z
У зоні відповідальності ОСУВ «Хортиця» ворог змінив тактику «м’ясних» штурмів - Сили оборони
УкраинФорм
2025-07-26T19:33:04Z
Нова система оплати за проїзд у Миколаєві: як працює громадський транспорт
Политека
2025-07-26T19:31:22Z
У ворога там величезні резерви: РФ рухається до важливого міста з нового напрямку
GlavRed
2025-07-26T19:27:46Z
Особисто керував наступом на Харківщині: Сили оборони ліквідували російську "шишку"
GlavRed
2025-07-26T19:27:33Z
Лінія фронту станом на 26 липня. Зведення Генштабу
ГЛАВКОМ NET
2025-07-26T19:24:17Z
Ювентус готовий запропонувати капітану Спортінга Лісабон п'ятирічний контракт
Football.ua
2025-07-26T21:46:05Z
Захисник Ренна повернеться до Дженоа
Football.ua
2025-07-26T21:16:56Z
Кухаревич відзначився голом за Слован Братислава в другому поспіль матчі
Football.ua
2025-07-26T20:40:18Z
Хто краще стрибнув у басейн: Усик з донькою влаштували змагання в Іспанії, – драйвове відео
24tv
2025-07-26T20:36:38Z
Так, він не завжди був лисим: цей маловідомий факт з біографії Джейсона Стейтема вас вразить
24tv
2025-07-26T20:24:42Z
"Ніхто інший": легенда боксу назвав головну особливість Усика
24tv
2025-07-26T20:06:00Z
Ваня Мілінкович-Савич приєднався до Наполі
Football.ua
2025-07-26T20:01:49Z
Баскетболісти України переграли Азербайджан на юнацькому Євро-2025
УкраинФорм
2025-07-26T19:46:41Z
Арсенал підписав супербомбардира, який у 2024 році забив 62 м'ячі
24tv
2025-07-26T19:45:54Z
Який мінімальний термін оренди землі можна укласти в липні 2025 року
24tv
2025-07-26T19:03:34Z
5 професій, які зникнуть найближчим часом
24tv
2025-07-26T18:57:31Z
Світові запаси матча вичерпуються на тлі трендів у соцмережах та неврожаю - BBC
InternetUA
2025-07-26T18:56:59Z
Перегріта воєнна економіка РФ вкрилася глибокими тріщинами, - Bloomberg
FaceNews
2025-07-26T18:34:46Z
Пенсійний фонд підвищив середню зарплату для розрахунку пенсій
360ua.news
2025-07-26T18:21:32Z
Економіка РФ здивувала стійкістю, але вкрилася глибокими тріщинами - Bloomberg
GlavRed
2025-07-26T18:04:01Z
Від неї відмовився Євросоюз: яка купюра євро давно вийшла з обігу
24tv
2025-07-26T18:03:06Z
Катар пригрозив Європі зупинкою постачання газу через директиву ЄС
УкраинФорм
2025-07-26T17:37:39Z
ПФУ завершив виплату пенсій за липень: що з субсидіями та лікарняними
Хвиля
2025-07-26T17:15:58Z
Google Pixel 10 отримає новий фірмовий відтінок Moonstone
InternetUA
2025-07-26T21:37:58Z
Facebook — найнебезпечніша платформа для активістів
InternetUA
2025-07-26T20:22:15Z
Загроза для Землі минула, але є нюанс: чому астероїд розміром з багатоповерхівку досі небезпечний
Фокус
2025-07-26T19:57:41Z
Вулкани — ворота з надр Землі: як працюють та чому вони вивергаються
GlavRed
2025-07-26T18:27:32Z
Студенти створили на 3D принтері дрон, що літає, пірнає та злітає з води за секунди
InternetUA
2025-07-26T18:23:46Z
27 липня Землю накриє сильна магнітна буря: чого очікувати метеозалежним людям
Фокус
2025-07-26T17:51:21Z
Які предмети поруч з роутером блокують Wi-Fi сигнал
InternetUA
2025-07-26T17:17:02Z
Археологи розкопують поховання віком 100 000 років у печері в Ізраїлі
24tv
2025-07-26T17:06:50Z
Ховається під Червоним морем: затонулий порт змінив шлях міграції людей 20 000 років тому
Фокус
2025-07-26T17:00:52Z
GR Corolla Auto: як ралійний автомобіль намагається бути цивілізованим — огляд
Топ Жир
2025-07-26T21:36:16Z
Honda планує страхувати ваші авто, маючи унікальну перевагу
Топ Жир
2025-07-26T19:51:00Z
Орендар Hertz зняв відео свого авто, щоб спростувати помилку штучного інтелекту, але його спроба залишилася марною на тлі громадського обурення
Топ Жир
2025-07-26T18:06:24Z
Audi готує електричну заміну TT: перші подробиці майбутньої прем’єри
360ua.news
2025-07-26T17:49:41Z
Водіям ввели важливу заборону – кого стосується
Знай
2025-07-26T17:21:26Z
Як у Rolls-Royce — електрокросовер Genesis GV90 справді матиме тренерські двері
ITC
2025-07-26T17:05:08Z
“Після 50 днів у сервісі Tesla мій Cybertruck як і раніше скрипить” — скаржиться розчарований власник
Топ Жир
2025-07-26T14:36:56Z
Новий електричний гіперседан від AMG вражає понад 1300 кінськими силами, заявляючи претензії на лідерство
Топ Жир
2025-07-26T12:36:15Z
Тесла запускає роботаксі у Сан-Франциско, але керування залишається за людьми
Топ Жир
2025-07-26T10:48:24Z