Російські мисливці за шпигунами вважають Китай ворогом — NYT

Публічно російський лідер Владімір Путін заявляє, що дружба його країни з Китаєм, яка зростає, непохитна — це стратегічне військове й економічне співробітництво, яке вступило в золоту добу.

Але в коридорах Луб'янки, штаб-квартири російської служби внутрішньої безпеки, відомої як ФСБ, секретний розвідувальний підрозділ називає китайців "ворогами". Цей підрозділ, про існування якого раніше не було відомо, попереджає, що Китай становить серйозну загрозу для безпеки Росії.

Його співробітники стверджують, що Пекін дедалі активніше намагається вербувати російських шпигунів і роздобути секретні військові технології, іноді вдаючись до вербування незадоволених російських вчених, пишуть кореспонденти газети The New York Times.

Розвідники стверджують, що Китай шпигує за операціями російських військових в Україні, щоб дізнатися про західну зброю і способи ведення війни. Вони побоюються, що китайські науковці закладають підґрунтя для висунення претензій на російську територію. І вони попереджають, що агенти китайської розвідки здійснюють шпигунство в Арктиці, прикриваючись гірничодобувними компаніями та університетськими дослідницькими центрами.

Їхні загрози викладені у восьмисторінковому внутрішньому документі ФСБ, отриманому The New York Times, в якому визначені пріоритети боротьби з китайським шпигунством. Документ не датований, що підвищує ймовірність того, що це чернетка, хоча з контексту випливає, що він був написаний наприкінці 2023 або на початку 2024 року.

Група Ares Leaks, що займається боротьбою з кіберзлочинністю, отримала цей документ, але не повідомила, як саме вона це зробила. Це унеможливлює остаточну автентифікацію, але газета The New York Times поділилася звітом з шістьма західними розвідувальними службами, і всі вони визнали його достовірним.

Документ дає найдокладніший на сьогодні погляд на думки російської контррозвідки щодо Китаю. Путін і Сі Цзіньпін наполегливо будують те, що називають партнерством "без обмежень". Проте засекречений документ ФСБ показує, що насправді існують певні межі.

"У вас є політичне керівництво, і всі ці люди виступають за зближення з Китаєм. У вас є спецслужби і служби безпеки, і вони дуже підозрілі", — сказав експерт із російських спецслужб Андрій Солдатов, який живе у вигнанні у Великій Британії і проаналізував документ на прохання The New York Times.

Російський документ описує "напружену та динамічно розвиваючу" розвідувальну боротьбу в тіні між двома зовні дружніми країнами.

За три дні до вторгнення Путіна в Україну у 2022 році ФСБ затвердила нову контррозвідувальну програму під назвою "Антанта-4", що, як видається, є іронічною згадкою про зростаюче партнерство Москви з Пекіном. Проте справжньою метою ініціативи було запобігання шпигунству Китаю, яке могло б підірвати інтереси Росії.

Час запуску програми майже напевно не був випадковим, оскільки Росія зосереджувала майже всі свої військові та розвідувальні ресурси на Україні, і, ймовірно, побоювалася, що Пекін може спробувати скористатися цією відволікаючою увагою.

Відтоді, як стверджується в документі, ФСБ фіксує активізацію китайської розвідки саме в цьому напрямку. Китайські спецслужби активізували зусилля з вербування російських чиновників, експертів, журналістів і бізнесменів, близьких до владних структур у Москві.

Щоб протидіяти, ФСБ доручила своїм співробітникам перехопити "загрозу" і "запобігти передачі важливої стратегічної інформації китайцям".

ФСБ наказала "постійно накопичувати інформацію про користувачів" китайського месенджера WeChat. Це включало злом телефонів об'єктів шпигунства та аналіз даних у спеціальному програмному забезпеченні, що знаходиться у розпорядженні одного з підрозділів ФСБ.

З одного боку, документ ФСБ підтверджує теорію про те, що за правильного підходу Росію можна відокремити від Китаю. У документі описуються недовіра і підозри з обох сторін.

Згідно з документом, Китай проводить перевірку своїх агентів на поліграфі одразу після їхнього повернення на батьківщину.

"Але інше прочитання документа призводить до протилежного висновку. Той факт, що Путін, мабуть, добре усвідомлює ризики тісніших відносин із Китаєм і все ж вирішив іти вперед, може свідчити про те, що у США мало шансів змусити Росію змінити курс", — додають кореспонденти.

Путін роками залицявся до Сі, провівши понад 40 особистих зустрічей, і закріпив набагато глибше партнерство з Китаєм після вторгнення в Україну. Обидві країни мають природну економічну синергію, оскільки Росія є одним з найбільших у світі виробників енергії, а Китай — найбільшим у світі споживачем енергії.

Це створює виклик для російських контррозвідників. Документ показує, що вони намагаються стримувати ризики, пов'язані з китайською розвідкою, не спричиняючи "негативних наслідків для двосторонніх відносин". Офіцерів попередили уникати будь-яких публічних "згадок про китайські спецслужби як про потенційного ворога".

Скоріш за все, написана для розповсюдження серед місцевих відділень ФСБ, директива дає рідкісний погляд на внутрішній світ однієї з найпотужніших частин російської розвідки: Департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ, відомого як ДКО. Документ був написаний 7-ю службою ДКО, яка відповідає за боротьбу зі шпигунством з Китаю та інших частин Азії.

У доповідній записці домінує занепокоєння щодо вразливості Росії перед дедалі потужнішим Пекіном. Але незрозуміло, наскільки ці побоювання поширені в російському керівництві, за межами контррозвідки. Навіть країни-союзники регулярно шпигують одна за одною.

"Повертаючись до старої приказки, не існує такої речі, як дружні розвідувальні служби. Не потрібно глибоко копати, щоб у будь-якого російського військового чи розвідувального чиновника знайти глибоку підозру до Китаю. У довгостроковій перспективі Китай, попри  необмеженість партнерських відносин і їхню корисність, також є потенційною загрозою", — сказав Пол Колбе, старший науковий співробітник Гарвардського центру науки і міжнародних відносин Белфер, який прослужив 25 років в оперативному управлінні ЦРУ, в тому числі в Росії. 

Невдовзі після того, як російські війська перетнули кордон з Україною, до Росії почали прибувати представники китайських оборонних фірм та інститутів, пов'язаних з китайською розвідкою. Їхньою метою, згідно з документом ФСБ, було краще зрозуміти війну.

Китай має науковців світового рівня, але його армія не брала участі у війні з часів місячного конфлікту з В'єтнамом у 1979 році. Результатом цього є занепокоєння Китаю щодо того, як його військові зможуть протистояти західній зброї в конфлікті довкола Тайваню або в Південно-Китайському морі. Представники китайської розвідки прагнуть зрозуміти, як Росія боротиметься з армією, яку підтримує Захід.

"Особливий інтерес для Пекіна становить інформація про методи ведення бойових дій з використанням безпілотників, модернізацію їх програмного забезпечення і методи протидії новим видам західної зброї", — йдеться в документі ФСБ.

У документі також йдеться, що Пекін очікує затяжної війни в Україні, яка вже радикально змінила підхід до військових технологій і тактики.

Китай вже давно відстає від Росії в авіаційній галузі, і в документі зазначається, що Пекін визначив це як пріоритетну мету. Китай націлений на військових пілотів і дослідників в сфері аерогідродинаміки, систем управління і аеропружності.

Документ також показує, що Росія дуже стурбована тим, як Китай ставиться до війни в Україні, і намагається забезпечити пекінських шпигунів позитивною інформацією про російські операції. І наказує російським контррозвідникам готувати доповідь для Кремля про будь-які можливі зміни в політиці Пекіна.

У документі ФСБ також натякається на інтерес Китаю до групи найманців ПВК "Вагнер" — підтримуваного Росією воєнізованого угруповання, яке роками підтримувало уряди в Африці і воювало на боці російських військ в Україні.

"Китайці планують використовувати досвід бойовиків ПВК "Вагнер" у власних збройних силах і приватних військових компаніях, що діють у країнах Південно-Східної Азії, Африки та Латинської Америки", — йдеться в документі.

Водночас в документі не вказано, чи вважає ФСБ, що Китай хоче завербувати колишніх вагнерівців до своїх формувань, чи просто хоче перейняти їхній досвід.

Росія вже давно побоюється зазіхань з боку Китаю вздовж їхнього спільного кордону. А китайські націоналісти роками піднімали питання про договори 19-го століття, за якими Росія анексувала великі ділянки землі, включаючи сучасний Владивосток.

Це питання зараз викликає найбільше занепокоєння, оскільки Росія ослаблена війною і економічними санкціями і менш здатна, ніж будь-коли, дати відсіч Пекіну. В документі виражена стурбованість тим, що деякі науковці в Китаї просувають територіальні претензії до Росії.

В документі також зазначено, що Китай шукає сліди "давніх китайських народів" на Далекому Сході Росії, можливо, щоб впливати на громадську думку на користь китайських претензій. У 2023 році Китай оприлюднив офіційну карту, на якій позначені історичні китайські назви міст і територій у межах Росії.

ФСБ наказала співробітникам викривати таку "реваншистську" діяльність, а також спроби Китаю використовувати російських вчених і архівні фонди для досліджень, спрямованих на надання історичної приналежності прикордонним територіям.

Занепокоєння з приводу розширення впливу Китаю не обмежується прикордонними територіями Росії на Далекому Сході. Згідно з документом, Китай почав впроваджувати цю стратегію в Узбекистані.

У доповіді також підкреслюється інтерес Китаю до величезної території Росії в Арктиці і Північного морського шляху, який проходить вздовж північного узбережжя Росії. 

Росія традиційно намагалася контролювати активність Китаю в Арктиці, але, згідно з даними ФСБ, Пекін очікує, що західні санкції змусять Москву дедалі більше покладатися на китайські ресурси — як у випадку з проєктом "Новатек", де Китай замінив американські компанії, що пішли.

ФСБ стверджує, що китайські шпигуни активно діють в Арктиці, використовуючи прикриття у вигляді університетів і гірничодобувних компаній для збору інформації про російську інфраструктуру і плани.

"Проте, незважаючи на все вищеописане, документ підкреслює: погіршення відносин із Пекіном може бути ще небезпечнішим. ФСБ наказує, що перед будь-якими кроками, здатними нашкодити зв'язкам із Китаєм, необхідно заручитися підтримкою вищого керівництва", — підсумували кореспонденти.

Раніше Владислав Власюк, уповноважений президента України з питань санкційної політики зазначав, що приблизно 60% іноземних деталей, знайдених у російській зброї на полі бою в Україні, поставляються із Китаю.